Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 494/421/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2021. Зареєстровано: 04.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.
Дата набрання законної сили: 08.07.2021
Результат оскарження 08.07.2021 Одеський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/499/3/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160260000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Іванівський районний суд Одеської області    
		 
		Іванівський районний суд Одеської області
		 
		Справа № 494/421/18 
		Провадження № 1-кп/499/3/21 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 квітня 2021 року смт. Іванівка
		   
		 
		Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , адвоката потерпілої ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області справу за обвинувальним актом кримінального провадження №12018160260000022, внесеного до ЄРДР від 18.01.2018 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця с. Червоноармійське Котовського району, Республіка Молдова, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітній дітей не маючого, раніше не судимого;
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уроженця м. Березівка Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, 
		у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.01.2018 року, приблизно о 20:30 годині, точний час судом не виявилося можливим встановити, обвинувачений ОСОБА_4 разом з обвинуваченим ОСОБА_6 знаходилися на території автовокзалу в м. Березівка Одеської області біля магазину «Парус» за адресою вул. Побєди 18 в м. Березівка Одеської області та на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків вчинили бійку з потерпілим ОСОБА_10 , в ході якої, з метою реалізації свого раптово виниклого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , не бажаючи настання негативних наслідків у виді смерті потерпілого, спільно завдали останньому невизначену кількість ударів в область обличчя та декілька ударів в область живота, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а саме закрита черепно-мозкова травма, закрита тупа травма грудної клітини та живота, від яких ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у реанімаційному відділені КУ «Одеська обласна клінічна лікарня. 
		 
		Таким чином, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , своїми умисними протиправними діями заподіяли потерпілому ОСОБА_10 умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені групою осіб, як такі, що спричинили смерть потерпілого, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
		 
		ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину визнав частково, зазначив, що не наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 руками, а лише два рази вдарив ногою в область живота з метою свого захисту від дій ОСОБА_10 . Також обвинувачений ОСОБА_4 відзначив, що цивільний позов потерпілої визнає частково, а саме матеріальну шкоду в повному обсязі з урахуванням відшкодованої суми у розмірі 7070,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 64583,00 грн. 
		Захисник ОСОБА_4 просила суд перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.2 ст.121 КК України на ст.124 КК України, оскільки на її думку в ході досудового та судового слідства не було встановлено, що ОСОБА_4 наніс хоч один удар потерпілому в область голови, від якого могла б настати смерть потерпілого, тому причинний зв`язок між діями ОСОБА_4 та настанням наслідків (смерті потерпілого) відсутні. 
		У судовому засіданні ОСОБА_4 по обставина справи показав, що 17.01.2018 року приблизно між 19:00 та 20:00 годинами він з пасинком ОСОБА_6 пішли до автовокзалу в м. Березівка щоб випити кави та купити сигарет. Після того, як вони вийшли з магазину «Парус», до них підійшов потерпілий ОСОБА_10 , який був в стані алкогольного сп`яніння та наполегливо кликав його на приватну розмову, на що він врешті-решт погодився. При цьому обвинувачений вказав, що раніше ОСОБА_10 знав, вони працювали таксистами, при зустрічі віталися, жодних сварок та конфліктів у них раніше не було. Відійшовши вдвох з ОСОБА_10 за приміщенням магазину, де було дуже погане освітлення, та між ними почалася суперечка, а саме ОСОБА_10 просив йому, щоб він не підвозив більше на таксі громадянку ОСОБА_11 , з якою ОСОБА_10 мав близькі стосунки, на що він відповів «вона тобі що, дружина?». Після даних слів ОСОБА_10 дуже розлютився, вихопив з кишені ніж та приставив до його щоки, від чого утворився невеликий поріз. Він відштовхнув потерпілого від себе та двічі вдарив ногою в область живота потерпілого, при третьому ударі ОСОБА_10 схопив його за ногу та він упав на землю, відчув гострій біль в області лівої руки та почав кричати від болю, в цей час ОСОБА_10 відійшов від нього. На крик до нього підбіг його пасинок ОСОБА_6 , та запитав що сталося, а ОСОБА_10 в цей час стояв за спиною ОСОБА_6 та кривав, щоб ОСОБА_6 не вмішувався, а то він його заріже, на що ОСОБА_6 розвернувся та вдарив ОСОБА_10 двічі по обличчю, від чого ОСОБА_10 упав на землю, а ОСОБА_6 ще тричі вдарив його по обличчю, оскільки ОСОБА_10 не хотів випускати ніж з рук. Після чого ОСОБА_10 викинув ніж, ОСОБА_6 допоміг йому ( ОСОБА_4 ) підвестися та вони пішли з місця події до входу в магазин. Вийшов власник магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ОСОБА_6 дав йому кошти, а він виніс пляшку води, в цей час до них підійшов ОСОБА_10 , який був в крові, умився водою, забрав її та пішов у невідомому напрямку. В той час у нього (обвинуваченого) дуже сильно боліла рука, та він попросив ОСОБА_6 придбати йому горілки (250 грам) щоб послабити біль. ОСОБА_4 відзначив, що 17.01.2018 року було три роки та три дні, як він взагалі не вживав спиртного. Через невеликий проміжок часу вони з ОСОБА_6 вирішили піти до будинку ОСОБА_10 , щоб розібратися в даній ситуації мирним шляхом, однак ОСОБА_10 не було на той час вдома, вийшла його дружина. Вони з ОСОБА_6 повернулися на автовокзал, взяли чаю, а потім пішли в лікарню, оскільки в нього ( ОСОБА_4 ) дуже сильно боліла рука, в лікарні йому наклали гіпс. Після лікарні знову повернулися на автовокзал, а потім пішли додому. Більше в той вечір ОСОБА_10 вони не бачили та не зустрічали. Вказав, що очевидців їх конфлікту та сутички не було. Зазначив, що до поліції з приводу отримання тілесних ушкоджень не звертався, тому що даний конфлікт хотів врегулювати мирним шляхом. Також відзначив, що дійсно в місті Березівка де він проживав, його знайомі називали « ОСОБА_12 », оскільки він родом з Республіки Молдова.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , не заперечуючи нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті, провину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, а саме заперечував вчинення кримінального правопорушення групою осіб, цивільний позов потерпілої визнав частково, а саме матеріальну шкоду в повному обсязі з урахуванням відшкодованої частини у розмірі 7070,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 64583,00 грн. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просила суд виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку за ч.2 ст.121 КК України, як вчинення злочину групою осіб, як таку що не знайшла свого підтвердження в ході досудового та судового розгляду, та просила суд з урахуванням особи обвинуваченого, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин призначити покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст.69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі санкції ч.2 ст.121 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 показав суду, що 17.01.2018 року у вечірній час доби він з своїм вітчимом ОСОБА_4 пішли до магазину «Парус», який знаходиться на автовокзалі, щоб купили кави та сигарет. Коли вони з ОСОБА_4 та власником магазину вийшли на вулицю, розмовляти, в цей час до них підійшов ОСОБА_10 , який був в стані алкогольного сп`яніння та покликав ОСОБА_4 на розмову за магазин, ОСОБА_4 спочатку не хотів йти з ОСОБА_10 , але той був наполегливий та ОСОБА_4 згодився на його пропозицію, вони вдвох пішли за магазин, власник магазину зайшов в середину магазину, а він ( ОСОБА_6 ). відійшов на декілька метрів, поговорив з мамою по телефону та почув крики за магазином, начебто відбувалася бійка, він швидко підійшов до місця де були ОСОБА_4 та ОСОБА_10 та побачив ОСОБА_4 , який сидів навприсідки та стогнав, сказав йому, що напевно зламав руку. Він ( ОСОБА_6 ) намагався допомогти ОСОБА_4 підвестися, та в цей час почув ззаду крики та лайливі слова, на що повернувся та побачив, що ОСОБА_10 з ножем, та задля щоб уникнути тілесних ушкоджень, він, діючи на випередження, двічі вдарив його по обличчю правою рукою, в результаті чого ОСОБА_10 впав на землю на коліна лицем донизу, однак не хотів викидати ніж, після чого він його ще тричі вдарив в такий же спосіб в область голови, точно не бачив куди, і лише тоді ОСОБА_10 викинув ніж, при цьому ОСОБА_10 знаходився в положенні «навкарачки». Після чого він ( ОСОБА_6 ) допоміг підвестися ОСОБА_4 та вони пішли до магазину. В магазині він придав на прохання ОСОБА_4 пляшку горілки (250 гр.) та пляшку води, щоб ОСОБА_10 умився, тому що його лице було в крові. Після того, як ОСОБА_10 умився водою, він забрав залишки води та пішов з автовокзалу, після даних подій ОСОБА_10 вони більше не бачили. Разом з ОСОБА_4 вони ще трохи постояли на автовокзалі, ОСОБА_4 повідомив йому, що сутичка з ОСОБА_10 у них сталася через те, що ОСОБА_10 приревнував його до своєї коханки Можарової. Також ОСОБА_4 захотів піти до ОСОБА_10 додому, щоб спокійно розібратися в даному конфлікті, однак вдома ОСОБА_10 не було, про що їм повідомила його дружина. Потім вони пішли на автовокзал знову, по дорозі, біля лікарні зустріли свата ОСОБА_10 та розповіли йому, що відбувалося. Надалі повернулися на автовокзал, зайшли в магазин взяли чаю, після чого вони пішли в лікарню десь близько 22:00. В лікарні ОСОБА_4 надали допомогу, наклали гіпс, після чого їх, чоловік доньки ОСОБА_4 підвіз до автовокзалу та звідти вони пішли додому. Також повідомив, що ОСОБА_10 особисто раніше не знав, лише в лице. Відзначив, що ОСОБА_4 не був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він три роки не вживає алкоголь. Він ( ОСОБА_6 ) також був тверезий. Під час сутички з ОСОБА_10 жодних тілесних ушкоджень він не отримував. З приводу намагання ОСОБА_10 напасти на нього в поліцію не звертався.
		Також показав суду, що коли потерпілий ОСОБА_13 наближався до нього з ножем на його думку потерпілий був у стані сильного алкогольного сп`яніння оскільки у останнього була не стійка хода. 
		 
