Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/12944/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 березня 2021 року Справа № 160/12944/20                      Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіГолобутовського Р.З.   за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі:   представника позивача представників відповідача Гончарова Д.І. Шаблій Н.М., Лашкун А.І.  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		ВСТАНОВИВ:
		12.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, Товариство) із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, контролюючий орган), в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.11.2020 року просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:
		№0001765013 від 19.03.2020 за формою «П», яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2009213284 грн.,
		№0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 450831988,75 грн.,
		№0001745013 від 19.03.2020 за формою «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на допущення контролюючим органом процедурних порушень під час призначення перевірки. Звертає увагу на пропуск строку передбаченого ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час винесення податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020, також на помилковість висновків акту перевірки в частині неврахування (відсутності підстав для врахування) курсових різниць за заборгованістю Товариства перед нерезидентами за виплатою дивідендів. Неправомірності застосування штрафних санкцій до Товариства за ненадання документів зважаючи на порушення контролюючим органом порядку (процедури) їх отримання та складення відповідного акту.
		Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0001745013, №0001765013 від 19.03.2020р. та №0003755013 від 29.09.2020р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
		Позиція позивача обґрунтована ти що ПРАТ «ІНГЗК» зазначає, що 01.07.2019 р. вх. №7435 отримано запит Офісу ВПП ДПС №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019 р. Відповідно до якого вказано, що Офісом ВПП ДПС «виявлено ризики мінімізації сплати податку на прибуток в податкових деклараціях за звітні податкові періоди з півріччя 2016 р. по 1 квартал 2019р. (включно)» та повідомлено про необхідність надання пояснень та копій документів за звітні періоди півріччя 2016р. по 1 квартал 2019р. (включно). В запиті Офісу ВПП ДПС №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019р. не було жодних посилань на отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, а також про виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях.
		Крім того, зауважує, що запит складено з порушенням норм визначених у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, на підставі чого ПРАТ «ІНГЗК» був звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, про що і було зазначено ПРАТ «ІНГЗК» у відповіді №10/6179 від 12.07.2019р. на запит №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019р.
		Вказує на те, що на адресу ПРАТ «ІНГЗК» не надходило жодного запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень з податку на прибуток за період 1-2 квартали 2016 року.
		Звертає увагу, що у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.
		Отже вважає, що в Офісу ВПП ДПС не було жодних законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» та на складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0001745013, №0001765013 від 19.03.2020р. та №0003755013 від 29.09.2020р.
		Щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П» зазначає наступне.
		Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що право на проведення перевірки спливає після закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. 
		В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0001765013 від 19.03.2020р. за формою «П» вказано, що встановлено порушення по декларації з податку на прибуток за 2016 рік за №9269600369, яка зареєстрована в контролюючому органі 08.02.2017р.
		Граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік становить 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, а це є 09.02.2017р.
		Отже, з 09.02.2017р. по 09.02.2020р. у контролюючого органу було 1095 днів для перевірки показників податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік, складання акту перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень.
		Позивач зауважує, що акт перевірки був складений 14.02.2020р., а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001765013 за формою «П» складене 19.03.2020р. тобто поза межами 1095 днів.
		При цьому, протягом 1095 днів - з 09.02.2017р. по 09.02.2020р., Офіс ВПП ДПС не визначив суму грошових зобов`язань по декларації з податку на прибуток за 2016 рік.
		Отже, після 09.02.2020р. спір стосовно декларації з податку на прибуток за 2016 рік за №9269600369 є протиправним, а податкове повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020р. підлягає скасуванню у зв`язку з закінченням строків давності визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
		Щодо протиправності винесення податкового повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020р. за формою «Р» та застосування штрафних санкцій позивач зазначає наступне.
		Спір відносно задекларованих ПРАТ «ІНГЗК» показників в декларації з податку на прибуток за 2016 рік за №9269600369 на сьогоднішній день не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку в зв`язку з закінченням строків давності визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
		Отже, встановлена Офісом ВПП ДПС сума у розмірі 2009213284,11 грн. щодо завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік за №9269600369, яка врахована при визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2017р., є протиправною.
		У зв`язку з цим встановлена сума заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік у розмірі 554746529,33 грн. є протиправно нарахована, а податкове повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020р. за формою «Р» підлягає скасуванню.
		Щодо протиправності встановленого контролюючим органом порушення ПРАТ «ІНГЗК» пункту 134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, за результатами чого складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П», №0003755013 від 29.09.2020р. за формою «Р» позивач зазначає наступне.
		Зобов`язання з виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам, нараховані згідно з протоколом №142-1 від 25.03.2019 року, обліковуються в бухгалтерському обліку в національній валюті.
		Зобов`язання з виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам, нараховані згідно з протоколом №77 від 22.12.2016 року, обліковуються в бухгалтерському обліку в іноземній валюті.
		У бухгалтерському обліку ПРАТ «ІНГЗК» нарахування дивідендів та облік кредиторської заборгованості з виплати дивідендів здійснюється на бухгалтерському рахунку 6460400000 «Короткострокові дивіденди до виплати».
		Відповідно до ст. 12 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
		Кредиторська заборгованість із дивідендів була зафіксована в іноземній валюті - доларах США по курсу на дату прийняття рішення про виплату дивідендів - 22.12.2016 року та була зафіксована на рахунках бухгалтерського обліку.
		Відповідно така кредиторська заборгованість є: монетарною відповідно до п. 16 МСБО 21, оскільки ПРАТ «ІНГЗК» має обов`язок виплатити визначену суму дивідендів акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України; є операцією в іноземні валюті відповідно до пп. «в» п. 20 МСБО 21, оскільки ПРАТ «ІНГЗК» взяв на себе зобов`язання у конкретній сумі, визначеній в іноземній валюті в доларах США по курсу на дату прийняття рішення про виплату дивідендів (22.12.2016 р.) перед акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України.
		Позивач зауважує, що зважаючи на наведені норми та факти, обліковуючи зобов`язання з виплати акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті, ПРАТ «ІНГЗК» діяло у повній відповідності до законодавства України, чинного на дату прийняття відповідного рішення, а саме: на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті переводило у функціональну валюту (гривню), застосовуючи курс при закритті та визнавало курсові різниці у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникли відповідно до МСБО 21.
		Також вказує, що твердження податкового органу щодо того, що оскільки зобов`язання із виплати дивідендів визначено в функціональній валюті (гривні), вони не відносяться до операцій в іноземній валюті, є неправильним трактуванням мети функціональної валюти.
		Позивач зазначає, що жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено коригування об`єкта оподаткування на суму курсових різниць, які виникають при перерахунку заборгованості.
		Отже, оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема, у випадку ПРАТ «ІНГЗК» МСБО 21.
		Відтак, на думку позивача, і податкові наслідки від курсових різниць визначаються лише МСБО згідно з ст. 134 Податкового кодексу України.
		З урахуванням викладеного, прибуток або збиток від перерахунку курсових різниць за валютними коштами, які в бухгалтерському обліку відносяться до монетарних статей балансу, включаються у податковому обліку до доходів/витрат платника податку.
		Таким чином, норми Податкового кодексу України передбачають визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, з метою оподаткування податком на прибуток у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Виходячи з наведеного, висновки перевіряючих стосовно порушення ПРАТ «ІНГЗК» відображення у податковому обліку курсових різниць суперечить нормам як національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності), так і нормам Податкового кодексу України.
		З урахуванням викладеного, ПРАТ «ІНГЗК» вважає, що висновки щодо порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, які викладені в Акті перевірки, містять суб`єктивну думку Офісу ВПП ДПС, чим грубо порушують вимоги Податкового кодексу України, а податкові повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П», №0003755013 від 29.09.2020р. за формою «Р», що були винесені на їх підставі, протиправні та підлягають скасуванню.
		Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020 за формою «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн., позивач вказує наступне.
		У листі під назвою «Запит про надання документів (копій документів)» від 04.02.2020р. відповідачем не було вказано, що його надіслано в зв`язку з виявленням контролюючим органом порушення ПРАТ «ІНГЗК» вимог податкового чи іншого законодавства України та запитувані документи свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства.
		Отже, лист під назвою «Запит про надання документів (копій документів)» від 04.02.2020р. не підлягав задоволенню, оскільки він суперечив Конституції України та чинному законодавству.
		Так, відсутність підстав для проведення перевірки нівелює подальші наслідки такої перевірки, в т. ч. у вигляді прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020 за формою «ПС».
		Позивач також вказує, що акт про ненадання до перевірки оригіналів (копій) документів від 07.02.2020р. не було надано для підписання позивачу.
