Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14598/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		 
		12.03.2021Справа №  910/14598/20
		Господарський суд міста Києва           у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання О.О. Зарудньої, розглянувши матеріали господарської справи
		за позовом Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, будинок 2/25; ідентифікаційний код: 01387432)
		до 1. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул.  Хрещатик, будинок 8-А; ідентифікаційний код: 19364259)
		2. Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 00241212)
		3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича ( АДРЕСА_1 )
		4. Приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна  ( АДРЕСА_2 )
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-1: Приватне акціонерне товариство "Метробуд" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, будинок 8; ідентифікаційний код: 32961977)
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців буд. 17; ідентифікаційний код 21708016)
		про визнання правочинів недійсними, скасування рішення, визнання недійсними результатів торгів та витребування майна
		 
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Горбенко К.О.
		від відповідача-2: Федотова О.С.
		від відповідача-1: не з`явився
		від відповідача-3: не з`явився
		від відповідача-4: не з`явився
		від третьої особи-1: не з`явився
		від третьої особи-2: не з`явився
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		 
		До Господарського суду міста Києва звернулося  Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина", Приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича та ОСОБА_1 ,   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Метробуд" в якому позивач просить суд:
		- Визнати недійсним договір іпотеки № 04-47/1-12/02 від 05.07.2012, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 985 (з усіма змінами, доповненнями, додатковими договорами та угодами до нього).
		- Визнати недійсним договір від 05.07.2012 про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 987 (з усіма змінами, доповненнями, додатковими договорами та угодами до нього).
		- Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28450231 від 25.02.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежилий будинок - адмінбудинок (літ. А), загальною площею 7499,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прорізна (Шевченківський район), будинок 8 (вісім)) за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (ідентифікаційний код: 19364259).
		- Визнати недійсними результати електронного аукціону, проведеного 29.08.2019, результати якого були оформлені протоколом № UA-EA-2019-08-07-000214-b від 29.08.2019.
		- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Приватним акціонерним товариством "Діпробудмашина" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. 07.10.2019 року за реєстровим номером № 1417.
		- Витребувати з чужого незаконного володіння у Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" нерухоме майно (нежилий будинок - адмінбудинок (Літ. А), загальною площею 7499,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Прорізна (Шевченківський район), будинок 8 (вісім)).
		29.09.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху та заява, в якій відповідач-2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із зловживанням позивачем процесуальними правами.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству "Київметробуд" п`ятиденний строк  з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:  доказів сплати судового збору в розмірі 746                   210, 00 грн (оригінал платіжного доручення); відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків (для фізичних осіб), зокрема,  щодо відповідачів 3 та 4 приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича та ОСОБА_1 . 
		02.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.11.2020.
		22.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення відповідача-3 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, а також надійшла заява про зміну неналежного відповідача.
		26.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову та клопотання про закриття провадження у справі.
		28.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на заперечення відповідача-4.
		04.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив відповідача-2.
		10.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із зловживанням позивачем процесуальними правами та клопотання про витребування доказів.
		11.11.2020 до  Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2 про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С.
		У підготовчому засіданні 11.11.2020 суд, розглянувши клопотання відповідача-2 про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 11.11.2020.
		У підготовчому засіданні 11.11.2020 суд, розглянувши клопотання відповідача-2 про витребування доказів, повідомив, що відповідачем не доведено неможливість самостійно отримати на надати витребувані докази до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для його задоволення. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 11.11.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", ПрАТ  "Діпробудмашина" та ПрАТ "Метробуд" додаткові докази по справі, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.12.2020.
		18.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача щодо заяви про застосування позовної давності.
		23.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача на клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі.
		01.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-2 про залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку із зловживанням позивачем процесуальними правами.
		01.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача на клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду.
		У підготовчому засіданні 02.12.2020 представник відповідача-2 надав суду додаткові докази на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2020 та додаткові письмові пояснення.
		У підготовчому засіданні 02.12.2020, суд розглянувши заяву відповідача-2 про залишення позову без руху та клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із зловживанням позивачем процесуальними правами, які були подані до суду 29.09.2020, 10.11.2020 та 01.12.2020, заслухавши пояснення представників, дійшов висновку відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості та недоведеності обставин, на які посилається відповідач-2. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 02.12.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 11.12.2020.
		07.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача-2 щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-1.
		08.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
		11.12.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли письмові пояснення на заперечення позивача щодо заяви про застосування позовної давності, також надійшло клопотання відповідача-2 про витребування доказів та заперечення на відповідь на відзивна позовну заяву.
		11.12.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на письмові пояснення відповідача-2 щодо наявності підстав для закриття провадження в частині вимог до відповідача-1 та заява про зміну місцезнаходження та організаційно-правової форми товариства.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2020 судом оголошено перерву до 18.12.2020.
		18.12.2020 Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача-2 про витребування доказів та додаткові письмові пояснення.
		18.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення від відповідача-4 щодо витребуваних судом доказів.
		У підготовчому засіданні 18.12.2020 представник відповідача-2 надав пояснення по суті клопотання про витребування доказів, яке просив суд задовольнити та витребувати у позивача додаткові докази по справі.
