Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/2431/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2021. Зареєстровано: 23.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2021.
Дата набрання законної сили: 01.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.02.2021 Справа № 912/2431/19
		м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
		суддів: Широбокова Л.П., Чус О.В.
		секретар судового засідання Загреба В.С.
		за участю представників:
		від прокуратури: Ковзун Л.В., посвідчення №041159 від 08.02.2016, прокурор
		від позивача-1: не з`явився
		від позивача-2: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		від третьої особи-1: не з`явився
		від третьої особи-2: не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2020 у справі №912/2431/19 (суддя Бестаченко О.Л.; рішення ухвалене о 14:52 год. у місті Кропивницький, повне рішення складено 12.10.2020)
		за позовом: Виконувача обов`язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а, в інтересах держави в особі:
		Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, та
		Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Шевченка, 132
		до відповідача: Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем", 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Протопопівка, пров. Інгульський, 2-А
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28032, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Лікарівка, вул. Кооперативна, буд. 3А
		та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЖІ ГРУП УКРАЇНА", 04111, місто Київ, вул. Щербакова, буд. 52, приміщення 421,
		про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення 18650,04 грн.
		 
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2019 року виконувач обов`язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області звернувся із позовом до Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем", в якому просить господарський суд:
		- стягнути з Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 18 650 грн. 04 коп., зарахувавши кошти до місцевого бюджету Лікарівської сільської ради на розрахунковий рахунок №33216812700030, код 24146085, МФО 823016 в ГУДКУ у Кіровоградській обл. м. Кіровоград;
		- розірвати договір оренди від 23 квітня 2012 року, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 09 жовтня 2012 року за №352030004004501;
		- зобов`язати Приватне підприємство "Агропромисловий комплекс "Артем" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) земельну ділянку, яка знаходиться на території Лікарівської сільської ради, загальною площею 5,03 га, кадастровий номер 3520384600:02:000:9052, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на неналежне виконання Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" умов Договору оренди землі від 23.04.2012, в частині систематичного невнесення орендних платежів за землю, в зв`язку з чим, такий договір підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню державі.
		 
		Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2020 у справі №912/2431/19 позовні вимоги задоволено повністю.
		Стягнуто з Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 18650,04 грн.
		Розірвано договір оренди від 23 квітня 2012 року, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем", зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 09 жовтня 2012 року за №352030004004501.
		Зобов`язано Приватне підприємство "Агропромисловий комплекс "Артем" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, яка знаходиться на території Лікарівської сільської ради, загальною площею 5,03 га, кадастровий номер 3520384600:02:000:9052, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки.
		Стягнуто з Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на користь Кіровоградської обласної прокуратури 5763,00 грн. судового збору.
		 
		Означене рішення суду вмотивоване тим, що договірні зобов`язання зі сплати орендної плати виконуються Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" неналежним чином, внаслідок чого існує заборгованість за період з липня 2016 року по червень 2019 року, яка на момент звернення до суду становить 18 650,04 грн. Сам факт систематичного порушення договору щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, навіть незважаючи на те, що у подальшому така заборгованість може бути виплачена.
		 
		Не погодившись з означеним рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Агропромисловий комплекс "Артем" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2020 у справі №912/2431/19 та відмовити у задоволенні позову в.о. керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області поданого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та за неправильного застосування норм матеріального права, а висновки викладені у ньому, - є такими, що не відповідають обставинам справи.
		Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції стосовно наявності у прокуратури повноважень на представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області є безпідставним, оскільки державним органом, наділеним повноваженнями на представництво інтересів держави у спільних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а правом на звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди наділена Олександрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, як сторона договору.
		Як вказує апелянт, Олександрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області не вчиняла дій, спрямованих на захист інтересів держави, через відсутність бюджетного фінансування, у той час як Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області лише повідомило про відсутність заперечень проти здійснення прокурором представницьких інтересів.
		Також апелянт вважає, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту державних інтересів, оскільки право на односторонню відмову від договору надане його стороні самим договором оренди та не потребує звернення до суду, у той час як підставою для звернення до господарського суду є порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №912/2431/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2020 у справі №912/2431/19; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 01.02.2021 о 12:00 год.
		В матеріали справи надійшов відзив Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, в якому зазначається, що з метою захисту інтересів держави прокурор тривалий час спонукав позивачів для здійснення захисту цих інтересів ними самостійно, фактично надаючи їм можливість відреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави. Однак у відповідях на листи прокурора Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило прокурора, що не зверталося із позовом не пояснивши причин не здійснення таких заходів, а також повідомляло про неможливість, на його думку, бути позивачем у даному спорі.
		На думку прокурора доводи апеляційної скарги щодо наявності у Олександрійської районної державної адміністрації перешкод для звернення з позовом через відсутність бюджетного фінансування не можуть прийматися до уваги, оскільки орендар не сплачував орендні платежі дуже тривалий час, про що позивачам було відомо. Позовні вимоги прокурора заявлено лише в межах позовної давності саме тому, що позивач самоусунувся від вжиття реальних заходів, направлених на примусове стягнення та відновлення інтересів держави. Докази на підтвердження бажання Олександрійської районної державної адміністрації захистити державні інтереси, як то ініціювання питання виділення бюджетних коштів на сплату судового збору чи інше - відсутні.
		Нездійснення захисту у даному випадку має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, який розуміє, що інтереси держави порушуються, та який має відповідні повноваження для їх захисту відповідно до законодавства, але за захистом цих інтересів до суду не звертається.
		Тому прокурор вважає, що оскільки Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійська районна державна адміністрація знали про порушення інтересів держави, але не вчинили дій для виправлення ситуації та самостійно не звернулися до суду з відповідним позовом у розумний строк, це є підставою згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" для здійснення представництва інтересів держави прокурором. Таким чином, звертаючись за захистом інтересів держави з позовом у даній справі, прокурор виконував виключно субсидіарну роль задля того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними.
		 
