Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 389/2379/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 29.03.2021. Зареєстровано: 29.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2021.
Дата набрання законної сили: 29.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/389/237/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019120160000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.03.2021
		 
		ЄУН № 389/2379/19
		Провадження № 1-кп/389/237/19
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 березня 2021 року   Знам`янський міськрайонний суд 
		Кіровоградської області
		у складі: головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120160000033 від 05 січня 2019 року стосовно
		ОСОБА_4 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Донецьк,громадянина України,освіта середняспеціальна,не працюючого,не одруженого,утриманці відсутні,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,ранішесудимого: 20.08.2003 року Петрівським районним судом м.Донецька за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.1 п.»А» ЗУ «Про амністію» від 11.07.2003 року звільнений від відбування покарання; 23.12.2008 року Петрівським районним судом м.Донецька за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 07.04.2009 року апеляційним судом Донецької області переглянуто вирок Петрівського районного суду м.Донецька від 23.12.2008 року, остаточно засуджений за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 31.07.2013 року звільнений умовно-достроково, не відбувши 1 рік 2 місяці 20 днів; 22.09.2015 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.ч.3,4 ст.190, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 18.12.2018 року Олексанрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.190 КК України до штрафу в сумі 1700 грн., -
		обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст.361, ч.3 ст.185 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		    ОСОБА_4 скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, за наступних обставин.
		   В кінці серпня 2018 року ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		   З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_4 в кінці серпня 2018 року (точної дати та часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим), діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, під вигаданим приводом, а саме начебто для отримання грошових коштів від іншої особи на банківський рахунок, попросив у свого знайомого ОСОБА_5 у тимчасове користування банківську картку Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (в подальшому  АТ КБ «Приватбанк»), оформлену на вказану особу, при цьому запевнивши ОСОБА_5 у щирості своїх намірів та добросовісності. У свою чергу ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4 , в кінці серпня 2018 року передав останньому в тимчасове користування оформлену на його ( ОСОБА_5 ) банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 та повідомив код доступу до вказаної картки (пін-коду). З метою створення сприятливих умов для реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами, які належать іншим особам, шляхом обману, із застосуванням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, таким чином ОСОБА_4 отримав доступ до банківської таємниці, а саме інформації по рахунку № НОМЕР_1 та можливості проведення банківських операцій по ньому.
		   04.10.2018 року приблизно о 18.00 год., реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_2 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомогти на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_3 та номер її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 .
		Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_6 прив`язаний до її банківської картки та бажаючи отримати доступ до банківської картки останньої ОСОБА_4 , зателефонувавши 04.10.2018 року ОСОБА_6 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає їй фінансово допомогти, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_6 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_6 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (в подальшому  ПрАТ «ВФ Україна») та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_3 , належного ОСОБА_6 та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		Після цього, 04.10.2018 року, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережою Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_6 в додатку «Приват 24», ОСОБА_4 здійснив переказ 500 грн., з рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який перебував у його ( ОСОБА_4 ) користуванні, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_6 в сумі 500 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		Крім того, в процесі вчинення вищевказаних шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_6 у ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації.
		Реалізуючи даний умисел, 04.10.2018 року ОСОБА_4 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_3 , належного ОСОБА_6 , подав заявку про втрату мобільного номера, після чого отримав дублікат сім-карти.
		Використовуючи дублікат сім-карти № НОМЕР_3 , яку ОСОБА_4 отримав за вищевказаних обставин, номер якої є фінансовим номером банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 , 04.10.2018 року ОСОБА_4 втрутився у роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж АТ КБ «Приватбанк» без згоди та відома власника картки ОСОБА_6 , а саме, зателефонував на сервісний номер НОМЕР_5 та відправив смс-повідомлення на номер НОМЕР_6 з вказівкою чотирьох останніх цифр банківської карти клієнта АТ КБ «Приватбанк» з метою зміни пін-коду вказаної картки, після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_4 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ КБ «Приватбанк». Після проведення вищевказаних операцій здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_6 в додатку «Приват 24», без її згоди, після чого здійснив переказ коштів в сумі 500 грн. з рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України.
