Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8012/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2021. Зареєстровано: 25.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.
Дата набрання законної сили: 23.04.2021
Номер судового провадження: П/380/8207/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 березня 2021 року справа №380/8012/20
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької (79008, м. Львів, пр. Свободи,28; код ЄДРПОУ 02224620) до Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка,8) з вимогою: визнання протиправною та скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби «Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії» від 21.08.2020 № 04-15м/4562-2020 у частині:
		- вимоги розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 507,4 тис. грн.;
		- вимоги розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 174,1 тис. грн.;
		- вимоги розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 906,7 тис. грн.;
		- вимоги розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 15296,5 тис. грн.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II півріччя 2020року відповідачем проведено ревізію Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької за період з 01.01.2017 по 31.03.2020, результати якої відображено в акті ревізії від 31.07.2020 №04-23/2. На адресу позивача відповідачем скеровано лист-вимогу «Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії» від 21.08.2020 №04-15м/4562-2020. Позивач вважає, що оскаржувана вимога прийнята без урахування всіх обставин та не є конкретизована. Вважає також, що при прийнятті вимоги, відповідачем порушено процедурні норми та норми законодавства, а тому підлягає скасування.
		Ухвалою суду від 02.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електроні докази.
		09.11.2020 за вх. №58735 на виконання ухвали суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ревізією правильності нарахування та виплати премії працівникам Театру за 2017 рік встановлено, що установою у 2017 році, за рахунок коштів державного бюджету виплачено премію за 2016 рік при відсутності заборгованості, зареєстрованої за такими виплатами в органах Державної казначейської служби України. Водночас, згідно із затверджених умов оплати праці працівників Театру (Положення про оплату праці та Положення про преміювання працівників Театру), заохочувальні та компенсаційні виплати - премії, інші грошові винагороди і матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства та виплачуються при наявності економії фонду оплати праці. Премії виплачуються за рахунок коштів бюджету, так і за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності при наявності економії фонду оплати праці. На думку позивача, нарахування та виплата за рахунок бюджетних коштів 2017року премій за попередній бюджетний період (2016рік), при відсутності зареєстрованої заборгованості за такими виплатами в органах Казначейства, призвело до зайвого використання бюджетних коштів в загальній сумі 507,4тис.грн (в т. ч. нарахуванням єдиного соціального внеску склали 88,2тис.грн). Вказане вище порушення призвело до незаконних видатків на загальну суму 507,4 тис.грн. та є збитками (матеріальною шкодою). Також під час ревізії установлено, що за рахунок коштів державного бюджету, а не за рахунок надходжень від господарської діяльності установи, зайво проведено нарахування та виплату заробітної плати працівникам Театру залученим до роботи у вихідні дні для забезпечення проведення культурно-мистецьких заходів сторонніми юридичними та фізичними особами в загальній сумі 174,1тис.грн (в т. ч. нарахуванням єдиного соціального внеску склали 29,4тис.грн), що призвело до незаконних видатків на загальну суму 174,1тис.грн. Крім того, зазначає, що 14-ти працівникам Театру доплати за розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт встановлено за виконання додаткового об`єму робіт не за тією професією/посадою, яку вони фактично обіймали згідно штатного розпису, а також при відсутності вакантних (незайнятих) штатних посад, чим недотримано вимоги п.1 Інструкції 53-ВЛ. Загальна сума зайво нарахованої доплати за розширену зону обслуговування склала 906,7тис.грн.(в т. ч. нарахуванням єдиного соціального внеску склали 163,5тис.грн.), що призвело до незаконних видатків на загальну суму 906,7тис.грн. та є збитками. Аналогічно, враховуючи затверджений на 2020рік фонд оплати праці в частині доплати за вислугу років в сумі 17627,4 тис. грн. (уточнена бюджетна пропозиція на 2020) та розрахований фонд оплати праці на виплату доплати за вислугу років станом на 01.01.2020 в сумі 13617,0тис. грн., Театром завищено потребу в бюджетних коштах на виплату доплати за вислугу років в сумі 4892,7тис. грн. ( в т. Ч. Нарахування склали  882,3 тис. грн.), з яких в І кварталі поточного року профінансовано - 3799,6тис.грн (в т. ч. нарахування склали 685,2 тис. грн). Відповідно до пп. 3, 16 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників та затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями. Внаслідок завищення потреби в коштах на оплату праці в частині доплати за вислугу років, Театру зайво виділено бюджетних коштів на загальну суму 15296,5тис.грн (в т. ч. нарахування на оплату праці склали 2 758,4 тис. грн), що суперечить пп. 3, 16 ст. 116 Бюджетного кодексу та пп. 20, 22, 29 Порядку №228 та є збитками (матеріальною шкодою). Тому відповідач вважає, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками заподіяними такому бюджету. На думку відповідача, оскаржувана вимога прийнята у зв`язку із виявленням ревізією допущених позивачем, як підконтрольною установою, порушень фінансової дисципліни, просить суд відмовити в задоволенні позову.
