Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/4032/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 28.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2021.
Дата набрання законної сили: 24.03.2021
Номер судового провадження: П/380/4091/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/4032/21
		 
		УХВАЛА
		про повернення позовної заяви
		 
		24 березня 2021 року м. Львів
		Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянувши позовну заяву заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської міської ради до Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», третя особа Інспекція ДАБК у м. Львові про знесення самочинно збудованого об`єкта,
		в с т а н о в и в:
		до Львівського окружного адміністративного суду звернувся заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської міської ради з позовною заявою до Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», третя особа Інспекція ДАБК у м. Львові в яквй просить суд: знести самочинно збудований об`єкт на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим № 4610137500:05:004:0395 площею 0,45 та на вул. Під Голоском у м. Львові» з компенсацією витрат, пов`язаних зі знесенням цього об`єкта за рахунок ТзОВ «Львівоблагропромбуд».
		Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що наявні підстави для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		За приписами частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
		Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
		Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		У зв`язку зі наведеним, треба зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
		Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.
		Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила наступне:
		Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Згідно ж із частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:
		1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
		2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
		Велика Палата Верховного Суду цьому своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
		Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Також Велика Палата Верховного Суду послалася на Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону", у яких щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
		Консультативна рада європейських прокурорів, створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
		Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
		З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
		Отже, здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.
		Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №810/2509/17.
		В даному випадку, прокурор, обґрунтовуючи підстави звернення до суду, вказує на те, що органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах є Львівська міська рада. Однак, жодних заходів щодо усунення порушень у сфері містобудування та приведення земельної ділянки у попередній стан, в тому числі шляхом подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням Львівською міською радою не ініційовано та не вчинено.
		Надаючи оцінку наведеним прокурором підставам звернення до суду з даним позовом суд зазначає, що останнім до матеріалів справи не надано належних доказів не здійснення відповідним державним органом (в даному випадку Львівською міською радою) дій (допущення бездіяльності) щодо захисту інтересів держави (тобто, доказів того, що останній усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається). На переконання суду, належним доказом виникнення передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором в суді законних інтересів держави в особі зазначених в позовній заяві суб`єктів, з врахуванням вищенаведених положень чинного законодавства та висновків Верховного Суду, може вважатись звернення прокурора до відповідних органів, уповноважених на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах (Львівської міської ради) з повідомленнями про виявлені порушення із пропозицією щодо шляхів їх усунення, а також документальне підтвердження фактів ухилення відповідних органів від вчинення дій спрямованих на усунення зазначених прокурором порушень.
		Прокурор зазначає, що сесією Львівської міської ради 20.07.2017 прийнято ухвалу № 2307 «Про затвердження ТОВ «Львівоблагропромбуд» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на. вул. Під Голоском (навпроти будинку №19), ділянка З». В подальшому, міською радою 08.06.2018 прийнято рішення № 606 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Львівоблагропромбуд» комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 ».
		Земельна ділянка комунальної власності за кадастровим № 4610137500:05:004:0395 площею 0,45 га на вул. Під Голоском у м. Львові перебуває в користуванні ТОВ «Львівоблагропромбуд» на підставі договору оренди землі, укладеного з Львівською міською радою. На ділянці триває будівництво багатоквартирного житлового будинку.
		Разом з тим, дозвільних документів у Реєстрі будівельної діяльності, які б надавали право виконувати будівельні роботи на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщення громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» не встановлено.
		За результатами проведеної Інспекцією ДАБК у м. Львові позапланової перевірки об`єкта «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» складено акт № 91-пп від 24.02.2020 і виявлено такі порушення вимог містобудівного законодавства: на час проведення перевірки будівельні роботи проводяться. Ознаки виконання будівельних робіт наявні, зокрема при виході на об`єкт будівництва 18 та 19 лютого 2020 року зафіксовано виконання підрядною організацією будівельних робіт з влаштування перекриття між першим та другим поверхом однієї з будівель. В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня будь-яка інформація про реєстрацію дозвільного документа, який би давав право виконувати будівельні роботи на вищевказаному об`єкті будівництва. Відповідно до ДСТУ 8855:2019 «Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)» вищевказаний об`єкт належить до об`єктів із середніми наслідками (СС2).
		Зважаючи на встановлені порушення, посадовою особою Інспекції голові правління Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», видано припис № 1/91 -пп про зупинення підготовчих робіт та припис № 1/91-пп про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Також припис № 2/91-пп про зупинення підготовчих робіт та припис № 2/91-пп про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил було видано генпідрядній організації ТзОВ «Агентство з економічного розвитку та транскордонного співробітництва».
