Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/1508/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Надіслано судом: 22.03.2021. Зареєстровано: 23.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2021.
Дата набрання законної сили: 26.03.2021
Номер судового провадження: 3/263/849/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        
		 
		Справа № 263/1508/21
		Провадження № 3/263/849/2021
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 березня 2021 року                        місто Маріуполь
		   Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, військовослужбовця, працюючого на посаді помічника військового коменданта комендатури військових сполучень залізничної станції, водної ділянки та порту Маріуполь, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 
		   за ст. 122-5 КУпАП,
		В С Т А Н О В И В:
		До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-5 КУпАП.
		У протоколі від 30 січня 2021 року серії ДПР18 № 030145 зазначено, що 30 січня 2021 року о 06:57год. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Бахчиванджи поблизу буд. № 41 у Центральному районі м.Маріуполя Донецької області, керував автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , із встановленими на транспортний засіб спеціальних світлових пристроїв зі зміною частоти світлових імпульсів, які дозволено встановлювати на оперативні транспортні засоби, чим порушив п. 2.1 (в) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-5 КУпАП.
		Від захисника ОСОБА_1  адвоката Мироненко О.В.  до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, на обгрунтування якого зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , є таким, що не відповідає ознакам поняття «оперативний транспорт», спеціальними кольорографічними схемами, спеціальними світловими та гучномовними пристроями, призначеними для такого типу транспорту не обладнаний, штатних місць для кріплення та підключення зазначених пристроїв він не має. Маячки оперативних транспортних засобів мають ряд ознак: кольорову схему, тип кріплення та живлення. Письмовими доказами у справі не підтверджено належним чином, що вилучений у ОСОБА_1 прилад є саме пристроєм, який може застосовуватися як спеціальний світловий пристрій, оскільки це може бути встановлено лише відповідним експертом. Указаний тип приладів, який реалізується вільно на майданчиках інтернет-магазинів, є звичайним нічником із змінними кольорами, не є спеціальним сигналом, не може їх замінити та фактично за своїми характеристиками є звичайною іграшкою, які функціонують за допомогою стробоскопічного ефекту, законом не заборонені. Також захисник просила провести розгляд справи за її відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .
		ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, клопотань про її відкладення перед судом не порушував. 
		Велика Палата Верховного Суду у п. 42 своєї постанови від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19 зазначила, що у межах відповідного провадження особі має бути забезпечено можливість реалізувати гарантовані статтею 6 Конвенції права на захист цивільного права (у широкому тлумаченні цього поняття, яке застосовується ЄСПЛ), а також під час розгляду справи щодо висунутого проти неї обвинувачення з точки зору Конвенції (зокрема, у тих випадках, коли це правопорушення спричинило для особи покарання, яке за своїм характером і за ступенем суворості належить, як правило, до «кримінальної» сфери).
		Також згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (пункти 4.1, 4.2) адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		У даній справі ОСОБА_1 власноруч проставив свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення щодо його повідомлення про розгляд адміністративної справи в Жовтневому районному судді м. Маріуполя Донецької області об 10 год. 00 хв. 15 лютого 2021 року, однак цього дня до суду він не з`явився, причин неявки суду не повідомив, тому суд, забезпечуючи виконання вимог ст. 6 Конвенції, відклав розгляд справи на 23 лютого 2021 року об 09 год. 10 хв., про що направив на зазначену у протоколі адресу проживання ОСОБА_1 судову повістку, однак він повторно до зали судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, представивши через свого захисника довідку про проходження в даний час військової служби, внаслідок чого суд втретє відклав розгляд справи на 15 березня 2021 року, однак і цього дня не з`явився, тому суд проводить її розгляд за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів. 
		Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та письмові пояснення захисника, приходить до наступних висновків.
		На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП до протоколу додані протокол огляду та вилучення і зберігальна розписка, в яких указано про вилучення «пристрою зі зміною частоти світлових імпульсів червоного та синього кольору», рапорт, диск з відеоматеріалом.
		На доданому диску наявні три відеофайли, одни з яких  з відеореєстратора з автомобіля патрульної поліції, на якому зафіксовано рух автомбіля марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Бахчиванджи на зустріч автомобілю патрульної поліції, а також два відео з нагрудних бодікамер поліцейських, якими зафіксований порядок складання указаного протоколу.
		Так із диску з відеореєстратора з автомобіля патрульної поліції вбачається лише миттєве мигкотіння синього кольору у салоні транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 . 
		Відповідальність за ст. 122-5 КУпАП настає за порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
		У примітці указаної статті зазначено, що під спеціальним світловим сигнальним пристроєм слід розуміти світловий пристрій, що має змінну частоту світлових імпульсів та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби. 
		Пунктом 2.1 (в) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м.
		Відповідно до п. 31.3 (г) ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
		Пунктом 32.2 (а) ПДР України передбачено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових пристроїв.