		Зазначає, що з урахуванням вимог п. 44.3 ст. 44 Податковго клдексу України відповідач не мав права витребувати надання документів за період 1-3 квартал 2016 року.
		При цьому позивача не було ознайомлено та йому не було надано для підписання акт відмови від надання документів від 05.09.2016 року.
		Також позивач зазначає, що не зважаючи на це, у ході перевірки ПРАТ «ІНГЗК» надав наступні документи: 1) копію Статуту ПРАТ "ІНГЗК" за 2016 рік, 2) копію Статуту ПРАТ "ІНГЗК" за 2017 рік, 3) копію Статуту ПРАТ "ІНГЗК" за 2018 рік, 4) копію Статуту ПРАТ "ІНГЗК" за 2019 рік, 4) план рахунків бухгалтерського обліку із зазначенням його найменування, 5) облікову політику 2017-2019рр., 6) протоколи засідання Наглядової ради ПРАТ "ІНГЗК" 2016 - 1 кв. 2019р., 7) протоколи загальних зборів акціонерів ПРАТ "ІНГЗК" 2016 - 1 кв. 2019р., 8) виписки банку 2017 - 1 кв. 2019 року.
		Про надання вказаних документів свідчить Реєстр документів, наданих під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки в частині обчислення курсових різниць під час нарахування та виплати дивідендів на адресу нерезидентів та повноти його відображення в деклараціях з податку на прибуток за період 2016 рік - 1 квартал 2019 року згідно з Наказом №145 від 03.02.2020р., який містить назву документа, дату отримання, особистий підпис працівника контролюючого органу.
		Позивач зауважує, що про перевірку цих документів вказано на сторінках 6-7 Акту перевірки.
		Отже, вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020р. є протиправним та підлягає скасуванню.
		13.10.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.11.2020 року.
		10.11.2020 року розгляд справи перенесено на 24.11.2020 року.
		11.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що Офісом ВПП ДПС на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПКУ) та наказу Офісу ВПП ДПС від 03.02.2020 року №145 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПРАТ «ІНГЗК» (код за ЄДРПОУ 00190905) з питання правомірності визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в частині обчислення курсових різниць під час нарахування та виплати дивідендів на адресу нерезидентів та повноти його відображення в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2016 рік; 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік; 1 квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік; 1 квартал 2019 року (з урахуванням суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів).
		За результатами проведеної перевірки складено Акт позапланової виїзної документальної перевірки від 14.02.2020 року №17/28-10-50-13/00190905, який направлено підприємству 14.02.2020 року поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до якого акт вручений позивачу 20.02.2020 року.
		Проведеною перевіркою ПРАТ «ІНГЗК» (з урахуванням відповіді Офісу ВПП ДПС на заперечення платника податку) встановлено наступні порушення:
		Позивачем допущено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ (в чинній у відповідному періоді редакції), в результаті чого ПРАТ «ІНГЗК» внаслідок врахування у складі фінансового результату до оподаткування курсових різниць за дивідендами нарахованими (виплаченими) на користь акціонерів-нерезидентів занижене/завищене значення показника рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства:
		- за 2016 рік - завищено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2009213284,11 грн.;
		- за 2017 рік - занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 554746529,33 грн.;
		- за 2018 рік - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 300606000,03 грн.;
		- за І квартал 2019 року - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 259656080,87 грн.
		Зазначене порушення призвело до:
		- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік на суму 2009213284,11 грн.;
		- заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік на суму 55746529,33 грн.;
		- завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік на суму 300606000,03 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 259656080,87 грн.;
		- заниження податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 808234933 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: І квартал 2017 - 334789042 грн., ІІІ квартал 2017 - 50124505 грн., ІV квартал 2017 - 185324988 грн.; ІІІ квартал 2018 - 237996398 грн.;
		- завищення податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 447569342 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: ІІ квартал 2017 - 108725769 грн.; І квартал 2018 - 182883985 грн.; ІІ квартал 2018 - 42595846 грн.; ІV квартал 2018 - 66625647 грн.; І квартал 2019 - 46738095 грн.
		Також позивачем було допущено порушення пункту 44.1, пункт 44.3 статті 44, пункт 85.2 статті 85 ПКУ в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючого (податкового) органу в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, про що складено Акт від 07.02.2020 року за №2/28-10-50-13 (зареєстровано в Єдиному спеціальному журналі).
		За результатами проведеної перевірки та розгляду заперечень платника податків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020 року №0001765013, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.03.2020 року №0001775013, податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19.03.2020 року №0001745013.
		Відповідач зазначає, що ПРАТ «ІНГЗК» подало скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 24.09.2020 року №98631/6/99-00-06-02-03-06, відповідно до якого скаргу платника податків було задоволено частково, а саме: податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020 року №0001765013 - залишено без змін; податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 19.03.2020 року №0001745013 форми «ПС» - залишено без змін; винесено нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2020 року №0003755013.
		Стосовно твердження позивача про відсутність повноважень у Офісу ВПП ДПС на проведення позапланової виїзної документальної перевірки, за результатами якої складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач зауважує, що Офісом ВПП ДПС на адресу ПРАТ «ІНГЗК» було направлено письмовий запит від 07.06.2019 року №29075/10/28-10-46-15 «Про надання інформації», в якому на перших чотирьох сторінках детально та послідовно наведено перелік документів, при дослідженні яких встановлено порушення податкового законодавства, нормативну базу, а на також на п`ятій сторінці запиту зазначено: «Таким чином в ході проведеного аналізу встановлено порушення ПРАТ «ІНГЗК» пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, внаслідок врахування у складі фінансового результату до оподаткування курсових різниць за дивідендами нарахованими (виплаченими) на користь акціонерів-нерезидентів, в результаті чого підприємством завищено/занижено значення показника рядка 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства». У зв`язку з викладеним, податковим органом запропоновано позивачу надати письмові пояснення з даного питання з наданням підтверджуючих документів, тоді як ПРАТ «ІНГЗК» було обізнано, що у разі ненадання інформації, у податкового органу відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ виникає право на призначення та проведення позапланової документальної перевірки. Однак, зі свого боку, ПРАТ «ІНГЗК» листом від 12.07.2019 року №10/6179 (вх. №38963/10 від 18.07.2019 року) відмовлено в наданні інформації, посилаючись на відсутність підстави для складання та направлення запиту.
		Щодо посилання в наказі Офісу ВПП ДПС від 03.02.2020 року №145 про призначення перевірки ПРАТ «ІНГЗК» на підставу відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ відповідач вказує, що дана норма застосована з огляду на норми ст.71-72 та ст.83 ПКУ - у зв`язку з одержанням податковим органом Постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №804/6909/17, в якій підтримано правову позицію податкового органу з аналогічного питання та винесено постанову на користь Офісу ВПП ДПС.
		Також зауважує, що ПРАТ «ІНГЗК» не оскаржувало і не оскаржує запит Офісу ВПП ДПС «Про надання інформації» від 07.06.2019 року №29075/10/28-10-46-15 та наказ Офісу ВПП ДПС від 03.02.2020 року №145 щодо призначення перевірки позивача.
		З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, правомірними та скасуванню не підлягають.
		23.11.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві та зазначає, що у наказі Офісу ВПП ДПС від 03.02.2020 №145 про проведення перевірки не вказано жодного посилання на письмові запити складені з дотриманням законодавчо встановленого порядку. У запиті Офісу ВПП ДПС №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019, яким повідомлено про необхідність надання пояснень та копій документів за періоди з півріччя 2016 по 1 квартал 2019 (включно), в порушення пункту 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, не була вказана інформація, яка підтверджує виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПРАТ «ІНГЗК» станом на півріччя 2016 - І квартал 2019 (включно). У зв`язку з тим, що цей запит складено з порушенням п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, ПРАТ «ІНГЗК» був звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, про що і зазначено ПРАТ «ІНГЗК» у відповіді №10/6179 від 12.07.2019 на запит №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019. Також зазначає, що на адресу ПРАТ «ІНГЗК» не надходило жодного запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень з податку на прибуток за періоди 1 та 2 квартали 2016 р.