		Позивачі у зазначений строк судом, відзиви на апеляційну скаргу не подали.
		 
		В судове засідання 01.02.2021 представники сторін не з`явились.
		Враховуючи, що явка представників не визнавалась судом обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті спору, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		Прокурор, який приймав участь в судовому засідання 01.02.2021, заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області.
		Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
		 
		Судом першої та апеляційної інстанції встановлено такі обставини.
		23.04.2012 між Олександрійською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" (Орендар) укладено Договір оренди (далі - Договір) (а. с. 51-57), відповідно до п. 1-2 якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під посадку багаторічних насаджень, яка знаходиться на території Лікарівської сільської ради, загальною площею 5,03 га ріллі, в т.ч.: 5,03 га ріллі, за рахунок земель запасу, кадастровий номер 3520384600:02:000:9052.
		Пунктом 4 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить в цінах 1995 року (з врахуванням коефіцієнту 1.756) - 36455,00 грн. Проіндексована грошова оцінка на 01.01.2012 року становить 116656,00 грн.
		Договір укладено на 49 років (п. 7 Договору).
		Згідно з пунктом 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що становить 4666,24 грн. за рік. Грошова плата вноситься до місцевого бюджету Лікарівської сільської ради.
		Відповідно до пунктів 9-10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України фондами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди землі чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісячно на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Відповідно до пунктів 13-14 Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, під посадку багаторічних насаджень. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.
		Пунктом 34 Договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається орендодавцем у разі несплати орендної плати за три місяці, або не виконання умов цього договору.
		Відповідно до пункту 37 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
		Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки (що є невід`ємною частиною Договору), 09.10.2012 земельну ділянку передано у натурі Приватному підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем", що посвідчено підписами представників сторін та скріплено печатками (а.с.58).
		Договір 09.10.2012 зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що вчинено запис у Державному реєстрі земель.
		 
		В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачем не сплачується орендна плата у встановленому розмірі та строки, у зв`язку з чим існує заборгованість з орендних платежів за періоди, що згідно доданого до позовної заяви розрахунку Лікарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, з урахуванням коефіцієнту індексації становить:
		- з липня 2016 року по грудень 2016 року - 1165,66 грн.;
		- з січня 2017 року по грудень 2017 року - 6993,76 грн.;
		- з січня 2018 року по грудень 2018 року - 6993,76 грн.;
		- з січня 2019 року по червень 2019 року - 3496,86 грн (а.с.64-65).
		Загальна сума заборгованості за вищевказаним договором становить 18650,04 грн.
		 
