Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/724/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 02.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2021.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/20606/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 560/724/19
		адміністративне провадження № К/9901/20606/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Соколова В.М.,  Шевцової Н.В., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування наказу, провадження у якій відкрито 
		за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року (у складі головуючого-судді Петричковича А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М., суддів: Залімського І. Г., Сушка О.О.) у справі № 560/724/19,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУНП в Хмельницькій), в якому просив:
		скасувати наказ ГУНП в Хмельницькій області від 06.03.2019 №321 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов`язків. 
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до оскаржуваного наказу він був притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилися у не забезпеченні повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотримання розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень, доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 7, 8 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу". 
		3. Позивач вважав вказаний наказ від 06.03.2019 №321 незаконним, протиправним, необґрунтованим і безпідставним через відсутність доказів неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, та таким який виданий з порушенням вимог чинного законодавства з грубими порушеннями матеріального і процесуального права.
		4. Відповідач проти задоволення позову заперечував повністю, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та зазначив, що оскаржуваний наказ винесений за результатами проведених службових розслідувань відносно позивача, за результатами яких встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов`язків. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		5. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019    року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. 
		6. Відмовляючи в задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що проведення дисциплінарного провадження було здійснено у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу", вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості проступку, тому правомірним є наказ начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 06 березня    2019 року №321 ОСОБА_2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 » (далі - оскаржуваний наказ, Наказ №321).  
		7. Постановою Верховного Суду від 19.11.2019 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для додаткового дослідження питання відповідності оскаржуваного наказу вимогам глави 2 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), а саме: перевірити чи було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача у строк встановлений частиною п`ятою статті 74 Закону № 889-VIII, чи було дотримано відповідачем строк видачі позивачу під розписку наказу про застосування дисциплінарного стягнення (визначений частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII). Також суду першої інстанції необхідно було дослідити питання чи підлягає застосуванню посадова інструкції слідчого відділу злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 , затверджена начальником ГУНП в Хмельницькій області Віконського В.В. 18 січня 2019 року, до посадових обов`язків позивача за період 2016-2018 років.
		8. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №321 від 06.03.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 ».
		9. В обґрунтування зазначених рішень суди попередніх інстанцій вказували, що лише у кримінальному провадженні №120162400000000 від 23.04.2016 позивач був старшим групи, а у трьох інших, які були предметом розгляду на оперативних нарадах, - у складі слідчих груп, згідно довідки відповідача за №2284/121/21-2020 від 05.03.2020; в оскаржуваному наказі, протоколах оперативних нарад та вищезгаданій довідці зазначено рішення, які повинен був вчинити позивач за кожним кримінальним провадженням, порушення і рішення у цих кримінальних провадженнях, що, на думку відповідача, є підставою для відповідальності, проте відповідач не надав суду доказів невиконання рішень, вказаних у протоколах нарад; не надано суду доказів щодо встановлення відповідачем невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування, тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ, порушення вимог ст. 28 КПК України та ст.ст. 2, 9, 40 КПК України; немає жодних доказів невиконання доручень та вказівок прокурора у письмовій формі, за що передбачена відповідальність слідчого (ч. 4 ст. 39 КПК України); відповідачем порушено ч. 6 ст. 77 Закону №889-VIII щодо видачі під розписку позивачу не пізніше наступного дня копії оскаржуваного наказу; відповідачем не спростовано доводи позивача щодо дотримання вимог ст. 76 цього закону, адже не має доказів ознайомлення ОСОБА_1 з усіма матеріалами дисциплінарної справи, оскільки згідно з описом, матеріали містили 182 сторінки, а відповідно до заяви від 12.03.2019, позивачу надано матеріали на 102 аркушах; відповідач не довів факт ознайомлення позивача з посадовими інструкціями за 2017 - 2019 роки, тому позивач не порушив ці інструкції на що в тому числі вказано в оскаржуваному наказі; строк, визначений у ч. 3 ст. 65 Закону №889-VIII, щодо протоколів №24/282 від 14.11.2018; №24/297 від 22.11.2018; №24/1 від 03.01.2019; №24/21 від 21.01.2019 не минув, відповідно, можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зафіксована у цих протоколах, оскільки до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - 06.03.2019.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		10. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, щодо питання застосування яких в подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №560/724/19 та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити повністю.
