Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/496/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2021. Зареєстровано: 05.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.
Дата набрання законної сили: 16.04.2021
Номер судового провадження: 2-а/283/7/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 283/496/21
		Провадження №2-а/283/7/2021
		Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		    31 березня 2021 року                            м. Малин
		Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку, передбаченому ст.ст. 229 ч.4, 286 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача- адвокат Яременко Дмитро Володимирович, до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  інспектор роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гурківський Олександр Валерійович, про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
		встановив:
		Короткий виклад позовних вимог
		12.02.2021 позивач звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи її тим, що 06.02.2021 стосовно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3760182, якою до нього застосовано адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Постанова винесена поліцейським роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Гурківським Олександром Валерійовичем.
		Згідно з даною постановою, 06.02.2021 року 14:58:20 водій керував транспортним засобом (далі  ТЗ), у якого була порушена робота зовнішніх світлових приладів, а саме не працював лівий сигнал гальмування та габаритний ліхтар, також не був укомплектований працездатним вогнегасником та аптечкою, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, чим вчинив порушення ст. 121 ч.1 КУпАП.
		Позивач проситьвизнати протиправноюта скасуватипостанову пронакладення адміністративногостягнення,а провадженняпо справізакрити,оскільки змістпостанови невідповідає дійснимобставинам події,зокрема,місце складанняпостанови тамісце вчиненняпорушення,що зазначенов ній,не відповідаютьфактичному місцюскладання постановита місцюзупинки ТЗполіцією;не дивлячисьна те,що позивачемна місцізупинки ТЗбуло усунутонесправності,на яківказали поліцейські,його,в порушеннявимог п.31.5ПДР України,було притягнутодо відповідальності;подія відбуласяу світлупору доби,а томузастосування донього стягненняза нормою,яка передбачаєвідповідальність затакі порушеннялише втемну порудоби єбезпідставними;сигнал гальмуванняне єзовнішнім світловимприладом врозумінні ПДРУкраїни,а єпопереджувальним сигналом;неукомплектованість ТЗпрацездатним вогнегасникомта аптечкоюне стосуютьсяйого технічногостану тане підпадаютьпід діюч.1ст.121КУпАП. 
		Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою від 16.02.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків.
		18.02.2021 на виконання ухвали суду від 16.02.2021 представником усунуто недоліки, про що подано відповідну заяву. 
		Ухвалою від 22.02.2021 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11.00 год. 03.03.2021, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 31.03.2021. 
		11.03.2021 від представника відповідача Яременко Т.С. надійшов відзив на позовну заяву.
		31.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заява про розгляд справи без участі позивача та представника.
		Представник відповідача та третя особа у судове засідання 31.03.2021 не з`явились, про час, дату і місце повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
		Суд, відповідно до ч. 4 ст.229КАС України розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Позиція позивача
		У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідачем ні у постанові, ні у наданих суду матеріалах, не наведено жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вважає, що відповідач, приймаючи рішення про накладання на позивача адміністративного стягнення, невірно оцінив обставини справи та дав їм невірну правову оцінку, тобто, дії відповідача не відповідали вимогам ст. 245 КУпАП, а в діях позивача  відсутній склад адміністративного правопорушення, що підтверджується наступним. Нормою ч. 1 ст. 121 КУпАП не передбачено відповідальності за неукомплектованість транспортного засобу працездатним вогнегасником та аптечкою, а мова йде лише про технічні несправності. Крім того, посилання відповідача на порушення ОСОБА_1 п. 31.4 ПДР та, відповідно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст.121 КУпАП є безпідставними. Зазначений пункт ПДР визначає зовнішні світлові прилади, за наявності несправностей в яких забороняється експлуатація транспортного засобу. В даному випадку позивач не порушував цього пункту, оскільки на його транспортному засобі зовнішні світлові прилади відповідали вимогам конструкції транспортного засобу, не було порушено регулювання фар, на світлових приладах є розсіювачі, лампи відповідають типу світлового приладу, на світлових приладах не нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Також, навіть, якщо такі несправності виникли в дорозі, відповідно до п.31.5 ПДР позивач мав право усунути їх на місці або з дотриманням запобіжних заходів доїхати до місця стоянки чи ремонту. Лише у відповідності до приписів п.31.6 «б» ПДР забороняється подальший рух транспортного засобу, якщо у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Але в даному випадку позивач також не вчиняв цього порушення, оскільки події за його участю мали місце у світлу пору доби (14:58). Працівники УПП в Житомирській області позбавили позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; наклали стягнення у вигляді штрафу за керування транспортним засобом з технічними несправностями зовнішніх світлових приладів у світлу пору доби; наклали стягнення у вигляді штрафу за керування транспортним засобом з технічними несправностями, які в розумінні ч. 1ст.121КУпАП та п. 31.4.3 ПДР не є тими несправностями, при наявності яких подальша експлуатація транспортного засобу заборонена; не врахували факту усунення позивачем технічних несправностей транспортного засобу одразу на місці його зупинки.