		Щодо твердження відповідача у відзиві про те, що в наказі від 03.02.2020 №145 Офісу ВПП ДПС про призначення перевірки ПРАТ «ІНГЗК» з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зауважує, що зазначена норма передбачає, що контролюючим органом отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства про яку платнику податків направляється запит про надання пояснення та їх документальних підтверджень. Однак, контролюючий орган вказує, що наказ має підставою одержання ним постанови Верховного Суду, в якій стороною не є ПРАТ «ІНГЗК». Таким чином, документальна позапланова перевірка здійснювалася не за наявності хоча б однієї для її проведення підстав передбачених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
		Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020р. підлягає скасуванню в зв`язку з закінченням строків давності визначених п. 102.1 ст.102 ПК України, оскільки контролюючий орган протягом 1095 днів не визначив грошове зобов`язання, тому після 09.02.2020р. спір стосовно декларації на прибуток за 2016 рік за №9269600369 є протиправним, 
		Також вказує, що аналогічна ситуація із донарахуванням у податковому повідомленні-рішенні від 29.09.2020р. №0003755013 за 1 квартал та півріччя 2017, оскільки податкова декларація за 1 квартал 2017 року подана 05.05.2017, а податкова декларація за півріччя 2017 року подана 08.08.2017 року, відповідно дані донарахування зроблені поза межами встановленого ст.102 ПКУ строку й спір на ним не підлягає розгляду в адміністративному та судовому порядку у зв`язку із закінченням строків давності. Відтак, податкове повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020р. за формою «Р» підлягає скасуванню.
		Позивач також зазначає, що обліковуючи зобов`язання з виплати акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті, ПРАТ «ІНГЗК» діяло у повній відповідності до законодавства України, чинного на дати прийняття відповідних рішень.
		Крім того, зазначає, що відсутність підстав для проведення перевірки нівелює подальші наслідки такої перевірки, в т.ч. у вигляді прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020 за формою «ПС».
		Водночас позивач наголошує, що з урахуванням вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України відповідач не мав права витребувати надання документів за період 1-2 квартал 2016 року, оскільки даний період виходить за межі періоду перевірки. Разом з тим ПРАТ «ІНГЗК» вказує, що посадовим службовим особам контролюючого органу надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
		24.11.2020 року розгляд справи перенесено на 08.12.2020 року.
		08.12.2020 року відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, де, зокрема, зазначає, що у запиті від 07.06.2019 №29075/10/28-10-46-15 «Про надання інформації» зазначено періоди, що відповідають періодам, які визначено і Податковому кодексі. Також вказує, що твердження ПРАТ «ІНГЗК» щодо закінчення строків давності (1095 днів) та звільнення платника від відповідальності є таким, що суперечить чинному законодавству. Відповідач зауважує, що запит про надання документів складається і вручається підприємству при виході на перевірку із зазначенням документів, які необхідно надати податковому органу для проведення перевірки. Щодо твердження позивача про надання ним усіх документів, які пов`язані з предметом перевірки, зазначає, що у зв`язку з ненаданням перелічених у запиті перевіряючого від 04.02.2020 року первинних, зведених бухгалтерських та податкових документів, складено акт про ненадання до перевірки документів від 07.02.2020 року №2/28-10-50-13.
		08.12.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2020 року.
		17.12.2020 року на електронну адресу суду від позивача надійшли пояснення, у яких вказує, що у наказі Офісу ВПП ДПС від 03.02.2020 №145 (т.1 арк.58) та на сторінці 2 Акту перевірки (т.1 арк.23) зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка ПРАТ «ІНГЗК» проводиться на підставі підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		Позивач зауважує, що Офіс ВПП ДПС порушив принцип правової визначеності тобто знехтував принципом верховенства права, що є недопустимим, про це свідчить невизначеність підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки - пп.78.1.1 п.78.1 ПКУ чи пп.78.1.4 п.78.1 ст.78.
		У цьому випадку незрозуміло, що стало підставою для проведення перевірки - отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства чи виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, податних платником податків.
		Зазначає про те, що у запиті від 07.06.2019 №29075/10/28-10-46-15 взагалі не зазначені підстави його направлення.
		Вказує також, що з урахуванням позиції відповідача про те, що перевірка проводилась на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ - не зазначено які недостовірні дані в яку саме декларації (не зазначено номер та дату декларації) включно й в чому полягають недостовірність даних та яким чином Офіс ВПП ДПС такий факт встановив.
		Водночас позивач зауважує, що відповідно до обставин справи Акт перевірки був складений 14.02.2020р., оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001765013 за формою «П» складене 19.03.2020р. тобто поза межами 1095 днів.
		При цьому протягом 1095 днів - з 09.02.2017р. по 09.02.2020р. контролюючим органом не визначено суму грошових зобов`язань по декларації з податку на прибуток за 2016 рік.
		Відтак, контролюючий орган не скористався правом на самостійне визначення грошових зобов`язань ПРАТ «ІНГЗК» через пропуск строку в 1095 днів.
		Позивач зазначає, що станом на дату направлення запиту від 07.06.2019р. №29075/10/28-10-46-15 Офісом ВПП ДПС не проводилась документальна виїзна/невиїзна перевірка ПРАТ «ІНГЗК».
		Вказує, що предметом камеральної перевірки не може бути правомірність формування показників податкової декларації з податку на прибуток, застосування положень міжнародних договорів, які уклала Україна, з`ясування операцій, показники яких враховані при складанні Балансу підприємства, правильність визначення об`єктів оподаткування податком, формування фінансового результату до оподаткування.
		Встановити порушення пп.134.1.1 п.34.1 ст.134 ПКУ можливо лише при проведенні документальної виїзної/невиїзної перевірки, й оскільки виїзна документальна перевірка позивача у червні 2019 року не проводилась, відповідачем, по суті, була проведена невиїзна документальна перевірка, що є грубим порушенням, оскільки є чіткий порядок проведення таких перевірок.
		Позивач в черговий раз звертає увагу, що в наказі на проведення перевірки як на її підставу вказаний не лише п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, а ще й п.п.78.1.1. п.78.1 ст. 78 ПК України.
		Виходячи з норм п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України обов`язковою умовою для проведення Офісом ВПП ДПС документальної позапланової перевірки ПРАТ «ІНГЗК» є надіслання правомірного письмового запиту та ненадання ПРАТ «ІНГЗК» пояснень та документальних підтверджень протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Також позивач вказує, що ПРАТ «ІНГЗК» отримано запит від Офісу ВПП ДПС №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019, яким повідомлено про необхідність надання пояснень та копій документів за звітні податкові періоди з півріччя 2016 по І квартал 2019 (включно).
		Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «ІНГЗК» від 03.02.2020р. №145 контролюючого органу стосувався правомірності визначення фінансового результату за період 2016 по І квартал 2019.
		Тобто, контролюючий орган здійснював перевірку по 2016 року за 1 квартал 2016, за 2 квартал 2016, за 3 квартал 2016, за 4 квартал 2016.
		Запит Офісу ВПП ДПС №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019р. не охоплює всі зазначені періоди.
		Останнє свідчить, що контролюючим органом не направлено, а ПРАТ «ІНГЗК» не отримано запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень з податку на прибуток за весь період 2016 року.
		Таким чином, у відповідача не було законних підстав для проведення перевірки ПРАТ «ІНГЗК».
		Зауважує, що посилання відповідача на сторінці 4 Заперечень на ст. 52 прим. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, на те, що у період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій територій України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби, зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу, є необґрунтованим та не застосовується у цьому випадку, оскільки строк давності по податковій декларації з податку на прибуток за 2016 рік сплив 09.02.2020р. тобто до початку карантину.
		Так, перевірка проводилась з 04.02.2020р. по 07.02.2020р., строк давності спливав 09.02.2020р., однак, податкове повідомлення-рішення було прийнято лише 19.03.2020р. тобто поза межами строку, який визначено ст. 102 ПКУ - 1095 днів.
		Також позивач в черговий раз зазначає, що враховуючи п. 102.1 ст. 102 ПКУ, спір по податковим деклараціям за 1 квартал та півріччя 2017 року (строк подання 10.05.2017р. та 09.08.2017р. відповідно) у податковому повідомленні-рішенні від 29.09.2020р. №0003755013 також не підлягає розгляду в судому порядку.
		Відтак, встановлена сума заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік у розмірі 554746529,33 грн. є протиправно нарахованою, а податкове повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р» підлягає скасуванню.
		Позивач наголошує, що всі документи, які відносяться до предмету перевірки наявні, збережені та були надані у ході проведення перевірки. У запиті від 04.02.2020р. не зазначені «причини їх відсутності», не «вказані реквізити повідомлення надісланого платником податків контролюючому органу про втрату документів», оскільки позивач не втрачав первинні документи.
		Також позивач зазначає, що перевірка проводилась з 04.02.2020р. по 07.02.2020р., а запит «Про надання документів» датований 04.02.2020р., тобто в перший день перевірки відповідачем, всупереч п. 85.1 ст. 85 ПК України, яка наголошує про заборону витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
		У запиті від 04.02.2020р. (т.1 арк.67-68) підставами отримання документів зазначено: пп.75.1.2 п.751 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ, а ці статті не є підставами отримання документів.
