Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/8004/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 01.04.2021. Зареєстровано: 02.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.
Дата набрання законної сили: 05.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/711/1/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42013250000000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 711/8004/13-к
		Номер провадження 1-кп/711/1/21
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		м. Черкаси 01 квітня 2021 року
		 
		Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, працюючого директором Черкаської філії ТОВ «Перша будівельна експертиза», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
		у вчиненнікримінальних правопорушень,відповідальність заякі передбаченач.4ст.368,ч.1ст.364 ККУкраїни, 
		встановив :
		ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні умисних кримінальних правопорушень за наступних обставин.
		Працюючи на посаді начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (надалі  Інспекція), будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, наділеною організаційно-розпорядними та адміністративно-господарськими функціями, використовуючи надану йому владу та службові повноваження всупереч інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_6 протягом липня 2013 року вимагав від директора «Будгарант-2000» ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 80000 грн. за прийняття позитивного рішення про введення в експлуатацію будівлі, яка використовується під офісні приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 .
		З цією метою ОСОБА_6 у липні 2013 року доручив головному інспектору Інспекції ОСОБА_9 отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 та передати йому.
		Близько 11 години 18 липня 2013 року, перебуваючи біля адміністративної будівлі, в якій знаходиться Інспекція, за адресою: АДРЕСА_4 , обвинувачений одержав від ОСОБА_9 за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді раніше обумовлених грошових коштів у розмірі 80000 грн. за введення в експлуатацію будівлі, яка використовується під офісні приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , що у 139 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян з урахуванням податкової соціальної пільги для відповідного року та є неправомірною вигодою у значному розмірі.
		Указані дії ОСОБА_6 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 368 КК України, а саме, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища у значному розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника Інспекції, будучи службовою особою органу державної влади, являючись державним службовцем 5 категорії 9-го рангу, який згідно Закону України «Про державну службу» прийняв присягу та був наділеним повноваженнями, визначеними «Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області» від 02.06.2011 року і наказом №12 від 10.08.2011 року «Про затвердження розподілу обов`язків між начальником інспекції та його заступниками», затверджених головою Державної архітектурно  будівельної інспекції України, та виконував покладені на нього організаційно  розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, згідно з якими: 1) здійснював керівництво діяльністю інспекції; 2) призначав на посади та звільняв з посад керівників структурних підрозділів та працівників інспекції; 3) розробляв і надавав на розгляд начальника Держархбудінспекції України пропозиції щодо формування державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури, вдосконалення законодавства з питань здійснення державного архітектурно  будівельного контролю; 4) готував та вносив пропозиції Держархбудінспекції України щодо розробки організаційно  методичних документів з питань здійснення державного контролю, інших питань, що належать до компетенції інспекції та забезпечує їх виконання; 5) проводив інформаційну діяльність; 6) забезпечував навчання, підвищення кваліфікації, підготовку, перепідготовку фахівців для здійснення державного архітектурно  будівельного контролю; 7) організовував і забезпечував роботу з органами місцевого самоврядування, державними адміністраціями та їх структурними підрозділами, правоохоронними органами, судами; 8) видавав та підписував накази, розпорядження по інспекції, притягав до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та працівників інспекції; 9) від імені інспекції держархбудконтролю розглядав справи і накладав стягнення про правопорушення під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об`єктів і споруд, недодержання державних норм і правил під час проектування, будівництва чи самовільного будівництва; 10) організовував роботу щодо реєстрацій повідомлень про початок будівельних робіт, декларацій про початок підготовчих чи будівельних робіт, дозволів на виконання підготовчих чи будівельних декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та сертифікатів відповідності; 11) приймав в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти, видавав відповідні сертифікати; 12) реєстрував повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках повідомляв в реєстрації таких декларацій; 13) у визначених законодавством випадках видавав дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляв у видачі таких дозволів, анулював дозволи на виконання будівельних робіт; 14) готував та підписував матеріали на зупинення будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюється без дозволу на їх виконання чи реєстрації повідомлення чи декларації про початок будівельних робіт; 15) проводив інформаційну діяльність, забезпечував висвітлення актуальних проблем державного архітектурнобудівельного контролю та житловокомунального господарства у місцевих засобах масової інформації; 16) проводив аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, подавав відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил; 17) виконував функції замовника робіт зі знесення самочинно збудованих об`єктів будівництва.