		Представник позивача заперечив щодо витребування додаткових доказів та зазначив, що відповідачу-2 була надана відповідь щодо неможливості надати певні докази, окрім тих, що подано до матеріалів справи.
		Також, у даному засіданні суд продовжив розгляд клопотання відповідача-2 про закриття провадження у частині позовних вимог до відповідача-1.
		Представник відповідача-2 підтримав раніше подане ним клопотання та просив суд його задовольнити.
		Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі.
		Відтак, суд розглянувши клопотання відповідача-2 про закриття провадження в частині позовних вимог до відповідача-1 та заслухавши пояснення представників сторін зазначає наступне.
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Судом встановлено, що згідно з інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та що також не заперечується представниками позивача та відповідача-2 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" (ідентифікаційний код: 19364259) 02.10.2020 було припинено, а відтак суд дійшов висновку частково задовольнити клопотання відповідача-2 та закрити провадження у справі щодо відповідача-1.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 частково задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" про закриття провадження у справі. Закрито провадження у справі № 910/14598/20  щодо Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул.  Хрещатик, будинок 8-А; ідентифікаційний код: 19364259). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2021.
		15.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича, в якому останній просив суд проводити засідання за його відсутності, а також зазначив, що 19.10.2020 ним були подані заперечення на даний позов.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2021.
		02.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі.
		02.02.2021 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про покладення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на позивача.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.02.2021.
		04.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення позивача.
		23.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення проти покладення судових витрат, пов`язаних з предметом спору на позивача.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2021.
		10.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2  про приєднання доказів до матеріалів справи.
		12.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича, в якому останній просив суд проводити засідання за його відсутності.
		У судовому засіданні 12.03.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
		Представник відповідача-2 заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.
		Представники відповідачів-3, 4 та третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про місце дату на час розгляду справи повідомлялись належним чином. 
		Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 12.03.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва 
		 
		                                                                     ВСТАНОВИВ:
		 
		01.06.2007 між ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (Банк) (нове найменування - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик"  та ЗАТ "Метробуд" (позичальник) (нове найменування -ПрАТ "Метробуд") був укладений кредитний договір № 35-47/2-07 згідно положень якого Банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 8      274      342, 00 євро, для фінансуванні контрактів, терміном, що визначений п. 4.4.2. цього кредитного договору, за рахунок коштів, які виділяє ЛББ згідно умов базової угоди та індивідуального кредитного договору.
		Позичальник зобов`язаний повернути кредит Банку у повному обсязі на позичковий рахунок № НОМЕР_1 у  ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик", МФО 300670 в строк, не пізніше 30.11.2016, згідно наведеного в договорі графіку (п. 4.4.2. кредитного договору).
		05.07.2012 між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор) та ПАТ "Київметробуд" (позичальник) був укладений кредитний договір № 04-47/1-12/1, що є невід`ємною частиною генерального кредитного договору № 04-47/1-12 від 05.07.2012 за умовами якого кредитор відкриває позичальнику на умовах генерального кредитного договору відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 62      400      000, 00 грн строком на 365 днів з 05.07.2012 по 04.07.2013 терміном повернення кредитних коштів 04.07.2013 згідно з графіком, зазначеним у п. 2.2., зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку: 23% річних - за період з 05.07.2012 по 31.08.2012; змінюваної процентної ставки починаючи з 01.09.2012, що встановлюється на визначених у договорі умовах та порядку.
		З метою забезпечення належного виконання зобов`язань, як  ПАТ "Київметробуд", так і ПрАТ "Метробуд", 05.07.2012 між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (іпотекодержатель) та ПАТ "Київметробуд" (іпотекодавець)  було укладено договір іпотеки № 04-47/1-12/02, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 985.
		Предметом іпотеки за вказаним договором іпотеки був нежилий будинок - адмінбудинок (літ. А), загальною площею 7499,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Прорізна (Шевченківський район), будинок 8 (вісім), що належав ПАТ "Київметробуд" на праві власності.
		Одночасно із договором іпотеки, 05.07.2012 між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор) та ПАТ "Київметробуд" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 987.
		В подальшому до Договору іпотеки укладались наступні додаткові договори:
		-          № 1 від 22.08.2013 року (реєстраційний № 822);
		-          № 2 від 22.10.2013 року (реєстраційний № 1051);
		-          № 3 від 25.10.2013 року (реєстраційний № 1063);
		-          № 4 від 06.12.2013 року (реєстраційний № 1298);
		-          №5 від 13.12.2013 року (реєстраційний № 1360);
		-          № 6 від 31.01.2014 року (реєстраційний № 42);
		-          № 7 від 16.04.2014 року (реєстраційний № 398);
		-          № 8 від 18.07.2014 року (реєстраційний № 620);
		-          № 9 від 15.10.2014 року (реєстраційний № 1000);
		-          № 10 від 23.12.2014 року (реєстраційний № 1140);
		-          № 11 від 26.02.2015 року (реєстраційний № 124);
		-          № 12 від 28.04.2015 року (реєстраційний № 292).
