Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/4998/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 02.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2021.
Дата набрання законної сили: 08.04.2021
Номер судового провадження: 1-кп/161/390/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016030000000119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 161/4998/17 
		Провадження № 1-кп/161/390/21
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                                 31 березня 2021 року 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		головуючого - судді             ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030000000119 від 12 липня 2016 року про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козлиничі, Ковельського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, 
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-2, ст. 366-1 КК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15.03.2016) КК України),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 будучи відповідно до Наказу Державної архітектурно-будівельної Інспекції України № 350 «ОС» від 31.10.2014 призначений на посаду заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, тобто являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави, яка займає відповідальне становище у період 2015-2016 років набув у власність грошові кошти (активи) у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Зокрема, згідно поданої в період з 01 вересня по 30 жовтня 2016 року електронної декларації за 2015 рік, що міститься на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру декларацій у власності родини ОСОБА_4 , з якою він проживав однією сім`єю за адресою АДРЕСА_1 , було зазначено наступне майно:
		- у власності ОСОБА_4 знаходилося майно: мотоцикл «Ява 250» 1967 року випуску, причіп «Луаз 814802» 1998 року випуску. Заробітна плата за 2015 рік становила 95191 гривень, пенсія 5599 гривень, виплати згідно з цивільних правочинів 49 гривень, готівкові кошти в сумі 123000 гривень, житловий будинок в с. Зміїнець Луцького району Волинської області (об`єкт незавершеного будівництва розпочатий в жовтні 2014 року), житловий будинок 292.2 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 , земельна ділянка невідомої площі; 
		- у власності його дружини ОСОБА_5 , яка проживає разом із ним: автомобіль Hyundai Tucson, 2008 року випуску, автомобіль «Mitsubishi L300» 1992 року випуску. Заробітна плата ОСОБА_5 в сукупності становила 63884 гривень, пенсія 18293 гривень, готівкові кошти 9700 доларів США, квартира АДРЕСА_3 , земельна ділянка 570 м.кв, земельна ділянка 570 м.кв, земельна ділянка 570 м.кв. ОСОБА_5 у 2015 році сплачувалися кредити: а саме розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики становить 16667 гривень, розмір сплачених кошти в рахунок процентів за позикою становить 18566 гривень; 
		- у власності сина ОСОБА_6 , який проживає разом із ним рухомого та нерухомого майна не зареєстровано. Заробітна плата ОСОБА_6 в сукупності становила 35552 гривень, соціальна допомога 10320 гривень, проценти 600 гривень, готівкові кошти 170000 гривень.
		Вказані доходи підтверджуються даними з центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДФС України відповідно до яких ОСОБА_4 за 2015 рік отримував дохід в сумі 95239,16 гривень, ОСОБА_5 отримала дохід в сумі 66749,65 гривень, ОСОБА_6 отримав дохід в сумі 39132,55 гривень
		Відповідно до даних з центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за перший квартал 2016 року ОСОБА_4 отримав дохід в сумі 43722,72 гривень, ОСОБА_5 отримала дохід в сумі 42003,05 гривень, ОСОБА_6 отримав дохід в сумі 24134,00 гривень.
		Згідно даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даних територіального сервісного центру 0741 РСЦ МВС у Волинській області у 2016 році з власності родини ОСОБА_7 вибуло наступне майно: мотоцикл «Ява 250» 1967 року випуску, причіп «Луаз 814802» 1998 року випуску та автомобіль «Mitsubishi L300» 1992 року випуску.
		В той же час, 11.11.2016 в ході проведення обшуку у помешканні 
		ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 із його особистого сейфу було вилучено грошові кошти в сумі 61500 гривень, 10280 доларів США.
		Незважаючи на отримані невеликі доходи ОСОБА_4 та здійснені ним і його сім`єю вище зазначених витрат протягом 2015-2016 років, він у 2016 року незаконно набувши у власність грошові активи з невстановлених досудовим розслідуванням джерел з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи свою дружину ОСОБА_5 , яка не являється особою уповноваженою на виконання функцій держави та не попаде в поле зору правоохоронних органів, уклав договір оренди індивідуального сейфу №R8216/15024OS/LC00 на ім`я останньої з дирекцією відділення «Луцьке» ПАТ «ВТБ Банк», що за адресою м. Луцьк вул. Шопена, 1, куди організував поміщення незаконно набутих грошових активів в сумі 10160 (десять тисяч сто шістдесят) Євро та 80380 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США.
