Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-320/10/1570 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                              Справа № 2а-320/10/1570           
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 24 лютого 2010 року       14 год. 47 хв.                        м. Одеса 
		 Одеський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді              Тарасишиної О.М., 
		за участю секретаря               Шармонової В.О.,  
		за участю представника Позивача, за довіреністю  ОСОБА_1, 
		представника Відповідача, за довіреністю  Некрасова Дмитра Сергійовича, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, - 
		 ВСТАНОВИВ: 
		 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просить скасувати рішення Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відмову громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 у вїзді на територію України та заборону Одеському прикордонному загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України чинити перешкоди у вїзді на територію України. 
		Представник Відповідача проти позову заперечував. Пояснив, що під час перетинання кордону Позивач зазначив неправдиві дані, які суперечать предявленим на пункті прикордонного контролю документам. Під час співбесіди з Позивачем були отримані відомості, що свідчили про надання ним неправдивих відомостей. У звязку з чим, Позивачу було відмовлено в пропуску через державний кордон України та заборонено в'їзд на територію України терміном на один рік. 
		Заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Приватним підприємством «Юридичне агентство «УКРКОНСАЛТ» було надіслано Позивачу, громадянину Китайської народної Республіки ОСОБА_2, запрошення для вїзду в Україну в службових справах у період з 12 грудня 2008 року по 01 березня 2009 року.(а.с. 10) У запрошенні зазначалось, що іноземцю  громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 орендувалось житло, тобто місце його проживання на час перебування в м. Одесі. Відтак, директор приватного підприємства «Юридичне агентство «УКРКОНСАЛТ» взяв на себе зобовязання з виконання Правил вїзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМУ від 29.12.1995 року № 1074 громадянинон Китайської Народної Республіки ОСОБА_2. Дане запрошення було погоджено з ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області 12.12.2008 року, та на підставі цього запрошення Позивачем була одержана віза для вїзду на територію України.  
		   Відповідно до п. 1.7.2 Правил оформлення і видачі запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візових документів для в'їзду в Україну, затверджених наказом МВС України від 08.10.2008 року №524, начальники (їх заступники) департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб здійснюють оформлення запрошення в Україну іноземців та осіб без громадянства юридичними та фізичними особами на території свого адміністративного обслуговування. 
		Відповідно до п. 5 зазначеного порядку, підстави для відмови в оформленні запрошень іноземцю та особі без громадянства визначені статтею 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". 
		   16 лютого 2009 року, Позивача було затримано в пункті пропуску прикордонного контролю аеропорту «Одеса» з метою уточнення мети прибуття до України.  
		   Під час співбесіди було з'ясовано, що мета поїздки, яка була вказана у візі не співпадає з метою поїздки, яку вказав Позивач під час співбесіди. Як зазначено у довідці про результати співбесіди від 16.02.2009 року, затвердженій начальником Одеського прикордонного загону Васильківським В.С., під час співбесіди перекладач до участі не залучався. Позивач відмовився підписувати довідку про результати співбесіди та постанову про відмову в пропуску через державний кордон серії А №366. Про що в зазначених документах стоїть відповідна відмітка. 
		Рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Китайської Народної Республіки  ОСОБА_2 було оголошено без залучення перекладача, оскільки як зазначив представник Відповідача у судовому засіданні та вказано у довідці, Позивач розуміє російську мову, тому необхідності в послугах перекладача не було. Однак, Відповідачем було складено усю документацію щодо відмови в пропуску через державний кордон, повернення пасажира та заборону вїзду в Україну  українською мовою. Відтак, усі процесуальні дії було вчинено українською мовою, щодо знання якої ОСОБА_2 у жодному документі не зазначено, чим було порушення права та законні інтереси Позивача. 
		Статтею 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства можуть в'їжджати в Україну за дійсними паспортними документами. При цьому іноземці та особи без громадянства повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України. Частиною 2 статті 25 вищезазначеного Закону, передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у вїзді в Україну. У постанові про відмову в пропуску через державний кордон зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги статті 25 Закону та подав про себе завідомо неправдиві відомості. Проте, як вбачається з тексту норми Закону, не дозволяється вїзд в Україну іноземцю та особі без громадянства, якщо при порушенні клопотання про вїзд в Україну він подав про себе завідомо неправдиві відомості. Отже, у зазначені нормі йдеться про те, що особа подала ці відомості не при перетинанні кордону, а при порушенні клопотання про вїзд в Україну. Окрім того, відсутність перекладача при проведенні співбесіди могла спричинити нерозуміння громадянином Китайської Народної Республіки поставлених українською мовою питань.  
