Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/6853/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано судом: 29.03.2021. Зареєстровано: 30.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/369/13/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019110200006111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		                                     Справа № 369/6853/20
		                                    Провадження №1-кс/369/13/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25.03.2021 року                         м. Київ
		Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12019110200006111 від 13.12.2019 року, -
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ч. 5 ст. 191 КК України. 
		11.06.2020року доКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської областізвернувся адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України щодо скасування повідомлення про підозру відносно неї за матеріалами кримінального провадження №12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ч. 5 ст. 191 КК України.
		Вимоги скарги мотивував тим, що 11.02.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ч. 5 ст. 191 КК України. Однак на думку сторони захисту вказане повідомлення про підозру складено з порушенням вимог ст. 277 КПК України. За таких обставин рішення слідчого, погоджене з прокурором про вручення повідомлення про підозру підлягає скасуванню.
		В судове засідання 25.03.2021 адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явились. 25.03.2021 року адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просив розгляд скарги призначити на іншу дату у зв`язку з діагностуванням у ОСОБА_6 зараження вірусом SARS COV-2 (COVID-19).
		Беручи до уваги те, що захисник ОСОБА_5 про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, в судове засідання 25.03.2021 не з`явився, причину щодо неможливості участі в судовому засіданні суду не вказав, те, що у судовому засіданні 12.03.2021 адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надавали свої пояснення по суті скарги, слідчий суддя порадившись на місці вирішив у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання відмовити.
		В судовому засіданні 25.03.2021 прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 просив відмовити.
		В судовому засіданні адвокат потерпілого ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 просив відмовити.
		Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження №12019110200006111 від 13.12.2019 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 КПК). 
		Дослідження повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.02.2020 дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК.
		Скарга не містить відомостей про порушення слідчим, прокурором інших вимог закону, визначених главою 22 КПК, а саме положень статей 276, 278 КПК України щодо конкретного випадку повідомлення про підозру та порядку його вручення, тому ці питання не підлягають дослідженню слідчим суддею.
		Враховуючи доводи скарги та викладені в ній доводи захисника, слідчий суддя має вирішити чи необхідно при оскарженні повідомлення про підозру перевіряти достатність доказів для підозри чи лише обмежитись перевіркою дотримання вимог глави 22 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та виконання процесуальних формальностей, пов`язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру (питання про межі предмету перевірки). У разі позитивної відповіді про таку необхідність, слідчий суддя має встановити чи було забезпечено «достатність доказів» при повідомленні про підозру ОСОБА_6 .
		Щодо меж предмету перевірки повідомлення про підозру
		Регламентуючи можливість оскарження повідомлення про підозру в рамках судового контролю, КПК України не встановлює будь-яких правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру. Разом з тим, загальні положення кримінального провадження свідчать про те, що при вирішенні цього питання мають бути враховані: 1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах. Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом; 2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру. На підставі ч. 1 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру; 3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру. Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК); 4) функцію слідчого судді. Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини 1 статті 33-1 КПК (частина 2 статті 33-1 КПК); 5) вимоги щодо оцінки доказів слідчим суддею. З огляду на ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
		Встановлення двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати період, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
		Чи було забезпечено «достатність доказів» при повідомлені про підозру, що оскаржується.
		Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
		Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
		Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.
		Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
		Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
		У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.
		Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.
		Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.
		Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
		Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
		Щодо доводів скарги в контексті підстав для скасування повідомлення про підозру
		Доводи скарги і висловлені під час судового засідання позиції стосуються питання кваліфікації, а саме наявності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Проте при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. 
		Повідомлення ОСОБА_6 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК, та не потягнуло інших обмежень. Всі подальші процесуальні дії та відповідні обмеження, які з ними пов`язані не можуть враховуватися під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки виходять за межі дослідження слідчим суддею такої скарги і локального предмету доказування сторонами при вирішенні цього питання.
		Докази, наявні в матеріалах кримінального провадження №12019110200006111 від 13.12.2019 року в своїй сукупності та за відсутності заперечень сторін з приводу їх змісту свідчать про наявність підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК. Питання кваліфікації, які піднімає сторона захисту з моменту повідомлення про підозру, не може ретроспективно пов`язуватися з наявністю підстав для такого повідомлення, адже відноситься до перевірки обґрунтованості підозри, а це, в свою чергу, є предметом судового контролю в інших процедурах кримінального провадження.
		При цьому на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.02.2020 у кримінальному провадженні № 12019110200006111 від 13.12.2019 року, що обумовлює відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 .
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		П О С Т А Н О В И В:
		У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12019110200006111 від 13.12.2019 року, - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...