		В подальшому в зв`язку з закриття відділення «Луцьке» ПАТ «ВТБ Банк» ОСОБА_4 , використовуючи свою дружину ОСОБА_5 змушений був перемістити грошові кошти із вказаного індивідуального сейфу в інший шляхом укладання останньої договору №6 оренди індивідуального сейфу від 09 листопада 2016 року з ТВБВ №10002/010 філії  Волинське обласне управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 
		14.11.2016 у ході проведення огляду працівниками ГУНП у Волинській області індивідуального сейфу належного ОСОБА_4 , який був орендований на ім`я його дружини ОСОБА_5 було виявлено та вилучено незаконно набуті у власність грошові кошти (активи) у значному розмірі, а саме, в сумі 10160 (десять тисяч сто шістдесят) Євро та 80380 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США, що згідно курсу Національно банку України становить 2 363 346 грн. 16 копійок, тобто перевищує одну тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.
		Версія, висунута у ході проведення досудового розслідування родичами ОСОБА_4 , а саме сином ОСОБА_8 про належність йому частини вищевказаних грошових коштів в сумі 10160 Євро та 70380 доларів США, дружини ОСОБА_5 та невістки ОСОБА_9 , про належність кожній із них частини із згаданих грошових коштів, по 5000 доларів США кожній, не підтверджено доказами. Зокрема, сума зроблених витрат цими особами значно перевищує суми доходів, що унеможливлювало накопичення таких заощаджень у готівці.
		В період часу з 01.09.2016 по 30.10.2016 в м. Луцьку, ОСОБА_4 відповідно до Наказу Державної архітектурно-будівельної Інспекції України № 350 «ОС» від 31.10.2014, будучи на посаді заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище та, будучи відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом декларування, під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, умисно подав в неї завідомо недостовірні відомості щодо сум отриманих доходів, наявних грошових активів у його та членів сім`ї суб`єкта декларування власності, при цьому недостовірні відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.
		Зокрема, відповідно до Наказу Державної архітектурно-будівельної Інспекції України № 350 «ОС» від 31.10.2014 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.
		Відповідно до Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 990 від 08.09.2015 до основних завдань у сфері державного архітектурно-будівельного контролю входить реєстрація повідомлень та декларацій про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення та декларацій про початок виконання будівельних робіт, внесення змін до них, видання їх дублікатів, скасування таких декларацій і повідомлення чи повертання декларацій; прийняття в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти, які належать до 1-3 категорії складності; в межах свої повноважень, визначених законом проведення перевірок відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.
		Відповідно до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1008 від 08.09.2015 "Про розподіл функціональних обов"язків та повноважень між начальником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області та його заступником" ОСОБА_4 як заступник начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області був наділений організаційно-розпорядчими функціями, тобто являється службовою особою.
		Крім цього, згідно із Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №990 від 08.09.2015 УДАБІ у Волинській області є територіальним органом  структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
		Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		За час перебування ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області у 2015-2016 роках, останній будучи службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, яка займає відповідальне становище, набув у власність активів у вигляді грошових коштів в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 2 363 346 грн. 16 коп., законність підстав набуття яких не підтверджена доказами. 
		Відповідно до ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_4 , будучи заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, є суб`єктом, на який поширюється дія вищевказаного Закону.
		Згідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_4 , будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, являється суб`єктом декларування, був зобов`язаний подавати декларацію шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, за формою, що затверджена рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 960/29090.
		Відповідно до рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, ОСОБА_4 як особа, яка займає відповідальне становище, починаючи з 01.09.2016, протягом 60 календарних днів зобов`язаний був подати щорічну декларацію за 2015 рік, шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Перед початком заповнення вищевказаної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_4 був офіційно попереджений про внесення в декларацію лише достовірних відомостей.
		В підтвердження того, що ОСОБА_4 офіційно ознайомлений з попередженням щодо внесення в декларацію лише достовірних відомостей, ним зроблено натискування на веб-сторінці відповідної відмітки, що було обов`язковою умовою для переходу до заповнення безпосередньо самої декларації, з використанням електронного цифрового підпису.
		Під час заповнення розділу декларації 11 "Доходи, в тому числі подарунки" ОСОБА_4 вніс та задекларував завідомо недостовірні відомості про отримані доходи, оскільки, в порушення ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції", вніс та задекларував лише відомості про власні доходи отримані від заробітної плати в сумі 95 191 грн., пенсії в сумі 5 599 грн. та гонорару в сумі 49 грн., доходи дружини ОСОБА_5 отримані від заробітної плати за основним місцем роботи так і за сумісництвом на загальну суму 82 177 грн., доходи сина ОСОБА_6 отримані від заробітної плати як за основним місцем роботи так і за сумісництвом, соціальної допомоги та відсотків на загальну суму 46 472 грн., а відомості про отримані доходи у вигляді грошових коштів готівкою в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, приховав та не задекларував, оскільки законність підстав набуття їх у власність не підтверджено доказами. 