		Порядок оформлення, видачі та обліку дозволів на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору на транспортних засобах, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 грудня 2019року № 1080.
		Як вбачається, відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за те, що він керував автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Бахчиванджи у м. Маріуполі, із встановленими на транспортному засобі спеціальними світловиими пристроями зі зміною частоти світлових імпульсів, які дозволено встановлювати на оперативні транспортні засоби.
		Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять відомостей про призначення та технічні характеристики виявлених пристроїв в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 . Докази того, що ці пристрої є спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, із змінною частотою світлових імпульсів та змінною основною частотою відповідно  відсутні. 
		Наявність у світлового пристрою змінної основної частоти є специфічною характеристикою пристрою і не може бути встановлена шляхом простого огляду працівниками патрульної поліції або судом під час огляду відеозапису з відеореєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції, а тому потребує спеціальних знань.
		Тобто посадовими особами, якими складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-5 КУпАП, не зібрано та не надано суду переконливих доказів на підтвердження того, що прилад, вилучений у ОСОБА_1 є саме пристроєм, який може застосовуватися як спеціальний світловий пристрій зі зміною частоти світлових імпульсів у розумінні примітки до статті 122-5 КУпАП.
		Оскільки закон містить заборону експлуатації транспортного засобу лише у разі його обладнання спеціальними сигналами, складений протокол відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як не містить вказівки про відповідність встановлених на автомобілі світлових пристроїв вимогам ДСТУ 3849:2018 (які визначають технічні характеристики спец сигналів).
		Крім того, керування транспортним засобом із встановленими сигнальними пристроями, про що йдеться у протоколі, не є тотожними поняттю встановлення і використання на транспортних засобах спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв, про що зазначено в диспозиції ст. 122-5 КУпАП.
		З наданого відеозапису не вбачається, шо транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , відповідав указаним вимогам та мав спеціальні кольорографічні схеми.
		Поряд з цим із наявного відео вбачається лише миттєве мигкотіння синього кольору у салоні транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», однак у протоколі зазначено про встановлення на транспортному засобі спеціальних світлових пристроїв, що не відповідає дійсності, адже подальші відео з боді-камер поліцейських не фіксують будь-яких спеціальних світлових пристроїв на указаному транспортному засобі. 
		У той же час п. 2.1 (в) ПДР України визначає обов`язковість мати дозвіл у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків, однак таких маячків на транспортному засобі «Hyundai Santa Fe» відеокамерою не зафіксовано, що виключає можливість застосування у даному випадку наведеного пункту ПДР України. 
		У разі ж порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, що регулюєтьься саме пунктом 31.3 (г) ПДР України, однак дана норма Правил у протоколі не зазначена, а суд діє у відповідності до принципів диспозитивності і у звязку з непідтвердженням наявності даного складу правопоуршення не зобов`язаний відшукувати в діях ОСОБА_1 бодай якесь інше адмінстративне правопорушення. 
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Malofeyevа v. Russia» та «Karelin v. Russia» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
		Як убачається з матеріалів справи, поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 за нібито облаштовані на транспортному засобі «Hyundai Santa Fe» спеціальні світлові пристрої та в процесі спілкування залучили понятих для вилучення спеціальних проблискових пристроїв. Свідки, залучені поліцейськими, своїми поясненнями підтверджують вилучення пристрою зі зміною частоти світлових імпульсів червоного та синього кольору зі шнуром, однак ані відеоматеріал, ані інші матеріали справи не містять жодного доказу, що вилучений пристрій за участю цих свідків підключений до мережі, відтворена його робота та він має описані у протоколі вилучення ознаки зміни частоти імпульсів червоного та синього кольорів, а також справа не містить даних про залучення спеціаліста або ж експерта, який надав би фаховий висновок про відповідність вилученого пристрою описаним ознакам. 
		Для доведеності інкримінованої вини показання свідків повинні мати ознаки належності та допустимості, та мають переконувати незалежного спостерігача в дійсності подій, що відображені в матеріалах про адміністративні правопорушення. 
		Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		Аналіз протоколу огляду і вилучення речі свідчить про невідповідність його дійсним обставинам справи, містить суттєві протиріччя, а з його змісту неможливо встановити фактичні дані, тому суд не може вважати даний доказ допустимим.
		Окрім того, суд не бере до уваги рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Донецькій області Буценко А. на ім`я начальника УПП в Донецькій області, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Отже, сукупність вищенаведених обставин вказує на недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які призвели до порушення ст. 122-5 КУпАП внаслідок недотримання вимог п. 2.1 (в) Правил дорожнього руху, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, що на підставі наявних матеріалів справи позбавляє суд дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, відносно якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
		На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 122-5 КУпАП України, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
		Керуючись ст. ст. 122-5, 221, 247, 251, 254, 256, 283-285 КУпАП, суддя, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-5 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя. 
		 
		Суддя                                    О.М. Музика

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...