		Таким чином, ОСОБА_6 був наділений сукупністю прав та обов`язків, які утворили його службову компетенцію, соціальне значення, під яким розуміється службовий авторитет службової особи, що виникли завдяки займаній посаді.
		27.06.2012року уневстановлений час,знаходячись всвоєму службовомукабінеті вприміщенні Інспекціїза адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 ,зловживаючи владоюта своїмслужбовим становищем,умисно,з корисливихмотивів, з метоюодержання неправомірноївигоди вінтересах іншоїфізичної особи,всупереч інтересамслужби,цілям ізавданням Інспекціїдержавного архітектурно-будівельногоконтролю вЧеркаській області,порушуючи процедурурозгляду дозвільнихдокументів,передбачену ЗакономУкраїни «Прорегулювання містобудівноїдіяльності»,постановою КабінетуМіністрів України№ 461від 13.04.2011«Питання прийняттяв експлуатаціюзакінчених будівництвомоб`єктів»та наказомМіністерства регіональногорозвитку,будівництва тажитлово-комунальногогосподарства України№ 91від 24.06.2011«Про затвердженняПорядку прийняттяв експлуатаціюіндивідуальних (садибних)житлових будинків,садових,дачних будинків,господарських (присадибних)будівель іспоруд,прибудов доних,громадських будинківIта IIкатегорій складності,які збудованібез дозволуна виконаннябудівельних робіт,і проведеннятехнічного обстеженняїх будівельнихконструкцій таінженерних мереж»,згідно зякими:1)прийняття вексплуатацію об`єктівздійснюється безоплатноДержавною архітектурно-будівельноюінспекцією Українита їїтериторіальними органами зарезультатами технічногообстеження їхбудівельних конструкційта інженернихмереж таза наявностідокумента,що посвідчуєправо власностічи користуванняземельною ділянкою,на якійрозміщений об`єкт,шляхом реєстраціїподаної замовникомдекларації проготовність об`єктадо експлуатації;2)замовник абойого уповноваженаособа подаєособисто абонадсилає рекомендованимлистом зописом вкладеннядо Інспекціїза місцезнаходженнямоб`єктазаяву проприйняття вексплуатацію об`єкта,до якоїдодаються:-два примірникизаповненої декларації;-звіт пропроведення технічногообстеження будівельнихконструкцій таінженерних мережоб`єктаз висновкомпро їхвідповідність вимогамнадійності ібезпечної експлуатації;-засвідчені вустановленому порядкукопії:документа,що посвідчуєправо власностічи користуванняземельною ділянкою,на якійрозміщено об`єкт;технічного паспорта,виданого бюротехнічної інвентаризації;3)інспекція розглядаєвище зазначенідокументи,та приймаєпротягом тридцятиднів здати їхподання рішенняпро реєстраціюдекларації абоїї повернення;4)дані,зазначені удекларації,повинні узгоджуватисьз документами,які подаютьсяразом знею,також інспекціяперевіряє протягом10робочих днівз датиподання деклараціїповноту даних;5)інспекція повертаєдекларацію замовнику,якщо вонаподана чиоформлена зпорушенням вимог,установлених чиннимзаконодавством;6)зареєстрована деклараціяє підставоюдля укладеннядоговорів пропостачання наприйнятий вексплуатацію об`єктнеобхідних дляйого функціонуванняресурсів -води,газу,тепла,електроенергії,включення данихпро такийоб`єктдо державноїстатистичної звітностіта оформленняправа власностіна нього,затвердив деклараціюпро готовністьоб`єкта доексплуатації від27.06.12та доданихдо неїдокументів, поданих від імені ОСОБА_10 , власним підписом, як службова особа, та поставив гербову печатку Інспекції державного архітектурнобудівельного контролю.
		Цього ж дня, 27.06.2012 року ОСОБА_6 , завідомо знаючи про відсутність у власності чи користуванні ОСОБА_10 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , всупереч вимогам ст. 61 Земельного Кодексу України, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24.06.2011 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», подав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на ім`я ОСОБА_10 до сектору дозвільних процедур Інспекції державного архітектурно  будівельного контролю в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 31/1, співробітники якого в подальшому при наявності підпису начальника Інспекції ОСОБА_6 на декларації зареєстрували її в Державній архітектурно  будівельній інспекції України з присвоєнням № ЧК 18212107349, що дало ОСОБА_10 можливість незаконно оформити право власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться в прибережній захисній смузі р. Дніпро за адресою: АДРЕСА_5 , що призвело до настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та громадським інтересам, які виразились у підриві авторитету та престижу органів державної влади.