		   Крім того, 02.11.2018 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		   Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_7 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомоги на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_7 НОМЕР_8 та номер її банківської картки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (в подальшому  АТ «Ощадбанк») № НОМЕР_9 .
		   Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_7 прив`язаний до її банківської картки та бажаючи отримати доступ до банківської картки останньої, ОСОБА_4 , зателефонувавши 02.11.2018 року ОСОБА_7 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає їй фінансово допомогти, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_7 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_7 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_8 , належного ОСОБА_7 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		   Після цього, 02.11.2018 року, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережею Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_7 в додатку «Ощад 24/7», ОСОБА_4 здійснив переказ 6525 грн. через UKR KYIV WEB BANKING в три операції з рахунку № НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 , які в подальшому перевів у готівку, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_7 в сумі 6525 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		   В процесі вчинення вищевказаних шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно.
		   Реалізуючи даний умисел, 02.11.2018 року ОСОБА_4 звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_8 , належного ОСОБА_7 , подав заявку про втрату мобільного номера, після чого отримав дублікат сім-карти.
		   Використовуючи дублікат сім-карти № НОМЕР_8 , яку ОСОБА_4 отримав за вищевказаних обставин, номер якої є фінансовим номером банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_7 , 02.11.2018 року ОСОБА_4 повторно вторгся в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж АТ «Ощадбанк» без згоди та відома власника картки ОСОБА_7 , а саме, зателефонував на сервісний номер НОМЕР_10 з метою зміни пін-коду вказаної картки, після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_9 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ «Ощадбанк». Після проведення вказаних операцій здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_7 в додатку «Ощад 24/7», без її згоди, після чого здійснив переказ через UKR KYIV WEB BANKING коштів в сумі 6525 грн. з рахунку № НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361 КК України.
		   Крім того, 21.11.2018 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		   Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_2 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомогти на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_8 НОМЕР_11 та номер її банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_12 , яка йде до банківського рахунку НОМЕР_13 .
		   Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_8 прив`язаний до її банківської картки та бажаючи отримати доступ до банківської картки останньої, ОСОБА_4 , зателефонувавши 21.11.2018 року ОСОБА_8 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає їй фінансово допомогти, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_8 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_8 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_11 , належного ОСОБА_8 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		Після цього, 21.11.2018 року, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережею Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_8 в додатку «Ощад 24/7», ОСОБА_4 здійснив переказ через UKR KYIV WEB BANKING 12235,80 грн. в сім операцій з рахунку № НОМЕР_12 , який йде до банківського рахунку НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_8 , які в подальшому перевів у готівку, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_8 в сумі 12235,80 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		В процесі вчинення вищевказаних шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_8 у ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно.
		   Реалізуючи даний умисел, 21.11.2018 року ОСОБА_4 звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_11 , належного ОСОБА_8 , подав заявку про втрату мобільного номера, після чого отримав дублікат сім-карти.
		   Використовуючи дублікат сім-карти № НОМЕР_11 , яку ОСОБА_4 отримав за вищевказаних обставин, номер якої є фінансовим номером банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_12 , який йде до банківського рахунку НОМЕР_13 , що належить ОСОБА_8 , 21.11.2018 року ОСОБА_4 повторно втрутився в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж АТ «Ощадбанк» без згоди та відома власника картки ОСОБА_8 , а саме, зателефонував на сервісний номер НОМЕР_10 з метою зміни пін-коду вказаної картки, після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_12 , який йде до банківського рахунку НОМЕР_13 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ «Ощадбанк». Після проведення вказаних операцій здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_8 в додатку «Ощад 24/7», без її згоди, після чого здійснив переказ через UKR KYIV WEB BANKING коштів в сумі 12235,80 грн. з рахунку № НОМЕР_12 , який йде до банківського рахунку НОМЕР_13 , що належить ОСОБА_8 .
