Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/2109/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: 61-18024ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 березня 2021 року
		м. Київ
		справа № 185/2109/18-ц
		провадження № 61-18024св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
		учасники справи: 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання дисциплінарного стягнення дискримінацією працівника.
		 
		Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області          від 20 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2018 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора ВСП ШУ «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 01 березня 2018 року № 460-к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на попередньому місці роботи на ВСП ШУ «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на ділянку ВТБ на посаді гірничого майстра. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь 
		ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення у розмірі 173 014,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
		 
		У травні 2019 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки у постанові Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року.
		 
		Вимоги обґрунтовувалися тим, що при ознайомленні з текстом судового рішення заявником виявлена описка, а саме: в описовій частині рішення вказано: «Отже, в силу вищевказаних вимог закону, в межах заявлених позивачем в суді першої інстанції позовних вимог і вимог апеляційної скарги, слід стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення за період з 01 березня   2018 року по 03 квітня 2019 року в розмірі 173 014,10 грн: 310 (дні вимушеного прогулу) х 558,11 грн (середньоденна заробітна плата) без урахування податків та інших обов`язкових платежів.» Проте згідно з довідкою від 20 березня 2019 року    № 255 щодо середнього заробітку позивача, яка міститься у матеріалах цивільної справи (том 3, а. с. 31), встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 саме з урахуванням податків та зборів складає 558,11 грн. Зазначена вище описка унеможливлює виконання судового рішення.
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено. Виправлено описку в постанові Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, вказавши правильно в описовій частині постанови «слід стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення за період із 01 березня 2018 року по 03 квітня 2019 року в розмірі 173 014,10 грн: 310 (дні вимушеного прогулу) х 558,11 грн (середньоденна заробітна плата) з урахування податків та інших обов`язкових платежів», замість помилкового «слід стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення за період із 01 березня 2018 року по 03 квітня 2019 року в розмірі 173 014,10 грн: 310 (дні вимушеного прогулу) х 558,11 грн (середньоденна заробітна плата) без урахування податків та інших обов`язкових платежів».
		 
		Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у постанові     від 03 квітня 2019 року допущено описку, яка підлягає виправленню. 
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати її та закрити провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказує на те, що відповідач намагається отримати нововиявлені або виключні обставини для отримання підстави до перегляду судового рішення.
		 
		У січні 2021 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подано до суду відзив на касаційну скаргу, згідно з яким позивач замовчує факт, що внаслідок описки у судовому рішенні, йому надмірно сплачено кошти на суму податків та зборів із суми 173 014,10 грн, що складає 33 737,75 грн, із них ПДФО 18 % - 31 142,54 грн, військовий збір 1,5 % - 2 595,21 грн. Верховний Суд у постанові у справі                     № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розраховуються без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів. Оскільки ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету зазначеного податку і збору, тобто Дніпровським апеляційним судом законно та обґрунтовано відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права виправлено описку у постанові.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		25 січня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості. 
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Питання щодо оподаткування доходів фізичних осіб, в тому числі, сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі - ПКУ України), в якому визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
		 
		Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
		 
		Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (в тому числі і податків на доходи фізичних осіб), згідно з підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. якого податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
		 
		У свою чергу пунктом 176.2. статті 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Установивши, що при ухваленні рішення судом стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення без урахування податків та інших обов`язкових платежів, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для виправлення описки, та вказівки у рішенні суду про те, що присуджені суми стягуються з урахування податків та інших обов`язкових платежів, оскільки розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).
		 
		При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України 
		від 05 лютого 1995 року № 100.
		 
		Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
		 
		Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		 
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, розмір присуджених сум при виплаті на виконання судового рішення підлягає зменшенню на суму податків та зборів, оскільки особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц.
		 
		Саме ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»на виконання вимог ПК України, як податковий агент сплачує за ОСОБА_1 податок та військовий збір. Справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника. 
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 395, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                         О. В. Ступак
		 
		                                                                                                  І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                           Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...