Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3180/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано судом: 23.03.2021. Зареєстровано: 23.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"11" березня 2021 р.м. Одеса  Справа № 916/3180/20
		 
		Господарський суд Одеської області у складі:
		Суддя Гут С.Ф.
		При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: Шевеленко Т.В., ордер  № 1013644,  дата видачі : 09.06.20;  
		Від відповідача : не з`явився;
		Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 - не з`явився;
		Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області - не з`явився;
		Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ"
		- не з`явився;
		 
		розглянувши справу  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Приватного акціонерного товариства "Ресурссервіс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області та АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" про припинення обтяження нерухомого майна,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Приватного акціонерного товариства «Ресурссервіс» про припинення обтяження нерухомого майна.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2019р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 10.12.2020р. о 10:15 год.
		Разом із позовною заявою, 09.11.2020р. за вх.№2-4019/20 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» про забезпечення доказів, а саме:
		-витребувати у приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйова Анатолія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчену копію договору застави нерухомого майна між ЗАТ «Ресурссервіс» та АППБ «Аваль», на підставі якого зареєстроване обтяження №3761683 та оригінал для огляду в судовому засіданні;
		-витребувати у Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 20.09.2006 року зареєстроване обтяження №3761683 та оригінали для огляду в судовому засіданні;
		-витребувати у державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Наталії Олександрівни належним чином засвідчену копію договору застави майна №710/054/20 від 05.08.2003р. та оригінал для огляду в судовому засіданні;
		-витребувати у державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Наталії Олександрівни належним чином засвідчену копію витягу про реєстрацію застав у Державному реєстрі застав рухомого майна від 05.08.2003р. та оригінал для огляду в судовому засіданні;
		-витребувати у державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Наталії Олександрівни належним чином засвідчену копію витягу з Державного реєстру застав рухомого майна про податкову заставу від 05.08.2003р. та оригінал для огляду в судовому засіданні;
		-витребувати у державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Мороз Наталії Олександрівни належним чином засвідчену копію Довідки від 05.08.2003р. №795923-2452 та оригінал для огляду в судовому засіданні.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020р. заяву за вх.ГСОО№2-4019/20 від 09.11.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор»  про забезпечення доказів було задоволено.
		18.11.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів за вх.№ 30872/20. 
		07.12.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від приватного нотаріуса Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйова Анатолія Олексійовича надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів за вх.№32591/20.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2020р. було відкладено підготовче засідання до 14.01.2021р. о 12:00 год.
		У позовній заяві позивач просить залучити до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача приватного нотаріуса Воробйова Анатолія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ). Ананьївська районна державна нотаріальна контора Одеської області (66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул.. Героїв України 42/1).
		Також представником позивача 06.01.2021 року було подано заяву про залучення у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», (код ЄДРПОУ - 14305909, місцезнаходження якого 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9). Як зазначає заявник, приватним нотаріусом Воробйовим А.О. до матеріалів справи надано копію договору застави майнового комплексу від 05.04.2002 р. за яким Закрите акціонерне товариство «Ресурссервіс» передало в заставу майновий комплекс, який складається з будівель і споруд згідно Свідоцтва №1 на право власності на будівлі Жеребківського хлібоприймального підприємства виданого Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області та зареєстрованого Ананьївським РБТІ Одеської області в реєстрову книгу №4, реєстр №6, стор.№6 від 26 березня 2002 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між Заставодержателем (банком) та ДП «Сагрос» товариства з обмеженою відповідальністю «Савтек» №010/03-1/68 від 25.02.2002р. Предметом позову є припинення обтяження на нерухоме майно, що було предметом договору застави, укладеного між АППБ «Аваль» і відповідачем у справі та посвідченого 05.04.2002п. приватним нотаріусом Воробйовим А.О. АППБ «Аваль» змінив свою назву і на сьогодні його найменуванням є - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб. АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» не є стороною у справі. Оскільки заставою нерухомого майна забезпечувалось виконання відповідачем зобов`язань перед банком, то рішення у даній справі може вплинути на права банку щодо реалізації прав на нерухоме майно у разі, якщо боржник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором №010/03-1/68 від 25.02.2002р. з терміном повернення коштів до 29.11.2002р.