		Відтак, на думку позивача, у запиті від 04.02.2020р. взагалі не зазначені підстави отримання документів.
		Щодо ненадання для підписання ПРАТ «ІНГЗК» контролюючим органом Акта про ненадання до перевірки документів від 07.02.2020р. позивач вказує наступне.
		Відповідачем не надавався для підписання ПРАТ «ІНГЗК» Акт про ненадання до перевірки оригіналів (копій) документів від 07.02.2020р.
		Контролюючим органом складено Акт про відмову від отримання та підписання від 07.02.2020р. Зазначений Акт відповідачем надавався на підпис менеджеру оподаткування ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» ОСОБА_1 , яка не є працівником ПРАТ «ІНГЗК» та станом на 07.02.2020р. не була законним представником позивача.
		Довіреність ПРАТ «ІНГЗК» від 30.01.2019 №14/862 на працівника ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» ОСОБА_1 дійсна до 31.12.2019р.. Довіреність ПРАТ «ІНГЗК» від 13.03.2020р. №14/1789 видана 13.03.2020р..
		Відтак, з 01.01.2020р. по 12.03.2020р. ОСОБА_1 не була представником ПРАТ ІНГЗК».
		07.02.2020р. відповідачем надано Акт про ненадання до перевірки документів від 07.02.2020р. та Акт про відмову від отримання та підписання від 07.02.2020р. працівнику ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС», у якої станом на 07.02.2020р. не було довіреності від ПРАТ«ІНГЗК» на представництво його інтересів, а в умовах договору відсутній обов`язок щодо підписання та отримання таких актів.
		Також позивач зауважує, що вимога про витребування Договорів (угод) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 є незаконною й позивач не був зобов`язаний зазначені документи надавати, оскільки Договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 не відносяться до предмету перевірки.
		Таким чином, зазначає, що відповідачем не спростовано той факт, що Акт про ненадання до перевірки документів від 07.02.2020р. не надавався ПРАТ «ІНГЗК».
		Позивач наполягає на тому, що на виконання п. 85.2 ст. 85 ПК України ПРАТ «ІНГЗК» надав посадовим службовим особам контролюючого органу в повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
		Твердження контролюючого органу про те, що документи, які запитувалися запитом від 04.02.2020р. та не були надані ПРАТ «ІНГЗК», стосуються документів, які не відносяться до предмету перевірки, зокрема, Договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019.
		Позивач в черговий раз звертає увагу на той факт, що лист відповідача «Запит про надання документів (копій документів)» від 04.02.2020р. не підлягав задоволенню, оскільки, в тому числі, в ньому не зазначено підстави для його надання, а в такому випадку платник податків звільняється від задоволення такого запиту.
		21.12.2020р. судом закрито підготовче засідання та ухвалено перейти до розгляду справи по суті. У судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2021 року.
		14.01.2021р. позивачем надано суду пояснення, у яких вказує, що відповідач помилково та протиправно вважає, що сума накопичених курсових різниць за 2016 рік в розмірі 2009213284,11 грн. є сумою завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
		На суму 2009213284,00 грн. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020 №0001765013, яким зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік.
		Сума 2009213284,00 грн. відображена в податковій декларації з податку на прибуток ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік у рядку 04 «Об`єкт оподаткування» у складі загальної суми -2283274827,00 грн. (збитки).
		Цей факт підтверджено: податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2016 рік від 09.02.2017 №9269600369 з доказами реєстрації - квитанцією №2; актом перевірки - сторінка 35 абзац 5 зверху, - сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за 2016 рік на суму 2009213284,11 грн.
		Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік в розмірі 2009213284,00 грн. в складі загальної суми 2283274827,00 грн. відображається у рядку 3.2.4 додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (за 1 квартал в тому числі, оскільки податкова декларація по податку на прибуток складається наростаючим підсумком) - цей факт підтверджує Акт перевірки, сторінка 35 абзац 4 зверху.
		Отримані ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік збитки у сумі 2283274827 грн. увійшли до складу різниць, на який зменшується об`єкт оподаткування за 2017 рік.
		Так, позивач вказує, що сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 2009213284,11 грн. мала вплив на визначення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2017 року та за весь 2017 рік в цілому, відповідно мала вплив й на розмір податку на прибуток (податкові зобов`язання, які підлягають сплаті в бюджет) за 1 квартал 2017 року й за 2017 рік.
		Тобто контролюючий орган, прийнявши податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020р. №0001765013, на підставі перевірки декларації з податку на прибуток за 2016 рік, збільшив об`єкт оподаткування, на який нарахував грошове зобов`язання за допомогою податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2020 №0003755013.
		ПРАТ «ІНГЗК» зауважує, що грошові зобов`язання, які визначені податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 29.09.2020р. №0003755013 на загальну суму 450831988,75 грн. є, в тому числі, наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020р. №0001765013 на суму 2009213284,00 грн., яке прийняте поза межами строків давності, з порушенням ст.102 Податкового кодексу України.
		Позивач зауважує, що контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2020р. №0003755013, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 360665591 грн. та штрафними санкціями на суму 90166397,75 грн.
		Вказане податкове повідомлення-рішення Офіс ВПП ДПС прийняв на підставі об`єкта оподаткування, в якому вже було самим податковим органом зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2009213284 грн.
		Таким чином, прийняття Офісом ВПП ДПС зазначених податкових повідомлень-рішень двічі впливають на об`єкт оподаткування ПРАТ «ІНГЗК» (рядок 4 Декларації):
		- вперше, коли податковим повідомленням-рішенням форми «П» від 19.03.2020р. №0001765013 ПРАТ «ІНГЗК» зобов`язано позивача частину суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2009213284,00 грн., яку було завищено, виправити у показниках податкової звітності з податку на прибуток;
		- вдруге - в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 29.09.2020р. №0003755013, коли Офісом ВПП ДПС самостійно збільшено об`єкт оподаткування на суму 2009213284,00 грн. (сума від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік) та, відповідно, збільшено податкові зобов`язання.
		18.01.2021р. від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що перевіркою встановлено, що сума нарахованих курсових різниць по рядку 1640 «Балансу» (форма №1) на заборгованість по невиплаченим дивідендам та на нараховані дивіденди акціонерам - нерезидентам ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік складає 2009213284,11 грн., в тому числі (стор.17-18 Акту перевірки): за 1 квартал 2016 - 1348345813,40 грн. (від`ємне значення); за 2 квартал 2016 - (-) 829202000 грн. (позитивне значення); за 3 квартал 2016 - 640509910,58 грн. (від`ємне значення); за 4 квартал 2016 - 849559560,13 грн. (від`ємне значення).
		Водночас декларація з податку на прибуток подається наростаючим підсумком. Відповідно до статті 33 Податкового кодексу: податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (п.33.1); податковий період може складатися з кількох звітних періодів (п.33.2).
		Види податкового періоду встановлені ст. 34 Податкового кодексу: податковим періодом може бути - календарний рік, календарне півріччя, календарні три квартали, календарний квартал.
		Декларація з податку на прибуток подається до податкового органу наростаючим підсумком. Остання декларація подається за звітний податковий період - календарний рік, який відповідно включає - І квартал, півріччя, три квартали.
		Відповідач зауважує, що абсолютна сума накопичених курсових різниць по ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік (звітний податковий період по декларації з податку на прибуток підприємства) є від`ємною (збиток) та складає 2009213284,11 грн. У цьому контексті «від`ємною (збиток)» - це результат по операціям з обліку курсових різниць.
		Зазначений результат вплинув на визначення рядка 04 «Від`ємне значення об`єкту оподаткування» в податковій декларації з податку на прибуток ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік (звітний податковий період) у складі загальної суми (-) 2283274827,00 грн.
		Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік в розмірі 2009213284,00 грн. в складі загальної суми 2283274827,00 грн., відображається у рядку 3.2.4 додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (за 1 квартал в тому числі, оскільки податкова декларація по податку на прибуток складається наростаючим підсумком).
		Так, відповідач вказує, що отримані ПРАТ «ІНГЗК» за 2016 рік збитки у сумі 2283274827 грн. увійшли до складу різниць, на який зменшується об`єкт оподаткування за 2017 рік.
		Тобто сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік в розмірі 2009213284,11 грн. мала вплив на визначення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2017 року та за весь 2017 рік в цілому, відповідно мала вплив й на розмір податку на прибуток (податкові зобов`язання, які підлягають сплаті в бюджет) за 1 квартал 2017 року й за 2017 рік.
