Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6005/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2021. Зареєстровано: 25.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		23 березня 2021 року                               м. Київ                              № 640/6005/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи     адміністративну справу     
		за позовом          Акціонерного товариства     "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани                                         Ковальської"
		до                    Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		про                    визнання протиправними дій, скасування припису, -
		УСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), в якому просить суд:
		- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо проведення в період з 28 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року позапланової перевірки дотримання Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно об`єкта будівництва: Житлово-офісний комплекс з торговельними приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по проспекту Перемоги, 42 в Шевченківському районі міста Києва (другий пусковий комплекс);
		- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л. від 02 березня 2020 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданий Акціонерному товариству "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської".
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що    дії відповідача при проведенні перевірки були неправомірними, сама перевірка незаконною, а документи, які складені та підписані представником відповідача за результатами такої перевірки є необ`єктивними, протиправними та такими, що винесені з грубим порушенням чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Так, позивач зазначив, що в порушення норм чинного законодавства, відповідач зокрема не пред`явив керівнику АТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської копію направлення від 26.02.2020 №б/н на пред`явлення перевірки, службового посвідчення, а також жодним чином не повідомив про перевірку до або під час її здійснення. Також наголосив на тому, що під час проведення перевірки керівник та/або уповноважений представник товариства не був присутній.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
		Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4    ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6    ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.  
		На підставі направлення від 26.02.2020 № б/н, з 28.02.2020 по 02.03.2020 головним інспектором будівельного нагляду проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництва житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп.. Перемоги,42 у Шевченківському районі міста Києва», підрядник: Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської".
		За результатами проведеної позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництва житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп.. Перемоги,42 у Шевченківському районі міста Києва»,посадовою особою відповідача  складено акт перевірки від 02.03.2020 року №б/н.
		Відповідно до акту перевірки, встановлено наступні порушення: на об`єкті порушено вимоги будівельних норм, стандартів і правил, а саме відповідно до проекту виконання будівельних робіт на будівельному майданчику відсутня галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу на проспекті Перемоги, 42 чим порушено ст..9 Закону України «Про архітектурну діяльність»; на об`єкті будівництва входи до будівель не забезпечені суцільними козирками, чим порушені вимоги п.6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».
		На підставі встановлених порушень головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Леонідом Леонідовичем винесено припис від 02.03.2020 Акціонерному товариству "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"  про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого вимагається в термін до 02.04.2020 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
		Не погоджуючись із діями відповідача під час проведення перевірки, діями щодо складення акту, протоколу та припису, а також не погоджуючись із оскаржуваним приписом, позивач звернувся із даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до    статті 19 Конституції України    правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються    Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI    (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим    постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553    (далі - Порядок №553).
		До органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю нагляду, окрім інших, відносяться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 1 статті 6 Закону).
		Пунктом 6 ч. 1 статті 7 Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого    Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294    Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Згідно з п. 7 вищезазначеного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
		Положеннями    статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»    визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Відповідно до  ч. 1 ст. 41 до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва обєкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення субєктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Відповідно до ч. 3 ст. 41 до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.
		За приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
		Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
		Згідно з п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		За приписами п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
		Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Згідно із п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
		У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Згідно з п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
		Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		За приписами п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Отже, нормами Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання дій протиправними під час проведення перевірки та відсутності правових наслідків такої перевірки.
		Суд зазначає, що з аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
		Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.
		Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 822/680/16.
		Судом встановлено, що на підставі наказу від 21.02.2020 № 483 та направлення від 26.02.2020 №б/н головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництва житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по просп.. Перемоги,42 у Шевченківському районі міста Києва», підрядник: Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської".
		Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки, а лише направлено матеріали з результатами її проведення.
		Згідно приписів Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач наголошує, а відповідачем жодним чином не заперечується той факт, що ані керівник, ані уповноважена на те особа не були присутні на об`єкті будівництва, з направленням на проведення позапланової перевірки від 26.02.2020 №б/н не були ознайомлені.
		Разом з тим, як вбачається з протоколу та акту перевірки на підставі яких винесено оскаржуваний припис в графі підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичною особою, головним інспектором вказано, що від ознайомлення, отримання та підпису відмовився.
		Як вбачається з матеріалів справи,  в розділі IV акту вказано, що при проведенні перевірки були присутні від суб`єкта господарювання відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_1 та уповноважена особа ОСОБА_2 за довіреністю.
		Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є уповноваженою чи представником позивача і не є працівником Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської", а працює в ТОВ «Юнібілд» на посаді виконроба, що підтверджується наказом про прийняття на роботу №247-к від 01.03.2019 та наказом про призначення виконробом на об`єкті №45 від 06.05.2019.
		Також, відповідно до наказу про прийняття на роботу №56-к від 19.03.2019 ОСОБА_2 працює в ТОВ «ПБГ Ковальська» з 25.03.2019.
		Суд зазначає, що проведення перевірки за відсутності директора чи уповноваженої особи позивача порушує вимоги Порядку № 553, порушує право суб`єкта щодо якого здійснюється перевірка на бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у Порядку № 553. Складений акт за відсутності суб`єкта містобудування порушує його права, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення. Відтак, складений акт перевірки не може бути підставою для складання приписів.
		Крім того, суд зауважує, що статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлює, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України    "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ч.1).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визначено механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.
		Пунктом 3 Постанови КМУ №560 встановлено, що при дво- і тристадійному проектуванні проекта будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і проект схвалюється на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розвиток та ескізний проект.
		З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що затверджувана стадія проектної документації, стадія «П» - проект, не містить в своєму складі проект виконання робіт, в якому передбачена галерея зі сторони проїзду до житлового комплексу, а тому посилання відповідача на недотримання при виконанні робіт проекту виконання робіт безпідставна.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем надано документи, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність проведення перевірки, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними, та скасування припису.
		Згідно з ч. 2    статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України    (далі також -    КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи дії та рішення не може вважатись такими, що вчинені та прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2    статті 2 КАС України.
		Згідно з положеннями    статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
		1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до ч. 1 та 2    статті 77 КАС України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями    6,    72-77,    139,    241-246,    250,    255 КАС України, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо проведення в період з 28 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року позапланової перевірки дотримання Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно об`єкта будівництва: Житлово-офісний комплекс з торговельними приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по проспекту Перемоги, 42 в Шевченківському районі міста Києва (другий пусковий комплекс).
		Визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л. від 02 березня 2020 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданий Акціонерному товариству "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської".
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398)  понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293,         295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                                 Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...