		Під час заповнення розділу декларації 12 "Грошові активи" ОСОБА_4 вніс та задекларував завідомо недостовірні відомості про наявність готівкових коштів, оскільки, в порушення ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції", вніс та задекларував лише відомості про власні грошові кошти в сумі 123 000 гривень, наявність готівкових коштів сина ОСОБА_6 в сумі 170 000 гривень та наявність готівкових коштів дружини ОСОБА_5 в сумі 9 700 доларів США, а відомості про наявність готівкових коштів, в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, приховав та не задекларував, так як законність підстав набуття їх у власність не підтверджено доказами.
		Після заповнення ОСОБА_4 даної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави за 2015 рік на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, останній усвідомлюючи, що подав та задекларував завідомо недостовірні відомості, оскільки приховав факт наявності грошових активів в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, законність підстав набуття яких у власність не підтверджено доказами, однак, які він був зобов`язаний задекларувати, свідомо підтвердив, що внесені ним відомості являються достовірними, шляхом натискування на офіційній веб-сторінці Національного агентства з питань запобігання корупції відповідної відмітки з використанням персонального електронного цифрового підпису, що було обов`язковою умовою для подачі самої декларації.
		Подана ОСОБА_4 вищевказана декларація оприлюднена на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції із задекларованими ним в ній недостовірними відомостями.
		При цьому, ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст.52 Закону України " Про запобігання корупції" мав можливість в подальшому внести зміни до поданої ним декларації, внаслідок суттєвої зміни у майні суб`єкта декларування, а саме отримання доходу чи готівкових коштів на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, тобто наявності грошових коштів готівкою в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, однак не повідомив про це письмово Національне агентство з питань запобігання корупції і зміни у раніше подану декларацію упродовж 10 днів не вніс. 
		В подальшому, ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за декларування недостовірної інформації, оскільки він усвідомлював, що подав недостовірні відомості в декларацію, за що передбачено кримінальну відповідальність, було розроблено та втілено злочину схему, щодо створення враження, що грошові кошти отримані ним внаслідок незаконного збагачення в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, належать не йому, а його дружині ОСОБА_5 , яка не являється суб`єктом декларування, та не зобов`язана була подавати та декларувати свої доходи.
		На виконання вищевказаного задуму, 09.11.2016 між ТВБВ №10002/010 філії  Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони, було укладеного договір № 6 оренди індивідуального сейфа №12, даної банківської установи за адресою: АДРЕСА_4 на період часу з 09.11.2016 по 08.11.2017, куди і були поміщені вищевказані грошові кошти.
		14.11.2016 під час проведення огляду, орендованого індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 в приміщенні ТВБВ № НОМЕР_2 філії  Волинське обласне управління АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 80 380 доларів США та 10 160 Євро, законність підстав набуття у власність яких не підтверджено доказами і відомості про які не були внесені ОСОБА_4 в щорічну декларацію за 2015 рік, а також не вносились зміни у 2016 році.
		Таким чином, ОСОБА_4 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та являючись суб`єктом декларування, умисно, подав завідомо недостовірні відомості у декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо суми отриманих доходів та наявності грошових активів за 2015 рік, яка відрізняється від достовірних сум отриманих доходів та наявних грошових коштів на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, а також не вніс відповідні зміни у таку декларацію упродовж 2016 року.
		Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України, що виразились у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яка займає відповідальне становище у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.
		Крім того, органами досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15.03.2016) КК України), що виразились у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.
		На адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_10 надійшло письмове клопотання про закриття кримінального провадження № 12016030000000119 від 12 липня 2016 року про обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-2, ст. 366-1 КК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15.03.2016) КК України) на підставі п.4 ч.1ст.284 КПК України, оскільки 26 лютого 2019 року Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2019 статтю 368-2 КК України визнано такою, що не відповідаєКонституції України. Також 27 жовтня 2020 року Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 статтю 366-1КК Українивизнано такою, що не відповідаєКонституції України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання.
		Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави визнання неконституційними ч. 2 ст. 368-2, ст. 366-1 КК України.
		Вирішуючи заявлене захисником ОСОБА_10 клопотання про закриття кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
		Конституційний Суд України дійшов висновку, щостаття 368-2Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого устатті 8Конституції України .