		Він же,24.07.2012року уневстановлений час,знаходячись всвоєму службовомукабінеті,в приміщенніІнспекції заадресою: АДРЕСА_4 ,зловживаючи владоюта своїмслужбовим становищем,умисно,з корисливихмотивів, з метоюодержання неправомірноївигоди вінтересах іншоїфізичної особи,всупереч інтересамслужби,цілям ізавданням Інспекції,порушуючи процедурурозгляду дозвільнихдокументів,яка зазначенавище,затвердив деклараціїпро готовністьоб`єкта доексплуатації від24.07.12та доданихдо неїдокументів, поданих від імені ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , власним підписом, як службова особа, та поставив гербову печатку Інспекції.
		Цього ж дня, 24.07.2012 року, ОСОБА_6 , завідомо знаючи про відсутність у власності чи користуванні ОСОБА_11 і ОСОБА_13 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , всупереч вимогам діючих нормативних актів, які зазначені вище, подав декларації про готовність об`єкта до експлуатації на ім`я ОСОБА_11 і ОСОБА_12 до сектору дозвільних процедур Інспекції, співробітники якого в подальшому при наявності підпису начальника Інспекції ОСОБА_6 на деклараціях зареєстрували їх в Державній архітектурно  будівельній інспекції України з присвоєнням № ЧК 18212125691 і № ЧК 18212125690, що дало ОСОБА_11 і ОСОБА_13 можливість незаконно оформити право власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться в прибережній захисній смузі р. Дніпро за адресою: Черкаська область Черкаський район с. Свидівок, вул. Дахнівська, 1К та АДРЕСА_6 відповідно, в ДК "Береговий", що призвело до настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним і громадським інтересам, які виразились у підриві авторитету та престижу органів державної влади.
		Ці дії ОСОБА_6 кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи використання службовою особоювлади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе не визнав і пояснив, що був службовою особою і працював начальником Інспекції, в якій працювали підлеглими ОСОБА_9 і ОСОБА_14 , котрого було звільнено задовго перед подіями, які йому інкримінують. До Інспекції неодноразово звертався ОСОБА_8 з документами для введення в експлуатацію будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . Ці документи не були прийняті із-за недоліків, зокрема, із-за того, що земельна ділянка під забудову виділялась іншій особі. Із-за цього у Мезенцева до нього виникли неприязні стосунки, у зв`язку з чим той писав скарги, подавав позови до суду. У середині червня 2013 року він вирішив звільнитись і 18.07.2013 заїхав на роботу попрощатись із співробітниками. На вулиці зустрівся із ОСОБА_15 , з яким розмовляв на побутові теми. ОСОБА_15 запрошував його присісти до автомобіля, але він не погодився і зайшов до будівлі, піднімаючись по сходах до приміщення Інспекції. На сходах його схопили співробітники СБУ, притисли обличчям до стіни і одягли кайданки. Хвилин через 10-15 його повернули обличчям від стіни і він побачив під ногами пакет, але зразу заявив слідчому і понятим, які прибули туди, що не має відношення до пакета і його вмісту. Далі всі перемістились до його робочого кабінету, де слідчий виявив у пакеті кошти. Вважає, що став жертвою провокації з боку працівників СБУ, які використали його неприязні відносини із ОСОБА_16 , а також використали ОСОБА_17 і ОСОБА_15 , якому доручили під якимсь приводом вручити йому пакет з грошима. У зв`язку з цим ОСОБА_15 наполягав на тому, щоб вони обидва присіли до автомобіля. Оскільки він не погодився і відійшов від ОСОБА_15 всередину будівлі, то цим зірвав проведення спланованої операції. У зв`язку з цим співробітники СБУ затримали його і утримували певний час на сходах, за цей час вони забрали у ОСОБА_15 пакет з грошима і підкинули його йому під ноги.
		Також показав, що у його посадові обов`язки не входила перевірка достовірності даних декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, які подавали ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Він повинен був прийняті такі декларації, поставити на ній свій підпис та печатку Інспекції. Після цього інспектори перевіряють, чи всі реквізити декларації заповнені. Якщо всі реквізити заповнені, то декларації направляються до Державної архітектурнобудівельної інспекції України для перевірки правильності зазначених у них даних. Крім того, вказав, що діяв у відповідності до вимог законодавства, а від його дій не наступили наслідки у вигляді істотної шкоди, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК.