		Слід зазначити, що відповідно до п. 2 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 року №227, візою визначається позначка у паспортному документі, що засвідчує право   
			іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію. 
		
		Підстав для відмови у видачі візи позивачу при перевірці поданих документів посольством України, в Китайській народній Республіці не було виявлено, у звязку з чим Позивачу було надано візу терміном з 13 лютого 2009 року по 01 березня 2009 року. (а.с. 58) 
		Відповідно до п. 14 Правил оформлення візових документів для в'їзду в Україну однією із підстав для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні віз є подання у разі порушення іноземцем або особою без громадянства клопотання щодо оформлення візових документів свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів. 
		Також слід зазначити, що постанова про відмову в пропуску через державний кордон серії А № 366 від 16 лютого 2009 року була прийнята з порушенням вимог, що ставляться до такого роду документів. У постанові відсутні відомості про посаду, звання, прізвище, імя, по-батькові та підпис посадової особи Дердприкордон служби, у постанові наявна лише печатка  Державна прикордонна служба України 123. Представник Відповідача у судовому засіданні не зміг надати відповідь на запитання суду, чому відсутня ця інформація. У звязку з чим суд приходить до висновку, що зазначена постанова прийнята з порушенням чинного законодавства. 
		Отже суд дійшов висновку, що Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України не мав у даному випадку права на прийняття Постанови про відмову в пропуску через державний кордон на підставі ч. 2 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». 
		Слід врахувати те, що позивачем в позовній заяві ставились питання про скасування рішення Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної пограничної служби України про відмову Шуйбайо Чжан у вїзді на територію України. Згідно з ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог  застосувати спосіб захисту у ширших межах або доповнити іншим способом захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи. Враховуючи те, що рішення начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України підполковника Васильківського В.С. про заборону вїзду в Україну ОСОБА_2 терміном з 16 лютого 2009 року по 15 лютого 2010 року, яке міститься у рапорті, прийнято внаслідок винесення постанови про відмову в пропуску через державний кордон серії А № 366, суд вважає за необхідне вийти за межі вимог адміністративного позову та розглянути питання щодо законності та правомірності рішення про заборону вїзду громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 з 16 лютого 2009 року по 15 лютого 2010 року, що міститься у рапорті начальника ВПС «Аеропорт» Сінькевича О.В. на імя начальника Одеського прикордонного загону, у звязку з тим, що позовні вимоги позивача не повною мірою захищають його права та інтереси, оскільки рішення про заборону вїзду в Україну впливатиме на його права в майбутньому.  
		Беручи до уваги те, що судом встановлено що Відповідачем було порушено норми чинного законодавства України при прийнятті постанови про відмову в пропуску через державний кордон, яка стала підставою для прийняття рішення про заборону громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 у вїзді в Україну, суд дійшов висновку про необхідність скасування такого рішення. 
		Що стосується позовних вимог Позивача про заборону Одеському прикордонному загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України чинити перешкоди у вїзді на територію України, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
		   Задоволення позовної вимоги Позивача про заборону Одеському прикордонному загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України чинити перешкоди у вїзді на територію України може потягнути за собою порушення вимог норм чинного законодавства України щодо реалізації наданих Відповідачу повноважень у сфері забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній моні, зокрема ст.ст. 19,20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» 
		Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, - 
		 ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_2 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування рішення Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відмову ОСОБА_2 у вїзді на територію України та забороні Одеському прикордонному загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України чинити перешкоди у вїзді на територію України   задовольнити частково. 
		Скасувати Постанову Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України серії А № 336 від 16 лютого 2009 року про відмову в пропуску через державний кордон та скасувати рішення начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України підполковника Васильківського В.С. про заборону вїзду в Україну ОСОБА_2 терміном з 16 лютого 2009 року по 15 лютого 2010 року, яке міститься у рапорті. 
		В частині позовних вимог про заборону Одеському прикордонному загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України чинити перешкоди у вїзді на територію України  відмовити. 
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 
		   Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2010 року. 
		 Суддя                                              О.М.Тарасишина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...