		Позиція відповідача
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача не відповідають дійсності; позивач намагається уникнути відповідальності за порушення ПДР; позивачем не надано жодного доказу на підтвердження справності стоп-сигнала, габаритного ліхтаря та здійснення ним ремонтних робіт, наявності аптечки та вогнегасника; доводи адміністративного позову обґрунтовані посиланням виключно на формальні підстави для скасування спірної постанови, проте вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Натомість, поліцейськими під час розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови грубих порушень закону не допущено, доказів упередженості відповідача щодо позивача не надано, інспектором були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи: позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, строки сплати штрафу та порядок примусового виконання постанови, ознайомлено позивача зі змістом оскаржуваної постанови та роз`яснено порядок її оскарження. Доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР є винесена постанова та відеофіксація події.
		Обставини, встановлені судом
		Зі зміступостанови серіїЕАН №3760182 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.02.2021, складеної інспектором лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області Гурківським Олександром Валерійовичем, встановлено, що 06.02.2021 року 14:58:29, ОСОБА_1 керував ТЗ, у якого була порушена робота зовнішніх світлових приладів, а саме не працював лівий сигнал гальмування та габаритний ліхтар, а також не був укомплектований працездатним вогнегасником та аптечкою, чим порушив п. 31.4 ПДР керування водієм ТЗ, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації,відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП; на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.8).
		Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом
		Між сторонами виник спір щодо правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з ч. 5ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана в межах даної справи постанова серії ЕАН №3760182 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАП, складена інспектором роти №2 батальйону №1 УПП в Житомирській області лейтенантом Гурківським О.В.
		Відповідно достатті 52 Закону України «Про дорожній рух»контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
		Згідно з пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Статтею 222 КУпАПвстановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
		Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушенняПравил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1  126 КУпАП).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		За загальним правиломст.254 КУпАПпро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
		Відповідно до частин 2-4статті 258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		У випадках, передбачених частинами першою та другоюстатті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 4 статті 285КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
		Відповідно до КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
		Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділ І Інструкції №1395).
		Відповідно до пункту 4 розділу ІІнструкції №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
		Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. (п.1 р. III Інструкції № 1395).
		Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р. III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
		Відповідно до пункту 1 розділу IVІнструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у третьої особи, як посадової особи Національної поліції, повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		В той же час, дослідивши сукупність доказів у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		В адміністративних справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності згідно з ч. 2ст. 77 КАС України,покладається на відповідача.
		Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність прийняття ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 121 КУпАП. Твердження представника відповідача у відзиві про те, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог, хоча мав це зробити, не ґрунтується на вимогах закону.
		Відповідач на підтвердження правомірності дій третьої особи надав відеозапис з нагрудної камери інспектора DSJX300015_000015 та запис з автомобільного відеореєстратора IMG_1475, якими заперечує всі обставини, викладені позивачем у позові, однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача.
		В оскаржуваній в межах даної справи постанові серії ЕАН №3760182 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАП, зазначено, що вона винесена 06.02.2021 о 15:22:16 на 86 км автодороги Київ-Чоп, в той же час в постанові не зазначено місця вчинення правопорушення, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП.
		Позивач стверджує, що подія та винесення постанови відбулося на автодорозі Київ-Ковель, а відповідачем жодним доказом зазначена обставина не спростована.