		Для доведення винуватості ОСОБА_6 у висунутому йому обвинуваченні прокурором надано докази у виді документів, висновків експертизи, показань свідків, речових доказів, дослідженням яких встановлено наступне.
		З характеристики обвинуваченого, його особової справи і копій документів (наказу № 20-ТО від 03.06.2011, положення про Інспекцію) встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував на посаді начальника Інспекції, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище, наділеною організаційно-розпорядними та адміністративно-господарськими функціями (т.6 а.с.185-196, т. 8 а.с.47-80). 
		15.07.2013 ОСОБА_8 звернувся до прокуратури Черкаської області із заявою про те, що ОСОБА_21 , ОСОБА_15 і ОСОБА_17 вчиняють неправомірні дії, вимагаючи кошти у сумі 80000 грн. за оформлення декларації про готовність об`єкта до експлуатації (т.6 а.с.10).
		17.07.2013 прокурором винесено постанову про проведення протягом 2-х місяців негласної слідчої (розшукової) дії (далі  НСРД) у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.6 а.с.17).
		На виконання постанови прокурора від 17.07.2013 було проведено НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, для чого 18.07.2013 оглянуто та ідентифіковано кошти у сумі 80 000 грн., які оброблені спеціальною хімічною речовиною (надалі  СХР) і вручені ОСОБА_9 для передачі обвинуваченому ОСОБА_21 . У цей же день ОСОБА_15 зустрівся із обвинуваченим ОСОБА_21 у дворі біля будівлі Інспекції та приблизно об 11 годині передав йому грошові кошти, після чого ОСОБА_21 зайшов до будівлі, де був затриманий співробітниками СБУ (т.6 а.с.18-140, 243-246).
		18.07.2013 слідчим проведено огляд місця події, під час якого в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої у АДРЕСА_4 , на сходах між 2 і 3 поверхами виявлено обвинуваченого і на підлозі біля нього  поліетиленовий пакет з грошима. Після цього учасники слідчої дії перемістились у службовий кабінет обвинуваченого, де у ОСОБА_21 зроблено змиви з рук, а також перераховано кошти у сумі 80000 грн., на яких виявлено нашарування речовини жовто-зеленого кольору (т.2 а.с.141-145).
		Свідок ОСОБА_22 показав, що був понятим при проведенні НСРД, під час якої комусь вручались кошти і були зроблені копії із грошових купюр. Після цього був присутній при огляді місця події в якомусь кабінеті. Обставин цих слідчих дій із-за їх давності не пам`ятає.
		Згідно з висновками хімічної експертизи № 2/1133 на вилучених при огляді місця події купюрах, гумових кільцях, якими вони були стягнуті, на зовнішній та внутрішній сторонах пакета, на змивах із правої руки обвинуваченого ОСОБА_21 виявлено нашарування СХР, яка має спільну родову належність із речовиною, яка була відібрана як зразок при ідентифікації коштів, що вручались ОСОБА_15 . (т.6 а.с.208-222).
		Ухвалою суду від 19.09.2019 визнано недопустимими докази:
		-протокол №14/5136 від 28.08.2013 р. з додатками (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мереж мобільного оператора «МТС» за номером мобільного терміналу, який належить ОСОБА_6 ) (т.6 а.с.248); 
		-протокол № 14/5139 від 28.08.2013 р. з додатками (аудіоконтроль за ОСОБА_6 ) (т.6 а.с.250); 
		-протокол №14/5138 від 28.08.2013 р. з додатками (аудіоконтроль за ОСОБА_14 ) (т.6 а.с.251); 
		-протокол № 14/5135 від 28.08.2013 р. з додатками (аудіоконтроль за ОСОБА_6 ) (т.6 а.с.252); 
		-протокол № 14/5137 від 28.08.2013 р. з додатками (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мереж мобільного оператора «Київстар» за номером мобільного терміналу, який належить ОСОБА_14 ) (т.6 а.с.253-270).