		Одночасно з укладенням вищевказаних додаткових договорів до договору іпотеки між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитор) та ПАТ "Київметробуд" укладались наступні додаткові договори до договору про задоволення вимог:
		-          № 1 від 22.08.2013 року (реєстраційний № 823);
		-          № 2 від 22.10.2013 року (реєстраційний № 1052);
		-          № 3 від 25.10.2013 року (реєстраційний № 1064);
		-          № 4 від 06.12.2013 року (реєстраційний № 1299);
		-          № 5 від 13.12.2013 року (реєстраційний № 1361);
		-          № 6 від 31.01.2014 року (реєстраційний № 43);
		-          № 7 від 16.04.2014 року (реєстраційний № 399);
		-          № 8 від 18.07.2014 року (реєстраційний № 621);
		-          № 9 від 15.10.2014 року (реєстраційний № 1001);
		-          № 10 від 23.12.2014 року (реєстраційний № 1141);
		-          № 11 від 26.02.2015 року (реєстраційний № 125);
		-          № 12 від 28.04.2015 року (реєстраційний № 293).
		З огляду на останні редакції договору іпотеки та договору про задоволення вимог, іпотекою забезпечувалося виконання:
		-          власних зобов`язань ПАТ "Київметробуд", що випливають з генерального кредитного договору № 04-47/1-12 від 05.07.2012, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та ПАТ "Київметробуд", за умовами якого згідно кредитного договору № 04-47/1-12/1 від 05.07.2012, укладеного в межах генерального кредитного договору, позивач був зобов`язаний повернути ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" в термін до 10.06.2015 (включно) кредитні кошти в сумі 190 460 000, 00 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 25%, а у разі прострочення повернення кредитних коштів повернути прострочену суму з урахуванням відсотків в розмірі 25% річних, індексу інфляції, сплати 3% річних від простроченої суми кредиту відповідно до ст. 625 ЦК України, а також комісії, можливі штрафні санкції відповідно до умов генерального кредитного договору;
		- зобов`язань ЗАТ "Метробуд" (нове найменування ПрАТ "Метробуд"), що випливають з кредитного договору № 35-47/2-07 від 01.06.2007, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та ЗАТ "Метробуд", за умовами якого останнє було зобов`язане повернути "Комерційний банк "Хрещатик" в термін до 10.06.2015 (включно) кредитні кошти в межах ліміту кредитування в сумі 1 186 642, 12 євро, сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12%, а у разі прострочення повернення кредитних коштів повернути прострочену суму з урахуванням сплати 3% річних від простроченої суми кредиту відповідно до ст. 625 ЦК України, а також сплатити комісії та штрафні санкції, передбачені цим кредитним договором.
		Позивач зазначає, що йому стало відомо, що на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя та вищезгаданих додаткових договорів (№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12) до нього, право власності на предмет іпотеки 25.02.2016 було зареєстровано за ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2020, відповідні реєстраційні дії було проведено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською Іриною Валентинівною (якою було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28450231 від 25.02.2016).
		29.08.2019 відбувся електронний аукціон з продажу лоту № GL22N09998, на якому й було реалізовано предмет іпотеки. Результати аукціону оформлено протоколом електронного аукціону№ UA-EA-2019-08-07- 000214-b). Переможцем вказаного аукціону було визнано ПрАТ "Діпробудмашина", з яким 07.10.2019 "Комерційний банк "Хрещатик" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги при зверненні до суду з даним позовом, позивач обумовлює можливість їх задоволення з наступними обставинами:
		-  спірні договір іпотеки та договір про задоволення вимог підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладено особою, яка діяла з перевищенням повноважень (стаття 241 ЦК України) та такі, що укладені з порушенням господарської компетенції (стаття 207 ГК України);
		- на адресу АТ "Київметробуд" вимога про усунення порушень передбачених ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (та пунктом 5.3. договору про задоволення вимог) не надходила, що свідчить про відсутність у відповідача-1 правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно, були відсутні й правові підстави для прийняття відповідачем-4 рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за відповідачем-1;
		- станом на 25.02.2016 заборгованість (в разі незмінності її розміру) за курсом НБУ на відповідну дату становила: 190 460 000,00 грн. + 1 186 642,12 євро * 29,89 = 225 928 732,96 грн. Тобто, як про це вказує позивач,  вартість предмету іпотеки на момент звернення стягнення більше ніж в три рази перевищувала вказану суму заборгованості;
		- відповідач-1 у встановленому законодавством порядку правої власності на предмет іпотеки не набув;
		- у відповідача-1 були відсутні правові підстави оголошувати аукціон № UA- ЕА-2019-08-07-000214-b) по лоту GL22N09998, проводити вказаний аукціон та укладати будь-які договори щодо предмета іпотеки за результатами вказаного аукціону;
		- предмет іпотеки був реалізований на аукціоні (який до того ж проходив за принципом зменшення ціни - "Голландський аукціон") за ціною, яка (навіть на старті аукціону) була значно заниженою, наслідком чого є порушення як інтересів держави, яка (в особі Фонду гарантування вкладів) здійснює виведення відповідача-1 з ринку, так і інтересів вкладників відповідача-1, вимоги яких мають задовольнятись за рахунок реалізованого майна відпвідача-1;
		- з огляду на те, що предмет іпотеки, як про це вказує позивач вибув з його володіння не за його волею, а внаслідок незаконних дій відповідача-1, то за таких обставин, позивач наділений правом витребування предмету іпотеки у відповідача-2  (як в особи, за якою наразі зареєстровано право власності на предмет іпотеки), навіть не зважаючи на можливі посилання останнього на його добросовісність. 