		Потерпіла та її представник у судовому засіданні на задоволені цивільного позову наполягали в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просили суд визнати обвинувачених винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		 
		Незважаючи на неповне невизнання обвинуваченими вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, їх вина в повному об`ємі доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		Показами потерпілої про те, що 17.01.2018 року їй зателефонували з лікарні та повідомили, що ОСОБА_10 доставлений швидкою до лікарні в тяжкому стані. В лікарні, поки ОСОБА_10 був у свідомості, він повідомив їй, що його побив « ОСОБА_12 », він же ОСОБА_4 разом з якимось родичом. Вказала, що ножі з їх будинку не зникали. Зазначила, що ОСОБА_10 був не конфліктною людиною, також їй відомо, що між її чоловіком та ОСОБА_4 відбувалися іноді сварки на ґрунті встановлених цін на таксі, оскільки вони були таксистами.
		Так, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які були близькими родичами потерпілого ОСОБА_10 загалом вказали, що 17.01.2018 року пізно ввечері їм зателефонувала дружина потерпілого  ОСОБА_8 та повідомила, що потерпілий ОСОБА_10 знаходиться в лікарні, куди вони одразу приїхали. В лікарні, ОСОБА_10 (потерпілий), окремо кожному зі свідків повідомив, що його побив таксист «Молдаван» разом з сином ОСОБА_15 . Інших осіб в той час в приміщені не було. Також свідки вказали на стан потерпілого, який був дуже побитий, а саме в області голови. Свідок ОСОБА_10 охарактеризував потерпілого, як спокійну, не конфліктну людину, порядного сім`янина.
		Свідок ОСОБА_16 , який 17.01.2018 року був черговим лікарем у лікарні, вказав, що ОСОБА_10 був доставлений в лікарню в тяжкому стані, від нього відчувався запах алкоголю, ОСОБА_10 особисто повідомив йому, що напередодні вживав алкогольні напої. При цьому відзначив, що будь-якого ножа при ОСОБА_10 не було.
		Свідок ОСОБА_17 повідомив, що 17.01.2018 року приблизно після 21:00 год. він почув, що на вулиці сильно гавкають собаки, вийшов на вулицю та побачив, що по дорозі йшли сусіди, сусідка кричала, що біля річки хтось є, однак там було дуже темно та слизько, оскільки берег річки є крутим, він взяв телефон, увімкнув на ньому ліхтарик, спустився до річки та побачив біля води чоловіка, який повідомив йому, що його звати ОСОБА_18 та сказав, що його побили, попрохав викликати швидку, що ним і було зроблено. Швидка приїхала дуже швидко. Також показав суду, що ОСОБА_10 вказував на те, що його побив « ОСОБА_12 », конфлікт у них відбувся через жінку. Ножа та інших сторонніх предметів у ОСОБА_10 він не бачив. Вказав, що окрім гавкіту собак, інших сторонніх звуків він не чув.
		Свідок ОСОБА_19 показала суду, що 17.01.2018 року поверталася додому та почула чоловічий стогін, хтось просив про допомогу, вона почала кричати, вийшов її сусід ОСОБА_17 , увімкнув ліхтарик на телефоні та вони побачили, що біля річки, частково у воді лежить чоловік. При цьому було дуже темно в тому місці та слизько. Вони дістали його з води та викликали швидку. Даний чоловік, який просив про допомогу, повідомив їм, що його побив «Молдаван», сутичка у них відбулася через жінку. Ножа чи інших сторонніх предметів при ньому не бачила, чи перебував він в стані алкогольного сп`яніння, точно сказати не може.
		Свідок ОСОБА_20 показала, що є сусідкою потерпілого ОСОБА_10 близько 18 років, мала з ним близькі стосунки, була його коханкою на протязі останній трьох років до вказаних подій. При цьому відзначила, що ОСОБА_4 знає лише як таксиста, який інколи підвозив її або її дітей. Жодних стосунків з ним ( ОСОБА_4 ) не мала. Про конфлікти між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 їй нічого не відомо. 17.01.2018 року ввечері їй зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що йде на автовокзал, щоб випити чаю. Відзначила, що 17.01.2018 року вона телефонувала ОСОБА_4 як таксисту, щоб він відвіз її дітей у село, однак він так і не приїхав. Повідомила, що ОСОБА_10 по відношенню до неї був дуже ревнивий, намагався її постійно контролювати, тому що дуже сильно кохав її.
		Свідок ОСОБА_21 , який є власником одного з магазину на території автовокзалу в м. Березівка, показав суду, що 17.01.2018 року ввечері він був у своєму магазині на території автовокзалу, знає особисто всіх учасників події, відзначив, що ввечері 17.01.2018 року він особисто підвіз на машині ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до автовокзалу та вони кудись пішли. Потім вони повернулися приблизно о 20:00-20:30 год., ОСОБА_6 стояв з якимись хлопцями, а ОСОБА_4 пішов за магазин «Парус». Перебуваючи в своєму магазині, він почув крик ОСОБА_6 та вибіг на вулицю, підбігши до магазина «Парус», він побачив, що біля нього стояли ОСОБА_4 ОСОБА_6 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , ОСОБА_10 з ними не було, він ( ОСОБА_21 ) лише бачив, що з-за магазину лежали якість ноги на землі, при цьому ОСОБА_4 тримався за руку. Надалі до його магазину під`їхала машина та він пішов в свій магазин. Близько 22:00 год. він бачив, як обвинувачені йшли з лікарні та у ОСОБА_4 була перебинтована рука, також він показав йому подряпину на шиї, ОСОБА_4 сказав, що він побився з ОСОБА_10 . Чи перебували учасники подій в стані алкогольного сп`яніння він однозначно сказати не може, свідчив про те, що ОСОБА_4 перед даної подією цікавився чи в його магазині продається горілка. Відзначив, що жодного ножа не бачив. Також показав, що йому відомо, що ОСОБА_10 мав відносини з ОСОБА_24 , яка в свою чергу також мала відносини з ОСОБА_4 . Однак дану інформацію він знає з чужих слів.
		Свідок ОСОБА_25 , показав суду, що є власником магазину «Парус», який розташований на території автовокзалу в м. Березівка, повідомив, що приблизно в двадцятих числа січня місяця 2018 року десь біля 20:30 год. до нього в магазин зайшов ОСОБА_4 , придбав молоко та вийшов на вулицю. Він бачив, як до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_10 та сказав, що має до нього ( ОСОБА_4 ) розмову, вони відійшли, а він зайшов в магазин. Через хвилин 10 до магазину забігла ОСОБА_23 , яка працювала поруч та кричала про допомогу, оскільки на вулиці була бійка. Поки він вийшов з магазину, бійки вже не було. Він побачив, що стояв біля ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_4 , який сказав йому: «Ти своє отримав? Чи тобі мало?». Він бачив у нього ( ОСОБА_4 ) на шиї кров. В цей час потерпілий ОСОБА_10 знаходився в лежачому положенні, був непритомний. Після чого ОСОБА_6 придбав у нього в магазині пляшку води, якою вмили ОСОБА_10 він прийшов до тями, після чого забрав воду та пішов з території автовокзалу. Також показав, що ножа на місці бійки не бачив, місце бійки не було освітлено. На його думку, ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він ( ОСОБА_4 ) особисто йому (свідку) розповідав, що незадовго до цього вживав алкогольні напої.
		Свідок ОСОБА_26 показав суду, що ОСОБА_4 є його тестем, 17.01.2018 року ввечері, він приїхав до автовокзалу в м. Березівка, до нього підійшли та повідомили, що на автовокзалі бійка, б`ють його тестя, коли він підійшов до місця де стояли люди, бійки вже не було, у ОСОБА_4 була зламана рука та був поріз на шиї та щоці. Надалі він відвіз ОСОБА_4 до лікарні, де йому надали допомогу, та вони повернулися на автовокзал, щоб випити чаю, після чого пішли кожен додому. Очевидцем бійки не був. Більше нічого не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_27 показав суду, що 17.01.2018 року, ввечері, він разом з ОСОБА_26 приїхали до автовокзалу в магазин «Парус», він зайшов в магазин ОСОБА_21 та почув суперечку між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , він не пам`ятає, що вони кричали начебто сварилися через якусь жінку. При цьому ОСОБА_10 сидів навприсядки, а ОСОБА_4 стояв над ним та тримав його за верхній одяг. Надалі він бачив, як ОСОБА_10 тримав ОСОБА_4 за верхній одяг, а ОСОБА_4 відштовхнув його щоб вирватися. Самої бійки він не бачив. 
		Свідок ОСОБА_28 показав, що 17.01.2018 року, пізно ввечері він стояв на вулиці, було темно, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , та ще декілька осіб, проходили повз нього, як вже потім стало відомо, це було після бійки, повідомили, що йдуть до ОСОБА_10 додому та розповіли, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 була бійка, однак вони швидко повернулися, на його думку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були трохи на підпитку.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні вказав, що подій, які відбувалися 17.01.2018 року не пам`ятає, за згодою учасників процесу після оголошення протоколу його допиту на стадії досудового розслідування, вказав, що в той час надав правдиві покази, відповідно до яких зазначив, що 17.01.2018 року на протязі дня, на прохання ОСОБА_4 , який є його дядьком, купував останньому горілку та приносив її за місцем мешкання останнього.
		Допитай у судовому засіданні в якості експерта, судово-медичний експерт ОСОБА_30 показав суду, що потерпілий не міг отримати наявні у нього ушкодження, вказані у висновку експерта внаслідок падіння. Також відзначив, що потерпілий ОСОБА_10 не міг після отримання вказаних тілесних ушкоджень, що зазначені в експертизі розповідати обставини пригоди та пересуватися, однак у таких випадках може визначатися світлий проміжок часу, коли особа може розмовляти та пересуватися, тобто така обставина не виключається, цей проміжок часу визначається від 1 год до 2 год, але не більше. Відзначив, що у потерпілого ОСОБА_10 були відсутні тілесні ушкодження, які б свідчили про оборону потерпілого чи його напад на іншу особу, однак у потерпілого було наявне ушкодження правої кисті, яке виникло від удару тупого предмету, та могло виникнути як при падінні так і нанесені удару даної рукою. Ушкодження наявні в потерпілого могли виникнути в короткий проміжок часу, на протязі декількох годин, великої різниці між їх отриманням немає. Травма тулуба у вигляді перелому ребра з розривом нирки та інші ушкодження погіршували стан потерпілого, але причиною смерті не стали, однак при відсутності травми тулуба вірогідність зберегти життя потерпілого була можлива. Ушкоджень, які були б характерні для падіння з висоти свого зросту у ОСОБА_10 виявлено не було. Крововилив у головному мозку потерпілого не міг виникнути від інсульту, а виник внаслідок отриманої травми.
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 жодних свідчень, які б стосувалися подій, які відбулися 17.01.2018 року суду не надали, тому їх покази суд не бере до уваги.
		 
