Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5714/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2021. Зареєстровано: 04.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2021.

Номер судового провадження: П/320/5714/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		15 березня 2021 року           № 320/5714/20
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання          Сидорчук А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про визнання нечинними та скасування рішень
		Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 (позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (позивач-2, ОСОБА_2 ) з позовом до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради (відповідач-1), Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Ірпінської міської ради (відповідач-2) з вимогами:
		- визнати нечинними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 21 грудня 2018 року №0172-12-2018 об`єкта будівництва «Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 », видані Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради;
		- визнати нечинним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112192771312 об`єкта будівництва «Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 »,  виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради;
		- в порядку судового контролю зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради та Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради подати у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження за вказаним позовом, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази по справі та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 (третя особа, ОСОБА_3 ).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року витребувано докази у справі та продовжено строки підготовчого судового засідання.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, 26 листопада 2020 року, 03 грудня 2020 року, 15 січня 2021 року, 19 лютого 2021 року витребовувалися докази у справі.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу для розгляду по суті на 15 березня 2021 року.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що третьою особою на земельних ділянках, розташованих в АДРЕСА_2 , на підставі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень проводяться будівельні роботи з будівництва двох багатоквартирних житлових будинків.
		Позивач, посилаючись на креслення Генерального плану міста Ірпеня, викопіювання з нього, що були отримані у відповідь на адвокатський запит, доводить, що вказаний квартал є територією, в якій допускається виключно садова або котеджна забудова, а тому будівництво багатоквартирних житлових будинків третя особа там здійснює на підставі незаконно виданих містобудівних вимог та обмежень, а також дозволу на початок виконання будівельних робіт.
		Відповідачі позов не визнали. 
		Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що третя особа має у власності земельні ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», які розташовані в межах території, що відповідно до оновленого Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, є територією, зарезервованою під багатоквартирну житлову забудову.
		З урахуванням викладеного відповідач-1 вважає, що мав правові підстави для видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.
		Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що не міг відмовити третій особі у видачі оскаржуваного дозволу на початок виконання будівельних робіт, адже за результатами експертного дослідження проектної документації на об`єкт будівництва, замовником якого є третя особа, було встановлено його відповідність вихідним даним на проектування, у тому числі оскаржуваним містобудівним умовам та обмеженням.
		У відповіді на відзив позивачі заперечили щодо доводів відповідача-1 в частині того, що спірний квартал є територією, зарезервованою під багатоквартирну забудову. Посилаючись на лист Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради від 04 квітня 2019 року №116, позивачі доводять, що вказаний квартал на підставі пропозиції його мешканців, що була озвучена під час громадських слухань проекту оновленого генерального плану, було визначено як квартал виключно садової та котеджної забудови.
		Заперечуючи щодо аргументів відповіді на відзив, відповідач-1 зазначив, що на момент проведення громадських слухань щодо оновленого Генерального плану міста Ірпеня в спірному кварталі вже були зведені та введені в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки, що виключало можливість встановлення в ньому зони садибної та котеджної забудови. Крім того, під час громадських обговорень надійшли пропозиції третьої особи врахувати в кресленнях оновленого Генерального плану цільове призначення його земельних ділянок.
		Третя особа у поясненнях щодо позову зазначає, що будівництво нею здійснюється на земельних ділянках, що належить їй на праві власності з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» в зоні, що відповідно до плану зонування території (зонінг) міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27 червня 2013 року №3260-45-VI, відноситься до зони мішаної забудови середньої поверховості «Ж-4».
		Посилаючись на вказані обставини, а також на чинні державні будівельні норми, третя особа вважає, що відповідач-1 правомірно видав їй оскаржувані містобудівні умови та обмеження.
		В судовому засіданні 15 березня 2021 року представник позивачів адвокат  Махнівський М.О. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті справи.
		Представник відповідача-1 начальник відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Сапон М.М. в судовому засіданні 15 березня 2021 року проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у заявах по суті справи.   
		Представник третьої особи адвокат Вітошко В.А. у судовому засіданні 15 березня 2021 року проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у письмових поясненнях. 
		Представник відповідача-2 в судове засідання 15 березня 2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був сповіщений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання відповідача-2 про розгляд справи за відсутності представника.    
		Заслухавши представників учасників справи, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов і відзив на нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 є власником земельних ділянок:
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0186, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0011, , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0145, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0140, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- кадастровий номер 3210900000:01:053:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с. 81-96).
		12 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень вказаних земельних ділянок, загальна площа яких становить 0,559 га (т.1, а.с. 80).