		11. В обґрунтування поданої скарги касатор зазначає, що усі кримінальні провадження, які перебували у провадженні слідчого ОСОБА_1 були скасовані прокурорами у зв`язку з відсутністю підстав для закриття таких кримінальних проваджень; суд апеляційної інстанції у вирішенні спірних правовідносин не звернув увагу на докази щодо надання письмових вказівкок ОСОБА_1 , який дійшов висновку невірно застосувати положення кримінального процесуального законодавства, оскільки керівником органу досудового розслідування надавалися письмові вказівки позивачу; ОСОБА_1 під час розслідування кримінального провадження не дотримано вимог статті 28 КПК України щодо розумності строків; суди попередніх інстанцій не врахували, що при прийнятті рішення ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016240000000058 останній, всупереч вимог частини 2 статті 84 КПК України,  дійшов висновку, що висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження; суди першої та апеляційної інстанції не наводять у своїх рішеннях конкретного порушення порядку дисциплінарного провадження або притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		12. Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області також вказувало, що дисциплінарною комісією було дотримано умови чинного законодавства, у ОСОБА_1 відбирались пояснення, в яких він мав можливість викласти свої міркування з приводу досліджуваних обставин, службове розслідування було проведено з врахуванням строків його проведення та за його наслідком було складено висновок і подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а відтак, оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим.
		13. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач, вказуючи на правильності оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - без задоволення.
		14. В обґрунтування поданого відзиву ОСОБА_1 вказує, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильних висновків, що ним доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що діяв у межах Закону України «Про державну службу» та КПК України при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача, як слідчого, так як фактично не встановив факту чи фактів порушення чи порушень в його діях, тому оскаржуваний наказ скасований судом першої інстанції, що підтверджено доказами, перевіреними судом апеляційної інстанції.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		15. Касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області до Верховного Суду надійшла 17 серпня 2020 року.
		16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 визначено склад суду: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Соколов В.М., Шевцова Н.В.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області    на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №560/724/19. 
		18. Ухвалою судді Верховного Суду від 31.03.2021 дану адміністративну справу призначено до попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком №1 службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 від 27.02.2019 стверджено:
		1) Службове розслідування завершити;
		2) Відомості що стали причиною службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися;
		3) За неналежне виконання посадових обов`язків (не забезпечено повне, всебічне, об`єктивне і не упереджене розслідування порушених проваджень у встановлені терміни), та доручень керівника рекомендується притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану Слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 (арк. спр. 183-220, т.1).
		20. У поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 за №1/2019 від 27.02.2019 констатовано: "Таким чином ОСОБА_1 допущено неналежне виконання посадових обов`язків (не забезпечено повне, всебічне, об`єктивне і неупереджене розслідуванні порушених ним проваджень у встановлені терміни.), доручень керівника (протокольні рішення оперативних нарад)." Також, вказано на "безвідповідальний підхід" у 4-х кримінальних провадженнях, і на підставі ст. 69, 73, 77 Закону України "Про державну службу", дисциплінарна комісія внесла пропозицію рекомендувати притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 .
		21. Згідно з Наказом №321 від 06.03.2019: "1) За неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилось у не забезпеченні повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотриманні розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад), порушення основних обов`язків державного службовця передбачених пунктами 7, 8, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу", тобто вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області державного службовця 5 рангу ОСОБА_1 , застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у виді догани.". У описовій частині цього наказу вказані 4 кримінальні провадження та зроблений запис: "Ознайомився 11.03.2019, підпис, ОСОБА_1 ".
		IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		22. Закон України "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
		22.1. Частина 1 статті 64 Закону № 889-VIII. За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		22.2. Частина 1 статті 65 Закону №889-VIII. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		22.3. Пункт 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII. Дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
		22.4. Частина 3 статті 65 Закону №889-VIII. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
		22.5. Частина 1 статті 66 Закону №889-VIII. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
		22.6. Частина 1 ст. 67 Закону №889-VIII. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
		22.7. Стаття 68 Закону №889-VIII. Дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. 
		Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 
		1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 
		2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
		22.8. Частини 9-11 статті 69 Закону №889-VIII. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. 
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. 
		Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
		22.9.    Частини 1, 3, 8-9 статті 71 Закону №889-VIII. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. 
		Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців. 
		Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. 
		За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		22.10. Частини 2-3 статті 73 Закону №889-VIII. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		22.11. Частини 1-6 статті 74 Закону №889-VIII. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. 
		Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. 
		За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. 
		Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. 
		Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. 
		Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
		22.12. Стаття 76 Закону №889-VIII. Державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
		22.13. Стаття 76 Закону №889-VIII. Державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. 
		За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
		22.14. Частини 1, 2, 6, 7 статті 77 Закону №889-VIII. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. 
		У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. 
		Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. 
		У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		22.15. Стаття 78 Закону №889-VIII. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду. 
		Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
		23. Кримінально-процесуальний кодекс України (далі - КПК України).
		23.1. Частина 2 статті 36 КПК України. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12) пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необгрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; 21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
		23.2. Стаття 39 КПК України. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. 
		Керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
		Керівник органу досудового розслідування зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		23.3. Пункт 8 частини 2 статті 40 КПК України. Слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.
		23.4. Частина 4 статті 40 КПК України. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. невиконання законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
		25. З матеріалів справи вбачається, що позивач є державним службовцем, а також слідчим органу досудового розслідування, яким на думку відповідача, допущені порушення Кримінального процесуального кодексу України, про що вказано в описовій частині Наказу №321.
		26. Згідно з оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на думку відповідача, за неналежне виконання посадових обов`язків, що виразилось у:
		1) незабезпеченні повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотриманні розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень (4 кримінальні провадження);
		2) неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад);
		3) порушення основних обов`язків державного службовця передбачених пунктами 7, 8, частини 1 статті 8 Закону України "Про державну службу".
		27. Тобто, в оскаржуваному наказі відповідач вказує на:
		1) не виконання позивачем вказівок органу досудового розслідування;
		2) допущену тяганину при досудовому розслідуванні 4 кримінальних справ;
		3) порушення вимог статтей 2, 9, 28 40 КПК України.
		28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач лише у кримінальному провадженні №120162400000000 від 23.04.2016 був старшим групи, а у трьох інших, які були предметом розгляду на оперативних нарадах, - у складі слідчих груп, (згідно довідки відповідача за №2284/121/21-2020 від 05.03.2020).
		29. Загалом, у оскаржуваному наказі, протоколах оперативних нарад та вищезгаданій довідці відповідача вказані рішення, які повинен був вчинити позивач за кожним кримінальним провадженням, порушення, і рішення у цих кримінальних провадженнях, що, на думку відповідача, є підставою для відповідальності    ОСОБА_1 ..
		30. Проте, як вказували суди першої та апеляційної інстанції, відповідач не надав суду доказів невиконання рішень, вказаних у протоколах нарад. Так, щодо кримінального провадження №12016240000000058 констатовано: "До 31.01.2019 направити запит в Хмельницьке відділення ДНДЕКЦ МВС з метою з`ясування орієнтовних термінів завершення автотехнічної експертизи", однак доказів невиконання цього запиту відповідач не надав, а позивач у суді ствердив про його виконання, що, відповідно, не може бути підставою для відповідальності.
		31. Також суди зазначали, що не надавалось суду доказів щодо встановлення відповідачем невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування, тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ, порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК України.
		32. Враховуючи наведене та встановлені раніше обставини даної адміністративної справи, Верховний Суд погоджується із даними висновками.
		33. Постанови прокурора про закриття кримінальних проваджень, на які посилався відповідач, також не спростовують невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування; тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ, і не підтверджують порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК України.
