Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/4145/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 02.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.03.2021
Номер судового провадження: 11-сс/811/326/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020140000000501

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/4145/20                    Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/811/326/21                Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   26 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
		головуючого судді:  ОСОБА_2 ,
		суддів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря судового засідання:  ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 , представника власникамайна  адвоката: ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою адвоката  ОСОБА_7 в інтересах власника майна  ОСОБА_8 , 
		на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2021 року про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62020140000000501 від 08.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		оскаржуваною ухвалою клопотання слідчого задоволено. Накладено арешт на майно, а саме: об`єкт нерухомості - земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:2524, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , шляхом заборони розпорядження, користування і проведення будівельних робіт з метою забезпечення схоронності лісових насаджень та ландшафту. Зобов`язано державного реєстратора, якому буде доручено виконання ухвали, невідкладно з моменту отримання ухвали суду про накладення арешту на вказане майно, внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
		Ухвала мотивована тим, що оскільки є підстави вважати щодо можливого заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди інтересам держави, а тому з метою забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, недопущення приховування, використання, перетворення, передачі нерухомого майна, а також те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для накладення арешту.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника арештованого майна  адвокат ОСОБА_7 оскаржив її в апеляційному порядку. 
		У поданій скарзі адвокат просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем земельної ділянки, на яку накладено арешт, така ним набута правомірно, що не оспорюється. Доказів, які б підтверджували намір власника майна здійснити його відчуження, органом досудового розслідування слідчому судді не надано. Отже, заборона відчуження земельної ділянки, як об`єкта цивільного права, яке не пов`язане з її фізичними характеристиками, не може бути підставою для його арешту, зокрема, як речового доказу. Доводи слідчого, підтримані прокурором, про те, що арештована земельна ділянка є об`єктом кримінального правопорушення, оскільки незаконно надана із земель лісового фонду у минулі роки, є лише припущенням, враховуючи, що достатніх доказів віднесення арештованої земельної ділянки, з урахуванням у тому числі її кадастрового номера, саме до земель лісового фонду, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів, що на вказаній земельній ділянці є лісові насадження, з метою збереження яких та ландшафту земельної ділянки, її власнику ухвалою слідчого судді заборонено користуватись нею та проводити на ній будівельні роботи. Накладення слідчим суддею таких заборон робить неможливим дотриматись з боку власника земельної ділянки договірних зобов`язань перед інвесторами та підрядниками в частині можливості закінчення будівництва на ній відпочинково-ресторанного комплексу, на яке наявні дозвільні документи. Також заявник в апеляційній скарзі вказує про те, що в частині нібито неправомірних дій навколо арештованої земельної ділянки, наявні два кримінальні провадження, процесуальне керівництво в яких здійснюється прокуратурами двох різних областей, і у жодному із них нікому не повідомлено про підозру.
		В частині поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що розгляд клопотання та проголошення оскаржуваної ухвали проведено без виклику власника майна, на яке накладено арешт. Копія ухвали власником майна не отримана до теперішнього часу. Про оскаржувану ухвалу дізнався 15 березня 2021 року під час вивчення судової практики в ЄДРСР. У зв`язку із цим вважає, що строк звернення пропущено з поважних причин.
		Прокурор у справі подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
		Заперечення мотивоване тим, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, зареєстрована в землевпорядних органах на підставі державного акта, виданого Поляницькою сільською радою, який видано на виконання рішення виконкому цієї ради від 13 грудня 2001року. Разом з тим, в процесі досудового розслідування встановлено, що згадане рішення виконкому від 13 грудня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення державної реєстрації, не надавалось, а державний акт містить ознаки підробки. Також встановлено, що арештована земельна ділянка перебуває в масиві земель, які розташовані на території Поляницького лісового господарства ДП «Ворохтянський лісгосп», тобто відноситься до земель лісового фонду, які не можуть передаватися у приватну власність. Оскільки вказана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, вона визнано постановою слідчого речовим доказом у справі. 
		Заслухавши доповідача, пояснення представника власника майна на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з таких підстав.
		Згідно з частиною першою статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
		Як убачається з матеріалів справи, 05 лютого 2021 року було проголошено повний текст ухвали слідчого судді. Розгляд справи проведено у відсутність власника майна, на яке накладено арешт. Зі змістом оскаржуваної ухвали представник власника майна дізнався 15 березня 2021 року під час вивчення судової практики в ЄДРСР. Наведене у своїй сукупності дає колегії суддів підстави вважати, що строк апеляційного оскарження пропущено захисником з поважних причин і такий слід поновити.
		Згідно із частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина тертя статті 170 КПК України).
		Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (частина одинадцята статті 170 КПК України).
		Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Право звертатися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, відповідно до статті 171 КПК України, має право лише прокурор або слідчий за погодженням з прокурором, а цивільний позивач може заявити таке клопотання лише з метою забезпечення цивільного позову.
		Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина перша статті 131 КПК України).
		Відповідно до частини шостої статті 132 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
		Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно із статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого або прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з вказаним клопотанням, слідчий просив накласти арешт на майно, яке постановою слідчого від 22 грудня 2020 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		До клопотання слідчим додано витяг з ЄРДР з якого убачається, що 08 травня 2020 року зареєстровано кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 2 ст. 364 КК України.
		Колегія суддів погоджується, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені і ці обставини доведено слідчим доданими до клопотання доказами, а відтак існували реальні підстави для накладення арешту на це майно, з метою збереження такого і використання його як доказу у кримінальному провадженні, враховуючи, що воно визнано речовим доказом, оскільки є об`єктом кримінально  протиправних дій. З метою попередження нанесення додаткових збитків шляхом зрубу дерев, і як наслідок зміну ландшафту арештованої земельної ділянки, обґрунтованими є висновки, викладені в ухвалі слідчого судді щодо встановлення обмеження користування арештованим майном у спосіб, обраний слідчим, що відповідає особливостям арештованого майна.
		При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено, що власник арештованого майна має намір його відчужити, адже будучи одноособовим власником такого, він має реальнуможливість вільно розпорядитись земельною ділянкою, якщо на неї не буде накладено арешт. Не заслуговують на увагу також доводи скарги про те, що не може бути накладено арешт на майно добросовісного набувача, яким є ОСОБА_8 , оскільки такі не ґрунтуються на положеннях абзацу 2 частини 10 статті 170 КПК України, за приписами якої не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. А в даній справі, арештоване майно визнано речовим доказом, задля збереження якого і накладено арешт на нього.
		Колегія суддів також вказує на те, що накладення арешту на майно скаржника не перешкоджає законній господарській діяльності останнього, а також не підтверджує мотивів скарги, що такий унеможливлює виконання власником арештованого майна своїх договірних зобов`язань, оскільки арешт носить тимчасовий характер.
		Щодо доводів скарги про наявність у провадженні слідчих органів одночасно двох кримінальних проваджень, де об`єктом є одна і та сама арештована слідчим суддею земельна ділянка, такі не входять до предмету доказування під час розгляду клопотання слідчого про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
		Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є обґрунтована та законна. Підстави для її скасування відсутні, як і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, яку слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу  без змін.
		Керуючись ст.ст. 117, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		поновити  ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2021 року.
		Апеляційну скаргу адвоката  ОСОБА_7 в інтересах власника майна  ОСОБА_8  залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2021 року про накладення арешту  без змін 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...