		Відповідно до містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками, доданого до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, ОСОБА_3 мав намір звести два багатоквартирні житлові будинки з вбудованими нежитловими приміщеннями: восьмиповерховий 112-квартирний житловий будинок та восьмиповерховий 80-квартирний житловий будинок (т.1, а.с. 110-117).
		Наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 21 грудня 2018 року №194 затверджені Містобудівні умови та обмеження від 21 грудня 2018 року №0172-12-2018 для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями» (далі - МУО №0172), відповідно до яких гранично допустима висотність будинків становить 30 метрів, максимально допустимий відсоток забудови земельних ділянок - 36%, максимально допустима щільність населення - 450 осіб на 1 га (т.1, а.с. 105-106).
		04 жовтня 2019 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради було видано ОСОБА_3 дозвіл на виконання будівельних  робіт №КС112192771312 (т.1, а.с.240).
		Вважаючи, що МУО №0172 та вказаний дозвіл третій особі були видані незаконно, позивачі звернулися до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
		Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
		У частинах першій, другій статті 26 Закону № 3038-VI визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника
		З викладених положень Закону № 3038-VI випливає, що розміщення об`єктів будівництва здійснюється після отримання вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, які на підставі закону та містобудівної документації встановлюють вимоги до проекту та об`єкта будівництва, зокрема тип (функціональне призначення) забудови, поверховість, щільність населення тощо.
		Містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту є генеральний план населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).
		Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		У розумінні пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Частиною 10 статті 17  Закону № 3038-VI передбачено, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
		Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		У частині другій, третій статті 18 Закону № 3038-VI визначено, що план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням зокрема таких вимог: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;  установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.
		Таким чином, планувальні та архітектурні вимоги до проектування та будівництва об`єкта, що зазначаються в містобудівних умова та обмеженнях, повинні відповідати генеральному плану населеного пункту та плану зонування. 
		Наведене узгоджується з вимогами пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI, відповідно до якої невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.
		Як на підставу позову у цій справі позивачі посилаються на те, що МУО №0172 видані на будівництво восьмиповерхових багатоквартирних житлових будинків у кварталі, що відповідно до Генерального плану міста Ірпеня відноситься до території садибної та котеджної забудови.
		В аспекті вказаних вимог Закону № 3038-VI та підстав позову судом було встановлено наступне.
		Рішенням Ірпінської міської ради від 20 грудня 2012 року №2639-39-VI затверджено Генеральний план міста Ірпеня, відповідно до якого територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська в м. Ірпені, відноситься до зони мішаної багатоквартирної, садибної та котеджної житлової забудови, що підтверджується викопіюванням з Генерального плану 2012 року (т.2, а.с. 31).
		Згідно плану зонування території (зонінг) міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 27 червня 2013 року №3260-45-VI, територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська в м. Ірпені, відноситься до зони мішаної забудови середньої поверховості «Ж-4» (т.2, а.с. 30).
		Рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII затверджено оновлений Генеральний план міста Ірпеня, розроблений ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» (т.2, а.с. 29), викопіюванням з якого підтверджується, що територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (Садовий провулок) в м. Ірпені відноситься до території, що «зарезервована під багатоквартирну житлову забудову (реконструкція)» (т.3, а.с. 144б).
		Отже, наявними у матеріалах справи викопіюваннями з Генеральних планів міста Ірпеня 2012 та 2018 років, викопіюванням із плану зонування території (зонінгу) міста Ірпеня підтверджується відповідність МУО №0172 в частині наміру забудови вимогам містобудівної документації та відсутність в ній обмежень на будівництво багатоквартирних житлових будинків у спірному кварталі.
		Посилання позивачів на лист Відділу Містобудування та архітектури Ірпінської міської ради від 04 квітня 2019 року №116 (т.1, а.с.234) як на доказ невідповідності МУО №0172 вимогам Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, суд відхиляє, адже його зміст в частині того, що Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради було враховано колективне звернення мешканців житлового кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська, шляхом встановлення в оновленому Генеральному плані міста Ірпеня 2018 року у вказаному кварталі зони садибної забудови не відповідає наявним у матеріалах справи графічним кресленням Генерального плану міста Ірпеня.
		Лист Відділу Містобудування та архітектури Ірпінської міської ради від 04 квітня 2019 року №116, в якому надана інтерпретація окремих креслень та положень Генерального плану міста Ірпеня не набуває статусу містобудівної документації, а тому за умови наявності між ними розбіжностей пріоритет мають креслення чинного Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII.