		При цьому суд встановив, що згідно з витягом із ЄРДР кримінальне провадження №42013250000000067 розпочато 16 липня 2013 р., але проведення НСРД відносно ОСОБА_21 працівниками Управління СБ України в Черкаській області було розпочато ще 16 червня 2013 року, тобто до початку досудового розслідування, що суперечить ч.3 ст. 214 КПК про те, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 
		Дослідженням додатку до протоколу огляду місця події від 18.07.2013 і запису відеореєстратора, наданого стороною захисту, встановлено, що тампон, за допомогою якого робили змив з руки ОСОБА_21 , спеціаліст поклала на те місце поверхні столу, на якому перед цим лежав пакет чорного кольору з грошима. Далі слідчий поклав цей тампон до спеціального пакета, який тримав руками, якими до цього брався за пакет чорного кольору з грошима.
		Судом із показань спеціаліста ОСОБА_23 встановлено, що СХР, яка використовувалась при проведенні НСРД, володіє дисперсними якостями, тобто має здатність переноситись на дотичні предмети. Спеціаліст підтвердив можливість перенесення СХР зі столу, на якому лежав пакет, що оброблений СХР, на інший предмет, який було покладено на це ж місце.
		Зазначене дає підстави суду дійти до висновку про те, що СХР могла бути перенесена зі столу, на якому лежав пакет з грошима, внутрішня і зовнішня поверхня якого були оброблені СХР, на тампон, за допомогою якого зроблено змив із руки ОСОБА_21 , що пояснює висновок хімічної експертизи про наявність слідів СХР на змиві з однієї з рук обвинуваченого.
		Дослідивши протокол огляду місця події та протокол НСРД, суд виявив суперечності у їхньому змісті: при огляді місця події виявлено, що купюри були перев`язані банківськими гумками, на яких при проведенні хімічної експертизи виявлено сліди СХР. У протоколі НСРД не зазначено, що кошти передавались ОСОБА_15 скріпленими такими гумками.
		Свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , які були співвласниками приміщень по АДРЕСА_3 , показали суду, що питаннями щодо обслуговування та введенням в експлуатацію об`єкта по АДРЕСА_3 займався ОСОБА_8 . Вони періодично здавали йому грошові кошти в різних сумах, наприклад, на оплату комунальних послуг, на виготовлення документів та інші потреби, пов`язані з обслуговуванням приміщення і здачі його в експлуатацію. Особисто із начальником Інспекції ОСОБА_6 знайомі не були. Мезенцев не повідомляв їм про необхідність зібрання грошових коштів для передачі їх як неправомірної вигоди ОСОБА_21 , тому про обставини передачі йому неправомірної вигоди свідки нічого пояснити не змогли.
		Оцінюючи надані суду докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також перевіряючи доводи сторони захисту про провокацію злочину, суд враховує наступне.
		У п. 31 рішення у справі «Санду проти Молдови» від 11 лютого 2014 року (остаточне рішення від 11 травня 2014 року) Європейський суд з прав людини (надалі  ЄСПЛ) зазначив, що якщо обвинувачений заявляє, що його спровокували на вчинення злочину, то суди, які розглядають кримінальну справу, зобов`язані провести ретельне дослідження матеріалів справи, тому що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції всі докази, отримані в результаті провокування з боку поліції, повинні бути виключені.
		У п. 70 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року ЄСПЛ сформулював висновок, що оскільки доводи заявника не були повністю необґрунтованими, саме прокуратура мала довести, що факту підбурення не було. У разі відсутності таких доказів національні суди зобов`язані були проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. 
		У випадку, якщо обвинувачений формулює свої доводи перед судом та обвинувачує (іншу особу) у провокуванні за допомогою поліції, то доведення відсутності провокування покладається на сторону обвинувачення за умови, що доводи обвинуваченого не є повністю неймовірними, що узгоджується з висновком ЄСПЛ у зазначеній справі «Санду проти Молдови» (п.36).
		Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_21 стверджує про те, що відносно нього було вчинено провокацію із залучення ОСОБА_16 і ОСОБА_15 , при чому останньому було відведено роль у передачі йому коштів, то орган досудового розслідування зобов`язаний довести відсутність провокації, а на суд покладено обов`язок перевірити твердження обвинуваченого. 
		Свідок ОСОБА_14 показав, що працював у Інспекції, а після звільнення до нього неодноразово звертався ОСОБА_16 з проханням надати допомогу у введенні будівлі в експлуатацію. Свідок знав, що частина будівлі зведена без належних документів, тому об`єкт не міг бути введений в експлуатацію, і рекомендував ОСОБА_16 самому звертатись до Інспекції. Також Мезенцев у телефонній розмові просив забрати у нього і комусь передати гроші, але свідок відмовився. Через кілька днів після затримання ОСОБА_21 його також затримали працівники СБУ, погрожували і змушували дати показання проти ОСОБА_21 . Зі слів ОСОБА_15 свідкові відомо, що того також затримували і змусили передати гроші ОСОБА_21 під контролем оперативних співробітників.