		Суть правопорушення, вказана в постанові, є порушення п. 31.4 ПДР, зокрема, ОСОБА_1 керував ТЗ, у якого була порушена робота зовнішніх світлових приладів, а саме не працював лівий сигнал гальмування та габаритний ліхтар, а також не був укомплектований працездатним вогнегасником та аптечкою.
		Пункт 31.4 ПДР України визначає, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: гальмівна система (п.п. 31.4.1), рульове керування (п.п. 31.4.2);зовнішні світловіприлади (п.п.31.4.3): а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання;склоочисники і склообмивачі вітрового скла (п.п. 31.4.4); колеса і шини (п.п. 31.4.5); двигун (п.п.31.4.6); інші елементи конструкції (п.п. 31.4.7): є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, працездатний вогнегасник.
		Позивач у позові стверджує, що габаритні ліхтарі у ТЗ, яким він керував були справні, а безпосередньо в момент зупинки його працівниками поліції не працював лівий сигнал гальмування, несправність якого на місці зупинки він усунув. При цьому заперечує, що сигнал гальмування відноситься до зовнішніх світлових приладів, на його думку, це є попереджувальним сигналом.
		Вирішуючи зазначену обставину, суд бере до уваги ДСТУ 3649:2010 КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», в пункті 6.1 якого передбачено вимоги до зовнішніх світлових приладів колісних транспортних засобів, серед яких визначено умови щодо кількості, кольору, режиму роботи приладів зовнішніх світлових, до яких серед інших належать світлові сигнальні вогні, зокрема, габаритні вогні, контурні вогні та знак автопоїзда, ліхтар освітлення заднього номерного знака, сигнали гальмування, ліхтар заднього ходу, покажчики поворотів.
		   Таким чином, твердження позивача про те, що сигнал гальмування є лише попереджувальним сигналом і не відноситься до зовнішніх світлових приладів не ґрунтується на вимогах нормативно-правових актів.
		З досліджених відеозаписів події, що були надані відповідачем, достеменно встановити, що у ТЗ під керуванням позивача був несправний лівий габаритний ліхтар, не можливо, оскільки на відеозаписі IMG_1475 (0:00:59) чітко видно, що не працює лише лівий сигнал гальмування, світло (колір) габаритних вогнів ТЗ (як правого, так і лівого) візуально однакове. 
		   Позивач не заперечує факту, що на момент зупинки поліцейськими у ТЗ був несправний лівий сигнал гальмування, однак, він зазначає, що відразу після зауваження усунув вказану несправність на місці події, про що свідчить і запис на відео DSJX300015_000015  00:01:23.
		   Таким чином, судом встановлено, що працівниками поліції, зокрема, третьою особою, було виявлено порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 : 06.02.2021 о 14 годині 58 хвилин у ТЗ, яким керував позивач, не працював лівий сигнал гальмування.
		Позивача за означену несправність ТЗ, яка була усунута ним на місці зупинки, тобто, виконана вимога п. 31.5 ПДР України, притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
		Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
		Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зістатті 9 КУпАПє протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно дост. 252 КУпАП, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність водія наступає у разі керування ним транспортним засобом, що має несправності, зокрема, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
		Таким чином, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, є, зокрема, несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу у темну пору доби, а також інші несправності, з якими експлуатація ТЗ заборонена ПДР України.
		Тобто, вказана норма закону чітко визначає, що керування ТЗ в темну пору доби з несправними зовнішніми світловими приладами буде не лише порушенням ПДР України, а й адміністративним правопорушенням.
		Як вже встановлено судом і не оспорюється жодною із сторін, подія відбулася в світлу пору доби  о 14 годині 58 хвилин, що підтверджується й відеозаписом, наданим відповідачем, таким чином порушення ПДР України, яке було допущено позивачем та виявлено третьою особою, не становило об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки відбулося у світлу пору доби.
		Крім того, не укомплектованість ТЗ працездатним вогнегасником та аптечкою, хоч і є порушенням п.п. 31.4.7 (є) ПДР України, однак, не охоплюється об`єктивною стороною ч. 1 ст. 121 КУпАП. Як озвучено на відеозаписі DSJX300015_000015 (00:00:36) поліцейським, є порушенням, відповідальність за яке передбачена ст. 125 КУпАП.