		12.11.2020 у строк, встановлений судом, від представника позивача надійшла відповідь на відзив за вх. № 59617, де зазначено, що відповідач змінює правовий статус коштів, про які йдеться в оскаржуваних пунктах вимоги від 21.08.2020 №04-15м/4562-2020, і зазначає їх як збитки та наводить відповідні правові позиції Верховного Суду, зміст яких зводиться до того, що вимога Держаудитслужби не може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства в частині стягнення збитків, з огляду на те, що вимога про стягнення збитків не носить обов`язкового характеру та може бути виконана лише шляхом звернення Держаудитслужби до суду із відповідним позовом. На думку представника позивача, позиція відповідача щодо зміни правовою статусу коштів, про які йдеться в оскаржуваних пунктах вимоги від 21.08.2020 №04- 5м/4562-2020, не заслуговує на увагу, оскільки не має жодного правового значення, так як статус таких коштів був безпосередньо визначений в оскаржуваній вимозі, яка була винесена уповноваженими особами відповідача на виконання своїх передбачених законодавством повноважень. Просить позов задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.
		19.11.2020 та 24.11.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в яких зазначається, що в оскаржуваній вимозі було наведено слово збитки не в усіх позиціях порушень не через те, що вказані суми не є збитками по своїй правовій природі, а через призму можливості їх усунення об`єктом контролю тобто практику з їх усунення , яка наявна в установах освітньої та культурної сфер діяльності. Так як усі виявленні порушення, які оскаржені позивачем належать за своєю природою до виплат, які входять у структуру заробітної плати чи її нарахування, а наявна судова практика у цивільному процесі та кримінальному вказує, що такі порушення не мають суттєвої судової перспективи, а механізм їх повернення є не досить визначений у законодавчому полі. Проте вказане не заперечує факту наявності самого факту фінансового порушення у вигляді - заподіяння матеріальної шкоди (операцій з ресурсами, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до їх втрат) тобто збитків. Відповідно до наказу Голова КРУ України від 28.01.2005 №31 затверджено Порядок заповнення друкованої форми інформаційної карти про результати ревізії, перевірки та списки, які використовуються при заповненні інформаційної карти. В оскаржуваній вимозі є один вид фінансового порушення (на суму 199тис.грн.), а в акті ревізії два (на суму 199тис. грн. та 655,7тис.грн), які об`єкт контролю не оскаржує, але вказані фінансові порушення відповідно до наведеної вище класифікації видів фінансових порушень належать до тієї самої групи порушень, а саме операцій з ресурсами, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до їх втрат.