		06.01.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог за вх.№ 262/21.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2021р. було залучено до участі у справі №916/3180/20  в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Ананьївську районну державну нотаріальну контору Одеської області (66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул.. Героїв України 42/1) та АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», (код ЄДРПОУ - 14305909, місцезнаходження якого 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) та відкладено підготовче засідання до 04.02.2021р. о 12:30 год.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2021р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
		18.01.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів за вх.№ 1296/21.
		25.01.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів за вх.№ 2131/21.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2021р. було закрито підготовче провадження по справі №916/3180/20 із призначенням справи до розгляду по суті на 15.02.2021р. о 11:30 год.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2021р. було відкладено судове засідання на  "11" березня 2021 р. о 10:30 год.
		У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
		В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
		11.03.2021р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.  
		Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:
		В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 27.12.2019 від час отримання інформації із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомості позивача, стало відомо, що щодо нерухомого майна за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребкове, вул. Привокзальна, будинок 4, наявне обтяження. Відомості про обтяження містять інформацію про те, що воно зареєстроване 20.09.2006 реєстратором Ананьївської районної державної нотаріальної контори на підставі повідомлення 39 від 22.05.2002, виданого приватним нотаріусом Воробйовим А.О., власником майна зазначено ЗАТ «Ресурссервіс». Інші відомості відсутні.
		Право власності на зазначене майно належить позивачеві на підставі свідоцтва на право власності, право власності зареєстроване 15.06.2011 Ананьївським БТІ. 25.10.2013 було проведено реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Вказує, що у 2016 році позивач отримував довідку, яка не містила інформації щодо обтяжень на нерухоме майно.
		Посилається на те, що до реєстру не внесено відомостей про документ, на підставі якого накладено заборону обтяження, відомостей про власника майна, щодо якого накладено заборону обтяження.
		Зазначає, що звертався до приватного нотаріуса Воробйова А.О. з проханням надати документи, на підставі яких було накладено заборону, але отримано відповідь, якою повідомлено, що довідки та копії документів можуть бути надані АПП «Аваль».
		На запит щодо документів, на підставі яких накладено обтяження, Ананьївська державна нотаріальна контора відповіді не надала.
		Зазначає, що на даний момент право власності позивача є обмеженим внаслідок наявного обтяження, позивач не має зобов`язань, за якими майно може бути обтяжене, відомості про заборону, внесені до реєстру, є безпідставними, а тому обтяження має бути припиненим.
		Приватним нотаріусом надано заяву, в якій зазначено, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» у редакції 2002 року приватний нотаріус не міг накладати чи знімати заборону відчуження нерухомого майна, тому приватний нотаріус Воробйов А.О.  не міг бути реєстратором. Після посвідчення у 2002 році договору застави нерухомого майна відносно Закритого акціонерного товариства «Ресурссервіс», приватний нотаріусом Воробйовим А.О. було надіслано повідомлення до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з проханням накласти заборону відчуження нерухомого майна щодо вищезазначеного товариства у зв`язку із посвідченням договору застави нерухомого майна та взяттям кредиту в банку. До теперішнього часу повідомлення про погашення кредиту не надходило.
		Зазначає, що діяв відповідно до вимог законодавства України та за його межі не виходив, оскільки не здійснював будь-яких реєстраційних дій в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та не був реєстратором у 2002 році, а отже і не повинен був знімати заборону відчуження нерухомого майна.
		Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства,  суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.
		Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
		Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
		Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.
		Відповідно до п. 2.5. цього Положення, відомості про накладені заборони або арешти відчуження нерухомого майна вносяться реєстратором до Єдиного реєстру в день їх надходження.
		З 01.01.2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
		Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
		Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.
		Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.
		У відповідності до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
		Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон),  обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
		Відповідно до ст. 4 Закону заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження, підлягають державній реєстрації.
		Обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Обтяження речових прав на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких  прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
		З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також  інші обтяження.
		Ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
		Припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Слідує, що документ, який є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна має бути виданий органом, який ініціював виникнення/реєстрацію такого обтяження.
		«Зняття» обтяження мовою законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень іменується державною реєстрацією припинення обтяжень.
		Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
		У разі подання заяви особисто заінтересованою особою, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (виняток - відсутність за релігійними переконаннями).
		Державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.
		У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно не за місцем його розташування орган державної реєстрації прав, нотаріус, який проводив таку реєстрацію, у строк, що не перевищує п`яти робочих днів, передає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, органові державної реєстрації прав за місцем розташування такого нерухомого майна у порядку, встановленому Мін`юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.
		У разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно примірники витягу з Державного реєстру прав надаються відповідно до вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - заявникові, власникові та іншому правонабувачеві нерухомого майна, речові права якого обтяжено (боржникові).
		Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
		Як було встановлено судом, 05.04.2002р. приватним нотаріусом Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйовим А.О. на підставі вказанної вище статті ЗУ «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідчення Договору застави від 05.04.2002р. за №135 була накладена заборона відчуження будівлі Жеребківського хлібоприймального підприємства Ананьївського району Одеської області, які належать ЗАК «РЕСУРССЕРВІС» до припинення договору застави.
		Однак, як вбачається з інформаційної довідки від 27.12.2019р., яка відображає відомості про вказане обтяження, власником майна зазначено ЗАТ «Ресурссервіс», підставами обтяження є договір застави від 07.08.2003р., копія якого відсутня в матеріалах справи, на підставі чого, суд може встановити дійсність  зазначених обставин позивача щодо укладання ТОВ «Жеребківський елеватор» договору застави на майно, в т.ч. і нерухоме майно, розташоване за адресою: Одеська область,Ананьївський район, с. Жеребкове, вулиця Привокзальна, будинок 4.
		Крім того, в матеріалах справи наявний лист АТ «Альфа-Банк» від 16.07.2020р. вих.№60168/246316, яким було повідомлено про повне виконання зобов`язань за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №710/054 від 18 липня 2003р., укладеним між АКБ соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є АТ «АЛЬФА-БАНК», та ТОВ «Кернел -Трейд», та припиненням дії Договору застави майна №710/054/20, посвідченого 05 серпня 2003 року Державним нотаріусом Ананьївської державної нотаріальної контори Мороз Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2108, укладеного між Банком та ТОВ «Жеребківський елеватор», та просить виключити відповідні записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно іпотеки та зняти заборону.
		Відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		За приписами п.1 ч.1 ст. 593 Цивільного кодексу України припинення застави припиняється уразі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.
		З ст. 575 Цивільного кодексу України вбачається, що іпотека є одним із видів застави.
		Частиною 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, з інших підстав, передбачених цим договором.
		Згідно ч. З ст. ст. 17 Закону України «Про іпотеку», відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
		Згідно ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
		Згідно ч. З ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
		Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
		Тобто, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
		Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
		Положення підпунктів 5.1. п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачають, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення договору іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про нотаріат» визначено, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
		Однак, з наданого позивачем доказу суд не може встановити чи виконано повністю зобов`язання та за яким саме Договором воно виконано, щодо якого Договору застави Банк просить припинити дії, оскільки вказаного Договору застави №710/054/20 в матеріалах справи немає.
		Також, повноваження представника Банку за довіреністю не визначено, оригіналу вказаного листа для огляду в судовому засіданні не надано.
		Доказів щодо припинення застави, яка була підставою для зняття нотаріусом вказаної заборони також немає.
		Суд не вважає належним доказом Лист  АТ «АЛЬФА-БАНК»  до органів нотаріату щодо  припинення дії Договору застави майна та зняття заборони відчуження в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки  відсутні докази його направлення та докази його отримання.
		Отже, враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги в даній справі є необґрунтованими та безпідставними, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		У відповідності до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Приватного акціонерного товариства "Ресурссервіс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області та АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" про припинення обтяження нерухомого майна - відмовити.
		2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
		Повний текст складено  22 березня 2021 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                  С.Ф. Гут

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...