		Також вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 доведена в судовому засіданні письмовими доказами по справі, а саме:
		 
		Витягом з ЖЕО № 195 від 17.01.2018 року, зі змісту якого вбачається, що 17.01.2018 року до Березівської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_3 , з д/з ЗЧМТ, СГМ, гематома пароорбітальної області з права, рублена рана лоба з права.
		Протоколом огляду місця події та фототаблиці до нього від 20.01.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було встановлено та зафіксовано місце скоєння злочину  ділянка місцевості, яка розташована біля автовокзалу в АДРЕСА_4 , між магазином «Парус» та металевою будкою без назви, на яку (ділянку місцевості) вказували обвинувачені та свідки, та де було вилучено чоловічу кепку типу бейсболка чорного кольору.
		Протоколом огляду місця події та фототаблиці до нього від 20.01.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було встановлено та зафіксовано ділянку місцевості, де було знайдено потерпілого ОСОБА_10 , яка розташована навпроти будинку №18 по вул. Крупській в м. Березівка Одеської області біля річки Тілігул, на яку (ділянку місцевості) вказували свідки.
		З копії лікарського свідоцтва про смерті №72 від 30.01.2018 року, вбачається що потерпілий ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті  напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень.
		Протоколом огляду місця події від 25.01.2018 року, протоколом огляду предмету від 26.01.2018 року та фото таблиць до нього, постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 26.01.2018 року, з яких вбачається, що ОСОБА_8  дружина потерпілого ОСОБА_10 видала речі ОСОБА_10 в яких він був одягнений 17.01.2018 року, а саме куртку чоловічу, окуляри та пасок до штанів, при цьому куртка та окуляри з лівої сторони містять пошкодження, які характерні для отримання під час бійки.
		Протоколом та фототаблицею проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_27 від 31.01.2018р., під час проведення якого свідок показав, що 17.01.2018 року він бачив обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_10 під час сварки, вказавши, що ОСОБА_10 сидів навприсядки, а ОСОБА_4 стояв біля нього та тримав його за верхній одяг, підтвердивши свої покази надані суду під час його допиту в якості свідка.
		Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 15.02.2018 року та диском відеозапису до нього, відповідно до яких ОСОБА_6 показував яким чином вчиняв кримінальне правопорушення, при цьому його покази які він надав суду в щодо обставин кримінального правопорушення повністю збігаються із показами при проведенні слідчого експерименту.
		Висновком експерта №56 від 22.02.2018 року наданого за результатами судово-медичної експертизи підньогтьового вмісту зрізу нігтьових пластин обох рук трупа ОСОБА_10 , відповідно до підсумків якої в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук трупа ОСОБА_10 знайдені епітеліальні клітини, що належать особі (особам) чоловічої генетичної статі, і виявлений білок людини, що не виключає походження крові в піднігтьовому вмісті правої руки трупа ОСОБА_10 від особи (осіб), а клітин в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_10 від чоловіка (чоловіків), в крові якого (яких) містяться вищевказані антигени, у тому числі як від самого потерпілого ОСОБА_10 , так і від ОСОБА_4 .. Зазначений висновок підтверджує покази обвинуваченого ОСОБА_4 в частині того що між ним та потерпілим була бійка та ОСОБА_10 також наніс йому тілесні ушкодження. 
		Відповідно до висновку експерта № 216 від 13.03.2018 року, наданого за результатами судово-медичної експертизи окулярів та куртки потерпілого ОСОБА_10 , вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_10 виявлена на окулярах, куртці потерпілого та її походження не виключає від самого потерпілого ОСОБА_10 .
		 