		Крім того, 08.12.2020 відповідачем подано через канцелярію суду додаткові пояснення по справі, в яких заперечує позицію позивача про те, що оскаржувана вимога є необгрунтована та не вмотивована з посиланням на рішення Верховного суду від 05.03.2020 №640/467/19. Вказана справа розглянута Верховним судом за позовом Державної установи Національний антарктичний науковий центр до Окружного адміністративного суду міста Києва поданим до Державної аудиторської служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр предмет закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 «Дослідницькі послуги» (Комплексна послуга з матеріально - технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій) за переговорною процедурою Prozorro №UA-2018-10-02- 001268-а Державної аудиторської служби України, який було оприлюднено 19.12.2018 в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язання замовника усунути порушення. В описовій частині рішення Верховного суду, також, вказано, що на обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на протиправність спірного висновку, зазначав, що порушення законодавства при обранні переговорної процедури закупівлі Замовником відсутні, висновок про наявність порушень є необгрунтованим, оскільки у висновку відсутнє посилання на найменування та реквізити документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення. У висновку не зазначено перелік проаналізованих документів та інформації на підставі яких зроблено висновок про наявність порушень Замовником п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі». Також у висновку не зазначено, в чому суть порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (застосовано переговорну процедуру закупівлі у зв`язку із відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи); у висновку не деталізовано суть та обставини допущеного порушення; висновок органу державного фінансового контролю про наявність порушень законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури не підтверджений жодними доказами; у висновку відсутні посилання на докази, що підтверджують наявність іншого постачальника, окрім єдино можливого, з яким Замовником укладений договір. На думку відповідача, у рішенні суду на яке посилається позивач, оскаржувалася не вимога передбачена (ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та постановою КМУ від 20.04.2006 №550 (Далі - Порядок №550), якою затверджений Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органам ). Крім цього, зазначив, що у позивача (у справі 640/467/19) не було проведено контрольний захід у формі інспектування, який передбачений вказаними вище нормативними документами. Натомість у вказаній постанові Верховного суду від 05.03.2020 №640/467/19 оскаржувався власне Висновок складений за наслідками іншого контрольного заходу - моніторингу закупівлі, а не ревізії. Такий вид контрольного заходу, як і власне висновок є передбачений зовсім іншим нормативним документом, а саме Законом України «Про публічні закупівлі. Тому вважає, що вказане посилання на рішення Верховного суду у справі № 640/467/19 не є актуальним, оскільки стосується справи у якій розглядалися правовідносини, які не є ні тотожні ні подібні до тих, які є предметом позову у нашій справі.
		Ухвалою суду від 12.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 04.02.2021 о 10:45год.
		04.02.2021 у судовому засідання судом оголошено перерву до 25.02.2021 о14:00 год. для надання Західним офісом Держаудитслужби доказів, а саме, для надання акту перевірки Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької від 21.08.2020 №04-15м/4562-2020, який у матеріалах справи був відсутній.
		У визначений судом строк Західним офісом Держаудитслужби надано витребувані судом докази.
		23.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача за вх.№11852 про відкладення розгляду справи, яке призначене на 25.02.2021 у зв`язку із перебуванням у відрядженні.
		25.02.2021 у судовому засідання дане клопотання судом задоволено та відкладено розгляд справи на 11.03.2021 о 13:00год.
		11.03.2021 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи із обґрунтуванням причин неможливості забезпечення явки. Суд ухвали відкласти розгляд справи на 23.03.2021 
		Представник позивача скерував на розгляд суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю. 
		Представник відповідача в судове засіданні ні 11.03.2021, ні 23.03.2021 не з`явився подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		23.03.2021 за вх. №3281ел. представником позивача засобами електронного зв`язку подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. позовні вимоги підтримує, просить суд задоволити в повному обсязі.
		Суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження. Представниками сторін надано пояснення у засіданнях суду, які відбувалися 12.11.2020, 8.12.2020, 22.12.2020, 12.01.2021, 4.02.2021, 25.02.2021. Подано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .
		Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької є юридичною особою (код ЄДРПОУ 302224620) основним видом діяльності якої є театральна та концертна діяльність (код 90.01), підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України.
		Відповідно до п. 1.2.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Дсржаудитсдужби на II півріччя 2020 року та на підставі виданих начальником Західного офісу Держаудитслужби направлень від 17.07.2020 №№527, 528 головними державними фінансовими інспекторами відділів контролю у соціальній галузі Легкою О.І. та взаємодії з правоохоронними органами ДусикГ.В. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької за період з 01.01.2017 по 31.03.2020.