		34. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначали, що сам факт скасування рішень слідчого не є порушенням, адже резолютивна частина цих постанов прокурора тільки констатує про скасування постанов слідчого та доручення органу досудовому розслідуванню організувати розслідування кримінальних проваджень.
		35. Тобто, прокурор в межах своїх повноважень, відповідно до ст. 36 КПК України, прийняв процесуальне рішення, дав керівнику органу досудового розслідування вказівки тільки щодо організації розслідування, а не слідчому ОСОБА_1 (пункт 4 частини 2 статті 36 КПК України), не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування, в тому числі щодо розумних строків (стаття 28 КПК України, пункт 8 частини 2 статті 36 КПК України), що видно із змісту постанов прокурора.
		36. Судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зауважено, що не реалізовував свої повноваження і керівник органу досудового розслідування (стаття 39 КПК України), адже не вбачав підстав для відсторонення слідчого (пункт 2 частини 2 статті 39 КПК), не дав конкретному слідчому письмових вказівок (пункт 3 частини 2 статті 39 КПК України), зокрема ОСОБА_1 ; не вживав заходів щодо усунення порушень законодавства допущених слідчим (пункт 4 частини 2 статті 39 КПК України). Це не спростовують оперативні наради, що видно із змісту протоколів цих оперативних нарад.
		37. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що немає жодних доказів невиконання доручень та вказівок прокурора у письмовій формі, за що передбачена відповідальність слідчого. 
		38. Колегія суддів вважає, що сам факт скасування прокурором, в силу положень статті 36 Кримінального процесуального кодексу України (зокрема пунктів 4, 5, 7, частини 2 даної статті), постанови слідчого, в даному випадку не може слугувати причиною для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на останнього.
		39. Згідно матеріалів справи випливає, що кримінальні провадження, розслідування яких передувало винесенню оскаржуваного наказу, (№12017240160000090, №12016240000000058, №12017240260000003, №12017240260000301, №12015240140000236) кваліфіковані за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження).
		40. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		41. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань. (Стаття 27 Конституції України).
		42. Безумовно, життя і здоров`я людини - вища соціальна цінність, а діяння передбачені частиною 2 статті 286 КК України направлені проти цих невід`ємних благ і потребують невідкладних та ефективних дій щодо їх розслідування зі сторони органів досудового розслідування та правоохоронних органів тощо.
		43. А відтак, кожна подібна до спірних правовідносин у даній адміністративній справі ситуація потребує детального службового розслідування, в якому слід достеменно вивчити передумови винесення ухвали про закриття кримінального провадження, наслідки такого закриття, стан досудового розслідування, обставини справи, а в разі проведення службового розслідування по факту невиконання слідчими своїх повноважень, таке розслідування повинне ґрунтуватись на доказах та із дотриманням всією процедури, передбаченої чинним законодавством. 
		44. Доводи касатора про те, що суди першої та апеляційної інстанції не наводять у своїх рішеннях конкретного порушення порядку дисциплінарного провадження або притягнення до дисциплінарної відповідальності спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.
		45. Так, зокрема, судами встановлено, що відповідачем порушено частину 6 статті 77 Закону України «Про Державну службу» щодо видачі під розписку позивачу не пізніше наступного дня копії оскаржуваного наказу; відповідачем не спростовано доводи позивача щодо дотримання вимог статті 76 цього закону, адже не має доказів ознайомлення ОСОБА_1 з усіма матеріалами дисциплінарної справи, оскільки згідно з описом, матеріали містили 182 сторінки, а відповідно до заяви від 12.03.2019, позивачу надано матеріали на 102 аркушах; відповідач не довів факт ознайомлення позивача з посадовими інструкціями за 2017 - 2019 роки тощо.
		46. Зазначені вище та інші встановленні обставини справи в сукупності спростовують доводи касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, а відтак суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що оскаржуваний Наказ №321 від 06.03.2019 підлягає скасуванню.
		47. Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши доводи касаційної скарги та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, вважає, що оскаржувані рішення ухвалені при правильному застосуванні норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		48. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		49. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		51. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.
		2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі №560/724/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіА.В. Жук В.М. Соколов   Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...