		Висновком експерта №77 від 05.03.2018року, наданого за результатами судово-медичної експертизи куртки, яка належить ОСОБА_10 , з якої вбачається, що на куртці виявлено численні пошкодження які можливо утворились в результаті ударів рук, ніг. Слідів волочіння та тертя на куртці не виявлено. Вся передня поверхня куртки, рукава та часткова спинка з накладаннями пилу, підсохлого бруду та буро-коричневої речовини, що схожа на кров, механізм утворення яких не представляється можливим.
		Відповідно до висновку експерта № 96 від 28.02.2018 року, наданого за результатами судово-медичної експертизи бейсболки, вилученої при огляді місця події за адресою АДРЕСА_4 , вбачається, що на бейсболці, вилученої при огляді місця події виявлені потові виділення при встановленні групової належності яких виявлені антигени властиві ОСОБА_10 .
		Висновком експерта №15 (72) від 13.03.2018 року, який було складено за наслідками проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті громадянина ОСОБА_10 , відповідно до підсумків якої встановлено, що на трупі ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: садно лобної області, синці: правого та лівого надбрів`я, повік правого ока, крововилив слизової оболонки верхньої губи, крововилив м`яких покровів голови з внутрішньої поверхні лобної області, крововилив в висковому м`язі справа, субарахноїдальний та контузійні та внутрішньомозкові крововиливи головного мозку. Закрита тупа травма грудної клітини та живота: синець поперекової області зліва, поперечний перелом 11-го лівого ребра. Забій, розрив лівої нирки. Заочеревна гематома зліва, крововилив у брижу нисхідного відділа ободової кишки.
		Кожне із тілесних ушкоджень (садно та синці, крововилив в висковому м`язі та внутрішньомозкові крововиливи) на обличчі у ОСОБА_10 , могли бути утворені при нанесенні ОСОБА_4 одного удару кулаком руки в обличчя ОСОБА_10 та закрита травма грудної клітини та живота від двох ударів ногою в область живота ОСОБА_10 .
		Тілесні ушкодження ОСОБА_10 , а саме черепно-мозкова травма у вигляді: садна, синців, крововилив слизової оболонки верхньої губи, крововилив м`яких покровів голови з внутрішньої поверхні лобної області, крововилив в висковому м`язі справа, забоя головного мозку з внутрішньомозковими гематомами та травма грудної клітини і живота у вигляді синця поперекової області, перелома ребра, розривів лівої нирки, заочеревна гематома зліва, крововилив у брижу нисхідного відділа ободової кишки, як у своїй сукупності так і кожна група окремо (голова, тулуб) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв`язку з черепно-мозковою травмою: садно, синці обличчя, крововиливів слизової оболонки верхньої губи, крововиливів м`яких покровів голови, правого вискового м`яза, крововилива під м`якою мозковою оболонкою (субарахноїдального), вогнищевих крововиливів в корі та внутрішномозкових крововиливів. Безпосередньою причиною смерті є набряк головного мозку.
		Кожне із тілесних ушкоджень (садно та синці, крововилив в висковому м`язі та внутрішньомозкові крововиливи) голови у ОСОБА_10 , могли бути утворені при нанесенні ОСОБА_6 п`яти ударів кулаком руки в обличчя ОСОБА_10 .
		Закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_10 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та смерть його знаходиться у прямому причинному зв`язку з травмою голови.
		При падінні з висоти власного роста та ударах обличчям об землю та бордюр, як правило виникають ушкодження на виступаючих ділянках тіла, таких як ніс, підборіддя, яких немає на голові трупа ОСОБА_10 .. Садно та лобі та синці в області надбрівних дуг вкрай маловирогідно могли виникнути при падінні та ударом лобною частиною голови об бетонований бордюр.
		Внутрішньомозкові крововиливи у ОСОБА_10 , які призвели до настання смерті не могли утворитися при захворюванні - інсульті, на це вказує наявність тілесних ушкоджень на обличчі у вигляді садна, синців, крововиливів в слизову оболонку та висковий м`яз, а також наявність травматичних крововиливів головного мозку - за результатами гістологічного дослідження.
		Ушкодження голови у ОСОБА_10 , а саме: садно лобної області, синці: правого та лівого надбрів`я, повік правого ока, крововилив слизової оболонки верхньої губи, крововилив м`яких покровів голови з внутрішньої поверхні лобної області, крововилив в висковому м`язі справа, субарахноїдальний та контузійні і внутрішньомозкові крововиливи головного мозку являють собою єдиний нерозривний комплекс черепно-мозкової травми та проводити оцінку окремими частинами неможливо.
		З дослідженого висновку експерта №72 від 14.02.2018 року, який було складено за наслідками проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті громадянина ОСОБА_10 , яка було розпочата 30.01.2018 року, встановлено, що На трупі ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: садно лобної області, синці: правого та лівого надбрів`я, повік правого ока, крововилив слизової оболонки верхньої губи, крововилив м`яких покровів голови з внутрішньої поверхні лобної області, крововилив в висковому м`язі, справа, субарахноїдальний та контузійні та внутрішньомозкові крововиливи головного мозку. Закрита тупа травма грудної клітини та живота синець поперекової області зліва, поперечний перелом 11-го лівого ребра. Забій, розрив лівої нирки. Заочеревна гематома зліва, крововилив у брижу нисхідного відділу ободової кишки. Синці: переденьо-внутрішньої поверхні лівого плеча та тильної поверхні правої кисті.
		Перераховані тілесні ушкодження виникли від ударів тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженною травмуючою поверхнею. В цих ушкодження не встановлено індивідуальних ознак травмуючого предмета.
		Від момента утворення тілесних ушкоджень, до настання смерті ОСОБА_10 могло пройти близько 12-ти днів, на це вказує характер цвітіння синців, садна під скоринкою, а також за результатами гістологічного дослідження в ушкоджених тканинах нерівномірної перифокальної клітинної реакції з проліферацією.
		Ушкоджень на тілі потерпілого, характерних для самооборони не встановлено.
		В момент отримання тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_10 був звернений обличчям та лівою боковою поверхнею тулуба до травмуючих предметів та нападника, на це вказує локалізація ушкоджень на голові та тулубі.
		Тілесні ушкодження у ОСОБА_10 могли бути отриманими при обставинах показаних ОСОБА_4 , тобто від ударів (два) в область обличчя кулаком руки та двох ударів в область живота. Тілесні ушкодження у ОСОБА_10 могли бути утворені 17.01.2018 року приблизно о 21:00 годині, на це вказує характер цвітіння синців, садна під скоринкою, а також наявність нерівномірної перифокальної клітинної реакції з проліферацією в ушкоджених тканинах за результатами гістологічного дослідження.
		Тілесні ушкодження у ОСОБА_10 могли бути утворені приблизно в один проміжок часу, на це вказує характер саден, синців, крововиливів, розривів, перелома.
		Тілесні ушкодження у ОСОБА_10 виникли від ударів з силою, достатньої для їх утворення. Наявність саден, синців, крововиливі в м`яких покровах та м`язах, перелом вказують на безпосереднє прикладання травмуючої сили. Тобто на обличчі: в лобній області, в області правого та лівого надбрів`я, в області повік правого ока, в висковій області справа, верхньої губи, тобто не менше п`яти місць прикладання, в поперековій області зліва, лівого плеча та правої кисті. Черепно-мозкова травма, подібна тій яка є у ОСОБА_36 , з наявність вогнищевих, внутрішньомозкових крововиливів головного мозку та підоболочечних крововиливів, як правило супроводжується швидкою втратою свідомості та, відповідно, відсутності можливості до виконання потерпілим після завдання йому тілесних ушкоджень будь яких дій: пересуватися, говорити та інше. Відзначено, що у деяких потерпілих може визначатися так званий «світлий проміжок» який враховує десятки хвилин-години, на протязі якого вони зберігають можливість до самостійних дій. Тілесні ушкодження у ОСОБА_10 , а саме черепно-мозкова травма у вигляді забоя головного мозку з внутрішньо мозковими гематомами та травма грудної клітини і живота у вигляді перелома ребра, розривів лівої нирки, як у своїй сукупності так і кожна група окремо мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Синці лівого плеча та правої кисті мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Смерть ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв`язку з черепно-мозковою травмою:    садно, синці, обличчя, крововиливів слизової оболонки верхньої губи, крововиливів м`яких покровів голови, правого вискового м`яза, крововилива під м`якою мозковою оболонкою (субарахноїдального), вогнищевих крововиливів в корі та внутрішньомозкових крововиливів. Безпосередньою причиною смерті є набряк головного мозку.
		При судово-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_10 виявлено 0,97% етилового алкоголю. Указана концентрація етилового алкоголю у крові ОСОБА_10 могла відповідати легкому ступеню алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до висновку експерта №7 від 05.02.2018 року, наданого за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 від 20.01.2018 року при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: одне садно шиї, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці. Враховуючи морфологічні особливості тілесних пошкоджень, механізм їх утворення може бути наступним: садно шиї могло утворитися від дії твердого предмета, який, можливо, міг мати гострий кінець чи край; закритий перелом лівої променевої кісти в типовому місці міг утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту з упором на ліву руку. Виявлене у ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки потягло за собою тривалий розлад здоров`я (понад 21 день) і за цим критерієм відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Садно шиї відноситься до легких тілесних ушкоджень. 
		Відповідно до висновку експерта №17 від 09.02.2018 року, наданого за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 08.02.2018 року при судово-медичній експертизі тілесні ушкодження не виявлені.
		 