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361 КК України.
		   Крім того, 06.12.2018 року приблизно о 19.45 год. ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , отримав за вищевказаних обставин доступ до банківської таємниці ОСОБА_5 , а саме до інформації по рахунку № НОМЕР_1 та можливості проведення банківських операцій по ньому, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_14 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомогти на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_9 НОМЕР_15 , який прив`язаний до її сторінки в соціальній мережі «Facebook».
		Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 прив`язаний до її сторінки в соціальній мережі «Facebook» та бажаючи отримати доступ до сторінки останньої, ОСОБА_4 , зателефонувавши 06.12.2018 року ОСОБА_9 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає їй фінансово допомогти, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_9 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_9 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_15 , належного ОСОБА_9 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		Використовуючи дублікат сім-карти, номер якої був прив`язаний до сторінки ОСОБА_9 в соціальній мережі «Facebook», ОСОБА_4 заблокував його та, створивши новий пароль, увійшов до сторінки ОСОБА_9 в соціальній мережі «Facebook». Того ж дня на вищевказану сторінку ОСОБА_9 надійшло повідомлення від її колеги по роботі (анкетні дані якої в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) про отримання нею її заробітної плати в сумі 3100 грн. та про можливість її перерахунку.
		ОСОБА_4 , видаючи себе за потерпілу ОСОБА_9 , відповівши на дане повідомлення вказав номер банківської карти № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 та написав про необхідність перерахування коштів на вищевказану картку. 
		10.12.2018 року о 18.30 год. на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , надійшли належні ОСОБА_9 кошти в сумі 3100 грн., унаслідок чого ОСОБА_4 повторно заволодів коштами ОСОБА_9 в сумі 3100 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		Крім того, 09.12.2018 року о 16.30 год. ОСОБА_4 знаходився на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , отримав за вищевказаних обставин доступ до банківської таємниці ОСОБА_5 , а саме до інформації по рахунку № НОМЕР_1 та можливості проведення банківських операцій по ньому, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_2 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомогти на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_10 НОМЕР_16 та номер його банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_17 .
		Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 прив`язаний до його банківської карти та бажаючи отримати доступ до банківської картки останнього, ОСОБА_4 , зателефонувавши 09.12.2018 року ОСОБА_10 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає йому фінансово допомогти, вивідав у нього шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_10 , які можуть підтвердити, що йому дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілого ОСОБА_10 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_16 , належного ОСОБА_10 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		Після цього, 09.12.2018 року, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережею Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_10 в додатку «Ощад 24/7», ОСОБА_4 здійснив переказ 48324,90 грн. з рахунку № НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_10 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який перебував у його ( ОСОБА_4 ) користуванні, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_10 в сумі 48324,90 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		В процесі вчинення вищевказаних шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_11 у ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно.
		   Реалізуючи даний умисел, 09.12.2018 року ОСОБА_4 звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_16 , належного ОСОБА_10 , подав заявку про втрату мобільного номера, після чого отримав дублікат сім-карти.
		   Використовуючи дублікат сім-карти № НОМЕР_16 , яку ОСОБА_4 отримав за вищевказаних обставин, номер якої є фінансовим номером банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_17 , що належить ОСОБА_11 , 09.12.2018 року ОСОБА_4 повторно втрутився в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж АТ «Ощадбанк» без згоди та відома власника картки ОСОБА_11 , а саме, зателефонував на сервісний номер НОМЕР_10 з метою зміни пін-коду вказаної картки, після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_17 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ «Ощадбанк». Після проведення вказаних операцій ОСОБА_4 здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_10 в додатку «Ощад 24/7», без його згоди, після чого здійснив переказ коштів в сумі 48324,90 грн. з рахунку № НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_10 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 .
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361 КК України.
		Крім того, 09.03.2019 року о 18.00 год. ОСОБА_4 знаходився за адресою АДРЕСА_3 , де в нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме на заволодіння грошима у осіб, які, потребуючи допомогу на лікування собі або своїх близьких, надали оголошення у засобах масової інформації чи в мережі Інтернет з приводу отримання благодійної допомоги.
		Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_3 , за допомогою наявного в нього мобільного телефону (марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) з ІМЕІ НОМЕР_18 , здійснив вхід до всесвітньої мережі Інтернет, де на одному з сайтів знайшов оголошення з проханням допомогти на лікування, в якому було вказано номер мобільного телефону ОСОБА_12 НОМЕР_19 та номера її банківських карт АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_20 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_21 .
		Маючи необхідні знання в користуванні електронно-обчислювальною технікою, володіючи інформацією про те, що номер мобільного телефону потерпілої ОСОБА_12 прив`язаний до її банківських карт та бажаючи отримати доступ до банківських карт останньої, ОСОБА_4 , зателефонувавши 09.03.2019 року ОСОБА_12 , імітуючи жіночий голос та представляючись представником благодійної організації, під приводом того, що бажає їй фінансово допомогти, вивідав у неї шляхом обману номера знайомих та родичів ОСОБА_12 , які можуть підтвердити, що їй дійсно потрібна допомога на лікування, оскільки розумів, що при відновленні сім-картки йому буде необхідна інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків номера мобільного оператора, який відновлюється. Після цього ОСОБА_4 вчинив дії по заблокуванню та відновленню сім-карти потерпілої ОСОБА_12 , звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_19 , належного ОСОБА_12 , та подавши заявку про втрату мобільного номера, після чого він отримав дублікат сім-карти.
		Після цього, 09.03.2019 року, шляхом проведення операцій за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону, який був з`єднаний з мережею Інтернет, здійснивши вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_12 в додатках «Ощад 24/7», «Приват 24» ОСОБА_4 здійснив переказ через UKR KYIV WEB BANKING 300 грн. з рахунку № НОМЕР_21 через «Приват 24» та 1540 грн. з рахунку № НОМЕР_20 через «Ощад 24/7», які належать ОСОБА_12 , які в подальшому перевів у готівку, таким чином повторно заволодівши коштами ОСОБА_12 в сумі 1840 грн. шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. 
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.
		В процесі вчинення вищевказаних шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_12 у ОСОБА_4 виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно.
		   Реалізуючи даний умисел, 09.03.2019 року ОСОБА_4 звернувшись до представників оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та в телефонній розмові представившись власником контактного номеру НОМЕР_19 , належного ОСОБА_12 , подав заявку про втрату мобільного номера, після чого отримав дублікат сім-карти.
		Використовуючи дублікат сім-карти № НОМЕР_19 , яку ОСОБА_4 отримав за вищевказаних обставин, номер якої є фінансовим номером банківських карт АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_20 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_21 , що належать ОСОБА_12 , 09.03.2019 року ОСОБА_4 повторно втрутився в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк» без згоди та відома власника карт ОСОБА_12 , а саме, зателефонував на сервісний номер НОМЕР_10 з метою зміни пін-коду карти АТ «Ощадбанк», після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_20 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ «Ощадбанк» та зателефонував на сервісний номер НОМЕР_5 та відправив смс-повідомлення на номер НОМЕР_6 з вказівкою чотирьох останніх цифр банківської картки клієнта АТ КБ «Приватбанк» з метою зміни пін-коду вказаної картки, після чого шляхом надходження повідомлення отримав змінений пін-код до банківської картки № НОМЕР_21 , що призвело до витоку інформації, володільцем якої є АТ КБ «Приватбанк».
		   Після проведення вказаних операцій ОСОБА_4 здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_12 в додатку «Ощад 24/7», без її згоди, після чого здійснив переказ коштів в сумі 1540 грн. з рахунку № НОМЕР_20 ,а також здійснив вхід до сторінки обслуговування ОСОБА_12 в додатку «Приват 24», без її згоди, після чого здійснив переказ через UKR KYIV WEB BANKING коштів в сумі 300 грн. з рахунку № НОМЕР_21 , які належать ОСОБА_12 .