		Суду не надано доказів у виді показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . 
		В судових засіданнях колишнім складом суду встановлено, що стороною обвинувачення надано додаток до протоколу НСРД (контролю за вчиненням злочину) у вигляді звукозапису, який не відтворюється. Відтворити цей запис суд не зміг і під час цього судового розгляду. Стороною захисту надано висновок експертного дослідження, зробленого за зверненням захисника обвинуваченого (т.1 а.с.211). 
		Суд встановив, що предметом дослідження була копія фонограми, зробленої органом досудового розслідування під час проведення НСРД. Висновок експертизи визнається судом недопустимим з урахуванням практики Верховного Суду. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 910/11573/18, від 04 листопада 2020 року у справі 904/684/18 зазначено, що висновок експертного дослідження не може бути визнаний допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		Ця правова позиція повністю відповідає вимогам ч.2 ст. 102 КПК про те, що у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Наданий стороною захисту експертний висновок такого попередження не містить.
		Разом із тим, суд встановив, і це не заперечує сторона обвинувачення, що в розпорядженні сторони захисту є копія додатку до НСРД, яка була отримана при виконанні ст. 290 КПК. У зв`язку з цим копія електронного документа, яка надана суду стороною захисту, є дублікатом оригіналу, який не може надати суду сторона обвинувачення, тому суд вважає, що флеш-носій із записом може і повинен вважатись належним і допустимим речовим доказом (т.10 а.с.108).
		Дослідженням цього доказу встановлено, що фрагмент наданого запису відтворено у протоколі НСРД як спілкування обвинуваченого із ОСОБА_15 (т.6 а.с.243). Проте на записі зафіксовано не тільки спілкування ОСОБА_15 із ОСОБА_21 , а й спілкування ОСОБА_15 із оперативними співробітниками та цих співробітників між собою. Зміст цього спілкування зводиться до того, що працівники ОСОБА_28 інструктують ОСОБА_15 як передати ОСОБА_21 гроші і який сигнал подати їм; що вони нагадують ОСОБА_15 , що той «над пропастью завис» (рос.), тобто у нього крупні неприємності; що гроші потрібно передати в автомобілі; після того, як ОСОБА_21 поспілкувався з ОСОБА_15 , вони довідались, що він не передав гроші обвинуваченому, але того вже затримали.
		Переглядом відеозапису із камери зовнішнього спостереження, який надано стороною захисту, судом встановлено, що між ОСОБА_21 і ОСОБА_15 біля адміністративної будівлі відбулося спілкування, під час якого ОСОБА_15 не передавав ОСОБА_21 ніяких речей чи предметів. Після того, як обвинувачений зайшов до будівлі Інспекції, по сходах згори вниз побігли кілька осіб.
		Порівнянням часу, у який відбувались ці події і який зафіксовано в додатках до протоколу НСРД, до протоколу огляду місця події і на записах із камер спостереження, суд дійшов до висновку про те, що показання обвинуваченого ОСОБА_21 про те, що після того, як він, не отримуючи від ОСОБА_15 ніяких предметів, зайшов до будівлі, де був затриманий співробітниками СБУ. Після цього більше 15 хвилин події, які відбувались із ним, не зафіксовані жодним носієм інформації, а потім після прибуття слідчого на місці події на підлозі біля затриманого обвинуваченого виявлено пакет із грошима. Обвинувачений заперечував свою причетність до цього пакета, а під час огляду в кабінеті обвинуваченого органом досудового розслідування вчинено дії, які, як зазначено вище, дають суду підстави вважати, що СХР могла потрапити на тампон, яким зроблено змиви, не з рук ОСОБА_21 . 
		Крім того, частиною 1 ст. 241 КПК передбачено, що слідчий або прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі залишків кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Згідно із частиною 3 цієї статті перед початком освідування пред`являється постанова прокурора. Верховний суд неодноразово зазначав, що проведення змивів з рук особи без відповідної постанови прокурора є незаконним (постанови від 19.03.2020 у справі № 127/3712/17, від 12.06.2019 у справі № 404/5659/15-к).