		Відповідач зауважує, що твердження позивача щодо того, що податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020р. №0001765013 на суму 2009213284,00 грн., яке прийняте поза межами строків давності та з порушенням ст. 102 Податкового кодексу», є безпідставним та протиправним та є таким, що не відповідає дійсності з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу - контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначати суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, -  за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Зазначене стосується визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, за податковим повідомленням-рішенням форми «Р».
		Жодною нормою Податкового кодексу не визначено, що завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збиток) є грошовим зобов`язанням платника податків.
		Таким чином, винесення податкового повідомлення-рішення форми «П» (завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2009213284,11 грн. у 2016 році) не передбачає обов`язок платника податків сплатити грошові зобов`язання у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а лише врахувати зазначену суму завищення при формуванні показників в наступних податкових (звітних) періодах. Зазначена сума за таким ППР не обліковується в інтегрованій картці платника.
		Відповідач зазначає, що обов`язок сплатити виникає у платника податків після винесення податкового повідомлення-рішення форми «Р».
		Результатом декларування декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік є від`ємне значення об`єкту оподаткування. За результатами висновків Акту перевірки та встановлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 19.03.2020 №0001765013, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 2009213284,00 грн.
		Сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік за №9269600369 у розмірі 2009213284,00 грн. була врахована при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за І квартал 2017 року.
		Так, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2020р. №0003755013, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 360665591 грн. та штрафними санкціями на суму 90166397,75 грн. Це податкове повідомлення-рішення Офіс ВПП ДПС прийняв при перевірці об`єкта оподаткування за наступні податкові періоди (починаючи з І кварталу 2017 року).
		З огляду на викладене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення форми «П» №0001765013 від 19.03.2020 року, форми «Р» №0003755013 від 29.09.2020 року, форми «ПС» №0001745013 від 19.03.2020 року є обґрунтованими, правомірними та скасуванню не підлягають.
		18.01.2021 року від Офісу ВПП ДПС та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про заміну Офісу великих платників податків ДПС на правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
		18.01.2021 року від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
		18.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду замінено відповідача у справі № 160/12944/20 з Офісу ВПП ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079).
		18.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі № 160/12944/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень зупинено до 08.02.2021 року.
		08.02.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі № 160/12944/20 за позовною заявою ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень поновлено.
		У судовому засіданні 08.02.2021 року оголошено перерву до 23.02.2021 року.
		23.02.2021 року розгляд справи перенесено на 01.03.2021 року.
		01.03.2021 року розгляд справи перенесено на 15.03.2021 року.
		У судовому засіданні 15.03.2021 року представником відповідача Лашкун А.І. усно заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи щодо застосування норми права ст. 102 ПК України, з приводу того, чи застосовуються до податкового повідомлення-рішення форми «П» строки, визначені ст. 102 ПК України.
		Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено, з огляду на те, що 21.12.2020 року судом закрито підготовче засідання та ухвалено перейти до розгляду справи по суті. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи. Крім того, заявлене представником відповідача питання не може бути поставлене перед експертом, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		У судовому засіданні 15.03.2021 року представник позивача просив задовольнити позовну заяву з підстав, викладених у ній, відповіді на відзив та поясненнях.
		Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, запереченнях та поясненнях.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини справи.
		На підставі п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.п. 73.3 ст. 73 ПК України відповідач звернувся до позивача із письмовим запитом №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019р. щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питання формування даних податкового та бухгалтерського обліку, статистичної та податкової звітності за звітні податкові періоди за звітні податкові з півріччя 2016 року по 1 квартал 2019 року включно, зокрема, протоколи про розподіл частини чистого прибутку з додатками, в яких зазначено належну до виплати суму дивідендів у розрізі назв акціонерів та суми, документів відповідно до яких проводилося нарахування та перерахування дивідендів (копій розрахункових відомостей, платіжних доручень, банківських виписок, векселів, актів взаємозаліку тощо), стану (сальдо) розрахунків на початок та на кінець кожного звітного періоду у розрізі акціонерів.
		Вказаний письмовий запит отриманий позивачем 01.07.2019р., що підтверджується штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції (вх. № 7935 від 01.07.2019р.).
		Листом від 12.07.2019 № 10/6179 позивач відмовив в наданні запитуваної інформації та копій документів із посиланням на допущення контролюючим органом порядку оформлення письмового запиту, а саме - відсутністю у запиті підстав для його направлення, визначених п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1245 (далі - Порядок № 1245).
		Зважаючи на ненадання запитуваної інформації відповідачем на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 ПК України прийняте рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства, яке оформлене наказом від 03.02.2020 р. №145.
		На підставі наказу від 03.02.2020 р. №145 в період з 04.02.2020р. по 07.02.2020р. контролюючим органом проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання правомірності визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в частині обчислення курсових різниць під час нарахування та виплати дивідендів на адресу нерезидентів та повноти його відображення в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2016 рік; 1 квартал 2017, півріччя 2017, три квартали 2017, 2017 рік; 1 квартал 2018, півріччя 2018, три квартали 2018, 2018 рік; 1 квартал 2019 (з урахуванням суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів).
		За результатами проведеної документальної перевірки відповідачем складений акт №17/28-10-50-13/00190905 від 14.02.2020р., висновками якого встановлено:
		порушення Товариством п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в чинній у відповідному періоді редакції), в результаті чого ПРАТ «ІНГЗК» внаслідок врахування у складі фінансового результату до оподаткування курсових різниць за дивідендами нарахованими (виплаченими) на користь акціонерів-нерезидентів занижено/завищено значення показника рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства:
		2016 рік - завищено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2009213284,11 грн.;
		2017 рік - занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 554746529,33 грн.;
		2018 рік - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 300606000,03 грн.;
		1 квартал 2019 року - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 259656080,87 грн.
		Зазначене порушення, на думку контролюючого органу, призвело до:
		1) завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік на суму 2009213284,11 грн.;
		заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік на суму 554746529,33 грн.;
		до завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік на суму 300606000,03 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 259656080,87 грн.
		2) заниження податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 808234933 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: І квартал 2017 - 334789042 грн., ІІІ квартал 2017 - 50124505 грн., ІV квартал 2017 - 185324988 грн.; III квартал 2018 - 237996398 грн.;
		3) завищення податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 447569342 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: ІІ квартал 2017 - 108725769 грн.; І квартал 2018 - 182883985 грн.; ІІ квартал 2018 - 42595846 грн.; ІV квартал 2018 - 66625647 грн.; І квартал 2019 - 46738095 грн.
		Крім того, в акті перевірки вказано про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючого (податкового) органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
		Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки Товариством подано до Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДПС заперечення за вих. №10/1551 від 04.03.2020р.
		Контролюючим органом розглянуто заперечення за участю представників (уповноважених осіб) платника податків та залишено без змін висновки акту перевірки (відповідь на заперечення від 17.03.2020р. №11244/10/28-10-50-13).
		За результатами проведеної перевірки та розгляду заперечень платника податків винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
		- №0001765013 від 19.03.2020р. за формою «П», яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2009213284 грн.,
		- №0001775013 від 19.03.2020р. за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 764783057,50 грн., з яких 360 665 591 - сума збільшення податкового зобов`язання, 404117466,50 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів),
		- №0001745013 від 19.03.2020р. за формою «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.
		Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
		Рішенням Державної податкової служби України №98631/6/99-00-06-02-03-06 від 24.09.2020р. скаргу Товариства задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0001775013 від 19.03.2020р. в частині застосування 313951068,75 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене ППР та ППР №0001765013, №0001745013 залишені без змін.
		З урахуванням рішення Державної податкової служби України контролюючим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2020р. №0003755013 про визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 450831988,75 грн., з них: сума податкового зобов`язання - 360665591 грн., штрафна (фінансова) санкція - 90166397,75 грн.
		Надаючи оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень Офісу ВПП ДПС від 19.03.2020р. №0001765013, від 29.09.2020р. №0003755013, від 19.03.2020р. №0001745013, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст. 78 ПК України.
		Судом встановлено, що правовими підставами для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача були п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
		Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, як підстава для призначення перевірки отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		При цьому п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що перевірка проводиться  якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Отже, задля проведення позапланової перевірки за цими нормами необхідна сукупність наступних умов:
		отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
		виявлення контролюючим органом недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків;
		направлення контролюючим органом такому платнику письмового запиту із зазначенням виявлених порушень, як в спірному випадку, недостовірності даних у податкових деклараціях;
		ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №160/2705/19.
		Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПК України та Порядком №1245.
		Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
		Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 
		2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
		3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
		4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
		податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
		акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
		5) у разі проведення зустрічної звірки;
		5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
		5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;
		6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що запит контролюючого органу №29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019р., направлений на адресу позивача, містить:
		вказівку на фактичні та правові підстави надіслання, а також обставини, встановлені за наслідком вивчення інформаційних систем (виявлення в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2016 - 1 квартал 2019 року недостовірних показників внаслідок неправомірного відображення у їх складі курсових різниць за заборгованістю у формі дивідендів перед нерезидентами із відповідним обґрунтуванням);
		детальний опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи. У вказаному обов`язковому запиті контролюючий орган просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження, вказав перелік документів. Також позивача попереджено про строки подання вказаних документів та про наслідки їх неподання, що у сукупності свідчить про формування та надіслання запиту відповідно до приписів податкового законодавства;
		запит скріплений печаткою контролюючого органу.
		За встановлених обставин суд робить висновок, що запит оформлено відповідно до наведених норм ПК України.
		У свою чергу ненадання Товариством запитуваної інформації та документів на запит контролюючого органу обґрунтовано стало підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
		Твердження Товариства про відсутність у письмовому запиті контролюючого органу посилань на отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства не врегульованого цим Кодексом, а також про виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, не знайшло свого підтвердження.
		Враховуючи викладене, суд робить висновок про дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства та необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
		Надаючи оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 19.03.2020р. №0001765013, від 29.09.2020р. №0003755013, суд виходить з наступного.
		Як встановлено контролюючим органом, станом на 31.12.2015р. в бухгалтерському обліку Товариства рахувалася заборгованість по невиплаченим дивідендам у загальному розмірі 7857120859,59 грн. (обліковувалися за Кт 6460400000 «Короткострокові дивіденди до виплати»).
		Загальними зборами акціонерів, що відбулися 28.04.2016р. (протокол річних Загальних зборів акціонерів від 28.04.2016р.), прийнято рішення отримані збитки за 2015 рік у сумі 3498874370,76 грн. покрити за рахунок прибутків Товариства майбутніх періодів (5 питання порядку денного).
		Позачерговими загальними зборами акціонерів, що відбулися 22.12.2016р. (протокол Позачергових загальних зборів акціонерів №1 від 22.12.2016р.), по другому питанню порядку денного, затверджено наступний порядок розподілу нерозподіленого прибутку Товариства минулих років:
		- частину прибутку, отриманого Товариством до 2014 року, в розмірі 1523830000,00 гривень (один мільярд п`ятсот двадцять три мільйони вісімсот тридцять тисяч гривень 00 копійок) (0,552187 гривень на 1 акцію),
		- частину прибутку, отриманого Товариством у 2014 році, в розмірі 976170000,00 гривень (дев`ятсот сімдесят шість мільйонів сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) (0,353733 гривень на 1 акцію), направити на виплату дивідендів акціонерам Товариства.
		Усього таким чином акціонерам Товариства згідно з цим рішенням розподіляється чистий прибуток у загальному розмірі 2500000000,00 гривень (два мільярди п`ятсот мільйонів гривень 00 копійок). На 1 (одну) просту акцію нараховується сума дивідендів у розмірі 0,90592 гривень.
		Крім того, загальними зборами затверджений наступний порядок виплати дивідендів акціонерам згідно з Протоколом №77 від 22.12.2016:
		- акціонерам - юридичним та фізичним особам, що є резидентами України, дивіденди виплачуються в національній грошовій одиниці - гривні шляхом перерахування на їх грошові, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера;
		- акціонерам - юридичним та фізичним особам, що є нерезидентами України, дивіденди виплачуються в іноземній валюті - доларах США, на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера за офіційним курсом Національного банку України долара США до гривні на 00-00 годин дати прийняття рішення про виплату дивідендів Загальними зборами акціонерів Товариства. На підставі письмового звернення акціонера - нерезидента України виплата йому може бути здійснена в іншій валюті, при цьому сума до виплати в такій валюті буде визначатися, виходячи з суми в доларах США, встановленої у зазначеному вище порядку, з урахуванням крос обмінного курсу долара США до відповідної валюти через офіційний курс гривні Національного банку України на дату платежу на грошовий рахунок, банківські реквізити якого зазначені в заяві акціонера.
		Загальними зборами акціонерів, що відбулися 24.04.2017 (Протокол річних Загальних зборів акціонерів 1191 від 24.04.2017), прийнято рішення отримані збитки за 2016 рік у сумі 69264489,45 грн. покрити за рахунок прибутків Товариства минулих періодів (5 питання порядку денного).
		Загальними зборами акціонерів, що відбулися 18.05.2018 (протокол річних Загальних зборів акціонерів №1 від 18.05.2018), по шостому питанню порядку денного, затверджено наступний порядок розподілу чистого прибутку, отриманого Товариством у 2017 році в сумі 5711260027,44 грн. (п`ять мільярдів сімсот одинадцять мільйонів двісті шістдесят тисяч двадцять сім гривень 44 копійки):
		- 2160000000,00 грн. (два мільярди сто шістдесят мільйонів гривень нуль копійок), направити на виплату дивідендів акціонерам Товариства (0,78271487 гривень на 1 (одну) просту акцію);
		- 3551260027,44 (три мільярди п`ятсот п`ятдесят один мільйон двісті шістдесят тисяч двадцять сім гривень 44 копійки) гривень залишити нерозподіленими.
		У подальшому загальними зборами затверджений наступний порядок виплати дивідендів акціонерам згідно з Протоколом №142-1 від 25.03.2019:
		- акціонерам - юридичним особам, що є резидентами України, дивіденди виплачуються в національній грошовій одиниці - гривні шляхом перерахування коштів на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера;
		- акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України, дивіденди виплачуються в іноземній валюті - доларах США на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера, за офіційним курсом Національного банку України долара США до гривні на 00-00 годин дати здійснення виплати дивідендів. На підставі письмового звернення акціонера - нерезидента України виплата дивідендів йому може бути здійснена в іншій валюті, при цьому сума до виплати в такій валюті буде визначатися, виходячи з суми доларів США, встановленої у зазначеному вище порядку, з урахуванням крос обмінного курсу долара США до відповідної валюти через офіційний курс гривні Національного банку України на дату платежу, на грошовий рахунок, банківські реквізити якого зазначені в заяві акціонера.
		При цьому зобов`язання з виплати дивідендів акціонерам - нерезидентам, нараховані згідно з протоколом №142-1 від 25.03.2019 року, обліковувалися в бухгалтерському обліку в національній валюті.
		Таким чином, судом встановлено, що у перевіряємий період (2016 рік - 1 квартал 2019 року) згідно з порядком виплати дивідендів, ухваленим загальними зборами учасників Товариства, належні нерезиденту гривневі суми дивідендів були перераховані в іноземну валюту (в долари США) за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення рішення про їх виплату та виплачені у фіксованій сумі в доларах США. У бухгалтерському обліку зобов`язання з виплати дивідендів Товариство класифікувало як монетарну статтю в іноземній валюті з визнанням курсових різниць на дату складання фінансової звітності та на дату розрахунків, які у Звіті про фінансові результати (форма №2) відображало у складі інших операційних доходів (рядок 2120) та/або у складі інших операційних витрат (рядок 2180).
		Так, контролюючим органом встановлено, що:
		 за 2016 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток) на суму 829202000 грн. та від`ємних курсових різниць (збиток) на суму 2838415284,11 грн.;
		 за 2017 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток) на суму 753306207,84 грн. та від`ємних курсових різниць (збиток) на суму 1308052737,19 грн.;
		 за 2018 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток) на суму 1622808212,97 грн. та від`ємних курсових різниць (збиток) на суму 1322202212,94 грн.;
		 за 1 квартал 2019 року Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток) на суму 259656080,87 грн.