		Із поданого відповідачем-2 відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи наступне:
		-          ліквідація юридичної особи унеможливлює пред`явлення до такої юридичної особи позову про визнання договору недійсним, адже сторони договору - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" більше не існує. Враховуючи, що оспорюваний договір іпотеки, який став підставою для звернення стягнення банком на предмет іпотеки, є дійсним, витребування майна в наступного власника є неможливим, адже, в такому випадку в позивача відсутнє порушене право: у правовідносинах між відповідачем-1 та відповідачем-2 позивач участі не бере, у оспорюваному договорі купівлі-продажу він стороною не є, і укладення цього договору апріорі не може порушувати права позивача. Таким чином, неможливість оскаржити оспорюваний договір іпотеки веде до того, що увесь наступний ланцюг відчужень предмета іпотеки є законним та не підлягав оскарженню, з огляду на що витребування відповідного предмета іпотеки також є неможливим;
		-          наявність згоди загальних зборів АТ "Київметробуд" на укладення оспорюваного договору іпотеки та оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в належній формі в повному обсязі, що сам позивач і підтверджує на своєму веб-сайті;
		-          позивач був повідомлений про звернення стягнення на предмет іпотеки, знав про таке звернення стягнення, списав зі свого балансу предмет іпотеки та залишок заборгованості, не ніс жодних витрат по обслуговуванню Предмету іпотеки починаючи із 2016 року;
		-          рецензіями встановлено, що розрахунок вартості предмета іпотеки було проведено з істотними порушеннями вимог для оцінки нерухомого майна, і відповідні звіти про оцінку, (надані позивачем), не можуть використовуватися для оцінки предмета іпотеки. Більш того, в рецензіях також встановлено, що позивач не мав повноважень звертатися до оцінщика для оцінки предмета іпотеки, адже, він не був ні власником, ні користувачем відповідного майна; 
		-          розмір ціни, за якою предмет іпотеки був проданий із аукціону, жодним чином не стосується позивача, оскільки останній на момент проведення оспорюваного аукціону вже понад три роки не був власником предмета іпотеки та не мав жодної заборгованості перед відповідачем-1, яка була списана самим АТ "Київметробуд"  із балансу внаслідок звернення стягнення відповідачем-1 на предмет іпотеки ще у 2016 році. У зв`язку з чим, відповідачем-2 заявлено про застосування позовної давності у даній справі; 
		-          позивачем не зазначено обставин, яким чином продаж предмету іпотеки із аукціону відповідачем-1, який на той момент був власником цього об`єкту вже понад три роки,  порушує законні та інтереси АТ "Київметробуд".
		У поданих відповідачем-3 запереченнях на позовну заяву останній зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки: 
		- нотаріусом була витримана чітка процедура вчинення відповідної нотаріальної дії, зокрема, перевірено процесуальну правоздатність та дієздатність юридичних осіб: ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та АТ "Київметробуд";
		- нотаріусом були виконані всі приписи діючого законодавства, що регулюють укладення такого роду договорів, для посвідчення завідомо безспірних правочинів. В подальшому, посвідчуючи зміни і доповнення до договорів, нотаріусом проводилися аналогічні дії щодо витребування документів, здійснення належних перевірок посвідчення безспірних правочинів.
		Так, статтею  86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу  України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Таким чином, ліквідація юридичної особи унеможливлює пред`явлення до такої юридичної особи позову про визнання договору недійсним, адже сторони договору більше не існує.
		Так, суд відзначає, що 02.10.2020 відповідача-1 було ліквідовано, і відомості про припинення юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		З огляду на що, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 було частково задоволено клопотання ПрАТ "Діпробудмашина" та закрито провадження у справі № 910/14598/20  щодо ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик". 
		В той час, оскільки, юридичну особу - ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" припинено уже після заявлення позовних вимог, в процесі розгляду справи, то за таких обставин суд вбачає необхідність, задля виконання завдань господарського судочинства та з метою встановлення об`єктивної істини, надати оцінку доводам сторін та наявним в матеріалах справи доказам.
		Отже, суд зазначає, що твердження позивача щодо того, що оскаржувані договір іпотеки та договір про задоволення вимог укладені особою з перевищенням повноважень, не відповідає дійсності та спростовується наступними обставинами.
		Як слідує з матеріалів справи, та встановлено судом, у підтвердження своїх позовних вимог позивачем поряд з  іншими доказами було надано  копію "Річної інформації емітента цінних паперів за 2012 рік", яка у свою чергу також міститься на сайті АТ "Київметробуд"  (http://metrobud.kiev. ua/main/doc/invest/01387432_2012.pdf).
		В Річній інформації емітента за 2012 рік вказано, що 25.04.2012 було проведено загальні збори, якими вирішено "...Попередньо схвалити значні правочини: застави, іпотеки, задоволення вимог іпотекодавця оренди землі з граничною сукупною вартістю таких правочинів до 900 млн.грн. та договорів підряду з граничною сумою таких правочинів до 10 млрд. гривень, які будуть вчинятися Товариством в період до 25 квітня 2013 року..."
