Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/6335/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2021.
Дата набрання законної сили: 22.03.2021
Номер судового провадження: 51-722км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014070000000137

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		 
		22 березня 2021 року
		м. Київ
		справа № 308/6335/16-к
		провадження № 51-722км20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника   ОСОБА_6 , 
		засудженого  ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поляна Свалявського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі  КК). 
		Зміст судових рішень і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
		За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21жовтня 2019року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів у кримінальному провадженні.
		Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2020 року відмовив засудженому ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вироку суду та повернув його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на норми Конституції України, КПК, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція), практику Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Як стверджує засуджений, вирок місцевого суду було проголошено без нього, у зв`язку із чим йому не було роз`яснено змісту рішення, порядку та строків його оскарження. Вказує на відсутність у матеріалах провадження даних про те, що його було належно повідомлено про дату і час проголошення вироку.Крім того, за твердженням ОСОБА_7 , копії вироку місцевого суду йому та захиснику  ОСОБА_6 були надіслані місцевим судом лише 31-го, а не 21 жовтня 2019 року, як зазначив апеляційний суд в ухвалі від 27 січня 2020 року. При цьому засуджений вказує на порушення міськрайонним судом таємниці нарадчої кімнати та незабезпечення судом апеляційної інстанції участі прокурора під час розгляду кримінального провадження.
		Також наголошує на невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі, просили скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Прокурор ОСОБА_5 висловив думку про обґрунтованість доводів касаційної скарги та вважав, що вона підлягає до задоволення.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
		За вимогами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення. 
		Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
		Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
		Порядок і строки апеляційного оскарження визначені в ст. 395 КПК, згідно з якою апеляційна скарга може бути подана, зокрема, на вирок  протягом тридцяти днів з дня його оголошення. 
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хочаст. 117 КПКмістить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_7 , не погоджуючись із постановленим щодо нього вироком міськрайонного суду від 21 жовтня 2019 року, поза межами строку на апеляційне оскарження (17 грудня 2019 року) подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.
		Обґрунтовуючи своє клопотання, засуджений указував на те, що судове провадження здійснювалось за його та інших учасників кримінального провадження участю, однак вирок був проголошений за його відсутності, внаслідок чого зміст вироку, порядок і строки його оскарження роз`яснені йому не були. Надіслану йому 31 жовтня 2019 року копію вироку він отримав 07 листопада 2019 року. Вперше він подав апеляційну скаргу 05 грудня 2019 року, але її було повернуто апеляційним судом, як таку, що подана без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку. На його думку, ним пропущено строк із поважних причин через несвоєчасне вручення йому копії вироку і надіслання її поштовим зв`язком.
		За наслідками розгляду вказаного клопотання апеляційний суд ухвалою від 27січня 2020 року відмовив у його задоволенні та повернув засудженому апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
		Приймаючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що згідно з журналом судового засідання і технічним записом судового провадження від 17жовтня 2019 року після останнього слова засудженого перед видаленням до нарадчої кімнати для ухвалення вироку суд повідомив присутніх у залі судового засідання, у тому числі засудженого ОСОБА_7 , про час свого виходу з нарадчої кімнати та проголошення вироку о 09:00 21 жовтня 2019 року. Саме цього дня суд оголосив вирок, роз`яснив строки та порядок його оскарження. 
		Як встановив суд, цього ж дня, 21 жовтня 2019 року ОСОБА_7 і його захиснику ОСОБА_6 були надіслані копії вироку. При цьому наголосив, що засуджений поважної причини свого неприбуття в судове засідання о 09:00 21 жовтня 2019 року не вказав. 
		Крім того, мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні цього клопотання та про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що 20 листопада 2019 року було останнім днем строку на апеляційне оскарження вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2019 року, а та обставина, що засуджений отримав копію вироку 07 листопада 2019 року, не є поважною причиною для поновлення йому строку.
		Проте суд касаційної інстанції не погоджується з таким рішенням апеляційного суду.
		За матеріалами кримінального провадження, копія оскарженого вироку від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_7 була направлена лише 31 жовтня 2019 року, про що свідчить штемпель на поштовому конверті (т. 2, а. п. 158), а не наступного дня, як це визначено положеннями ч. 7 ст. 376 КПК. 
		Суд касаційної інстанції також враховує, що вирок проголошено 21 жовтня 2019 року за відсутності ОСОБА_7 . Твердження апеляційного суду щодо повідомлення учасників про час виходу суду з нарадчої кімнати і проголошення вироку о 09:00 21 жовтня 2019 року не відповідає технічному запису судового засідання від 17 жовтня 2019 року (т. 2, а. п. 83), відповідно до якого учасникам повідомлено про проголошення рішення 18 жовтня 2019 року о 13:00. Матеріали провадження не містять доказів належного повідомлення учасників судового провадження стосовно того, що проголошення вироку відбудеться 21 жовтня 2019 року о 09:00.
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що Закарпатський апеляційний суд без з`ясування всіх обставин передчасно відмовив засудженому ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження, чим фактично позбавив його права на оскарження судового рішення. Отже, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.
		Допущені судом апеляційної інстанції порушення з огляду на положення ст. 412 КПК є істотними, тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Доводів засудженого про допущені, на його думку, порушення міськрайонним судом Верховний Суд не перевіряє, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2019 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, враховуючи те, що його не було переглянуто в апеляційному порядку.
		Крім того, аргументи засудженого про проведення апеляційним судом розгляду кримінального провадження без участі сторони обвинувачення суд касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки апеляційний суд не переглядав кримінального провадження по суті, а участь прокурора під час розгляду його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не є обов`язковою.
		Необхідно зазначити й те, що відповідно до матеріалів провадження ?(т. 2, а. п. 142) суд повідомив прокуратуру Закарпатської області про дату, час та місце апеляційного розгляду.
		Частиною 4 ст. 405 КПК передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
		Більш того, відповідно до технічного запису судового засідання від 27 січня 2020 року засуджений ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду клопотання без участі сторони обвинувачення. 
		За таких обставин, враховуючи наведене, на думку колегії суддів, розгляд апеляційним судом клопотання за відсутності прокурора, усупереч твердженням засудженого, не є порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...