		При цьому Товариством включено:
		 до рядка 2220 «Інші фінансові доходи» Звіту про фінансові результати (форма №2) доходи у вигляді позитивних курсових різниць по дивідендах за 2016 рік в сумі 829202000 грн. (за 2 квартал 2016 - 829202000грн.); за 2017 рік в сумі 753306207,84 грн. (за 1 квартал 2017 року - 149274160 грн.; за 2 квартал 2017 року - 604032047,84 грн.), за 2018 рік в сумі 1622808212,97 грн. (за 1 квартал 2018 року - 1016022137,53 грн.; за 2 квартал 2018 року - 236643592,86 грн.; за 4 квартал 2018 року - 370142482,58 грн.); за 1 квартал 2019 року - 259656080,87 грн.;
		 до рядка 2250 «Фінансові витрати» Звіту про фінансові результати (форма №2) витрати у вигляді від`ємних курсових різниць по дивідендах за 2016 рік в сумі 2838415284,11 грн. (за 1 квартал 2016 - 1348345813,40 грн., за 3 квартал 2016 - 640509910,58 грн., за 4 квартал 2016 - 849559560,13 грн.); за 2017 рік в сумі 1308052737,19 грн. (за 3 квартал 2017 року - 278469473,27 грн.; за 4 квартал 2017 року - 1029583263,90 грн.); за 2018 рік в сумі 1322202212,94 грн. (за 3 квартал 2018 року - 1322202212,94 грн.).
		Не погоджуючись із висновками акту перевірки про безпідставне відображення Товариством у Звіті про фінансові результаті курсових різниць, що виникли внаслідок перерахунку зобов`язання з виплати дивідендів, визначеного у функціональній валюті Товариства (гривня), в іноземну валюту (долар США), як необґрунтований, Товариство посилається на такі встановлені у справі обставини: протокольні рішення загальних зборів учасників Товариства, якими було затверджено виплату дивідендів засновнику-нерезиденту в іноземній валюті; згідно з абзацом "в" пункту 20 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (далі - МСБО) зобов`язання з виплати дивідендів, визначене в іноземній валюті, відноситься до операцій в іноземній валюті; від`ємна курсова різниця, отримана в результаті дооцінки вираженого в іноземній валюті зобов`язання з виплати дивідендів, виникає об`єктивно поза волею платника податків та є його витратами в результаті збільшення розміру його зобов`язання в гривневому еквіваленті.
		Суд вважає такі доводи позивача передчасними виходячи з наступного.
		Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
		Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
		Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень Кодексу.
		Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац другий цього пункту).
		Статтею 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
		На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 №1706, і відповідно до статей 1 та 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі - П(С)БО 21) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736). Пунктом 8 цього Положенням передбачено відображення у складі інших операційних доходів (витрат) курсових різниць від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність (статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (пункт 2 П(С)БО 21). Сферою застосування П(С)БО 21 є визначення методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.
		Для вирішення питання, чи є операція Товариства з нарахування до виплати дивідендів операцією в іноземній валюті, як ключового питання у вирішенні спору щодо права позивача відобразити курсові різниці за дивідендами в порядку, встановленому пунктом 8 П(С)БО 21, має значення визначення функціональної валюти.
		Поняття функціональної валюти в МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» розкрито як валюти основного економічного середовища, у якому суб`єкт господарювання здійснює свою діяльність (параграф 8). Функціональна валюта суб`єкта господарювання відображає основні операції, події та умови, які пов`язані з нею. Після визначення функціональної валюти її не змінюють, якщо не відбудеться зміна цих основних операцій, подій та умов (параграф 13). Операцію в іноземній валюті слід відображати після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс «спот» між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції (параграф 21).
		Функціональною одиницею Товариства є гривна, в якій він відповідно до статті 5 Закону №996-XIV веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність, визначає прибуток і суму дивідендів як частину прибутку. Звідси валютою зобов`язання Товариства для сплати дивідендів є гривня.
		Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Оскільки рішення загальних зборів Товариства не є договором, законом або іншим нормативно-правовим актом, а зобов`язання з виплати дивідендів згідно з протокольними рішеннями загальних зборів учасників Товариства було визначено в функціональній валюті (гривні), враховуючи сутність дивідендів як частину прибутку, Товариство безпідставно відобразило у складі інших операційних доходів (інших операційних витрат) курсові різниці, отримані від перерахунку нарахованих в гривні дивідендів в іноземну валюту при їх фактичній виплаті.
		Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо права платника податку на прибуток-резидента України на зменшення фінансового результату на від`ємні курсові різниці під час виплати дивідендів нерезидентам) викладено в постановах від 16.04.2019р. у справі №804/6909/17 та від 17.12.2019р. у справі №640/1470/19.
		Верховний Суд у зазначених постановах зробив висновок, що оскільки зобов`язання платника податку-резидента з виплати дивідендів визначені у гривні, такі операції не можуть бути віднесені до операцій в іноземній валюті; надлишкові витрати, пов`язані з курсовими різницями у зв`язку з рішенням платника податку виплатити дивіденди в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату прийняття такого рішення, не можуть бути віднесені до складу витрат, що призводять до зменшення об`єкту оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Підстав для неврахування правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної у Постановах Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №804/6909/17 та від 17.12.2019р. у справі №640/1470/19 суд у цій справі не знаходить.
		З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що висновки акту перевірки в частині:
		1) завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік на суму 2009213284,11 грн.;
		заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік на суму 554746529,33 грн.;
		завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік на суму 300606000,03 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 259656080,87 грн.
		2) заниження податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 808234933 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: І квартал 2017 - 334789042 грн., ІІІ квартал 2017 - 50124505 грн., ІV квартал 2017 - 185324988 грн.; Ш квартал 2018 - 237996398 грн.;
		3) завищення податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 447569342 грн., у т.ч у розрізі звітних податкових періодів: ІІ квартал 2017 - 108725769 грн.; І квартал 2018 - 182883985 грн.; ІІ квартал 2018 - 42595846 грн.; ІV квартал 2018 - 66625647 грн.; І квартал 2019 -46738095 грн.
		є обґрунтованими.
		Водночас надаючи правову оцінку доводам Товариства щодо порушення передбаченого ст. 102 ПК України строку під час винесення податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 суд виходить із наступного.
		Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		З урахуванням викладеного п. 102.1 ст. 102 ПК України обмежено строк проведення перевірки платника 1095 днями, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
		Як передбачено п. 137.4 ст. 137 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
		Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України).
		З урахуванням викладеного граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік становить 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду - 09.02.2017.
		Вказана декларація подана позивачем 09.02.2017 (зареєстрована контролюючим органом за №9269600369, що підтверджується відповідною квитанцією). Відтак, граничний строк проведення перевірки такої декларації з урахуванням положень п. 102.1 ст. 102 ПК України - 09.02.2020 року.
		Суд звертає увагу на те, що фактично положення ПК України передбачають проведення документальної перевірки як контрольного заходу у такі етапи: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття органом контролю рішення про проведення перевірки, яке оформлюють наказом керівника цього органу доходів і зборів; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
		Реалізація зазначених етапів означає податкову перевірку як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може дійти висновку про наявність податкового правопорушення і винести податкове повідомлення-рішення.
		Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №460/3231/18, від 02.03.2020р. у справі №640/18930/18.
		Відтак зважаючи той факт, що проводячи перевірку, зокрема, складаючи акт перевірки Товариства від 14.02.2020р., контролюючий орган вийшов за передбачені п. 102.1 ст. 102 ПК України строки проведення перевірки.
		За вказаних обставин, суд робить висновок, що в силу приписів п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган пропустив строк, протягом якого можна було провести відповідну перевірку.
		У силу вказаних приписів ПК України, враховуючи, що протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначив суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		З урахуванням викладеного, дані податкової звітності Товариства з податку на прибуток за 2016 рік, зважаючи на сплив 1095-денного строку не можуть бути поставлені під сумнів.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що фактично сплив передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку проведення перевірки податкової декларації з податку на прибуток зумовлений бездіяльністю контролюючого органу - право на проведення перевірки у контролюючого органу виникло 12.07.2019р. (із моменту необґрунтованої відмови Товариства у наданні запитуваної інформації та документів на письмовий запит відповідача). При цьому наказ на проведення перевірки виданий відповідачем лише 03.02.2020р., допуск до перевірки та вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів мали місце у період з 04.02.2020р. по 07.02.2020р.
		Будь-яких доказів, зокрема, на підтвердження фактів протиправної поведінки Товариства, що зумовили пропуск передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку, відповідачем не надано.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ст. 21 ПК України обов`язками посадових та службових осіб контролюючих органів є, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
		Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		За приписами п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
		Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
		Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		З аналізу наведених норм законодавства видно, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкових повідомлень-рішень.
		Така компетенція не виникає у силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
		Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
		Аналогічна правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 17.03.2018р. у справі № 1570/7146/12 та від 09.12.2020р. у справі № 640/14488/19.
		У Постанові Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі № 520/8836/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
		Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
		Відтак, порушення контролюючим органом передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України призначення та проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
		З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020р. є протиправним.
		У свою чергу посилання контролюючого на неможливість поширення п. 102.1 ст. 102 ПК України на випадки зменшення сум від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток суд вважає необґрунтованими зважаючи на наступне.