		Крім того, на          сайті АТ "Київметробуд" (http://metrobud.kiev.ua/main/doc/invest/ protokol_3_zza.pdf) наявний протокол № 3 загальних зборів акціонерів ПАТ "Київметробуд", які відбулися 25.04.2012 року (через три дні після подачі Річної інформації емітента за 2012 рік). В порядку денному загальних зборів, серед іншого, загальні збори вирішували питання попереднього схвалення значних правочинів: застав, іпотек, задоволення вимог іпотекодержателя, оренди землі з граничною сукупною вартістю таких правочинів до 900 млн.грн. та договорів підряду з граничною сумою таких правочинів до 10 млрд.гривень, які будуть вчинятися Товариством в період до 25 квітня 2013 року (п. 13 порядку денного).
		Як вбачається зі сторінки 10 протоколу № 3 загальних зборів акціонерів ПАТ "Київметробуд", 25.04.2012 загальні збори вирішили "... попередньо схвалити значні правочини: застави, іпотеки, задоволення вимог іпотекодавця оренди землі з граничною сукупною вартістю таких правочинів до 900 млн.грн. та договорів підряду з граничною сумою таких правочинів до 10 млрд. гривень, які будуть вчинятися Товариством в період до 25 квітня 2013 року..." (за було віддано 99,99% голосів присутніх).
		Таким чином, суд вказує, що загальними зборами акціонерів ПАТ "Київметробуд" було надано згоду на укладення оспорюваних договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя в належній формі в повному обсязі, що у свою чергу сам позивач і підтверджує на своєму веб-сайті.
		Також, суд вважає за необхідне відзначити, що  в протоколі № 4 загальних зборів акціонерів ПАТ "Київметробуд", які відбулися 25.04.2013 (http://metrobud.kiev.ua/main/doc/invest/protokol_4_zza.pdf) В порядку денному загальних зборів, серед іншого, загальні збори розглядали звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2012 рік (п. 2 порядку денного); затвердження річних результатів діяльності Товариства, затвердження річного звіту та балансу Товариства з урахуванням висновку ревізійної комісії (п. 4 порядку денного). 
		З обох питань загальні збори прийняли рішення про затвердження і звіту генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2012 рік (стор. 3 Протоколу № 4), і річних результатів діяльності Товариства, затвердження річного звіту та балансу Товариства з урахуванням висновку ревізійної комісії (стор. 4 Протоколу № 4) 100% голосів присутніх, тобто, одноголосно.
		За приписами ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
		Схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов`язання (частина третя статті 509 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17.
		Зі змісту норми частини першої статті 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17.
		Отже, з викладеного вище слідує, що загальні збори акціонерів ПАТ "Київметробуд" в будь якому випадку схвалили укладення і кредитного договору № 04-47/1-12 від 05.07.2012, і оспорюваних договору іпотеки, і договору про задоволення вимог іпотекодержателя, адже затвердили звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2012 рік, а також річні результати діяльності Товариства, річний звіт та баланс Товариства з урахуванням висновку ревізійної комісії.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що у директора ПАТ "Київметробуд" були всі повноваження на укладання оспорюваних договорів зокрема, рішенням загальних зборів від 25.04.2012 йому прямо надано відповідні повноваження; рішенням загальних зборів від 25.04.2013  ще раз схвалено укладення та виконання оспорюваних договорів.
		Твердження позивача щодо відсутності повідомлення передбаченого ст. 35 Закону України "Про іпотеку" також не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
		У поданому відповідачем-2 відзиві, останній зазначає, що під час проведення юридичного аудиту предмета іпотеки, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" було надано ПрАТ "Діпробудмашина" копію повідомлення, надісланого позивачу, про усунення порушень відповідно до ст. 35 Закону України  "Про іпотеку".
		Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України  "Про іпотеку" (в редакції станом на 2015 рік) у разі   порушення   основного   зобов`язання   та/або   умов іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає  іпотекодавцю  та боржнику,  якщо він є відмінним від іпотекодавця,  письмову вимогу про  усунення  порушення.  В  цьому документі зазначається стислий зміст  порушених  зобов`язань,  вимога  про  виконання  порушеного зобов`язання  у  не  менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя 
		залишається  без  задоволення,  іпотекодержатель  вправі  прийняти рішення   про  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки  шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Судом встановлено, що копія претензії від 17.06.2015 про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 35-42/2-07 від 01.06.2007 (наявна в матеріалах справи) направлялася позивачу на адресу: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8. Також, в матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (0100126919621), зокрема, повідомлення було отримано представником позивача - Сахарова  22.06.2015.
		Крім того, суд відзначає, що серед звітів, які подавав позивач до НКЦПФР, міститься річна інформація емітента цінних паперів за 2016 рік, яку позивач подав 21.04.2017 (відомості  про  цей  витяг   містяться  на  сайті   АТ    "Київметробуд"          за посиланням http://metrobud.kiev.ua/main/doc/invest/info_emitent_2016.pdf), а також наявні в матеріалах справи.