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361 КК України.
		Крім того, в ніч з 27.06.2019 року на 28.06.2019 року (точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився поряд із домоволодінням, розташованим за адресою АДРЕСА_4 , де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, а саме на крадіжку належного ОСОБА_13 майна з будинку, розташованого за вищевказаною адресою.
		   Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочинні дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_4 шляхом відкриття незачиненої на запірний механізм хвіртки проник на територію подвір`я домоволодіння, розташованим за адресою АДРЕСА_4 . 
		Перебуваючи на території двору ОСОБА_4 , зламавши ударом ноги запірний механізм дверей житлового будинку, проник до вказаного будинку, звідки таємно викрав зі столу в кімнаті будинку належні ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 505 грн., після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 505 грн.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
		   Суд, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням згоди учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому сторони правильно зрозуміли зміст цих обставин, у них немає сумнівів у добровільності своїх позицій, проти чого не заперечує прокурор, обвинувачений та їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст.361, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та надав показання, в яких підтвердив викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, зокрема повідомив про те, що попросив в тимчасове користування у свого знайомого ОСОБА_5 банківську картку для переводу коштів, запевнивши останнього про законність своїх намірів. ОСОБА_5 передав банківську картку, повідомив код доступу до неї, при цьому нічого не знав про його злочинний умисел, потім обвинувачений користувався карткою у власних цілях. Також, повідомив, що всі епізоди зазначені в обвинувальному акті відбувалися по одній схемі, а саме: через всесвітню мережу Інтернет на різних сайтах знаходив номери телефонів потерпілих, які розміщували оголошення про надання допомоги на лікування, телефонував їм, імітуючи жіночий голос ( в судовому засіданні продемонстрував це) та представляючись представником благодійної організації дізнавався про номери телефонів знайомих та родичів. Дана інформація необхідна була для повідомлення оператору з метою заблокування та відновлення сім-карт потерпілих для отримання дублікатів сім-карт та в подальшому зміни пін-коду до банківських карт потерпілих. Після цього, здійснював вхід до сторінок обслуговування потерпілих в додатках «Приват 24», "Ощад 24/7" та переводив на банківську картку ОСОБА_5 кошти, про що останній не знав. Усі переведені кошти використовував на власний розсуд, в основному програвав. Щодо епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України повідомив, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зламавши ударом ноги запірний механізм дверей житлового будинку, розташованого в смт.Знам`янка Друга, викрав зі столу гроші в сумі 505 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
		   При цьому, у скоєному щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати. 
		Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 у судове засідання не з`явились, надали письмові заяви, в яких просять провести розгляд кримінального провадження за їх відсутності, при цьому цивільні позови ними не подавалися. Міру покарання для обвинуваченого залишають на розсуд суду. 
		Враховуючи те,що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті та кваліфікацію своїх дій, крім того, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє, усвідомлює зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор та обвинувачений.
		Учасникам процесу роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст.361, ч.3 ст.185 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп`ютерних мереж та мереж електрозв`язку, що призвело до блокування та витоку інформації, вчинене повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,суд,у відповідностідо вимогст.65КК України,враховує ступіньтяжкості скоєнихобвинуваченим кримінальнихправопорушень,мотив тамету вчиненихзлочинів,а такождані проособу:те,що вінраніше неодноразовосудимий, має непогашену судимість, проте належних висновків для себе не зробив, вчинив нові кримінальні правопорушення, що у своїй сукупності свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, не працює,характеризується замісцем проживанняпозитивно,на облікуу лікаряпсихіатра танарколога неперебуває, висновок досудової доповіді, відповідно до якої, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. 
		Відповідно до вимог ст.66 КК України дообставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 ,суд відноситьщире каяттята активнесприяння розкриттюзлочину, про що свідчить надання правдивих та послідовних показань.
		До обставин, в силуст.67КК України,які обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення кримінальних правопорушень повторно ( щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України) та в стані алкогольного сп`яніння (щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України).
