Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1360/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 01.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2021.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/1360/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.
		 
		розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"
		 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О.)
		від 05.11.2020
		 
		за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" 
		на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В.
		 
		у справі № 905/1360/19
		 
		за позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"
		про зобов`язання укласти договір,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 затверджено укладену 26.08.2019 між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (далі - ТОВ "Краснолиманське")  мирову угоду. Провадження у справі №905/1360/19 закрито.
		 
		В ухвалі суду про затвердження мирової угоди зазначено, що вона є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
		 
		Стягувач за даною ухвалою: Десятий воєнізований гірничорятувальний загін (85323, Донецька обл., м. Мирноград, пров. Робочий, 1; код ЄДРПОУ 00159462).
		 
		Боржник за даною ухвалою: ТОВ "Краснолиманське" (85310, Донецька обл., місто Покровськ, м. Родинське; код ЄДРПОУ 32281519). 
		 
		1.2. Умовами затвердженої мирової угоди, укладеної 26.08.2019 між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном та ТОВ "Краснолиманське", передбачено, зокрема, наступне:
		 
		- відповідач зобов`язується сплатити позивачу грошові кошти в частині зобов`язань, що виникли з 01.01.2019 по дату укладання договору, в сумі 4 067 084,24 грн        в тому числі ПДВ 677    847,37 грн, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячним платежем до 10 числа поточного місяця відповідно до наведеного в ухвалі графіку погашення заборгованості (пункт 4 угоди);
		 
		- позивач погоджується не стягувати в примусовому порядку визнану відповідачем заборгованість в сумі 4    067    084,24 грн з ПДВ та штрафні санкції за договором, до закінчення строку, встановленого пунктом 4 цієї мирової угоди, за умови її належного виконання відповідачем (пункт 6 угоди);
		 
		- відповідач зобов`язується, починаючи з 01.09.2019 вчасно сплачувати позивачу щомісячні платежі у розмірі 508    385,53 грн, у тому числі ПДВ 84    730,92    грн відповідно до умов договору №37 від 26.08.2019, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячним платежем до 10 числа поточного місяця, загальна сума яких за період з 01.09.2019 по 31.12.2019 складає 2    033    542,12 грн з ПДВ (пункт 7 угоди);
		 
		- у випадку невиконання (неналежного виконання) відповідачем умов цієї мирової угоди, вона підлягає виконанню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження" (пункт 13 угоди). 
		 
		1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" звернулося до Господарського суду Донецької області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В., в якій відповідач просить суд визнати протиправними дії приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо відмови зняти арешт з грошових коштів, що належать ТОВ "Краснолиманське", у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати; зобов`язати приватного виконавця Літвиненка О.В. зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ "Комерційний Індустріальний Банк", у розмірі 104    366    174,09 грн наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати за період з 01.11.2019 по 30.06.2020.
		 
		1.4. Скарга обґрунтована тим, що постановою державного виконавця від 19.05.2020 в рамках ВП №62128434 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 5    034    274,02    грн.
		 
		ТОВ "Краснолиманське" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. із заявою №96/1 від 22.07.2020, в якій повідомив про наявність у товариства зобов`язань з виплати заробітної плати у розмірі 104    366    174,09грн, яка виникла за період з 01.11.2019 по 30.06.2020, та просив виконавця зняти арешт з вказаних грошових коштів, які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Комерційний Індустріальний Банк". 
		 
		У відповідь приватний виконавець листом вих.№01-29/1997 від 22.07.2020 відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи свою позицію тим, що ним не зверталось стягнення на кошти, накладення стягнення на які заборонено положеннями статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". 
		 
		2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.09.2020 у справі №905/1360/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. задоволено; визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. щодо відмови зняти арешт з грошових коштів, належних ТОВ "Краснолиманське", у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. зняти арешт з грошових коштів, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" у розмірі наявного грошового зобов`язання з виплати заробітної плати, що становить 104    366    174,09    грн, які розміщені на поточному рахунку НОМЕР_1 в АТ "Комерційний Індустріальний Банк" (код ЄДРПОУ 21580639, код банку 322540).
		 
		2.2. Ухвала суду мотивована тим, що виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
		 
		При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язань з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Комерційний Індустріальний Банк" та надав документи у підтвердження цих обставин. Враховуючи відомості з довідки АТ "Комерційний Індустріальний Банк" №30-2783 від 16.06.2020 щодо рахунку боржника НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що скаржник довів, що вказаний рахунок використовується, зокрема, і для виплати заробітної плати працівникам ТОВ "Краснолиманське" та на зобов`язання в цій частині забороняється накладення арешту відповідно до закону.
		 
		2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 ухвалу Господарського суду Донецької області від 11.09.2020 у справі №905/1360/19 скасовано. В задоволенні скарги ТОВ "Краснолиманське" на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. відмовлено.
		 
		2.4. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо неправомірності дій приватного виконавця з накладення арешту на рахунок боржника. 
		 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі №905/1360/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.
		 
		3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське":
		 
		- постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята з неповним з`ясуванням обставин та не повним вивченням матеріалів справи, які мають значення для справи;
		 
		- враховуючи відомості з довідки банку, товариство вважає, що ним доведено, що вказаний рахунок призначений, зокрема, і для виплати заробітної плати працівникам ТОВ "Краснолиманське" та на зобов`язання в цій частині забороняється накладення арешту відповідно до Закону. 
		 
