Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/2791/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2021.
Дата набрання законної сили: 29.03.2021
Номер судового провадження: 61-15848ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		29 березня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 759/2791/17
		провадження № 61-15848св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,                  Коротенка Є. В.,  
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		третя особа - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», про поділ майна подружжя, припинення спільної часткової власності, визнання права власності, поділ грошових коштів, які є спільним майном подружжя, зобов`язання виплати грошової компенсації
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року у складі судді Миколаєць І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у складі колегії суддів:  Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши який  просив припинити спільну часткову власність на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ; припинити спільну часткову власність на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири; поділити спільне сумісне майно подружжя та визнати за ним право на 200 000,00 грн; визнати за ОСОБА_2 право на 50 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 150 000,00 грн грошової компенсації у зв`язку з припиненням права спільної часткової власності ОСОБА_1 на спірну квартиру. 
		 
		На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 15 серпня                      1979 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі сторони набули спірну квартиру та накопичили грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн.
		 
		Оскільки подальше спільне проживання однією сім`єю позивач вважає неможливим, а згоди щодо поділу спільного майна подружжя не досягнуто,                ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 04 лютого 2020 року                        в задоволенні позову відмовив.  
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю доказів на підтвердження набуття в період шлюбу 400 000,00 грн, а також доказів спроможності відповідача виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за нею права власності на його 1/4 частку у спільному майні та відсутності для неї надмірного тягаря щодо такої виплати. 
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		 
		Київський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2020 року рішення Святошинського районного суду м. Києва залишив без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована  обґрунтованістю і законністю висновків суду першої інстанції. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи 
		 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного  Суду 26 жовтня 2020 року,                   ОСОБА_1 просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду                                  від 28 вересня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.  
		Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.  Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням.                     В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням, що підтверджується сталою судовою практикою, зокрема рішенням Іллічівського міського суду Одеського області від 04 вересня 2017 року у справі                                   № 501/1402/17, яке набрало законної сили.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з  Святошинського районного суду м. Києва.
		 
		26 листопада 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		15 серпня 1979 року між сторонами зареєстровано шлюб. 
		 
		Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 18 січня 1999 року                  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку приватизації належить квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності кожному по 1/4 частці.
		 
		28 лютого 2008 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Універсал Банк» укладено кредитний  договір № 014-2008-458, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 106 600,00 швейцарських франків строком до 10 серпня 2025 року зі сплатою 9,95 % річних за користування кредитом. Цільове призначення кредиту - придбання майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2014 року частково задоволені позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року № 014-2008-458 у розмірі 1 004 373,80 грн, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні не нижчому від вартості майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                  у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                   права  в  межах   касаційної  скарги,  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не
		підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		 
		 
		Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		 
		Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.
		 
		Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
		 
		Статтею 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ               є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку                           у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		 
		Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку           в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
		 
		З урахуванням закріплених у пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, суди мають встановити, зокрема, чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13 січня             2016 року у справі  № 6-2925цс15.
		 
		Ураховуючи наведене, слід дійти висновку, що припинення права власності позивача на частку у спільному майні подружжя можливе лише за умови встановлення судами спроможності інших співвласників цього майна виплатити  компенсацію  вартості відповідної частки у праві власності позивача на майно за відсутності в них надмірного тягаря щодо її сплати. 
		 
		Встановивши відсутність доказів на підтвердження наявності набутих за час шлюбу 400 000,00 грн, а також доказів спроможності відповідача виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за нею права власності на його 1/4 частку у спільному майні та відсутності для неї надмірного тягаря щодо виплати такої компенсації, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що неправильне застосування судами норм матеріального права підтверджується рішенням Іллічівського міського суду Одеського області від 04 вересня 2017 року у справі № 501/1402/17, яке набрало законної сили, на увагу не заслуговують, адже відповідно до ЦПК України  висновки судів першої інстанції не є обов`язковими до застосування.
		 
		Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами щодо наявності підстав для задоволення позову, які, на думку заявника, встановлені судами неповно і неправильно, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з нормами статті 400 ЦПК України.
		  
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		 
		 
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                       є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                     А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                В. С. Жданова
		 
		                                                                                                Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...