Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6939/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2021. Зареєстровано: 31.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2021.
Дата набрання законної сили: 31.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		31 березня 2021 року 
		м. Київ
		Справа №  910/6939/20 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
		Бакуліної С. В., 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
		на постанову Північного    апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (суддя                Літвінова М. Є.)
		у справі №910/6939/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" 
		до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
		2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
		3. Національного банку України,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебтекс Україна", 2. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",  
		про     визнання договору укладеним, визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай" (далі - ТОВ "ФК "Скай") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Національного банку України (далі - НБУ), про:
		- визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 08.07.2019 №465- рш;
		- визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2019 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ "Дельта Банк" №debtX_8878;
		- визнання укладеним між ТОВ "ФК "Скай" та АТ "Дельта Банк" договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ "Дельта Банк" №debtX_8878.
		Господарський суд міста Києва рішенням від 12.10.2020 у справі №910/6939/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, позовні вимоги  ТОВ "ФК "Скай" повністю задовольнив.
		5 березня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) АТ "Дельта Банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 та прийняти рішення про відмову в задоволенні позову; поновити пропущений строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень; зупинити дію оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
		Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
		У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
		Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
		Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
		Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
		При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
		Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
		Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності". 
		В обґрунтування касаційної скарги АТ "Дельта Банк"  зазначає про те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є порушення норми матеріального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України). Таке зазначення саме по собі не підтверджує дотримання скаржником вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. 
		В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи з наданням їм власної юридичної оцінки. Втім скаржник не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтував, в чому полягає непогодження із ним.
		З урахуванням викладеного касаційну скаргу АТ "Дельта Банк" слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України.
		На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. 
		Способом усунення недоліків касаційної скарги АТ "Дельта Банк" на постанову Північного    апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/6939/20 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
		Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
		Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
		З огляду на залишення касаційної скарги без руху, заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та про зупинення дії  оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку залишаються без розгляду до усунення недоліків.
		Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/6939/20 залишити без руху. 
		2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
		3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
		(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.    Копиленка, 6, м. Київ, 01016).  
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                      С. В. Бакуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...