Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/675/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 23.03.2021. Зареєстровано: 24.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2021.
Дата набрання законної сили: 22.03.2021
Номер судового провадження: 850/1252/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		22 березня 2021 року справа №200/675/21-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання  Харечко О.П., представника позивача Чекменьова Д.М., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника позивача - адвоката - Чекменьова Дениса Миколайовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі № 200/675/21-а (головуючий суддя І інстанції  Зінченко О.В.), складене у повному обсязі 22 січня 2021 року у м. Слов`янську Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконними дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		18 січня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду через адвоката Чекменьова Д.М., звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просить визнати незаконними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення за постановою прокурора податкового контролю та складання й надання, за його наслідками, органу досудового розслідування за вказівкою прокурора висновку аналітичного дослідження № 52/05-99-16-01-18/ НОМЕР_1 від 11 червня 2020 року про результати дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа має розглядатись за нормами Кримінально-процесуального кодексу України (а.с. 911)
		Не погодившись з судовим рішенням про закриття провадження у справі, позивач (через свого представника) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 200/675/21-а, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір не може розглядатись у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує дії посадових осіб відповідача щодо складання висновку податкового органу (а.с. 15-18).
		Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засідання просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду першої інстанції  без змін.
		Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Як вбачається з позовної заяви, СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32019050000000068 від 26 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України. В межах кримінальної справи прокурором винесена постанова про залучення спеціаліста від 24 квітня 2020 року.
		Відповідно до зазначеної постанови визначено провести дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 2014-2018 роки з метою попереднього встановлення суми коштів, які не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів та встановити розмір завданої державі шкоди з урахуванням наявних у матеріалах кримінального провадження доказів. Визначено залучити до проведення дослідження фінансово-господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 2014-2018 відповідних спеціалістів ГУ ДПС у Донецькій області. 
		Визначено, що за результатами проведеного дослідження скласти вмотивований висновок аналітичного дослідження.
		За ініціативою прокурора, на підставі його постанови, матеріалів кримінальної справи та баз даних податкових органів податковим органом проведена податкова перевірка та сформований й наданий органам досудового розслідування висновок аналітичного дослідження №52/05-99-16-01-18/ НОМЕР_1 від 11 червня 2020 року.
		Спірним предметом даної справи є вищевказаний висновок.
		Відмовляючи у відкритті провадження по адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані із проведенням кримінального провадження, тому даний спір не є публічно-правовим та має вирішуватися за правилами Кримінального законодавства.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Частиною другою ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (ч. 3 ст. 124 Основного Закону).
		Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Частиною 2 ст. 19 КАС України передбачені випадки, коли юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, предметом розгляду у яких хоча і є публічно-правовий спір, але чинним законодавством передбачено їх вирішення в іншому, а ніж адміністративно-процесуальному порядку.
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
		З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв`язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. 
		Особливістю цих відносин є те, що вони пов`язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно  правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій. 
		Тобто, специфіку публічно  правового спору визначають: суб`єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов`язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.
		Що стосується кола суб`єктів публічно  правового спору, то обов`язковим його учасником є суб`єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об`єктів управління.
		Специфіка публічно  правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб`єктом публічного управління суб`єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.
		Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно  правовий характер, пов`язаний із сферою реалізації публічної влади.
		Тобто, суттєвою ознакою публічно  правового спору є участь у справі суб`єкта владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб`єктів і його рішення, які є обов`язковими для виконання.
		Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності, правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.
		Завданнями кримінального провадження відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Згідно із статтею 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до частини 2 цієї статті сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом
		Частиною 3 статті 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
		Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
		Згідно із статтею 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
		Таким чином, органи досудового розслідування та прокурори під час вчинення діянь, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, отже, оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України
		Аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача вчинялися ним на виконання, зокрема, постанови слідчого про проведення аналітичного дослідження при проведенні досудового розслідування, тобто на підставі процесуальних документів, прийнятих (складених) на підставі норм та в порядку, передбаченому КПК України.
		Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
		Із наведеного вище слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не публічно-владні управлінські функції, а публічно-владні процесуальні функції.
		Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
		Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Процедура та порядок такого оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований § 1 глави 26 КПК України.
		Частиною 1 ст. 303 § 1 глави 26 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. При цьому, встановлений ч. 1 ст. 303 КПК перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. До дій, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, належать лише дії слідчого або прокурора при застосуванні останніми заходів безпеки (п. 6 ч. 1 зазначеної статті).
		Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України інші дії слідчого чи прокурора (як і їхні рішення та бездіяльність, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК), можуть бути оскаржені під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
		Таким чином, якщо позивач не погоджуються із діями слідчого або прокурора (як процесуального керівника) під час досудового розслідування, він не позбавлений права звернутись з відповідною заявою (або скаргою) до відповідного місцевого суду в порядку, передбаченому КПК України.
		Оскільки спір у цій справі виник у зв`язку прийняттям податковим органом висновку аналітичного розслідування, який зроблено в рамках кримінального провадження та на вимогу прокурора, перевірка правомірності таких діянь (щодо вимоги на складання спірного висновку) з огляду на положення п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їх оскарження має здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, відтак, висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмови у відкритті провадження у справі є законним та обґрунтованим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції  без змін, оскільки суд першої дійшов вірного висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича  залишити без задоволення. 
		Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 200/675/21-а  залишити без змін.
		Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22 березня 2021 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 23 березня 2021 року.
		 
		Судді А.В. Гайдар
		І.Д. Компанієць
		 І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...