		4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
		 
		4.1. Згідно зі статтею 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		 
		4.2. Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		 
		4.3. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
		 
		4.4. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 
		4.5. Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		 
		4.6. Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		 
		4.7. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. 
		 
		4.8. Частиною другою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		 
		4.9. Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		 
		4.10. Згідно з частиною другою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		 
		4.11. Пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
		 
		4.12. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		 
		4.13. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
		 
		4.14. Таким чином, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. 
		 
		При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		 
		Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини     коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
		 
		4.15. Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. 
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №918/635/18, від 28.10.2020 у справі №916/2290/18.
		 
		4.16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова приватного виконавця Літвиненко О.В. ВП №62128434 від 19.05.2020 про арешт коштів боржника направлялася у тому числі Акціонерному товариству "Комерційний Індустріальний Банк".
		 
		Відповідно до довідки АТ "Комерційний Індустріальний Банк" №30-2783 від 16.06.2020 рахунок боржника НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який в тому числі використовується для проведення операцій по заробітній платі, податкам та іншим обов`язковим платежам до бюджету. Також в довідці зазначено, що в період з 01.02.2020 по 01.06.2020 проводилися операції, в тому числі, по заробітній платі, податкам та іншим обов`язковим платежам до бюджету.
		 
		З установлених судами обставин вбачається, що відповідач звернувся до приватного виконавця із заявою від 22.07.2020, в якій зазначив, що у ТОВ "Краснолиманське" наявне зобов`язання з виплати заробітної плати у розмірі 104  366  174,09 грн, яка виникла за період з 01.11.2019 по 30.06.2020, що підтверджується такими документами: звіт з праці форми №1-ПВ за червень 2020 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, форми №1ДФ за звітний період 4 квартал 2019 року - 1 квартал 2020 року; звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, форми №Д4 (місячна) за період листопад 2019 року - червень 2020 року; довідка ТОВ "Краснолиманське" про заборгованість заробітної плати станом на 01.07.2020.
		 
		Проте приватний виконавець листом вих.№01-29/1997 від 22.07.2020 відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи свою позицію тим, що ним не зверталось стягнення на кошти, накладення стягнення на які заборонено положеннями статті 74 Закону України "Про виконавче провадження". 
		 
		4.17. Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
		 
		Зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
		 
		У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
		 
		Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
		 
		4.18. Велика Палата Верховного Суду у постанові  від 19.05.2020 у справі №905/361/19 зазначила, що у разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
		 
		Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку звіту із праці ТОВ "Краснолиманське" у червні 2020 року встановив, що сума заборгованості з виплати заробітної плати складає 59  616,8  тис.грн; сума заборгованості з виплати заробітної плати, утворена у попередні роки 11  534,9  тис.грн; сума заборгованості з виплат працівникам у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, враховуючи оплату перших п`яти днів 144,3  тис.грн. Тобто, що сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 1 липня 2020 складає 71  296  тис.грн, тоді як у поданій суду 01.09.2020 скарзі відповідач зазначив, що сума заборгованості з виплати заробітної плати складає 104  366  174,09  грн за період з 01.11.2019 по 30.06.2020. 
		 
		Також, надавши оцінку таблицям №1 Нарахування єдиного внеску за грудень 2019 року - червень 2020 року, дійшов висновку, що дані документи свідчать про розмір нарахування заробітної плати щомісячно з грудня 2019 року по червень 2020 року, однак, не свідчать про наявність і розмір заборгованості за цей період.
		 
		Натомість суд апеляційної інстанції, оцінюючи подані боржником докази, обмежився лише встановленням відповідності зазначеної боржником суми заборгованості з виплати заробітної плати за попередні періоди та не надав належної оцінки поданим доказам на підтвердження виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав оцінки, що відповідно до довідки сума заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 104  366  174,09 грн включає в себе: заборгованість по заробітній платі, заборгованість зі сплати єдиного внеску, заборгованість з військового збору, заборгованість за виконавчими листами утримана із заробітної плати працівників, заборгованість із страхових та профспілкових внесків, послуги банку та поштовий збір за виконавчими документами. При цьому суд апеляційної інстанції не перевірив відповідність викладеної інформації в довідці та відображену у звітах. Також судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-ПВ (місячна) "Звіт з праці" у зазначеній формі відображаються показники фонду оплати праці усіх працівників, яким здійснювалися нарахування з фонду оплати праці у звітному періоді та показники заборгованості по заробітній платі, в тому числі і за попередні періоди. До того ж відповідно до пункту 1.4 Інструкції підставою для складання звіту є первинні облікові документи підприємства, зокрема, наказ (розпорядження) про прийняття на роботу; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжна відомість працівника; розрахунково-платіжна відомість (зведена); інші документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачені чинним законодавством. 
		 
		Відповідно до положень частин першої - третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		 
		З наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції не вчинив відповідних процесуальних дій в межах визначеної законом його компетенції, для встановлення всіх обставин справи та перевірки належними, допустимими і достовірними доказами, які подані сторонами та містяться в матеріалах справи. 
		 
		Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що при розгляді скарги суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 79, 86, 91, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця. 
		 
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		5.2. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		5.3. Пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		5.4. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		5.5. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця, що має наслідком скасування оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі №905/1360/19 з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		6. Розподіл судових витрат
		 
		6.1. Оскільки у даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 236, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" задовольнити частково. 
		 
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі №905/1360/19 скасувати, справу передати до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                                           О. Мамалуй
		 
		 
		                                                                                                                   Л. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...