		По-перше, судом встановлені обставини відсутності з 09.02.2020р. у контролюючого органу компетенції на проведення перевірки, зокрема складення акту та як наслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		По-друге, зміст застосованого у п. 102.1 ст. 102 ПК України словосполучення «самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків» має визначатися у системному взаємозв`язку із ст. 54 ПК України «визначення сум податкових та грошових зобов`язань», в якій п. 54.3 передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
		платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
		дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
		згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
		дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
		результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
		Тобто застосований у п. 102.1 ст. 102 ПК України термін «грошове зобов`язання» має тлумачитися в аспекті всіх випадків коригування задекларованих показників податкової звітності платників, зокрема, зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування.
		Інший підхід до тлумачення змісту п. 102.1 ст. 102 ПК України призвів би до відсутності обмежень у термінах проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень з інших, крім визначення сум грошових зобов`язань, підстав, що є непропорційним та порушує баланс публічних і приватних інтересів у сфері податкових правовідносин.
		Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №0001765013 прийняте 19.03.2020р. тобто поза межами передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку.
		При цьому не є релевантними посилання контролюючого органу на Постанову Верховного Суду від 07.05.2020р. у справі № 816/292/16, оскільки у ній розглядалося питання можливості врахування в даних податкового обліку від`ємного значення з податку на додану вартість із датою виникнення більше 1095 днів.
		Розглядаючи питання щодо впливу протиправності податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020р. на правомірність визначення суми грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням №0003755013 від 29.09.2020р. суд виходить із наступного.
		Судом встановлено, що сума від`ємного об`єкту оподаткування податку на прибуток у розмірі 2009213284,11 грн. врахована позивачем як курсова різниця, що зменшує фінансовий результат до оподаткування за звітний податковий період 2017 року, як це передбачено п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України.
		При цьому перевіркою встановлено, що Товариством за:
		2017 рік - занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 554746529,33 грн.;
		2018 рік - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 300606000,03 грн.;
		1 квартал 2019 року - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 259656080,87 грн.
		Загальний фінансовий результат до оподаткування Товариства (з урахуванням фактів завищення та заниження) протягом 2017 року - 1 кв. 2019 року становить «-5515551,57 грн.» (554746529,33 грн. - 560262080,9 грн.).
		Зважаючи на той факт, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.09.2020 року №0003755013 стало зменшення суми від`ємного значення у розмірі 2009213284,11 грн., врахованого Товариством у податковій звітності за 2017 рік, протиправність податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 свідчить про відсутність правових підстав для визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 450831988,75 грн.
		Наведений контролюючим органом на аркуші 35 акту перевірки розрахунок зведений даних задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток без урахування зменшення суми від`ємного значення у розмірі 2009213284,11 грн. повинен мати наступний вигляд:
		№Звітний періодЗа даними платника (декларації), грн.За даними перевірки, грн.Відхилення в даних податкового обліку з урахуванням висновків суду, які можуть бути враховані в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях грн.  Об`єкт оподаткуванняНарахована сума податку на прибутокОб`єкт оподаткуванняНарахована сума податку на прибутокОб`єкт оподаткуванняНарахована сума податку на прибуток12016 рік- 2     283     274 8270- 274     061 54300022017 рік5     499     925 075989     834 5148     062     984 8881     451     337     288554     746 529 (2     563     959     813 - 2     009 213     284)99     854     375 (554     746     529*18%)3 2018 рік7     397     927 3101     331     626 9167     097     321 3101     277     517 834- 300     606 000- 54     109 08041 квартал 2019 року2     061     667 222371     100 1001     802     011 141324     362 005- 259     656 080- 46     738     094Зважаючи на той факт, що загальна сума занижених податкових зобов`язань за перевіряємий період (з урахування фактів завищення та заниження податкових зобов`язань) має складати «-(мінус) 992799 грн.» (100847174 грн. - 99854375 грн.) тобто має від`ємний характер, наявні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2020 року №0003755013.
		Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001745013 від 19.03.2020р. суд виходить із наступного.
		Правовою підставою для його винесення стало ненадання Товариством під час проведення перевірки документів, пов`язаних із її проведенням, на запит перевіряючих.
		Як встановлено судом 04.02.2020р. менеджеру оподаткування Товариства ОСОБА_1 було вручено запит перевіряючого, в якому зазначено про необхідність надання таких документів: 1) наказу про облікову політику підприємства на 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік з додатками (керівництво до обліку тощо), план рахунків бухгалтерського обліку, який використовує підприємство у 2016, 2017, 2018, 2019 роках із зазначенням номеру рахунку та повного його найменування; 2) головні книги за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, І квартал 2019 року; 3) статут ПРАТ «ІНГЗК» в редакціях з 2016 - І квартал 2019 року; 4) протоколи загальних зборів акціонерів ПРАТ «ІНГЗК», які відбулися протягом 2016, 2017, 2018 років, І кварталу 2019 року та які стосуються порядку розподілу прибутку за результатами діяльності підприємства; 5) перелік осіб (у розрізі резидентів та нерезидентів), які мають право на отримання дивідендів, суми, порядок та строки їх виплат згідно з рішеннями Наглядової ради ПРАТ «ІНГЗК» за період 2016 рік, І-ІV квартали 2017 року, І-ІV квартали 2018 року, І квартал 2019 року; 6) відомості (розшифровки) нарахування та виплати дивідендів у розрізі осіб (резиденти/нерезиденти) із зазначенням заборгованості станом на кожну дату балансу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня); 7) журнали - ордери, обігово-сальдові відомості, розшифровки показників бухгалтерського обліку на рахунках яких було проведено операції з нарахування та виплати дивідендів акціонерам ПРАТ «ІНГЗК», нарахування курсових різниць, з зазначенням періодів, за які здійснювались нарахування/виплата дивідендів; 8) виписки банку/платіжні доручення, касові ордери на виплату дивідендів акціонерам; акти списання заборгованості (у випадках складання); 9) зазначити відповідне відображення курсових різниць у фінансовій звітності та податковій декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди; 10) накази на посадових осіб підприємства щодо прийняття на посаду/звільнення (директора та головного бухгалтера), договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 року.
		Станом на 07.02.2020р. Товариством вимоги посадових осіб контролюючого органу виконано не у повному обсязі, а саме до перевірки не надано: наказ про облікову політику на 2019 рік; головні книги за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, І квартал 2019 року; перелік осіб (у розрізі резидентів та нерезидентів), які мають право на отримання дивідендів, суми, порядок та строки їх виплат згідно з рішеннями Наглядової ради ПРАТ «ІНГЗК» за період 2016 рік, 2018 рік; відомості (розшифровки) нарахування та виплати дивідендів у розрізі осіб (резиденти/нерезиденти) із зазначенням заборгованості станом на кожну дату балансу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня); журнали - ордери, обігово-сальдові відомості, розшифровки показників бухгалтерського обліку на рахунках яких було проведено операції з нарахування та виплати дивідендів акціонерам ПРАТ «ІНГЗК», нарахування курсових різниць, з зазначенням періодів, за які здійснювались нарахування/виплата дивідендів; виписки банку/платіжні доручення за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, касові ордери на виплату дивідендів акціонерам; акти списання заборгованості (у випадках складання); інформацію стосовно відображення курсових різниць у фінансовій звітності та податковій декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди; наказ головного бухгалтера підприємства щодо прийняття на посаду/звільнення, договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 року.
		Вказаний факт зафіксований в Акті від 07.02.2020 року за №2/28-10-50-13.
		В обґрунтування неможливості надання запитуваних документів Товариство посилається на той факт, що перелік запитуваних документів має значний об`єм, а стислий термін проведення перевірки (4 дні) припадає на закриття звітного періоду за січень 2020 року.
		Статтею 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
		Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.
		При цьому, як передбачено п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
		Положення п. 121.1 ст. 121 ПК України визначають, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
		З урахуванням викладеного, ненадання у повному обсязі запитуваних контролюючим органом документів під час проведення перевірки свідчить про вчинення Товариством податкового правопорушення, передбаченого ст. 121 ПК України, та правомірність податкового повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020.
		Посилання Товариства на значний обсяг господарської діяльності не виключає обов`язку надання таких документів та не є свідченням відсутності вини у вчиненні податкового правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
		Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 21020 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4500073615 від 06.10.2020р.
		З огляду на задоволення позовної заяви, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Рудна, буд. 47, м. Кривий Ріг, 50064, код ЄДРПОУ 00190905) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П».
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р».
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повне рішення складено 24 березня 2021 року.
		 
		Суддя                                                                                   Р.З. Голобутовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...