		Судом також встановлено, що у вказаному кварталі на момент направлення такого колективного звернення вже були зведені та введені в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки, зокрема п`ятиповерховий житловий будинок, розташований по АДРЕСА_4 , введений в експлуатацію в четвертому кварталі 2015 року відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС143153501129 (т.1, а.с. 100); десятиповерховий будинок по АДРЕСА_4 , введений в експлуатацію в четвертому кварталі 2016 року відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС143163511050 (т.1, а.с. 101).
		Суд погоджується з доводами відповідача-1 про те, що наявність у вказаному кварталі на момент складання колективного звернення про встановлення у ньому зони «садибна та котеджна забудова» багатоквартирних житлових будинків, що були зведені відповідно до чинних на той час Генерального плану 2012 року та зонінгу 2013 року, виключало можливість його задоволення.
		Крім того, судом встановлено, що під час громадських слухань проекту оновленого Генерального плану міста Ірпеня у період з 26 жовтня 2018 року по 26 листопада 2018 року від ОСОБА_3 надійшла пропозиція врахувати в оновленому Генплані цільове призначення належних йому на праві власності земельних ділянок (т.3, а.с. 16). 
		03 грудня 2018 року Виконавчий комітет Ірпінської міської ради за наслідками громадських обговорень проекту оновлення Генерального плану міста Ірпеня направив до ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» лист №01-14-3966, у якому просив внести зміни до містобудівної документації за виключенням реконструкції кварталу, обмеженого Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим) під багатоквартирну забудову (т.3, а.с. 35-36).
		Таким чином матеріалами справи спростовуються аргументи позивачів про те, що оновленим Генеральним планом міста Ірпеня, що затверджений рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, було враховано пропозиції, викладені у колективному зверненні мешканців кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська, щодо встановлення у ньому зони виключно садибної та котеджної забудови.
		З цих же підстав суд відхиляє аргументи позивачів про те, що зонінг міста Ірпеня, затверджений рішенням Ірпінської міської ради від 27 червня 2013 року №3260-45-VI, є неналежним доказом у справі, адже суперечить оновленому Генеральному плану міста Ірпеня та вимогам ДБН Б2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» в частині неможливості розміщення багатоквартирних будинків у зоні садибної забудови.
		Як було встановлено судом з наявних у справі доказів, квартал, обмежений вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим) ані в Генеральному плані міста Ірпеня в редакції 2012 року, ані в редакції 2018 року не був кварталом виключно садової/котеджної забудови.
		Щодо аргументів позивачів про те, що на їх запити відповідачем-1 були надані викопіювання з оновленого Генерального плану міста Ірпеня, що за своїм змістом в частині кварталу, обмеженого вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська, мають відмінності з викопіюваннями, наданими відповідачем до матеріалів справи, стосовно його функціонального призначення, суд зазначає таке.
		Дослідивши подані сторонами під час підготовчого судового засідання докази, судом було встановлено, що викопіювання з Генерального плану міста Ірпеня, що були приєднані позивачем до позову (т.1, а.с. 26) та відповідачем-1 до клопотання від 06 жовтня 2020 року (вх. №34230/20; т.2, а.с. 28) не узгоджуються між собою в частині меж земельних ділянок, що в кварталі, обмеженому вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим), відведені під багатоквартирну житлову забудову.
		Суд також зазначає, що обидва викопіювання суперечать доводам представника відповідача-1, який у судових засіданнях наполягав на тому, що під багатоквартирну забудову віднесено увесь спірний квартал, тоді як відповідно до викопіювання, наданого позивачем, під багатоквартирну забудову віднесено лише земельні ділянки на півночі спірного кварталу під вже існуючими багатоквартирними житловими будинками.
		Представник позивачів також наполягав, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду є справа №320/258/19 з тотожним предметом позову і подібними підставами позову, проте за позовом інших осіб, до матеріалів якої Відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради також були додані викопіювання з Генерального плану міста Ірпеня, відповідно до яких земельні ділянки, що належать позивачам, не віднесено до земель багатоквартирної житлової забудови. Тотожні за змістом креслення, за доводами позивачів, були розміщені й на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради в мережі Інтернет.
		У судовому засіданні представник відповідача-1 пояснював зазначені розбіжності тим, що окрім оновленого Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, у Відділі містобудування та архітектури Ірпінської міської також ведеться робота над проектом Генерального плану міста Ірпеня з урахуванням стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що здійснена відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», та над проектом Генерального плану міста Ірпеня за наслідками СЕО та змін, внесених до нього після громадських обговорень. 