		В річній інформації за 2016 рік зазначено: "....Значних придбань активів протягом 2016 року Товариство не здійснювало. В 2016 році у Товариства було відчужено адміністративний будинок по вулиці Прорізній, 8, який був переданий в заставу за генеральним кредитним договором № 04-47/1-12 від 05.07.2012 з ПАТ "КБ "Хрещатик". В зв`язку з ліквідацією банку адмінбудинок було передано на вимогу правонаступника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Залишкова вартість адмінбудинку у сумі 3 165 694,63 грн. було списано з балансу Товариства. Також, у грудні 2016 року відповідно до протоколу наглядової ради від 21.12.2016  № 42 продано комплекс будівель на вулиці Якутській, 12 на суму 11 800 470 грн. В зв`язку з нестабільним фінансовим станом найближчим часом товариство не планує значних інвестицій або придбань...". 
		Таким чином, суд презюмує, що як позивач, так й акціонери були обізнані із тим, що  ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" було звернуто стягнення на предмет іпотеки ще у 2016 році. Більш того, це було відображено й у балансі АТ  "Київметробуд".
		Крім того, відповідач-2 наголошує на тому, що позивач з 2016 року не обслуговував предмет іпотеки, не сплачував податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, земельний податок (ст. 265 Податкового кодексу України), комунальні послуги тощо.
		Вказаного позивачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано.
		Отже, з огляду на викладене вище, обґрунтованим є висновок, що позивач був повідомлений про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно, знав про таке звернення стягнення, більш того, списав зі свого балансу предмет іпотеки та залишок заборгованості, не ніс жодних витрат з  обслуговування предмету іпотеки починаючи із 2016 року.
		На  переконання позивача предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні за суттєво заниженою вартістю. Згідно  розрахунків позивача, вартість предмета іпотеки на момент проведення вказаного аукціону складала 852 003 418, 00 грн.
		У підтвердження своїх доводів, позивачем було надано  Звіт про оцінку нежилого будинку-адмінбудинку (літ. А), загальною площею 7499, 7 кв.м., що розташований за адресою м. Київ, вул. Прорізна (Шевченківський район), буд. 8 від 23.07.2020 (дата оцінки - 29.09.2019) та Звіт про оцінку нежилого будинку-адмінбудинку (літ. А), загальною площею 7499, 7 кв.м., що розташований за адресою м, Київ, вул. Прорізна (Шевченківський район), буд. 8 від 23.07.2020 (дата оцінки - 25.02.2016) .
		З  метою спростувань доводів позивача відповідачем-2  замовлено рецензії на Звіти про оцінку, які було проведено ТОВ "Юкрейніан Апрейзел" (рецензії № 160920-1 від 16.09.2020  та № 160920-2 від 16.09.2020) та ГО "Всеукраїнська спілка оцінювачів землі" (два звіти від 18.09.2020) (далі - рецензії).
		У наданих рецензіях було встановлено, що розрахунок вартості предмета іпотеки було проведено із істотними порушеннями вимог для оцінки нерухомого майна, і відповідні звіти про оцінку не можуть використовуватися для оцінки предмета іпотеки. Крім того, в рецензіях встановлено що позивач не мав повноважень звертатися до оцінщика для оцінки предмета іпотеки, адже, він не був ні власником, ні користувачем відповідного майна.
		При тому, суд звертає увагу на те, що позивач не зазначає, яким саме чином реалізація предмету іпотеки впливала на його права, якщо він на момент проведення оспорюваного аукціону вже не був власником предмета іпотеки понад три роки, і результати вказаного аукціону не впливали на розмір заборгованості перед ПАТ "КБ "Хрещатик", якої до того ж на час проведення торгів уже теж не було понад три роки, чи на будь які інші права або інтереси позивача.
		Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідач-2 придбав предмет іпотеки за договором купівлі-продажу нерухомого майна, яке продане на аукціоні реєстраційний номер 1417 від 07.10.2019, що укладений за результатами аукціону з продажу лоту № GL22N09998, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-08-07-000214-b від 29.08.2019. Організатором аукціону та продавцем за договором купівлі-продажу виступало ПАТ "КБ "Хрещатик".
		Так, виведення неплатоспроможних банків з ринку і процедура ліквідації банків регулюється Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Відповідно до ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси.
		Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.
		Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: 1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу; 2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів; 3) строки та заходи передпродажної підготовки майна; 4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу; 5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів; 6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.
		Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.
		Затвердження умов продажу активів відповідача-1 та лоту           № GL22N09998 було ухвалено рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 1969 від 05.08.2019.
		Інформацію було опубліковано на сайті Фонду - https://wwv.fg.gov.ua/passport/44702.
		Право власності відповідача-1 на предмет іпотеки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний за номером об`єкта нерухомого майна: 136099680000.
		Як про це уже вказувалося вище, 29.08.2019 ПрАТ "Діпробудмашина" стало переможцем оспорюваного аукціону за результатами якого було придбано предмет іпотеки, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні від 07.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1417.
		Відповідач-2 звертає увагу на те, що придбаний на аукціоні предмет іпотеки придбавався за кошти іноземних інвесторів, які захищаються Законом України "Про захист іноземних інвестицій на Україні" і в даний момент є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 30.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстровано в реєстрі за №1516 (витяг міститься в матеріалах справи).