		Посилаючись на невикористання наявних у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області повноважень зі спонукання орендаря у примусовому порядку виконати умови договору та поновити інтереси держави, прокурором звернувся до господарського суду зі позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 18650 грн. 04 коп., зарахувавши кошти до місцевого бюджету Лікарівської сільської ради; - розірвати договір оренди від 23 квітня 2012 року, укладений між Олександрійською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" та зобов`язати Приватне підприємство "Агропромисловий комплекс "Артем" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, яка знаходиться на території Лікарівської сільської ради, загальною площею 5,03 га, кадастровий номер 3520384600:02:000:9052, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
		Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадку та у порядку, встановленому законом.
		При цьому, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Частиною першою статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного або господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
		Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується й колегія суддів суду апеляційної інстанції, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, які не вжили заходів щодо стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
		Так матеріалами справи підтверджено, що 24.01.2019 місцевою прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області був направлений лист №(12-88) 463 вих - 19, в якому повідомило про те, що ПП АПК "Артем" має заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками державної власності на території Лікарівської сільської ради.
		13.02.2019 Головне Управління надало відповідь на зазначений лист за №10-11-0.62-1579/2-19, в якому зазначило що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не зверталось з позовною заявою до суду, тому не заперечує щодо здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, шляхом подання відповідного позову в інтересах держави.
		21.03.2019 Олександрійською місцевою прокуратурою Кіровоградської області на адресу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направлено листа з роз`ясненням норм законодавства та судової практики стосовно випадків участі прокурора у справі та підстав представництва інтересів держави прокурором.
		Також Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області мала достатньо часу для звернення до суду. Проте, в листі від 18.07.2019 Олександрійську місцеву прокуратуру було повідомлено про неможливість вжиття Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області заходів до усунення порушення в судовому порядку у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
		Виходячи з вищезазначеного колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у даній справі наявні обставини, які дають підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор правомочно звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що договірні зобов`язання зі сплати орендної плати виконуються Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" неналежним чином, внаслідок чого існує заборгованість за період з липня 2016 року по червень 2019 року, яка на момент звернення до суду становить 18 650,04 грн. Сам факт систематичного порушення договору щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, навіть незважаючи на те, що у подальшому така заборгованість може бути виплачена.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
		Спірні правовідносини сторін виникли у сфері користування землею на умовах оренди.
		Як передбачено частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором оренди землі.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
		Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становить умови (пункту), визначені на розсуд сторін i погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За змістом частини першої статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння i користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям i особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням i організаціям, а також іноземним державам.
		Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння i користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Статтею 13 цього ж Закону встановлено, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння i користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі розмір, умови i строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		При укладенні Договору сторони, зокрема, домовилися про умови, розмір та порядок внесення орендної плати.
		Так, відповідно до пункту 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 4666,24 грн.
		Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що здійснюються та час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 9 Договору).
		Відповідно до пункту 10 Договору орендна плата вноситься рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісячно на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем званого (податкового) місяця.
		Пунктом 26 Договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
		Згідно з пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.
		За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За приписами абзацу 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити ycix заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до частини першої статті 612, статті 530 Цивільного кодексу України, частини першої статті 286 Господарського кодексу України передбачає, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності i вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
		З урахуванням наданих в матеріали доказів, судом першої інстанції правильно встановлено, що договірні зобов`язання зі сплати орендної плати виконуються Приватним підприємством "Агропромисловий комплекс "Артем" неналежним чином, внаслідок чого існує заборгованість за зазначений період, яка на момент звернення до суду становить 18650,04 грн., а розмір заборгованості визначено вірно у відповідності до умов Договору та чинного законодавства.
		Отже, колегія суддів вважає, що є вірним висновок суду першої інстанції, що позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь держави заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі 18650,04 грн. - є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
		Щодо вимог прокурора про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.
		Згідно з пунктом 34 Договору умовами розірвання Договору в односторонньому порядку допускається орендодавцем, зокрема у разі не сплата орендної за три місяці.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює підстави для зміни або розірвання договору. Так відповідно до частини першої вказаної статті розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Разом із цим відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема згідно з пунктом "д" частини першої цієї статті такою підставою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, вирішуючи питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, слід також застосовувати положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою необхідним є факт істотного порушення стороною договору.
		За змістом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини другої статті 651 Цивільного кодексу України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке зумовлює неможливість для другої сторони досягти цілей договору.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 №925/1074/17.
		У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №909/815/16 викладено наступну правову позицію, згідно з якою положення статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, як підставу для розірвання договору оренди землі, визначають систематичну несплату орендної плати, передбаченої договором.
		Крім того, сам факт систематичного порушення договору щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, навіть незважаючи на те, що у подальшому така заборгованість виплачена. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.11.2018 №484/301/18, від 06.03.2019 №183/262/17, від 10.04.2019 №732/1799/17 та від 20.06.2019 №383/708/16-ц.
		З урахуванням встановлених обставин, із яких убачається систематичне та тривале у часі порушення відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов вказаного договору, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який на підставі статей 32, 24 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України та статті 141 Земельного кодексу України дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог прокурора також в частині розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки державі для забезпечення її раціонального та продуктивного використання у подальшому.
		Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Відповідно до пункту 19 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Як правильно відзначив суд першої інстанції, вимога про зобов`язання повернути у державну власність земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання Договору, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку.
		Оскільки передача земельної ділянки орендарю здійснювалась за актом приймання-передачі, то правомірною є вимога про повернення земельної ділянки саме шляхом складання акту передачі в результаті припинення дії Договору шляхом розірвання.
		Тому позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки шляхом складення акта передачі є обґрунтованою та правильно визнана судом першої інстанції як така, що підлягає задоволенню.
		Разом з цим, суд першої інстанції правильно враховував норми частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України у редакції станом на теперішній час, відповідно до якої Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності у межах Кіровоградської області.
		Оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірної земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, то й спірна земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
		Відповідно до частин першої і п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
		Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 8644,50 грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агропромисловий комплекс "Артем" - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.10.2020 у справі №912/2431/19 - залишити без змін.
		Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне підприємство "Агропромисловий комплекс "Артем".
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Повна постанова складена та підписана суддями Подобєд І.М. та Чус О.В. 18.03.2021 суддею Широбоковою Л.П. ______________.
		 
		 
		Головуючий суддяІ.М. Подобєд
		 
		СуддяЛ.П. Широбокова
		 
		СуддяО.В. Чус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...