Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/542/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: 2-о/161/54/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/542/21 
		Провадження № 2-о/161/54/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого - судді Філюк Т.М.
		за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , про встановлення факту реєстрації шлюбу,-
		ВСТАНОВИВ:
		       11 січня 2021 року ОСОБА_1  звернувся в суд із заявою, заінтересована особа: Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту реєстрації шлюбу.
		       Вимоги заяви ОСОБА_1 мотивує тим, що 11 липня 2015 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Бахчисарайським РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №285. Від шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2016 року. Зважаючи на те, що реєстрація шлюбу відбулась на тимчасово окупованій території, свідоцтво про шлюб, видане 11 липня 2015 року Бахчисарайським РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим, є недійсним і не створює правових наслідків в Україні, то вона наразі позбавлена можливості підтвердити реєстрацію шлюбу та змінити прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
		На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить встановити факт реєстрації шлюбу 11 липня 2015 року між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та змінити прізвище дружини після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_1 ».
		Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи.
		Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вимоги за заявою підтримує та просить задовольнити.
		Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, заявою від 22 березня 2021 року просить розгляд справи здійснювати без участі представника Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), при вирішенні заяви - покладаються на думку суду.
		Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		З`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
		Предметом розгляду заяви є встановлення факту реєстрації шлюбу.
		Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		На підтвердження факту укладення 11 липня 2015 року шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заявник надала копію свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого Бахчисарайським РАЦС Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим (а.с. 11).
		Також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданим 07 грудня 2016 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області та рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України (а.с. 8, 9-10).
		Відповідно до частини третьої статті 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.
		Пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачає, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Відповідно до пунктів 4,7 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: реєстрації шлюбу; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
		Статтею 317 ЦПК України передбачено право про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України та встановлення факту смерті особи на цій території.
		Суд вважає, що відсутність особливостей провадження у справах про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України не може бути законною підставою для позбавлення осіб права на встановлення такого факту за наявності відповідних доказів та норм, передбачених ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
		Відповідно до статей першої та третьої Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Автономна республіка Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі статею 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
		Згідно з частиною першою та другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
		Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
		Як передбачено частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Таким чином, свідоцтво про шлюб, видане 11 липня 2015 року Бахчисарайським РАЦС Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, є недійсним на території України і не створює правових наслідків.
		Відповідно до статтей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно з Консультативним висновком Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
		Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, §96).
		За таких обставин, суд вважає, що застосування норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та норм міжнародного права буде сприяти відновленню законних прав та інтересів заявника, шляхом встановлення факту укладення 11 липня 2015 року шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України).
		Частиною першою ст. 35 Сімейного кодексу України передбачено, що наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.
		Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту реєстрації шлюбу підлягає до задоволення.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263,268 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		Заяву задовольнити.
		Встановити факт реєстрації шлюбу 11 липня 2015 року між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та змінити прізвище дружини після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_1 ».
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
		Заінтересована особа: Луцький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: пр. Соборності, 18, м. Луцьк; код ЄДРПОУ 26038916).
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомо)
		Дата складання повного тексту рішення 25 березня 2021 року.
		 
		Суддя        
		Луцького міськрайонного суду                           Т.М. Філюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...