Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/300/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 25.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25.03.2021м. ДніпроСправа № 904/300/21
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
		за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", м. Київ 
		до Фізичної особи-підприємця Ляшенко Михайла Юрійовича, м. Дніпро 
		про стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6958126 від 09.09.2019 року у загальному розмірі 117 051,02 грн. 
		 
		ПРОЦЕДУРА
		Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у які просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Ляшенко Михайла Юрійовича заборгованість у загальному розмірі 117 051,02 грн. за заявою-договором № ID6958126 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 09.09.2019 року.
		Дослідивши поданий позов, суд зазначає наступне.
		Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
		Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (117 051,02 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 25.02.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою  шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 15.02.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою  шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).
		05.03.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 02.03.2021 року про забезпечення позову, в якій позивач просить в якості забезпечення позову накласти арешт в межах позовних вимог, на житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Топчине, вул. Мічуріна, буд. 1. Загальна площа 33,7 кв.м, житлова площа 22 кв.м. (РНОНМ 1338866812223), що належить Ляшенко Михайлу Юрійовичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП2598406055).
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року в задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю.
		В зазначений ухвалою від 25.01.2021 року строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930013609731 (4901002130116), яке повернулось до суду 02.02.2021 року з відміткою «вручено  01.02.2021».
		Отже, відповідач був обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/300/21.
		Згідно з ч. 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
		Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем заяви про збільшення та зменшення позовних вимог подано в строк, тому заяви про збільшення та зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування наданих позивачем заяв.
		Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
		Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.
		Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
		Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
		Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
		 
		АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Позиція позивача викладена у позовній заяві, з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов заяви-договору № ID6958126 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 09.09.2019 року в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача станом на 09.11.2020 року утворилася заборгованість у розмирі 117 051,02 грн., з яких:
		- по тіло кредиту (в т.ч. прострочена) - 94 720,00 грн.,
		- по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,07 грн., 
		- по комісії (в т.ч. простроченій) - 19 700,00 грн.,
		- сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості - 1 790,75 грн.;
		- штраф за період з 09.05.2020 року по 09.11.2020 року - 839,21 грн. 
		 
		Позиція відповідача.
		Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
		Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладанням кредитного договору, строку дії договору, погодженого кредитного ліміту, строку користування кредитом, погодженого розміру процентів за кредитом, комісій та інших платежів, графіку погашення кредиту, штрафних санкції, наявність прострочень з боку відповідача.
		Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі  банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ляшенко Михайлом Юрійовичем (далі  позичальник, відповідач) підписано заяву-договір № ID 6958126 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 09.09.2019 року (далі  кредитний договір).
		Згідно з п. 1.1. кредитного договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
		За умовами п. 1.2. кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника (IBAN) № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
		Розділом 2 кредитного договору визначені умови надання кредиту, а саме:
		- розмір кредиту  110 000,00 грн. (п. 2.1);
		- валюта кредиту - гривня;
		- вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних (п. 2.3. пп. 2.3.1.);
		- розмір комісійної винагороди - 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (пп. 2.3.2.);
		- тип процентної ставки - фіксована (п.2.4.);
		- терміни і порядок погашення кредиту (п.2.5.): сплата платежів по кредиту - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом (пп. 2.5.1.); сплата процентів за користування кредитом - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом; (пп. 2.5.2.); сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».
		Згідно п. 2.6. кредитного договору строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.
		Відповідно до п. 3.1. кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.
		Пунктом 3.2. кредитного договору передбачено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6. цього договору.
		У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3. кредитного договору). 
		Згідно з п. 4.2 кредитного договору цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу, в зв`язку з чим:
		- умови цього договору визначаються банком та доводяться загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п. 4.2.1.);
		- особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов (п. 4.2.2.); 
		- у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір, має право відмовитись від його укладення (п. 4.2.3.);
		- вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України (п. 4.2.4). 
		Відповідач скористався своїм правом та, на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинив правочин, підписавши заяву-договір №ID 6958126 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронно-цифровим підписом.
		Листом банку позичальник був повідомлений про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак заборгованість так і не була погашена. 
		Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до відповідача, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору зобов`язань не було своєчасно сплачено на користь АТ «Таскомбанк» передбачені умовами договору платежі, що є підставою для дострокового повернення кредиту, а також стягнення відсотків, комісії, штрафу та пені.
		 
		ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
		Щодо правовідносин сторін
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
		Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.
		Статтею 1047 ЦК України передбачено, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, і зли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
		З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання позики.
		 