		Ревізію проведено в період з 20.07.2020 по 31.07.2020 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відома генерального директора - художнього керівника Театру Вовкуна Василя Володимировича, в присутності головного бухгалтера Стопив Романа Михайловича.
		У журналі реєстрації контрольних заходів, що проводяться контролюючими органами, який ведеться в Театрі, вчинено запис про склад ревізійної групи, назву і тему ревізії.
		Ревізію проведено відповідно до наданих документів, виключно до встановлених порушень та ризикових операцій, виявлених під час проведення державного фінансового аудиту Театру за період з 01.01.2017 по 31.03.2020. 
		В ревізійному періоді фінансування Театру здійснювалось за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 1801110 «Фінансова підтримка національних театрів», а з 01.01.2020 (КПКВК) 3801110 «Фінансова підтримка національних театрів» по коду економічної класифікації видатків (КНКВ) 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та за рахунок власних коштів, отриманих від господарської діяльності.
		За результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької за період з 01.01.2017 по 31.03.2020, складено Акт ревізії від 31.07.2020 за №04-23/2, в якому зазначено, що виявлено внесення неправдивих даних до фінансової звітності, що призвело до завищення потреби в коштах на оплату праці в частині доплати за вислугу років та зайвого виділення бюджетних коштів в загальній сумі 15296,5тис. грн. (в тому числі нарахування на оплату праці склали 2758,4тис.грн.) 
		12.08.2020 позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті ревізії фінансово-господарської діяльності від 31.07.2020 за №04-23/2 подав до відповідача заперечення. 
		Розглянувши вказані зауваження, відповідачем прийнято висновок про відхилення вказаних заперечень.
		У зв`язку з тим, що під час проведення ревізії виявлені порушення не усунуті відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 21.08.2020 №04-15м/4562-2020 зі строком зворотного інформування до 23.09.2020.
		У вимозі зазначено, що під час ревізії виявлено та не усунуто, такі порушення:
		-в порушення п.4 ст.48 Бюджетного кодексу України та п.4.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Театром за рахунок бюджетних коштів 2017року проведено нарахування та виплату премії за попередній бюджетний період (2016рік), при відсутності зареєстрованої заборгованості за такими виплатами в органах Казначейства, що призвело до зайво використання бюджетних коштів у загальній сумі 507,4тис.грн. (в тому числі нарахування єдиного соціального внеску склало 88,2тис.грн.);
		-в недотриманні вимоги ст.71 Кодексу законів про працю України за рахунок коштів державного бюджету зайво проведено нарахування та виплату заробітної плати працівникам Театру залученим до роботи у вихідні дні для забезпечення проведення культурно-мистецьких заходів сторонніми юридичними та фізичними особами у сумі 174,1тис.грн. (в тому числі нарахування єдиного соціального внеску склало 29,4тис.грн.);
		-в порушення п.1 Інструкції Державного комітету СРСР з праці та соціальним питання, Міністерства фінансів СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок застосування постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)», працівникам Театру встановлювалися доплати за розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт за виконання додаткового об`єму робіт не за тією професією/посадою, яку вони фактично обіймали згідно із штатного розпису, а також при відсутності вакантних (незайнятих) штатних посад, що призвело до зайвого використання коштів у сумі 906,7тис.грн. (в тому числі нарахування єдиного соціального внеску склало 163,5тис.грн.);
		-в недотримання вимог п.п.6.4.3, 6.4.7 Правил визначення вартості будівництва в Україні ДСТУ Б Д.1-1:2013, затверджених наказом Мінрегіонбуду України, ТОВ «Експерт Систем» завищено вартість робіт з капітального ремонту приміщень Театру на загальну суму 615,7тис.грн.;
		- недотримання Театром чинного законодавства при плануванні потреби в коштах державного бюджету на оплату праці в частині доплати за вислугу років, що призвело до зайвого отримання коштів фінансової підтримки та їх використання на оплату праці.