		Щодо замовника, та щодо генпідрядної організації складено протоколи від 24.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		За результатами розгляду справи 06.03.2020 року в. о. начальника Інспекції винесено постанову № 23-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підставі поданих документів і матеріалів ТзОВ «Агентство з економічного розвитку та транскордонного співробітництва» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. З ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Також за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 11.03.2020 в. о. начальника Інспекції було винесено постанову № 24-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», яке визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. З ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Крім цього, 04.01.2021 Інспекцією видано два накази про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові» окремо щодо Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», як замовника будівництва, та щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з економічного розвитку та транскордонного співробітництва», як генпідрядника. Такі - заходи держархбудконтролю відкрито з метою перевірки виконання вищезгаданих приписів № 1/91-пп, № 2/91-пп про зупинення підготовчих робіт та приписів № 1/91-пп, № 2/91-пп про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		За результатами вказаних заходів держархбудконтролю складено акти№ 52-пп та №53-пп, згідно яких зафіксовано, що при неодноразовому виїзді на даний об`єкт візуально встановлено, що приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт не виконуються, роботи продовжувались. На момент винесення приписів фактично було збудовано 1-ий поверх об`єкта, однак на сьогоднішній день збудовано 10 поверхів. Приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не виконуються, оскільки згідно із даними Реєстру будівельної діяльності жодних дозвільних документів на будівельні роботи так і не зареєстровано. Здійснити перевірку за вказаною адресою у відповідності до вимог п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не було можливим, оскільки суб`єкти будівництва або їхні уповноважені представники на час проведення перевірки були, відсутні.
		22.01.2021 повторно видано накази № 64-П та №65-П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові».
		Прокурор стверджує, що за наслідками вказаної перевірки встановлено, що відповідачем порушення не усунуто, приписи не виконанні, самовільні будівельні роботи тривають.
		За таких обставин, з позиції суду, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові - виконавчим органом Львівської міської ради здійснюються заходи щодо виявлення та усунення порушень у сфері містобудування.
		Прокурор у позовній заяві покликаючись на ряд документів (наприклад накази про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском (навпроти будинку 19) земельна ділянка 3 у м. Львові», а також акти №52-пп та №53-пп складені за результатами перевірки), такі до матеріалів позову не долучив, що позбавляє суд з`ясувати їх зміст та дійсність обставин, на які покликається прокурор.
		Факти призначення перевірок та їх здійснення у 2021 році, про що сам зазначає прокурор, не можуть бути розцінені судом як бездіяльність Інспекції ДАБК у м. Львові виконавчого органу Львівської міської ради, відповідно і Львівської міської ради.
		Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Згідно з пунктом 1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому від 11.11.2016 № 1027 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (надалі  Інспекція) є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, Законів України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, Про регулювання містобудівної діяльності, Про місцеве самоврядування в Україні
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Прокурор не аргументував чому у даному випадку саме Львівська міська рада допустила бездіяльність, оскільки ІДАБК у м. Львові також може звертатись до суду з позовом про знесення.
		Суд критично оцінює покликання прокурора на відсутність відповіді Львівської міської ради на його звернення, оскільки такі правовідносини не охоплюються цим позовом.
		Враховуючи аргументацію протиправності дій відповідача, предмет спору, характер спірних правовідносин, прокурор в основному акцентує увагу на порушеннях вимог законодавства у сфері містобудування, які допустив відповідач. При цьому, не навів обґрунтувань, які б свідчили про те, що орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави (у даному випадку Міськрада), не здійснює (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається) або неналежним чином здійснює свої повноваження (не може сам реалізувати своє право на судовий захист), що спонукає прокурора виступити на захист держави шляхом звернення з позовом до адміністративного суду.
		Суд зазначає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган  Львівська міська рада не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття заяви до розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.
		За таких обставин не встановлено передбачених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" виключних випадків, коли прокурор може представляти інтереси держави в суді. 
		Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
		Таким чином, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви заступника керівника Львівської обласної прокуратури.
		Керуючись ст. ст. 169, 171, 248, 256, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд, -
		у х в а л и в:
		позовну заяву заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Львівської міської ради до Львівського обласного кооперативного міжгосподарського об`єднання по агропромисловому будівництву «Львівоблагропромбуд», третя особа Інспекція ДАБК у м. Львові про знесення самочинно збудованого об`єкта, - повернути особі, яка подала позовну заяву.
		Повернути Львівській обласній прокуратурі (ЄДРПОУ 02910031) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп сплачений згідно платіжного доручення №328 від 01.03.2021 року.
		Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Львівський окружний адміністративний суд.
		 
		Суддя Грень Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...