		Як пояснив представник відповідача-1, викопіювання з Генерального плану міста Ірпеня, що було приєднано позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с. 26), є викопіюванням з проекту Генерального плану міста Ірпеня з урахуванням СЕО, проте до внесення до нього змін за наслідками громадських обговорень, тоді як викопіювання з Генерального плану міста Ірпеня, що приєднано до клопотання від 06 жовтня 2020 року (вх. №34230/20; т.2, а.с. 28), є викопіюванням з проекту Генерального плану міста Ірпеня з урахуванням СЕО і громадських обговорень.
		При цьому, як зазначив представник відповідача-1, проекти Генерального плану за наслідками СЕО та з урахуванням СЕО і громадських обговорень на момент розгляду справи в суді Ірпінською міською радою не затверджувалися.
		Зважаючи на наявність у матеріалах справи відмінних за своїм змістом креслень оновленого Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, на підставі якого відповідачем-1 видавалися МУО №0172,  ухвалою суду від 19 лютого 2021 року було витребувано у відповідача-1 оригінал Генерального плану міста Ірпеня (оновлення 2018 року) із текстовими та графічними матеріалами для огляду в судовому засіданні.
		У підготовчому судовому засіданні 24 лютого 2021 року судом було оглянуто графічну (основне креслення) і текстову частину оновленого Генерального плану міста Ірпеня, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, з якого встановлено, що весь квартал, обмежений вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим) в місті Ірпені, відведений під багатоквартирну житлову забудову.
		Копію основного креслення оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року, викопіювання з нього, що оглянуті судом в судовому засіданні, були долучені до матеріалів справи (т.3, а.с. 144а-144б).
		Таким чином, оригінал Генерального плану міста Ірпеня 2018 року не суперечить оскаржуваним містобудівним умовам та обмеженням.
		Зауваження позивачів з приводу того, що оригінал Генерального плану міста Ірпеня, оглянутий судом у підготовчому судовому засіданні 24 лютого 2021 року, є підробкою суд відхиляє, адже будь-яких доказів на підтвердження вказаних аргументів позивачі не надали.
		Суд також відхиляє доводи позивачів про те, що спірний квартал, виходячи з викопіювання оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року, є кварталом, в якому має відбуватися реконструкція, тоді як відповідно до текстової частини оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року реконструкцію було передбачено виключно в межах вулиць Київської, Лермонтова та Пушкінської і в районі заводу «Ірпіньмаш».
		Креслення, що містяться у викопіюванні оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року у взаємозв`язку з основним кресленням та роз`ясненням умовних позначень до них не дають підстав вважати, що квартал, обмежений вулицями Павленка, Українська, Садова та Університетська (провулком Садовим), виключає можливість нового будівництва і передбачає лише реконструкцію.
		Висновки позивачів у цій частині ґрунтуються на обмеженому текстуальному тлумаченні умовних позначень оновленого Генерального плану міста Ірпеня 2018 року (наявності слова «реконструкція» в поясненні до зони, якою позначений спірний квартал) і не враховують дійсного призначення кварталу, зарезервованого під багатоквартирну забудову. 
		З урахуванням викладеного суд не встановив невідповідності МУО №0172 вимогам містобудівної документації, про які стверджують позивачі.
		Вирішуючи подібний спір, Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року в справі №826/13852/17 зазначив, що законним способом узгодження різних інтересів у сфері містобудування є громадське обговорення. Процедура громадського обговорення є запобіжником порушення важливих інтересів різних груп та осіб та забезпечує їх виявлення та врахування під час прийняття рішень у сфері містобудування.
		Відповідно до статті 21 згаданого Закону [№ 3038-VI] громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		Відтак, слід виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
		В контексті вказаних висновків суд зазначає, що позивачами не було надано доказів, які б свідчили про те, що оновлений Генеральний план міста Ірпеня, затверджений рішенням Ірпінської міської ради від 19 грудня 2018 року №4574-62-VII, був розроблений з порушенням вимог законів чи державних будівельних норм і правил, зокрема без громадських обговорень. 
		Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні і достатні докази на користь того, що МУО №0172 не відповідають оновленому Генеральному плану міста Ірпеня 2018 року, вимоги позивачів про визнання протиправними та скасування МУО №0172 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
		Беручи до уваги, що вимоги позивачів в частині скасування дозволу на виконання будівельних робіт №КС112192771312 обґрунтовані тими ж підставами і зводяться до тверджень про незаконність МУО №0172 з причин їх невідповідності вимогам Генерального плану міста Ірпеня 2018 року, у їх задоволенні як похідних суд також відмовляє.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Доказів, які б спростували доводи відповідачів, позивачі під час розгляду справи не надали.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
		У судовому засіданні 15 березня 2021 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 31.03.2021 р. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.    
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Кушнова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...