Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/768/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/33919/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 260/768/19
		адміністративне провадження № К/9901/33919/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., 
		розглянувши у попередньому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/768/19
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області
		на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2019, ухвалене судом у складі судді Гаврилка С.Є.,
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Попка Я.С., суддів: Шевчук С.М.,                Сеника Р.П.,-
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ 
		1. 03.06.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу від 18.04.2019 № ЗК155/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-72 та припис від 17.04.2019                       № ЗК 155/217/АВ/П 2. 
		2. Позовна заява обґрунтована незгодою позивача з накладенням на неї штрафу на підставі статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач вказувала на помилковість висновків особи, яка проводила інспекційне відвідування щодо допуску нею до виконання робіт працівників без укладення письмових трудових договорів.
		3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними та скасовано припис від 17.04.2019 № ЗК 155/217/АВ/П та постанову від 18.04.2019                                             № ЗК155/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-72.
		4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач 06.12.2019 звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами  першої  та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		5. Протоколом розподілу справи від 06.12.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: ОСОБА_2- головуючий суддя, судді: Єзеров А.А.,                     Чиркін С.М.
		6. Верховний Суд ухвалою від 20.12.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		7. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №658/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».  
		8. Протоколом розподілу справи від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
		9. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.04.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює свою діяльність (обслуговування напоями) за адресою: АДРЕСА_1 (бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
		06.03.2019 начальником відділу Управління Держпраці у Закарпатській області Турянським Я.І. на ім`я начальника Управління Держпраці у Закарпатській області подано доповідну записку, якою повідомлено, що в ході проведення 14.02.2019 профілактичного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що така використовує найману працю без оформлення трудових договорів.
		Керуючись положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Конвенцією про інспекцію праці у промисловості і торгівлі № 81 ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1984, Конвенцією про інспекцію праці в сільському господарстві № 129 ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1986-4, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, пунктом 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, на підставі доповідної записки Турянського Я.І. від 26.03.2019, інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.03.2019 № 3963 відповідачем  видано наказ від 26.03.2019 № 65 про проведення інспекційних відвідувань, зокрема фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, оплати праці, дотримання мінімальних гарантій, часу праці та відпочинку, використанні праці неповнолітніх.
		На підставі наказу від 26.03.2019 № 65 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.03.2019 № 294 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідачем у період з 27.03.2019 по 28.03.2019 на підставі наказу від 26.03.2019                    № 65 та направлення від 26.03.2019 № 294 проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт від 28.03.2019 №ЗК 155/217/АВ.
		При проведенні інспекційного відвідування встановлено, що позивач допустила до виконання роботи офіціанта ОСОБА_4 , кухаря ОСОБА_5 та мийника посуду ОСОБА_6 без укладення письмових трудових договорів, чим порушила вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.
		Рішенням відповідача від 05.04.2019 № ЗК 155/217/АВ/П/ПТ-ТД розгляд справи про накладення штрафу призначено на 18.04.2019.
		15.04.2019 позивачем подано заперечення щодо акту інспекційного відвідування від 28.03.2019 № ЗК155/217/АВ. До заперечення надано договір оренди від 01.09.2015, наказ від 27.03.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_4 , трудовий договір від 27.03.2019 №2, повідомлення про прийняття на роботу від 26.03.2019.
		Листом відповідача від 16.04.2019 № 17 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перегляду акту інспекційного відвідування від 28.03.2019                          № ЗК155/217/АВ.
		Листом відповідача від 12.04.2019 № 07-02/1555 позивача було повідомлено про час та дату розгляду справи. 
		Відповідачем 17.04.2019 винесено припис № ЗК 155/217/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення шляхом укладення  трудових договорів з найманими працівниками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , видати наказ (розпорядження) про їх прийняття та повідомити про прийом таких працівників органи Державної фіскальної служби у строк до 10.05.2019.
		Постановою від 18.04.2019 № ЗК155/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-72, керуючись статтею                      259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", статтею                  34 частиною третьою Закону України "Про місцеве самоврядування", пунктом                               8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, відповідачем на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 375  570,00 грн. 
		Не погоджуючись з приписом та постановою про накладення штрафу позивач звернулась з даним позовом до суду.
		ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
		11. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з неправомірності призначення інспекційного відвідування на підставі доповідної записки начальника відділу Турянського Я.І. , складеної за результатами проведення профілактичного відвідування позивача, зважаючи на те, що така підстава не передбачена законодавством, зокрема пунктом 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), який визначає підстави для проведення інспекційного відвідування. Крім того, судами зазначено, що інспекційне відвідування здійснено за адресою відмінною від тієї, яка вказана у наказі про призначення інспекційного відвідування. Також, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було надано доказів для підтвердження факту допуску позивачем до виконання робіт найманих працівників без укладення письмових трудових договорів. Також судами зазначено, що відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про те, що на площі 25 м2, яку орендує позивач для здійснення діяльності під бар, позивач здійснює діяльність, яка б потребувала послуг кухаря та мийника посуду. Крім того, суди зазначили, що на момент проведення інспекційного відвідування 27.03.2019 ОСОБА_4 був прийнятий на роботу на підставі трудового договору.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		12. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що при призначенні інспекційного відвідування відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства. Відповідач посилаючись на Конвенцію Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» 1947 року № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV (далі - Конвенція №81) та визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, що свідчить про те, що проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи з трудовим колективом позивача, за результатам якої складено доповідну записку від 26.03.2019, яка слугувала підставою для призначення інспекційного відвідування, відповідає вимогам законодавства. Крім цього, відповідач стверджує, що під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що на порушення приписів статті 24 КЗпП України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах із позивачем без укладання трудового договору та відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу.
		13. Позивачем надано до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу відповідача, відповідно до яких позивач просить відмовити у її задоволенні з  посиланням на необґрунтованість, зважаючи на відсутність порушення нею вимог трудового законодавства, оскільки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не перебували з нею у трудових відносинах, а з ОСОБА_4 на момент проведення інспекційного відвідування трудові відносини були належним чином оформлені договором.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
		15. Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		16. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		17. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		18. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) регулює Порядок № 295.
		19. Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: 
		Держпраці та її територіальних органів;
		виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
		20. Згідно з пунктом 3 Порядку № 295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
		Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
		21. Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295, а саме: інспекційні відвідування проводяться:
		1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
		2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
		3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
		4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
		5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
		6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;  роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог  Кодексу Законів про працю України  та  Закону України  "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
		7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		22. Крім того, як передбачено пунктами 19, 20, 27, 28, 29 цього ж Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		23. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
		24. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої  законом  відповідальності.
		25. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
		26. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		27. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
		28. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-ІV (далі - Конвенція) передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:                              а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ІІ) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ІІІ) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; ІV) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
		29.  Частиною    четвертою  статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»  передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		30. В даному випадку таким нормативно-правовим актом є Порядок № 295, до якого відсилає  стаття 259 КЗпП України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.
		31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття наказу від 26.03.2019 № 65 щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стала доповідна записка начальника відділу Турянського Я.І. від 26.03.2019. Зі змісту вказаної доповідної записки видно, що начальником відділу Турянським Я.І. здійснено профілактичне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , під час якого проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу з питань трудового законодавства. В ході проведення превентивного заходу, Турянським Я.І. було виявлено ряд працівників, які повідомили, що працюють без оформлення трудових відносин.
		32. Разом з тим, відповідач посилається на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування слугувала підстава, визначена пунктом 5 частини п`ятої Положення № 295, яка визначає, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознаки порушення законодавства про працю. Крім того, відповідач у касаційній скарзі вказує на положення Конвенції № 81, яка визначає право органу контролю приймати рішення щодо проведення інспектування.
		33. Колегія суддів завертає увагу на те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. 
		Однак, такими повноваженнями інспектор наділений виключно в рамках здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, за наявності підстав визначених законодавством. В свою чергу, пункт 5 Порядку № 295 визначає перелік підстав для здійснення державного контролю, який є вичерпним.
		Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що доповідна записка посадової особи органу контролю, яка слугувала підставою для призначення інспекційного відвідування позивача, не є належною підставою для призначення інспекційного відвідування згідно з пунктом 5 частини п`ятої Порядку               № 295, оскільки ознаки порушення законодавства про працю виявлені органом контролю поза межами виконання ним контрольних повноважень. В силу положень пункту 2 Порядку № 295 контрольні повноваження здійснюються інспекторами праці у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, профілактичні відвідування у формі інформаційно - роз`яснювальної роботи не входять до даного переліку.
		34. Крім того, пунктом 33 Порядку № 295 визначено, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
		35. За змістом пункту 5 Порядку № 295 інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
		36. Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо проведення відвідування позивача  з підстав визначених пунктом 33 Порядку № 295.
		37. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що інспекційне відвідування позивача здійснено відповідачем за відсутності передбачених законом підстав, що свідчить про його незаконність та відсутності правових наслідків за результатами проведення такого.
		38. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 354, 355, 356, 359                          КАС України, Суд -  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі                      № 260/768/19 - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		А.І. Рибачук
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...