		Співставивши та проаналізувавши покази обвинувачених, свідків, експерта та письмові докази по справі, суд критично ставиться до показів обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в частині того, що вони наносили тілесні ушкодження потерпілому як спосіб захисту від його протиправних дій, тобто перевищення меж необхідної оборони, а також відсутності у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину групою осіб та розцінює їх покази як намагання уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Закріплене в ст.36КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 ч. 3 Конституції України).
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
		Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним нанесення тілесних ушкоджень особі, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Так судом встановлено, що злочин обвинуваченими вчинено в людному місці, що не позбавляло останніх покликати про допомогу у разі протиправних дій з боку інших осіб, доказів, які б підтверджували ту обставину, що потерпілий здійснював на них напад із застосуванням ножа, на що посилаються в своїх показах обвинуваченні, суду не надано. Так, висновок експерта №7 від 05.02.2018 року, наданого за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 від 20.01.2018р. підтверджує, що у ОСОБА_4 наявне тілесне ушкодження у виді одного садна шиї, що могло утворитися від дії твердого предмета, який, можливо, міг мати гострий кінець чи край, однак, в вказано вище, доказів, що це був ніж, суду не надано.
		При розвитку подій під час бійки, на які вказував ОСОБА_4 , виходячи з його показів, а саме в частині його оборони від дій ОСОБА_10 , у разі наявності ножа у потерпілого та реального бажання заподіяти йому ( ОСОБА_4 ) тілесні ушкодження, потерпілий, на думку суду, мав таку можливість з моменту нанесення йому ударів ногами та після падіння обвинуваченого ОСОБА_4 , однак ОСОБА_10 цим не скористався, що спростовує покази ОСОБА_4 в частині нападу на нього потерпілого ОСОБА_10 .
		Покази ОСОБА_4 щодо вчинення дій, які характеризуються як самооборона, відносно ОСОБА_10 не знайшли також свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки спростовуються показами свідка ОСОБА_27 , який показав суду, що 17.01.2018 року ввечері він бачив, як на території автовокзалу між двома магазинами у проході, між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 відбувався конфлікт, чув їх крики та бачив, що ОСОБА_10 сидів навприсядки, а ОСОБА_4 стояв над ним, тримаючи за верхній одяг, що також підтверджується даними протоколу та фототаблиці проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_27 від 31.01.2018 року, оскільки з наведеного вбачається, що потерпілий перебував у такому положенні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , яке виключає можливість вчинення ним активних дій, які ОСОБА_4 міг би розцінити як небезпечне посягання на його життя чи здоров`я.
		 