		Крім того, у вимозі від 21.08.2020 №04-15м/4562-2020 Західним офісом Держаудитслужби зазначено про необхідність:
		- розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 507,4тис.грн., в порядку та розмірах встановленими ст.ст.127, 130, 136 Кодексу законів про працю в Україні та відповідно до норм ст.ст.610-625, 1166 Цивільного кодексу України; 
		- розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 174,1тис.грн., в порядку та розмірах встановленних ст.ст.127, 130-136 Кодексу законів про працю в Україні та відповідно до норм ст.ст.610-625, 1166 Цивільного кодексу України;
		- розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 906,7тис.грн., в порядку та розмірах встановленних ст.ст.127, 130-136 Кодексу законів про працю в Україні та відповідно до норм ст.ст.610-625, 1166 Цивільного кодексу України;
		- забезпечити відшкодування підрядними організаціями на користь Театру шкоду (збитків), заподіяних внаслідок завищення вартості виконання будівельних робіт у загальній сумі 615,7тис.грн., відповідно до норм ст.ст.610-625, 1166 Цивільного кодексу України;
		- розглянути питання щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно використаних 15296,5тис.грн., в порядку та розмірах встановленних ст.ст.127, 130-136 Кодексу законів про працю в Україні та відповідно до норм ст.ст.610-625, 1166 Цивільного кодексу України;
		- вжити заходів щодо економічно обґрунтованого і раціонального планування потреби в коштах на оплату праці в частині доплати за вислугу років, відповідно до вимог п.п.20, 22, 29 Порядку №228 та дотримання вимог п.2 р. ІІ Порядку №1017 при формуванні штатних розписів Театру;
		- вжити комплекс заходів щодо недопущення у майбутньому подібного порушення, зокрема, шляхом закріплення відповідальної особи за вказаною ділянкою роботи.
		Оскаржувана вимога складається з 6 пунктів, в частині пунктів 1, 2, 3, 5 якої позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся із позовною заявою. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. 
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
		Відповідно до ст.2 Закону №2939-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
		Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.
		Положеннями ч.1 ст.10 Закону №2939-XII визначені повноваження органу державного фінансового контролю під час проведення перевірки, а саме: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1); одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю (п.6); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п.13).
		Відповідно до п.1 «Положення про Державну аудиторську службу України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (пп.1 п.3 Положення №43).
		Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання, визначено «Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).
		Відповідно до п.2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
		Відповідно до п.16 Порядку №550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.
		Згідно з пп.9 п.4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів: застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
		Згідно з пунктами 45, 46 Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
		Відповідно до п.50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
		 Водночас, відповідно до вимог пп.16 п.6 цього ж Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
		Наведені вище норми кореспондуються з приписами п.7 ст.10 Закону №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
		Частиною 2 ст.15 Закону №2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
		Виходячи з аналізу наведених правових норм, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган Держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. При цьому, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 Бюджетного кодексу України).
		Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).
		Згідно з п.1 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.
		За правилами ч.1 ст.118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена Бюджетним кодексом України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.
		Закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.
		Крім того, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - нецільове використання бюджетних коштів.
		Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 ч.1 ст. 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому ст.120 цього Кодексу.
		Згідно з п.1 ст.119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
		- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
		- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
		- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
		Наведені норми закріплюють право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
		Так, вимога Західного офісу Держаудитслужби від 21.08.2020 № 04-15м/4562-2020 стосується усунення виявлених ревізією порушень та забезпечення відшкодування шкоди (збитків), викладених в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності Театру від 31.07.2020 за №04-23/2, які призвели до завищення потреби в коштах на оплату праці в частині доплати за вислугу років та зайвого виділення бюджетних коштів в загальній сумі 15296,5тис. грн. (в тому числі нарахування на оплату праці склали 2758,4тис.грн.) та не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначених п. 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 № 106 та відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використання бюджетних коштів.
