Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/289/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2021. Зареєстровано: 28.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2021.
Дата набрання законної сили: 05.04.2021
Номер судового провадження: 3/448/178/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/289/21
		Провадження № 3/448/178/21
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23.03.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши матеріали справи, що надійшла з Відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого (зі слів) 
		за ч. 1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
		учасники справи:
		особа, що притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 ,
		про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.10,63 Конституції України особі роз`яснено,
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
		в с т а н о в и в :
		 
		І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
		Відповідно до протоколу Серії ВАБ№109424 від 09.03.2021року складеного інспектором СЮП відділу превенції Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_2 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи викладачем уроків фізики та трудового навчання в Гостинцівському ЗЗСО І-ІІ ступенів, а саме: 02.03.2021р., вчинив психологічне насильство відносно учасників навчального процесу, яке полягало у висловлювань образливого змісту щодо останніх, чим спричинив шкоду їхньому психічному здоров`ю.
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судовому засіданні свою вину визнав частково. Ствердив, що дійсно інколи ображає дітей під час навчання, оскільки такі його деколи «нервують» і він не стримує своїх емоцій, однак не вважає, що такі дії спричиняють дітям емоційний стрес. Також, просить взяти до уваги, що такі його дії мали місце давніше і зараз він вже не працює викладачем, однак має намір поновитися на цій посаді. Просить суд при прийняті рішення щодо виду стягнення, застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження, оскільки має скрутне матеріальне становище, а відбування громадських робіт, на його думку, принизить його в очах односельчан, сусідів та знайомих.
		Заслухавши пояснення особи, дослідивши та проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне викласти наступне. 
		ІІ. Застосоване судом законодавство:
		Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності. 
		Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
		Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов`язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
		Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
		Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
		Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
		Статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		При цьому, булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Нерідко фізичний і психологічний тиск об`єднуються.
		Психологічне цькування - насильство, пов`язане з дією на психіку, що наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести: - вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім`я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.); - образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку); - залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось), та інше.
		У відповідності до ст. 1 Закону України "Про освіту" типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про освіту», учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є: учні (вихованці); керівники; педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі; інші спеціалісти; батьки або особи, які їх замінюють.
		Диспозицією ч.1 ст.173-4 КУпАП, передбачено, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, -тягне за собою адміністративну відповідальність.
		ІІІ. Оцінка діянь та висновки суду щодо визнання винним особи:
		Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог ст.251 КУпАП.
		Винуватість ОСОБА_1 , щодо вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ№109424 від 09.03.2021р.; рапортом ст.інспектора СЮП відділу превенції Яворівського РВП кн поліції Петик В.; поясненнями: ОСОБА_1 , від 09.03.2021р.; письмовими поясненнями від 05.03.2021р., таких осіб, як: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; довідками від 03.03.2021р., про проведення бесід з учнями 5-го, 6-го, 7-го, та 9-го класів Гостинцівського ЗЗСО І-ІІ ступенів; та іншими матеріалами справи. 
		При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
		Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП. 
		IV. Накладення адміністративного стягнення:
		Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
		Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
		Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
		Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
		Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (тимчасово не працює), суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Визначений вид покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		V. Судові витрати:
		Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
		Керуючись статтею4Закону України«Про судовийзбір» та ч.1ст.173-4,ст.ст.1,9, 40-1, 280, 283-285 КУпАП, суддя
		п о с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Призначити  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Штраф необхідно сплатити не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення стягнення.
		В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
		Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.
		Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя Ю.Б. Білоус
		 
		Постанова набралазаконної сили«   » 20 р.
		 
		Суддя             Ю.Б. Білоус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...