		Отже, з огляду на викладене, суд погоджується, з доводами відповідача-2, щодо того, що вся інформація про продаж предмету іпотеки була у відкритому доступі, якщо б позивач вважав, що його інтереси порушені, то він міг оскаржити проведення оспорюваного аукціону до його початку, втім, цього не зробив.
		Разом з тим, судом враховано, що відповідачем-2 подано заяву про застосування строків  позовної давності.
		У поданих позивачем запереченнях щодо застосування позовної давності він зазначає, що ситуація щодо постійних змін керівників є наслідком тривалого корпоративного конфлікту між акціонерами позивача, чим фактично було заблоковано його ефективну діяльність. Лише в червні 2020 року керівником позивача було призначено ОСОБА_2 , повноваження якого жодною особою під сумнів не поставлені (витяг з ЄДР, копія контракту та наказу від 15.06.2020 наявні в матеріалах справи.
		Позивач відзначає, що лише ОСОБА_2 при виконанні його посадових обов`язків було проведено ретельну перевірку господарської діяльності АТ "Київметробуд" та виявлено відповідні договори, зокрема, договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, які наразі і є предметом оскарження. Таким чином, позивач вказує, що фактично про наявність (існування) оскаржуваних договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя (від 05.07.2012) стало відомо лише в червні 2020 року.
		Обставини щодо укладення оскаржуваних договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, кредитних договорів, факту звернення стягнення на предмет іпотеки керівником АТ "Київметробуд"  ОСОБА_3 (призначеного на посаду в 2006 році на підставі укладеного сторонами контракту) фактично від наступних керівників позивача було приховано.
		Позивач зазначає, що фактично саме з боку ОСОБА_3 мали місце дії (бездіяльність) щодо обслуговування кредитної заборгованості, яка була забезпечена іпотекою, що в кінцевому підсумку і призвело до звернення стягнення на предмет іпотеки та втрати позивачем права власності на відповідну нерухомість. Мало місце і приховування ОСОБА_3 від наступних керівників позивача випадків втрати АТ "Київметробуд"   права власності на низку інших об`єктів нерухомості (нежилих приміщень, квартир, машиномість) внаслідок їх відчуження за завідомо заниженими цінами.
		Вказані обставини, як про це вказує позивач були виявлені випадково навіть вже після відкриття провадження по даній справі (та фактично - завдяки їй) після отримання запиту одного з акціонерів позивача - Компанії "Вантаріс ЛТД" (Vantaris LTD).
		Тобто, на переконання позивача, фактично строк позовної давності, як по вимозі щодо оскарження договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.07.2012 так і по вимозі щодо оскарження рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2016 розпочався лише з 04.06.2020 (після виявлення чинним керівником ОСОБА_3 вказаних обставин, які безпосередньо впливають на права позивача, а тому строк позовної давності не пропущено.
		За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		У постанові КГС ВС від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 вказано, що для юридичної особи як сторони правочину (договору тощо) днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину, оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права за цим правочином. Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15 від 04.04.2019 у справі № 910/15456/17, від 28.05.2019 у справі 5015/118/11 та 22.10.2019 у справі № 910/15453/17.
		При тому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у всіх вищезазначених справах арбітражний керуючий (ліквідатор) посилався на те, що він дізнався про порушення права з моменту його призначення ліквідатором, і в усіх випадках КГС ВС вказав, що зміна осіб, які представляють боржника, не впливає на відлік позовної давності, а тому призначення ліквідатора (арбітражного керуючого, нового директора тощо) не може "переносити" відлік строку позовної давності. 
		Аналогічно в постанові від 31.07.2019 у справі № 910/2030/18  в якій позивач посилався на перевищення повноважень директором і відсутність згоди загальних зборів, КГС ВС зазначив, що для юридичної особи (суб`єкта підприємницької діяльності), як сторони правочину (договору), днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладення договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
		Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача-2, що для оспорюваних договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя відлік строку позовної давності розпочався 05.07.2012, а тому його завершення припало ще на 05.07.2015.
		Крім того,    в ході розгляду даної справи судом було встановлено, що  в річній інформації за 2016 рік зазначено: "....Значних придбань активів протягом 2016 року Товариство не здійснювало. В 2016 році у Товариства було відчужено адміністративний будинок по вулиці Прорізній, 8, який був переданий в заставу за генеральним кредитним договором № 04-47/1-12 від 05.07.2012 з ПАТ "КБ "Хрещатик". В зв`язку з ліквідацією банку адмінбудинок було передано на вимогу правонаступника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Залишкова вартість адмінбудинку у сумі 3 165 694,63 грн. було списано з балансу Товариства. Також, у грудні 2016 року відповідно до протоколу наглядової ради від 21.12.2016  № 42 продано комплекс будівель на вулиці Якутській, 12 на суму 11 800 470 грн. В зв`язку з нестабільним фінансовим станом найближчим часом товариство не планує значних інвестицій або придбань...". 