		Враховуючи вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у межах санкцій, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст.361, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		При цьому, призначити остаточне покарання на підставі ст.70 КК України, шляхомпоглинення менш суворого покарання більш суворим.
		   Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України суд, не вбачає.
		У зв`язку із тим, що вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень не пов`язане із зайняттям ним відповідної посади або із зайняттям певною діяльністю, яка б сприяла йому у вчиненні вказаних злочинів на підставі роз`яснення, викладеного у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд не призначає йому додаткове покарання за ч.1, ч. 2 ст.361 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався, під час судового розгляду таких клопотань також не надходило, а тому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого.
		     Витрати назалучення експертапо даному кримінальному провадженню відсутні.
		   Цивільні позови в даному кримінальному провадженні не заявлено. 
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.100, 349, 367, 368, 373,374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст.361, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.3ст.190 КК Україниу виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі;
		- за ч.1ст.361 КК Україниу виді 2 (двох) років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
		- за ч.2 ст.361 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
		- за ч.3ст.185 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
		   Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		- DVD диск з інформацією по абонентському номеру НОМЕР_16 , належного ОСОБА_10 , вилучений 12.07.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів у оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «ВФ Україна», м.Київ, вул.Лепцизька, 15, згідно ухвали Знам`янського міськрайонного суду від 25.06.2019 року; анкету-заяву про надання банківських послуг ОСОБА_5 , копію паспорта на ім`я ОСОБА_5 , інформацію про ІР-адреси, з яких здійснювався доступ до платіжного сервісу «Приват 24», виписку по рахунку за номером карти НОМЕР_1 , DVD диск з вищевказаною інформацією, фотозапис з камер спостереження банкоматів, в яких здійснювалося користування картою № НОМЕР_1 ; DVD диск з інформацією по абонентському номеру НОМЕР_15 , належного ОСОБА_9 , вилучений 25.02.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів у оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «ВФ Україна», м.Київ, вул.Лепцизька, 15, згідно ухвали Знам`янського міськрайонного суду від 25.01.2019 року; DVD-R диск №174Т з результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-відео контроль відносно ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_14 від 15.02.2019 року; DVD диск з інформацією по абонентському номеру НОМЕР_22 , належного ОСОБА_12 , вилучений 12.07.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів у оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «ВФ Україна», м.Київ, вул.Лепцизька, 15, згідно ухвали Знам`янського міськрайонного суду від 21.06.2019 року; DVD диск з інформацією по абонентському номеру НОМЕР_11 , належного ОСОБА_8 , абонентському номеру НОМЕР_3 , належного ОСОБА_6 , абонентському номеру НОМЕР_8 , належного ОСОБА_7 , вилучений 13.06.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів у оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «ВФ Україна», м.Київ, вул.Лепцизька, 15, згідно ухвали Знам`янського міськрайонного суду від 04.06.2019 року; DVD диск з інформацією по абонентському номеру НОМЕР_23 , належного ОСОБА_4 , вилучений 18.06.2019 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів у оператора телекомунікацій (мобільного зв`язку) ПрАТ «ВФ Україна», м.Київ, вул.Лепцизька, 15, згідно ухвали Знам`янського міськрайонного суду від 21.06.2019 року  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		- мобільний телефон «НОКІА 101» (ІМЕІ  НОМЕР_24 , ІМЕІ  НОМЕР_25 ), вилучений 15.04.2019 року в ході проведення огляду місця події  ділянки напроти квартири АДРЕСА_5 , переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Знам`янському ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;
		- грошові кошти в сумі 505 грн., вилучені 28.06.2019 року в ході проведення огляду місця події - ділянки місцевості поряд з АЗС «SHEEL» вул.М.Грушевського, 1, м.Знам`янка Кіровоградської області, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_13 - залишити останньому, як йому належні.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч.2ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Знам`янського міськрайонного суду
		Кіровоградської області    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...