		Пункт 9 розділу IIIІнструкції №1395передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. 
		З дослідженого відео встановлено, що інспектором, який виніс оскаржувану постанову, не дотримано вимог вказаної Інструкції, оскільки ним не було оголошено, що розпочато розгляд справи, не зазначено, яка справа розглядається, хто та відносно кого її розглядає, не оголошено чітко суть правопорушення, не вислухано клопотання особи, яка притягається до відповідальності, не досліджено доказів, які беруться до уваги при розгляді справи, не оголошено про наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність (відео DSJX300015_000015 (яке розпочинається о 15:27:46)  00:01:04  водій заперечує щодо габаритних вогнів, на що поліцейський повідомляє, що все зафіксовано на відео, 00:02:53  поліцейський зазначає: «що розбиратись, справа вже розглянута», 00:03:06  поліцейський зазначає на зауваження водія щодо доказів, «якщо хотіли подивитись відеодокази, то потрібно було про це говорити»).
		З огляду на викладене, суд вважає, що третьою особою було допущено грубе порушення вимог законодавства в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, яке не є об`єктивною стороною правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 121 КУпАП. 
		Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Стаття 69 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Відповідачем на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови надано відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції DSJX300015_000015 та запис з автовідеореєстратора IMG_1475, при цьому в п. 7 постанови зазначено, що до постанови додаються: відео з нагрудного відео реєстратора ам 00015 та відео із автореєстратора DASH CAMERA 0506. Таким чином, ідентифікаційні дані технічних засобів, що зазначені в оскаржуваній постанові, та дані технічних засобів, що відображаються на наданому відповідачем відео, не співпадають, що виключає можливість прийняття наданого відео у якості належного та допустимого доказу по справі (постанова КАС ВС від 13 лютого 2020 року №524/9716/16-а). Крім того, електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.
		В ходірозгляду справи судом встановлено, що поліцейський роз`яснив водію, що рішення щодо притягнення чи непритягнення водія до адміністративної відповідальності за подібне порушення ПДР України (несправність зовнішніх світлових приладів в світлу пору доби) приймається за бажанням працівників поліції та залежить від поведінки водія (відео DSJX300015_000015 (яке розпочинається о 15:27:46)  00:10:54  «як водій до нас (почав запитувати причину зупинки і т.д.), так і ми»).
		З огляду на виявлене, суд звертає увагу відповідача, що працівники поліції під час виконання службових обов`язків, як посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Під час виявлення порушень ПДР України та при накладенні адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, уповноважені особи повинні неухильно дотримуватись вимог законодавства і не мають права при відсутності законодавчо визначеної дискреції, на власний розсуд, залежно від будь-яких суб`єктивних чинників (наприклад, поведінка водія щодо працівників поліції) притягувати чи не притягувати винувату особу до відповідальності. Особа має бути притягнута до відповідальності за умови вчинення нею протиправного, винного (умисного або необережного) діяння (дії чи бездіяльності), яке посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яке законом передбачена відповідальність.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3760182 від 06 лютого 2021 року складена з порушенням норм статей 121, 276,279,280,283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а в суду є правові підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № ЕАН №3760182 від 06.02.2021.
		Розподіл судових витрат
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції підлягає стягненню сума судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
		Керуючись ст..ст. 5, 6, 9,241-247,286 КАС України, ч.1 ст.121,288, 293 КУпАП,
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Яременко Дмитро Володимирович, до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  інспектор роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гурківський Олександр Валерійович, про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
		Постанову серії ЕАН № 3760182 від 06 лютого 2021 року, винесену інспектором роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом Гурківським Олександром Валерійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП - скасувати.
		Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.02.2021 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліціїв Житомирськійобласті Департаментупатрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні сплаченого судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення виготовлений 05.04.2021.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		   Відповідач: Управління патрульноїполіції вЖитомирській області,юридична адреса:11601,м.Житомир,вул.Покровська, 96.
		 
		Суддя  В.  М.  Хомич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...