		Щодо суми основного боргу, заборгованості за відсотками за користування кредитом та комісії
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник, зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
		Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок по рахунку відповідача (а.с. 24-28, останній належним чином взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконав, кредитні кошти повернув позивачу в сумі 15 280,00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по поверненню позивачу кредиту в сумі 94 720,00 грн.
		Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, останнім прийняті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати комісії та процентів згідно графіку погашення кредиту виконані не були, що стало підставою для направлення позивачем повідомлення-вимоги про дострокове повернення кредиту вих.. № 27341/70 від 13.11.2020. Доказів на підтвердження належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.
		Позивачем правомірно у розмірі, встановленому договором розрахована заборгованість за комісією за період з 09.09.2019 по 09.11.2020 на загальну суму 19 700,00грн.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи надане АТ «Таскомбанк» право на дострокове повернення кредиту згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного повернення кредитних коштів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості по тілу кредиту у розмірі 94 720,00 грн., з урахуванням відсотків у розмірі 0,07 грн. та комісії у розмірі 19 700,00 грн.
		Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому процесуальним законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, по відсоткам та по комісії є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.
		 
		Щодо суми пені
		Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно п. 3.3 кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
		У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо порушення термінів внесення платежів, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1 790,75 грн. за загальний період з 09.05.2020 по 09.11.2020.
		Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати наданих послуг, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
		Як передбачено положеннями п.1 Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-ІХ від 16.06.2020 року (набрав чинності 04.07.2020 року) внесено зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 рроку, №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення"; 2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: "15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".
		Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 956 від 13.10.2020 року, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 року до 31.12.2020 року 
		Згідно Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року продовжено карантин в Україні до 28.02.2021, а з 08.01.2021 по 24.01.2021 запроваджено локдаун.
		Отже, наявна законодавчо встановлена заборона на нарахування пені за прострочення кредитних зобов`язань позичальником в період дії карантину, тобто, з 12.03.2020 до 28.02.2021. 
		Період прострочення виплат за кредитним договором з 09.05.2020 по 09.11.2020, за який нарахована пеня, припадає саме на період дії такої заборони.
		За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 790,75 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період. з 09.05.2020 по 09.11.2020 не підлягає судом задоволенню. 
		 
		Щодо суми штрафу 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі N 342/180/17 (провадження N 14-131цс19) дійшла висновку, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.
		Крім того, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020р. по справі №910/8189/19 було наголошено, що у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-144цс14, та, посилаючись на положення статей 207, 626, 628, 638, 626, 1054, 1055, 633, 634, 1056-1, 1048, 1049, 1050, 549, 551 Цивільного кодексу України, дійшла наступних висновків:
		- визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки;
		- умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
		- умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
		- враховуючи, що позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за процентами за користування чужими коштами та пені за порушення умов кредитного договору, та відмовила у цій частині у задоволенні позову
		При цьому, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020 року по справі №910/8189/19 було відхилено доводи АТ КБ "Приватбанк" про наявність у юридичної особи в силу свого правового статусу можливості усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, а, отже, про відсутність підстав для застосування висновку по справі № 342/180/17-ц. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що під час вирішення спору слід виходити з наданого Великою Палатою Верховного Суду тлумачення норми права, а не суб`єктного складу сторін спору.
		Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для врахування наданого позивачем витягу з Правил обслуговування корпоративних клієнтів під час вирішення питання про стягнення штрафу, оскільки доказів на підтвердження ознайомлення відповідача із вказаним витягом матеріали справи не містять. Крім того, суд зазначає, що підстави та умови, за яких АТ «Таскомбанк» має право вимагати стягнення штрафу наданими суду Правилами обслуговування корпоративних клієнтів у будь-якому випадку також не передбачено.
		Наведене має наслідком відсутність правових підстав для задоволення заявлених АТ «Таскомбанк» позовних вимог у частині стягнення із відповідача штрафу у розмірі 839,21 грн.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
		На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
		На підставі викладеного позовні вимоги, з урахування збільшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню.
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		Щодо судового збору.
		Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Тому судовий збір позивача у розмірі 2 218,98 грн. слід покласти на відповідача.
		Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ляшенко Михайла Юрійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по тіло кредиту у розмірі 94 720,00 грн., по відсоткам у розмірі 0,07 грн., по комісії у розмірі 19 700,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 218,98 грн.
		В решті позовних вимог відмовити.
		 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано - 25.03.2021 року. 
		 
		Суддя В.Г. Бєлік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...