Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/5191/19(2-а/183/175/19) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/17878/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 183/5191/19(2-а/183/175/19)
		адміністративне провадження № К/9901/17878/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
		суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу                           за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Назаренка Миколи Олексійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (колегія суддів у складі судді-доповідача - Прокопчук Т.С., судді: Шлай А.В., Кругового О.О.)
		 
		I.          СУТЬ СПОРУ 
		1.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року у справі №183/5191/19 (2-а/183/175/19) повернуто скаржнику.
		1.1.          Підставою повернення скарги суд апеляційної інстанції визначив, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутність підтвердження процесуальної адміністративної дієздатності представника, який підписав таку скаргу.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2.          23 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції  Національної поліції України лейтенанта поліції Назаренко М.О., третя особа - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі -скаржник, Департамент) про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
		3.          Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Назаренко М.О., третя особа: Департаменту патрульної поліції  Національної поліції України про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
		4.          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 29 січня 2020 року від імені Департаменту патрульної поліції  Національної поліції України подана апеляційна скарга, яка підписана Машталер А.А. До скарги додана копія довіреності, яка видана Департаментом патрульної поліції та засвідчена Машталер А.А.
		5.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року вказана апеляційна скарга повернута Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. 
		 
		ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		6.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року у справі №183/5191/19 (2-а/183/175/19) повернуто скаржнику.
		7.          Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додана до скарги копія довіреності представника Департаменту не є неналежним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії, оскільки суперечить вимогам п. 5.27 "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 та пунктів 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року. № 55.
		7.1.          Також суд апеляційної інстанції наголосив в оскаржуваній ухвалі, що до суду не надано інших доказів наявності у особи, яка засвідчила вказану довіреність, а саме Машталер А.А., повноважень на засвідчення копії виданої довіреності.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
		8.          Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		9.          Представник Департаменту вказав, що у разі звернення до адміністративного суду представника юридичної особи - законодавством не встановлено обов`язку засвідчення копій довіреностей на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність. Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. 
		10.          У скарзі зазначено, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності у особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. 
		11.          В підтвердження такого висновку скаржник послався на постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №527/363/18, від 04 вересня 2019 року у справі № 201/1557/19, від 21 листопада 2019 року у справі№760/16660/18, від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18.
		12.          Відзиву на касаційну скаргу Департаменту до суду подано не було.
		 
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		13.          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		14.          Пунктом першим частини четвертої статті 298 КАС України визначено, що  апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		15.          Частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		16.          Відповідно до положень статті 238 ЦК України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
		 
		Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
		 
		Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
		17.          Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		 
		Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		18.          Згідно з частинами третьою, п`ятою, шостою, восьмою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. 
		 
		Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
		 
		Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
		 
		У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
		19.          Частинами першою, другою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. 
		 
		Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті).
		 
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		20.          08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
		21.          Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
		22.          Департамент подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у липні 2020 року.
		23.          Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
		24.          Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		25.          Враховуючи вимоги статті 341 КАС України касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		26.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30  липня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Підставою для відкриття провадження Верховний Суд визначив, зокрема, посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм матеріального права.
		27.          Предметом касаційного перегляду у цій справі є правомірність повернення судом апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України (апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено).
		28.          Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Департаменту, дійшов висновку, що надана копія довіреності не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
		29.          Верховний Суд із висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
		30.          Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.
		31.          Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС.
		32.          Таким чином, вимога обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України, адже відповідно до наведеної вище частини п`ятої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення «визначений законом». 
		33.          Колегія суддів наголошує, що за Конституцією України особа може діяти у порядку та у спосіб, що не заборонений законом, а органи державної влади - навпаки, лише у спосіб, що передбачений законом.
		34.          Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.
		35.          Отже, зважаючи на вищевикладене, у разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.
		36.          Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.
		37.          Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
		38.          У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 1 березня 2002 ).
		39.          Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
		40.          ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року).
		41.          Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня            1998 року).
		42.          На думку колегії суддів Верховного Суду, слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.
		43.          Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.
		44.          Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
		45.          Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №826/16729/18.
		46.          У справі, що розглядається, Машталер А.А. , подаючи 29 січня 2020 року від імені Департаменту апеляційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року, надала копію довіреності від 28 грудня 2019 року №22551/41/3/01-2019. Вказана довіреність видана начальником Департаменту патрульної поліції Є.Жуковим юрисконсульту відділу правового забезпечення управління патрульної полці в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Машталер А.А. для представництва інтересів Департаменту патрульної поліції, зокрема, в апеляційних адміністративних судах. Копія довіреності містить зазначення «З оригіналом згідно» з підписом Машталер А.А., засвідченим відбитком печатки Департаменту патрульної поліції.
		47.          У згаданій довіреності, крім іншого, вказано, що Машталер А.А. надається право підписувати (завіряти) документи, необхідні для представництва інтересів Департаменту. Крім того, надається право оскаржувати рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, наданих цією довіреністю.
		48.          З огляду на наведений зміст довіреності наявна в матеріалах справи її копія, засвідчена підписом Машталер А.А., підтверджувала повноваження останньої як представника Департаменту на подання скарги, зокрема й на засвідчення копії довіреності власним підписом.
		49.          Проте, суд апеляційної інстанції цього не врахував і дійшов помилкового висновку про підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення цієї скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі.
		50.          За приписами частини першої статті 353 КАС наведене є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.
		51.          З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.
		 
		V. СУДОВІ ВИТРАТИ
		52.          Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
		 
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року по справі №183/5191/19 (2-а/183/175/19) - скасувати.
		 
		Справу №183/5191/19 (2-а/183/175/19) направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                          О.В. Калашнікова
		 
		                                                                                          М.В. Білак
		 
		                                                                                          Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...