Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/127/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 01.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		01.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/127/21
		Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
		за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу 
		до відповідача: Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" 
		про стягнення шкоди в сумі 35798 грн 25 к.
		 
		встановив, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" про стягнення шкоди в сумі 35798 грн 25 к.
		Ухвалою суду від 18.02.21 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк: у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення, п`ять днів з дня отримання ухвали на подання суду відповідної обґрунтованої заяви (клопотання) у разі наявності у відповідача заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк на подачу заяв по суті справи протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. 
		Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відтак, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178, ч.5 ст.252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
		При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
		Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. 
		Позиція позивача.
		Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства здійснив позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Максимецького лісництва, що є складовою загальної площі лісового фонду, що знаходиться у підпорядкуванні ДП "Надвірнянське ЛГ". Зазначає, що в ході вказаного заходу встановлено, що ДП Надвірнянське лісове господарство, як постійним лісокористувачем, не виписано лісорубні квитки на вирубку дерев у відповідному кварталі та лісових ділянках та не забезпечено охорону лісу від незаконних рубок, в результаті чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 35798 грн 25 к. Факт правопорушення зафіксовано в акті позапланового заходу №240 від 20.07.20. Звертає увагу, що шкода підлягає повному відшкодуванню відповідачем як постійним лісокористувачем відповідно до приписів ст.1166 ЦК України та ст.68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища. Свою позицію обґрунтовує приписами ст.17, 64, 69, 93, 105, 107 Лісового кодексу України та ст.40, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та посилається на практику Верховного Суду з розгляду подібних спорів. Крім того, у відповіді на заперечення вх.№3928/21 від 16.03.21 вказав на те, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки: - у відповідача наявні примірники документів, зазначені у додатку до позовної заяви (як-от акт перевірки, припис), що підтверджується підписом відповідача на вказаних документах з відміткою про їх отримання; - акт перевірки підписано відповідачем без зауважень та заперечень, хоча ч.6ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" надано право суб"єкту господарювання у випадку непогодження акта підписати його із зауваженнями; - досудове врегулювання спору є правом, а не обов"язком сторони, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.02 №15-рп/2002, а порядок розгляду претензії, встановлений ст.222 Господарського кодексу України, відповідачем не дотримано; - відповідачем станом на момент подання заперечення вх.№3928/21 від 16.03.21 не надано позивачу жодних документів щодо виявлення та встановлення винних осіб у незаконній рубці; - в акті перевірки від 20.07.20 зафіксовано незаконну рубку дерев, відмінних за породами, станом, діаметрам пнів та місцезнаходженням від тих, що виявлені лісовою охороною та зазначені в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 15.07.20, складеному відповідачем; - такої підстави для закриття провадження у справі, як проведення можливого досудового врегулювання відносин, ст.231 Господарського процесуального кодексу України не передбачено; - проведення розслідування з метою встановлення осіб, винних у незаконній рубці, та притягнення їх до відповідальності не звільняє лісокористувача від відповідальності за порушення лісового законодавства та не позбавляє лісокористувача права звернутися з регресним позовом до таких осіб-порушників. 
		Позиція відповідача.
		Проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву вх.№3640/21 від 11.03.21. Зокрема, вказав на те, що: - позовна заява та додані до неї документи подані без дотримання вимог, встановлених для їх подачі (зокрема, копії документів не засвідчені належним чином, відсутні документи-розрахунки грошових вимог та докази направлення претензії відповідачу); - позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, а позов є таким, що подано передчасно, оскільки на даний час триває розслідування по факту виявленого правопорушення, по завершенні якого винні особи будуть притягнуті до відповідальності та відбудеться відшкодування шкоди за рахунок винних осіб; - 15.07.20 працівником відповідача - майстром лісу Максимецького лісництва Лопатчуком Ю.М. подано доповідну лісничому Мизайлюку О.В., який, у свою чергу, написав рапорт про факт незаконної рубки дерев на ім"я директора ДП "Надвірнянський лісгосп", за результатами якого складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, і на даний час Надвірнянським райвідділом поліції проводиться розслідування; - просив закрити провадження у справі для проведення можливого досудового врегулювання відносин. 
		Заперечення на відповідь на відзив відповідач у встановлений ухвалою суду від 18.02.21 строк не подав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, оцінка доказів.
		Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на підставі наказу від 16.07.20 №286 та направлення на перевірку від 16.07.20 №263 з 16.07.20 по 20.07.20 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб"єктом господарювання (Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство") вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища вручено перед початком здійснення позапланового заходу направлення від 16.07.2020р №263, на якому Відповідачем проставлено відмітку про отримання 16.07.2020р. Також на сторінці 25 Акта перевірки суб`єктом господарювання проставлено відмітку у п.3 Переліку питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю посадових осіб органу державного нагляду (контролю) - про надання направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		За результатами позапланової перевірки ДП "Надвірнянський лісгосп" складено акт від 20.07.20 №240, який підписаний всіма особами (в тому числі представниками відповідача), що брали участь у перевірці, та у якому міститься відмітка про отримання примірника цього акта директором ДП "Надвірнянський лісгосп" Р.В. Остапчуком. В акті відсутні відомості про наявність зауважень будь-кого із посадових осіб відповідача з приводу інформації, зазначеної в акті, та встановлених обставин. 
		Згідно з актом позапланової перевірки від 20.07.20 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу у кварталі №60 виділ №2.8, СР-2020, пл.0,9га виявлено незаконну рубку 4 сироростучих дерев явора, діаметр пня 35, 22, 35 та 35 см та 1 осики, діаметр пня 35 см, а також 1 явора сухостійного, діаметр пня 38 см. Зокрема, на сторінках 9-10 Акта від 20.07.2020 року зазначено, що при натурній перевірці встановлено факт незаконної рубки дерев. На даній ділянці кварталу №60 виділу №2.8 відповідно до вимог ст.69 Лісового кодексу України, згідно матеріалів відведення, а саме журналу бусольної зйомки та плану-схеми ділянки в кварталі №60, виділ №2.8. Максимецького лісництва ДП «Надвірнянське ЛГ», винесено межі відведення ділянки під суцільнолісосічну рубку на 2020 рік в натуру. Після винесення даних меж лісосіки відведеної в рубку встановлено, що за межами даної ділянки (квартал №60. виділ №2.8) проведено рубку 8 (восьми) сироростучих та вітровальних дерев ялини звичайної та бука лісового з діаметром пнів: 35, 33, 30, 34, 29, 36, 33, 41 см. Крім того, виявлено рубку 3 (трьох) сироростучих дерев ялини європейської діаметрами пнів:43, 45, 33 см. (відомість обліку пнів наявна в акті перевірки) вздовж трелювального волоку (квартал №60, виділ №2.8). Також, державними інспекторами вказано, що працівниками державної лісової охорони ДП «Надвірнянське ЛГ» представлено Акт огляду місця вчинення лісопорушення лісового законодавства від 15.07.2020 року щодо виявлення та направлення матеріалів у правоохоронні органи, зокрема Надвірнянський ВП ГУНП в Івано-Франківській області (лист від 17.07.2020 №01-2/306. тобто під час проведення Інспекцією перевірки), для встановлення винних осіб стосовно даної незаконної рубки. Окрім вищенаведених незаконно зрубаних дерев, які зафіксовані Актом лісової охорони ДП «Надвірнянське ЛГ», виявлено у кварталі №60. виділ №2.8 Максимецького лісництва незаконну рубку 5 сироростучих дерев породи явір та осика діаметром пнів: 35, 22, 35, 35, 35 см та 1 сухостійного дерева породи явір діаметром пня: 38 см (відомість обліку пнів наявна в матеріалах справи як додаток до акта перевірки) на лісосіці, але вони не зазначені у матеріалах відведення ділянки в рубку та відповідно у лісорубному квитку, чим порушено вимоги ст.64, 86, 90, 105 Лісового кодексу України. На дані зрубані дерева, працівниками державної лісової охорони ДП «Надвірнянське ЛГ» не представлено та не надано жодних документів щодо виявлення та обліку (акту огляду місця вчинення лісопорушення) та направлення матеріалів у правоохоронні органи, для встановлення винних осіб, стосовно незаконної рубки.
		Згідно з розрахунком, проведеним державними інспекторами з ОНПС Карпатського округу Івасевим В. та О.Сидорчук відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.08 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної рубки на території ДП "Надвірнянський лісгосп" становить 35798,25 грн.
		Крім того, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено припис №263 від 20.07.20 щодо проведення очистки неочищених лісосік від порубкових решток, зазначених в акті перевірки від 20.07.20. Зазначений припис прийнято до виконання директором ДП "Надвірнянський лісгосп" Р.Остапчуком, що підтверджується його підписом на вказаному приписі.
		Позивач звернувся до відповідача з претензією №33/20 від 23.07.20 про сплату шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної рубки дерев в розмірі 35798,25 грн. 
		Відповідач вимоги претензії у добровільному порядку не виконав, що і стало підставою для виникнення спору у цій справі. Водночас, матеріали справи не містять доказів направлення цієї претензії відповідачу та її вручення.
		Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства, у розмірі 35798,25 грн.
		Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
		Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
		Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. 
		Будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
		Отже, ст.1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
		Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст.1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
		Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
		Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Як зазначалося вище, обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів(частина друга статті 19 ЛК України).
		Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Відповідно до ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
		За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
		Згідно з ст.107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
		Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
		Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач відсутність вини не довів.
		За результатами здійсненої оцінки наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідач є лісокористувачем на спірному кварталі та виділі, у якому було здійснено незаконну вирубку. Відтак, допустивши незаконну рубку лісу, відповідач порушив вимоги пункту 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов`язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. На виконання положень ст.ст. 74 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів, з метою недопущення самовільної рубки лісу. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок бездіяльності відповідача було заподіяно шкоду лісовим ресурсам. 
		Оскільки, як встановлено судом, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, позивачем правомірно нараховано 35798,25грн. завданої шкоди. 
		Судом відхиляються доводи відповідача про те, що акт позапланової перевірки від 20.07.20 є неналежним доказом у справі, оскільки, по-перше, відповідач не заперечує встановлений факт виявлення незаконної вирубки на підконтрольних йому лісових ділянках, по-друге, такі доводи не спростовують факту порушення ним вимог щодо ведення лісового господарства стосовно забезпечення охорони лісових насаджень від незаконної вирубки. 
		Слід зазначити, що відповідно до вимог ч.б ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Акт позапланової перевірки ДП «Надвірнянське ЛГ» від 20.07.2020 року підписано всіма працівниками ДП «Надвірянське ЛГ» ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Михайлюк О.В) без зауважень. Жодних пояснень, зауважень або заперечень щодо дій державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища під час проведення позапланової перевірки та щодо інформації, викладеної в акті перевірки від 20.07.2020 року, зокрема щодо кількості, діаметрів, стану незаконно зрубаних дерев, розрахунку розміру шкоди відповідачем не зазначено, дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб під час проведення позапланового заходу Відповідачем не оскаржувалися в установленому законом порядку. 
		Крім того, відхиляються судом і твердження відповідача про те, що позовна заява та додані до неї документи подані без дотримання вимог, встановлених для їх подачі (зокрема, копії документів не засвідчені належним чином), оскільки при поданні позовної заяви позивачем дотримано вимог ст.80, 91, 162, 164. 172 ГПК України. При цьому, суд погоджується із твердженнями відповідача про відсутність доказів направлення претензії відповідачу та не приймає її до уваги, хоча відсутність доказів направлення претензії відповідачу не впливає на результат вирішення спору, оскільки досудове врегулювання спору не є обов"язковим, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.02 №15-рп/2002. 
		Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про те, що позов є таким, що подано передчасно з огляду на розслідування факту виявленого правопорушення, по завершенні якого винні особи будуть притягнуті до відповідальності та відбудеться відшкодування шкоди за рахунок винних осіб, оскільки проведення розслідування з метою встановлення осіб, винних у незаконній рубці, та притягнення їх до відповідальності не звільняє лісокористувача від відповідальності за порушення лісового законодавства та не позбавляє лісокористувача права звернутися з регресним позовом до таких осіб-порушників. 
		Щодо акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 15.07.20, складеного відповідачем, слід зазначити, що в акті перевірки від 20.07.20 зафіксовано незаконну рубку дерев, відмінних за породами, станом, діаметрам пнів та місцезнаходженням від тих, що виявлені лісовою охороною та зазначені в акті від 15.07.20, складеному відповідачем.
		Таким чином, суд констатує обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача шкоди відповідно до ст.1166 ЦК України. 
		Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки такої підстави для закриття провадження у справі, як проведення можливого досудового врегулювання відносин, ст.231 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
		Висновки суду.
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.
		Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення. 
		Судові витрати.
		Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
		Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п.2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00грн. (платіжне доручення №63 від 09.02.21). 
		Відповідно до п.2 ч. 1 ст.129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
		Інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторони не заявили.
		Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В:
		задовольнити позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" про стягнення шкоди в сумі 35798 грн 25к.
		Стягнути на користь держави з Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство"(вул.Соборна, 163, м.Надвірна, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 22189564) 35798,25(тридцять п"ять тисяч сімсот дев"яносто вісім гривень двадцять п"ять копійок) шкоди, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Пасічнянської сільської ТГ, на території якої вчинено дане правопорушення, р/р UA098999980333179331000009648, отримувач: ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Пасічна/ 24062100, код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат.).
		Стягнути з Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство"(вул.Соборна, 163, м.Надвірна, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 22189564) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 42702233, р/р UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ) 2270,00(дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 01.04.2021 
		 
		 
		Суддя Матуляк П. Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...