		Оскаржуване попередження хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить інформаційний характер та не впливає на права, обов`язки або законні інтереси позивача.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №821/3929/14.
		Також відповідач вимагає розглянути питання про притягнення до відповідальності працівників Театру, що допустили виявлені порушення. Враховуючи, що виявлені під час перевірки фінансові порушення, які призвели до нецільового витрачання коштів, є нічим іншим як заподіяними збитками, суд приходить до висновку, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, натомість такі збитки можуть бути відшкодовані у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
		 Разом з тим, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.
		 Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
		 З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосуються виключно визнання неправомірною вимоги щодо усунення порушень, складеної за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
		 Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.
		 Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах від 07.10.2014 у справі № 21-368а14, від 14.10.2014 у справі № 21-453а14, від 18.11.2014 у справі № 21-461а14, від 20.01.2015 у справі № 21-601а14, від 27.01.2015 у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 у справі № 21-632а14, від 15.04.2014 у справах № 21-40а14, № 21-63а14, від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 у справі № 826/6304/16, від 23.02.2016 у справі № 818/1857/14 тощо.
		Разом з тим, така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання, не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування.
		Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів ст. 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.
		Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16.
		У справі, що розглядається, заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби «Про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії» від 21.08.2020 № 04-15м/4562-2020 у частині: щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 507,4 тис. грн.; щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 174,1 тис. грн.; щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 906,7 тис. грн.; щодо встановлення та стягнення з винної особи безпідставно виплачених 15296,5 тис. грн.
		Тобто, відповідачем у цій вимозі вказано на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Однак позивачем такі факти не спростовано у поданих запереченнях відповідачу.
		Тому суд, виходячи із завдань адміністративного судочинства, вказує на передчасність необхідності захисту прав позивача у заявлений ним спосіб. Оспорювана позивачем сама по собі вимога не створює для позивача юридичних наслідків та не підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства, оскільки шляхом формування вимоги та її надіслання позивачу неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Позивач має право усунути вказані в вимозі та акті ревізії порушення будь-яким способом, а у разі незгоди з викладеними у вимозі порушеннями та відповідно невиконанні вимоги, така бездіяльність не буде мати негативні наслідки для Театру.
		Враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово в судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов про їх стягнення, заявлена Театром позовна вимога є передчасною. 
		Крім того, суд зазначає, що така вимога спрямована на коригування роботи підконтрольної організації, а відтак, є обов`язковою до виконання. Право Держаудитслужби та її територіальних органів вимагати від підконтрольної установи вчинення певних дій, зокрема й тих, що містяться у спірній вимозі, передбачено законом. Відповідач, в свою чергу, не пред`являв вимоги про стягнення з винних осіб збитків, а лише запропонував імовірний спосіб усунення порушень, що не є обов`язковою частиною вимоги. При цьому, дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей та фактів самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язки підконтрольної установи, а лише фіксують певні обставини.
		Щодо доводів позивача про незгоду із наявністю збитків, а також з їх розміром, про що йдеться в оскаржуваній вимозі, суд зазначає, що наявність чи відсутність складу фінансових правопорушень, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків, завданих місцевому бюджету, або ж безпосередньо об`єкту контролю, може бути предметом окремого позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення.
		Також, суд зазначає, що за змістом норм Закону № 2939-XII, Положення № 43 «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
		Позивачем не доведено невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту.
		Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду не приймається судом до уваги, оскільки вона не стосується спірних правовідносин.
		При розгляді даної справи суд враховує позицію Верховного суду України викладену у Постановах суду від 29.01.2019 у справі 804/4463/17, від 22.09.2020 у справі 820/1286/18 та 23.07.2020, де предметом спору були вимоги аудитслужби. 
		Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		 Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		 Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
		 В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Враховуючи сукупність викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із відмовою позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
		Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		У задоволені позовної заяви Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити повністю.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційногоадміністративного суду протягомтридцятиднів з дня складенняповного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя Сподарик Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...