		 
		 
		Зважаючи на фізичні данні обвинувачених, які мали перевагу над потерпілим у бійці, що підтверджується висновком експерта №15 (72) від 19.03.2018 року та №72 від 18.02.2018 року, відповідно до яких незначна кількість ударів нанесених ними потерпілому призвело до отримання останнім тяжких тілесних ушкоджень, які призвели в своїх сукупності до смерті ОСОБА_10 , суд розцінює покази ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в частині самозахисту, як намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
		Виходячи із фактичних обставин кримінального провадження судом встановлено, що в діях потерпілого суспільно небезпечного посягання не було, оскільки дії ОСОБА_10 не становили загрози для життя чи здоров`я обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , так як з показань самих обвинувачених, вони розцінювали його стан як перебування у сильному алкогольному сп`янінні. Також при встановлені даної обставини, судом взято до уваги, що дії ОСОБА_10 , щодо можливого бажання заподіяти шкоду обвинуваченим не носили активний характер, що підтверджується показами самих обвинувачених. 
		Крім цього, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_30 підтримав повністю наданий ним висновок № 15(72) від 19.03.2018 року та висновок № 72 від 14.02.2018 року та відзначив, що у потерпілого ОСОБА_10 були відсутні тілесні ушкодження, які б свідчили про оборону потерпілого чи його напад на іншу особу, однак у потерпілого було наявне ушкодження правої кисті, яке виникло від удару тупого предмету, та могло виникнути як при падінні так і нанесені удару даної рукою. Ушкодження наявні в потерпілого могли виникнути в короткий проміжок часу, на протязі декількох годин, великої різниці між їх отриманням немає. Травма тулуба у вигляді перелому ребра з розривом нирки та інші ушкодження погіршували стан потерпілого, але причиною смерті не стали, однак при відсутності травми тулуба вірогідність зберегти життя потерпілого була можлива. Ушкоджень, які були б характерні для падіння з висоти свого зросту у ОСОБА_10 виявлено не було.
		Суд вважає, що перелічені вище докази та встановлені судом обставини, вказують на те, що дії двох обвинувачених були спрямовані на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, оскільки саме при їх спільних діях було подолано опір потерпілого.
		При цьому, приходячи до таких висновків, суд враховує ту обставину, що обвинувачені після скоєного злочину, спілкуючись зі свідками, які були допитані судом, жодному з них не вказували на причину своїх дій як захист від протиправних дій ОСОБА_10 , який на момент конфлікту погрожував їм ножем, також є встановленим той факт, що обвинувачені до органів поліції з заявами щодо неправомірних дій потерпілого ОСОБА_10 не зверталися. При цьому з дослідної частини висновку №7 від 05.02.2018 року вбачається, що при зверненні до лікарні 17.01.2018 року ОСОБА_4 про наявність легкого тілесного ушкодження у виді порізу на шиї не відзначав та лікаря про отримання травми у виді перелому руки внаслідок нападу на нього не повідомляв, вказавши що отримав травму у побуті. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
		Група осіб без попередньої змови - це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленності між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об`єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення. Діючи як співвиконавці, вони можуть разом розпочинати виконання об`єктивної сторони злочину або долучатися до злочину, вчинення якого іншим співвиконавцем вже розпочалося, але ще не закінчилося. Дії таких осіб мають бути погоджені стосовно об`єкта та об`єктивної сторони злочину, і ці особи повинні усвідомлювати, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. 
		 
		Враховуючи вищезазначене, судом було встановлено, що дії обвинувачених повністю підпадають під ознаки вказані в ч.1 ст.28 КК України, оскільки злочин було вчинено спонтанно, без попередньої домовленості між обвинуваченими, їх умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 винник вже на місці злочину, при цьому ОСОБА_6 , розуміючи, що його вітчим ОСОБА_4 має конфлікт з потерпілим, долучився до вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_10 до моменту їх закінчення, оскільки бійка між ними лише призупинилася, у зв`язку з падінням ОСОБА_4 , однак конфлікт вичерпано не було та умисел не закінчено, що підтверджується тією обставиною, що після залишення ОСОБА_10 території автовокзалу обвинувачені ходили до нього додому з метою «розібратися». 
		 
		Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов`язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 доведена в повному обсязі та дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.121КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб та таке, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Що стосується доводів прокурора та потерпілої сторони про визнання обтяжуючої обставини вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд відзначає, що зазначені доводи у ході досудового та судового слідства не були підтверджені доказами поза розумним сумнівом, оскільки покази допитаних в судовому засіданні свідків, які вказували, що на їх думку ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння стверджувального та беззаперечного характеру не мали, інших доказів перебування обвинувачених в стані алкогольного сп`яніння суду не надано.
		 
		При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії тяжких злочинів, беручи до уваги, що ініціатором конфлікту був потерпілий ОСОБА_10 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, приватний підприємець, за місцем проживання характеризується добре, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
		 
		Враховуючи, що обставини які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого відсутні, беручи до уваги сукупність обставин вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність з боку обвинуваченого засудження своїх дій, відношення обвинуваченого до скоєного, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії тяжких злочинів, беручи до уваги, що ініціатором конфлікту був потерпілий ОСОБА_10 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
		Обставин, відповідно вимог ст.66 та ст.67 КК України, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		 
		За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність з боку обвинувачення засудження своїх дій, відношення обвинуваченого до скоєного, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При цьому суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст.69 КК України, оскільки у діях ОСОБА_6 не встановлено обставин, що пом`якшують покарання.
		 
		Запобіжний захід застосований до обвинувачених у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироку законної сили.
		 
		За даним кримінальним провадженням потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 64583,35 грн. матеріальної шкоди та 1000000,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування заявленого позову потерпіла ОСОБА_8 посилається на те, що в результаті умисних дій обвинувачених, які призвели до смерті її чоловіка ОСОБА_10 та як наслідок їй спричинено матеріальну шкоду, яка виразилася у вартості лікування ОСОБА_10 та здійснення витрат на його поховання. Крім цього, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 їй було завдано моральну шкоду, яка виразилася у переживанні неймовірного горя внаслідок смерті чоловіка, на схилі літ її зроблено вдовою, самотньою жінкою без підтримки люблячої та рідної людини. Її позбавлено чоловіка, який був для неї опорою у житті, порушено звичний уклад її життя. Душевні страждання, пов`язанні з позбавленням життя ОСОБА_10 , який більше ніколи не побачить цей світ, вона переживає й досі. Окрім цього, у зв`язку з трагічними обставинами смерті її чоловіка, вона й досі перебуває в пригніченому стані, що як наслідок спричинило розгляд її здоров`я. Внаслідок скоєного кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_8 вимушена боротися за своє право, відвідувати органи досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим кожного разу згадувати дані трагічні події та переживати горе знову.
		Обвинувачені цивільний позов визнали частково, а саме матеріальну шкоду в повному обсязі з урахуванням вже сплачених 7070,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 64583,00 грн.
		Відповідно до положень ч.5 ст.128КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.129КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Частиною 1 ст.22ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що заподіяла його.
		Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В обґрунтування заявлених вимог в частині матеріальної шкоди щодо відшкодування витрат на лікування та поховання, потерпілою надані відповідні касові документи.
		Враховуючи ту обставину, що обвинувачені в частині матеріальної шкоди позов визнали в повному обсязі, то у відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині, разом з тим до стягнення підлягає сума у розмірі 57583,35 грн., тобто за виключенням з заявленої суми 7000,00 грн., які були сплачені обвинуваченими потерпілій, про що зазначили обвинувачені та у судовому засіданні 11.08.2020 року підтвердила потерпіла.
		Розглядаючи позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.1167ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Статтею 23ЦК передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Вирішуючи питання щодо розміру стягнення з обвинувачених на користь потерпілої морального відшкодування, суд враховує, що внаслідок протиправних дій обвинувачених, які призвели до смерті чоловіка потерпілої, останній заподіяно моральну шкоду, а наслідки для потерпілої є психотравмуючими та обумовили порушення психоемоційної та соціальної сфер існування. Суд врахував, що внаслідок протиправних дій обвинувачених потерпіла перенесла душевні страждання, пережила емоційний стрес, у неї виникла необхідність адаптуватися до нових умов існування та життєдіяльності без її чоловіка, смерть чоловіка обумовила необхідність потерпілої залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на подолання наслідків смерті близької людини.
		Враховуючи глибину і тривалість моральних страждань потерпілої, настання невідворотних наслідків у виді смерті людини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 50000,00 гривень, що відповідає вимогам розумності та справедливості за обставин даного кримінального провадження, враховуючи при цьому ту обставину, що потерпілий ОСОБА_10 був ініціатором конфлікту та потерпілою не доведено обставину погіршення стану її здоров`я.
		 
		Процесуальні витрати по справі відсутні. 
		 
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16.02.2018 року.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_4 строк його попереднього ув`язнення з 16.02.2018 року до набрання даним вироком законної сили з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 діб, тобто до 01.06.2021 року включно.
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16.02.2018 року.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст.72КК України зарахувати ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 16.02.2018 року до набрання даним вироком законної сили з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 діб, тобто до 01.06.2021 року включно.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у рівних частках на користь ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди у розмірі 57583,35 грн. (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 35 копійок).
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у рівних частках на користь ОСОБА_8 суму моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 20.02.2018 року на куртку темно-синього кольору, штани джинсові та кросівки чорного кольору, які належали ОСОБА_6  скасувати.
		Речові докази, а саме: куртку темно-синього кольору, штани джинсові та кросівки чорного кольору, які належали ОСОБА_6  повернути ОСОБА_6 .
		Речові докази  чоловічу шапку, куртку, окуляри та пасок до штанів  повернути ОСОБА_8 .
		 
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Івановський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченими, які утримуються під вартою - протягом тридцяти днів здня його отримання.
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити сторонам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...