		В матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора про освідування ОСОБА_21 для виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного суд визнає недопустимим доказ у виді хімічної експертизи, за висновком якої на руках обвинуваченого виявлено сліди СХР. 
		Зазначена інформація свідчить про те, що версія сторони обвинувачення не є єдиною, а доводи сторони захисту про провокацію злочину не є повністю неймовірними, тому суд враховує те, що згідно із ч.4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Решта доказів (показання свідків, протоколи огляду і вручення коштів) у своїй сукупності недостатні для винесення обвинувального вироку, тому суд ухвалює виправдувальний вирок за недоведеністю вчинення ОСОБА_21 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 368 КК. 
		Що стосується обвинувачення ОСОБА_21 у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особоювлади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК, суд виходить із наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 звертались до Інспекції із заявами про прийняття в експлуатацію об`єктів (т.2 а.с.12, 33, 72). Обвинувачений ОСОБА_21 як начальник Інспекції затвердив подані заявниками декларації про готовність об`єкта до експлуатації власним підписом та поставив гербову печатку Інспекції (т.2 а.с.9, 34, 73).
		Згідно із ч.1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, що діяла на час інкримінованих діянь, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, 
		будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Тобто, з часу реєстрації поданих  ОСОБА_11 , ОСОБА_10 і ОСОБА_13 декларацій ці об`єкти вважались прийнятими в експлуатацію.
		Разом із тим, згідно із ч.10 вказаної статті відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, несе замовник, у даному випадку  ОСОБА_19 , ОСОБА_18 і ОСОБА_20 .
		Показання свідка ОСОБА_29 малоінформативні. Свідок показала, що працювала в Інспекції разом із ОСОБА_21 , охарактеризувала його позитивно. Їй невідомі обставини подання і затвердження декларацій готовності об`єкта до експлуатації, тому що вона займалась кадровими питаннями.
		Згідно з приміткою 3 до ст.364 КК істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, на час судового провадження передбачений ст. 364 КК злочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.08.2018 по справі № 13-40кс18 не знайшла підстав для відступу від існуючої практики, орієнтованої лише на кількісний (вартісний) показник виміру істотної шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
		Виходячи з формулювання обвинувачення, підсудний ОСОБА_21 своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та громадським інтересам, які виразились у підриві авторитету та престижу органів державної влади, тобто матеріальна шкода не завдана.
		В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1 ст. 5 КК України про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність.
		Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій ОСОБА_21 не наступило, то в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
		У зв`язку з викладеним суд не дає оцінки решти доказам, які надані суду для дослідження.
		Витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 441 грн. 30 коп., не стягуються з обвинуваченого, а їх необхідно віднести на користь держави.
		Строк дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу скінчився. У зв`язку з ухваленням виправдувального вироку відпала необхідність у арешті майна обвинуваченого (т. 8 а.с.157).
		Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст.100 КПК України. При цьому суд враховує те, що кошти у сумі 8300 грн. і 272 долари США потрібно повернути обвинуваченому; 2 тампони зі змивами з рук обвинуваченого, контрольний тампон, зразок спеціальної хімічної речовини і пакет чорного кольору підлягають знищенню; компакт-диски, які є додатками до протоколів і помилково визнані речовими доказами, особову справу ОСОБА_21 , флеш-карту, надану стороною захисту, необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження; кошти в сумі 80000 грн., які передані до УСБУ в Черкаській області, залишити в розпорядженні цього органу (т.6, а.с.225, 229, 231, т.8 а.с.46, т.10 а.с. 108).
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в : 
		Визнати ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Визнати ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину (кримінального правопорушення).
		Речові докази: кошти у сумі 8300 грн. і 272 долари США - повернути обвинуваченому; 2 тампони зі змивами з рук обвинуваченого, контрольний тампон, зразок спеціальної хімічної речовини і пакет чорного кольору підлягають знищенню; компакт-диски (додатки до протоколів), особову справу Захарченка, флеш-карту, надану стороною захисту, - зберігати в матеріалах кримінального провадження; кошти в сумі 80000 грн., - залишити в розпорядженні УСБУ в Черкаській області.
		Витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 441 грн. 30 коп., віднести на користь держави.
		Скасувати арешт на майно ОСОБА_6  1/3 частини квартири АДРЕСА_7 ; машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_8 ; кошти у сумі 8300 грн. і 272 долари США, накладений 05 вересня 2013 року ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси.
		Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
		 
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...