		У зв`язку з порушенням у конституційному поданні питання щодо зворотної дії в часістатті 368-2Кодексу Конституційний Суд України звертає увагу начастину першустатті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За цим конституційним приписом "дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце" (абзац другийпункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
		За юридичною позицією Конституційного Суду України "кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом`якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо" (абзац четвертийпункту 3 мотивувальної частини Рішення від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000).
		Отже, особа не може нести кримінальну відповідальність за діяння, вчинені до набрання чинності законом, яким ці діяння криміналізовано.
		Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положеньЗакону України «Про запобігання корупції»,Кримінального кодексу Українивизнано такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною),статтю 366-1 Кримінального кодексу України.Стаття 366-1 КК України, яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
		За змістомстатті 152 Конституції Українитастатті 91 Закону України «Про Конституційний Суду України»закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		В частині першійстатті третьої Кримінального кодексу Українивизначено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права.
		ВРішенні від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000 Конституційний Суд Українивказав: «Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов`язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогоюКонституції України(частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8)… Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».
		Підставою для втрати чинності законом у цілому або його окремими положеннями буде визнання закону або його окремих положень такими, що втратили чинність, єдиним законодавчим органом законодавчої влади - Верховною Радою України, або визнання їх такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), Конституційним Судом України.
		Відповідно дост.151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
		Виходячи з положеньст.152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»також передбачає, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		За змістомст.58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Частиною 1ст.2 КК Українивизначено, що підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		За частиною 1ст.11 КК Українизлочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		Згідно з положеннямист.5КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Системне й телеологічне тлумачення зазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що діяння може вважатися кримінальним правопорушенням лише за умови, якщо воно визнається таким чинною нормою Особливої частиниКК України. Втрата такою нормою чинності тягне неможливість її застосування до діянь, які раніше визнавалися злочином. При цьому в разі ухвалення в подальшому нового закону, який знову визнає відповідне діяння кримінально караним, такий закон не матиме зворотної дії з огляду на наведені положенняст. 58 Конституції Українитаст.5 КК України.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року (справа № 0306/7567/12, провадження № 13-73кс19), зазначила, що особу може бути піддано кримінальному переслідуванню виключно за діяння, яке визнано злочином за нормамиКК України, тоді як втрата чинності нормою Особливої частиниКК Україниозначає, що передбачені нею дії або бездіяльність вже не містять ознак діяння, за яке цим Кодексом встановлювалася кримінальна відповідальність. Офіційна констатація невідповідності правової нормиКонституції Українианулює її юридичну силу, що за змістом є рівнозначним виключенню такої норми на законодавчому рівні. Отже, дія чи бездіяльність перестають вважатися злочином як на підставі закону про скасування кримінальної відповідальності, так і у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про неконституційність нормиКК України, що встановлювала цю відповідальність.
		Хоча чинний кримінальний процесуальний закон не містить такої підстави для закриття кримінального провадження як визнання норми закону, якою встановлюється кримінальна відповідальність, такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною), однак така необхідність вбачається з наведених вище висновків про юридичні наслідки ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, що є аналогічними наслідкам набрання чинності законом, яким скасовується кримінальна караність діяння. Відповідно, у разі втрати нормою закону про кримінальну відповідальність чинності через її невідповідністьКонституції України, кримінально-правові наслідки для особи не настають.
		Отже, порівнюючи такі правові явища як втрата чинності норми закону у зв`язку з визнанням її неконституційною та набрання чинності закону, яким скасовується кримінальна відповідальність, можна вважати, що за своїми наслідками вони є тотожними.
		За змістомст.9 КПК України(принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Відповідно до п.4 ч.1ст.284 КПК Україникримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
		За змістом ч.6ст.9 КПК Україниу випадках, коли положенняКПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, до яких належать, зокрема, верховенство права, рівність перед законом та судом, законність.
		Враховуючи викладене, спираючись на загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, та законності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника та закрити кримінальне провадження № 12016030000000119 від 12 липня 2016 року про обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-2, ст. 366-1 КК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15.03.2016) КК України).
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376 КПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання захисника ОСОБА_10 про закриття провадження - задовольнити.
		Закрити кримінальне провадження № 12016030000000119 від 12 липня 2016 року про обвинувачення  ОСОБА_4  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 368-2, ст. 366-1 КК України (в редакції із змінами, внесеними Законом № 1022-VIII від 15.03.2016) КК України), на підставі п.4 ч.1ст.284 КПК України.
		Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...