		Таким чином, беззаперечним є висновок, що як загальні збори акціонерів позивача, так і директор, розуміли, що  був укладений генеральний кредитний договір № 04-47/1-12 від 05.07.2012, на виконання якого було укладено договір застави, в якому предметом був адміністративний будинок по вул. Прорізна, 8, предмет іпотеки перейшов у власність ПАТ "КБ "Хрещатик" , оскільки міститься посилання на кредитний та іпотечний  договір, а згодом міститься посилання на те, що предмет іпотеки було передано на вимогу правонаступника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що дозволяє дійти висновку, що  таке "відчуження" відбулося у зв`язку з невиконанням кредитного договору, і оскільки власність перейшла саме до Банку, який є кредитором, то логічним є те, що послугувати підставою для такого переходу могло тільки звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		Крім того, суд вказує, що той факт, що позивач, як він про це зазначає, не знав, що на предмет іпотеки звернуто стягнення, не відповідає фактичним обставинам справи. 
		Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія заяви   ОСОБА_3 в якій останній, у зв`язку із значним погіршенням здоров`я, що унеможливлює виконання обов`язків генерального директора на належному рівні, просить розглянути та вирішити питання про його відставку по закінченню терміну дії договору. Означена заява датована 16.04.2018.
		А конфлікт, на який посилається позивач, виник лише в 2020 році.  
		Разом з тим, на сторінках 34-35 Річної інформації емітента цінних паперів за 2016 рік розкрито інформацію щодо активів і зобов`язань АТ "Київметробуд"  станом 31.12.2016.
		Стосовно відображення основних засобів у балансі АТ "Київметробуд"  станом на  31.12.2016 зазначено:
		"Залишкова вартість основних засобів станом на 31.12.2016 року складає 69 830 тис.грн., знос - 140 844 тис.грн., первісна вартість - 210 674 тис.грн., в тому числі первісна вартість за рахунками:
		103          "Будинки, споруди та передавальні пристрої" - 76 808 тис. грн
		104          "Машини та обладнання" - 115 258 тис. грн.
		105          "Транспортні засоби" -12 507 тис. грн.
		106          "Інструменти, прилади та інвентар" - 5 886 тис. грн.
		108    "Інші основні засоби" - 9 595 тис. грн
		112    "Малоцінні необоротні матеріальні активи" - 2 592 тис. грн".
		Судом встановлено, що в п. 1.2. оспорюваного договору іпотеки зазначено, що відповідно до висновку про вартість майна, виданого 01.12.2011 ДП "Європейський консалтингу та оцінки" ринкова вартість предмету іпотеки становить 301      121      895, 00  без ПДВ.
		Таким чином, вже у 2016 році у балансі АТ "Київметробуд"  відображено наслідки вибуття із власності предмета іпотеки, оскільки  розмір основних засобів на кінець 2016 року значно менший за ціну предмета іпотеки.
		Також, внаслідок вибуття предмету іпотеки з власності АТ "Київметробуд",  відповідні зміни відображено і у обліку кредиторській заборгованості АТ "Київметробуд": "Довгострокові зобов`язання та забезпечення станом на 31.12.2016  складають 14 304 тис. грн. З них цільове фінансування 5 тис.грн. Відстрочені податкові зобов`язання - 14 299 тис. грн.". 
		Тобто, станом на 31.12.2016 АТ "Київметробуд" вже не відображувало у власній фінансовій звітності заборгованість, еквівалентну сумі кредитних зобов`язань перед ПАТ "КБ "Хрещатик". Основну частину кредиторської заборгованості позивача склали відстрочені податкові зобов`язання. 
		Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Отже, з огляду на викладене вище, всебічно та повно дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування, як  укладення договору іпотеки та договору про задоволення вимог, особою з перевищенням повноважень, так і вибуття поза волею АТ "Київметробуд" з його володіння предмету іпотеки,  та відсутності у ПАТ "КБ "Хрещатик" права власності на предмет іпотеки, а тим більше не доведено з посиланням на вірогідні докази відсутності правових підстав у Банку для проведення торгів щодо предмета іпотеки, за наслідками яких й було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. 
		Крім того, позивачем не надано доказів, щоб підтверджували його доводи стосовно необізнаності АТ "Київметробуд" про порушене право, що полягає у вибутті предмету іпотеки починаючи з 05.07.2012  (день вчинення правочину), як і не доведено беззаперечними доказами про те, що про вибуття предмету іпотеки із володіння позивача, останньому стало відомо, як зазначає сам позивач лише з червня 2020 року, так і не доведено,  що  позивач не міг бути обізнаний про його порушене право значно раніше, зокрема, в межах строку позовної давності.  
		Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зроблені у рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім  того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
		Відтак, іншим  доводам та міркуванням сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом з ході розгляду справи обставин.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на  позивача.
		Керуючись  статтями 74, 76-80, 129, 236-242  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва
		 
		 
		                                                                      ВИРІШИВ:
		 
		 
		1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, будинок 2/25; ідентифікаційний код: 01387432) до  Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул.  Хрещатик, будинок 8-А; ідентифікаційний код: 19364259), Приватного акціонерного товариства "Діпробудмашина" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 00241212), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельника Романа Петровича ( АДРЕСА_1 ), Приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна  ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-1: Приватне акціонерне товариство "Метробуд" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, будинок 8; ідентифікаційний код: 32961977), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців буд. 17; ідентифікаційний код 21708016) про визнання правочинів недійсними, скасування рішення, визнання недійсними результатів торгів та витребування майна - відмовити.
		2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено: 22.03.2021
		 
		   Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...