Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/20657/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2021. Зареєстровано: 05.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		15.03.2021Справа №  910/20657/20
		Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, оф. 907-3; ідентифікаційний код 42254523)
		до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12а; ідентифікаційний код 04013755)
		про стягнення збитків у розмірі 611 360,35 грн,
		 
		Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - відповідач, ГІОЦ) про стягнення збитків у розмірі 611 360,35 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 4607 від 25.02.2019 в частині перерахування частини доходу від спільної діяльності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20657/20 для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив. 
		01.02.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва до суду від ГІОЦ надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Крім того відповідач просив суд провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
		12.02.2021 до суду через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Товариства надійшла відповідь на відзив.
		18.02.2021 відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Суд відзначає, що беручи до уваги подання позивачем та відповідачем всіх процесуальних документів, передбачених нормами ГПК України, в яких також висвітлена правова позиція кожної сторони, враховуючи також  карантинні обмеження, суд дійшов висновку про відсутність підстав здійснення виклику представників учасників справи до судового засідання.
		10.03.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від ГІОЦ надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до іншої справи Господарського суду міста Києва, а саме справи № 910/3240/21 предметом розгляду якої є визнання недійсним договору № 4607 від 25.02.20219 «Про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП», в тому числі додаткову угоду № 1 до цього договору.
		Ознайомившись із поданою заявою, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні та відмові в зупиненні провадження у справі. Такий висновок суду обґрунтований тим, що виконання обов`язку судом зупинити провадження в справі може бути реалізований, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
		Так, судовий спір про визнання недійсним договору є пов`язаним, проте не створює наслідку неможливості розгляду справи про стягнення грошових коштів на підставі такого правочину. У разі визнання в майбутнього такого правочину недійсним, реалізація права відповідача на перегляд рішення, ухваленого на підставі такого правочину, має відбуватись в межах процесуального інституту перегляду рішень за нововиявленими обставинами.
		Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ СОЛЮШНС» та Комунальним підприємством «ГОЛОВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНООБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР» було укладено Договір № 4607 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП від 25.02.2019 (далі - договір про спільну діяльність). 
		28.12.2019 Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору № 4607 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП від 25.02.2019, якою продовжили термін дії Договору про спільну діяльність до 31.12.2020. 
		Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Договору про спільну діяльність Позивач та Відповідач уклали цей договір про спільну діяльність щодо впровадження, адаптації, використання та надання мобільного додатку «KyivSmartCity», як програмного модулю АСОП з метою надання користувачам АСОП інформаційних послуг, закріплення та розширення своєї частки на ринку послуг та отримання від надання цих послуг прибутку, для досягнення чого зобов`язуються спільно й погоджено вживати необхідні фактичні дії, передбачені цим Договором. 
		Згідно розділу «Визначення термінів» Договору про спільну діяльність АСОП - це Автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності. Відповідно до розділу «Визначення термінів» Договору про спільну діяльність та пункту 3.5 розділу 3 Порядку функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, що затверджений Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 № 1887 оператором АСОП є Відповідач - Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Згідно з розділом «Визначення термінів» Договору про спільну діяльність Мобільний додаток «KyivSmartCity» - це комп`ютерна програма, впровадження і наступне використання якої є предметом цього Договору, за допомогою якої його Сторони планують надавати послуги користувачам АСОП. 
		Право власності на Мобільний додаток «KyivSmartCity» належить Товариству на підставі Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 92713 від 08.10.2019. Як підтверджується викладеними обставинами та документами, доданими до цієї Позовної заяви, Позивач свій обов`язок за Договором про спільну діяльність виконав та передав Відповідачу Мобільний додаток «KyivSmartCity» у користування. 
		У свою чергу, Відповідач прийняв Мобільний додаток та використовує його. Зокрема, Позивач передав Відповідачеві Мобільний додаток «KyivSmartCity» в користування в межах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність на підставі Акта № б/н від 25.02.2019 приймання-передачі мобільного додатку «KyivSmartCity». 
		Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Договору про спільну діяльність майно, створене або набуте Сторонами внаслідок спільної діяльності, складає їх спільну власність. 
		Джерелом формування доходів учасників спільної діяльності за Договором про спільну діяльність, якими є Позивач та Відповідач, є кошти сплачені платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку «KyivSmartCity». Мобільний додаток «KyivSmartCity» використовується Відповідачем до теперішнього часу. 
		Відповідно до пункту 5.6 розділу 5 Договору про спільну діяльність за використання мобільного додатку «KyivSmartCity» кошти розподіляються наступним чином: Позивач отримує 1 % від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку, решта коштів залишається в розпорядженні Відповідача. 
		Згідно із пунктом 5.7 розділу 5 Договору про спільну діяльність щомісяця до 8-го (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем використання мобільного додатку, Позивач оформлює та передає на підписання Відповідачеві акти приймання-передачі наданих послуг.
		На виконання свого обов`язку, визначеного пунктом 5.7 розділу 5 Договору про спільну діяльність, Позивач до теперішнього часу готував та передавав Відповідачу відповідні акти приймання-передачі. 
		У свою чергу, Відповідач із самого початку дії Договору про спільну діяльність та до липня 2020 року підписував вказані акти приймання-передачі та перераховував Позивачеві на його банківський рахунок його частину доходу від спільної діяльності в розмірі 1% від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку. 
		Вказане підтверджується відповідними актами, Звітами про реалізацію транспортних продуктів за липень-жовтень 2020 року згідно Договору № 4607 від 25.02.2019 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП та Довідкою ТОВ «ДІДЖІТАЛ СОЛЮШНС» про платежі, що були сплачені КП «ГІОЦ» на користь ТОВ «ДІДЖІТАЛ СОЛЮШНС» згідно Договору № 4607 від 25.02.2019, наявні в матеріалах справи. 
		Звертаючись із даним позовом до суду Товариство зазначає, що відповідач, починаючи з липня 20020 року та до теперішнього часу незаконно, грубо порушуючи Договір про спільну діяльність, закон та умови співробітництва, повністю припинив виконувати свої обов`язки щодо сплати коштів Позивачеві, незважаючи на те, що Відповідач у теперішній час продовжує використання Мобільного додатку «KyivSmartCity», що належить Позивачу, та продовжує одержувати доходи від такого використання. 
		На виконання пункту 5.7 Договору про спільну діяльність Позивач підготував та направив Відповідачу акти (приймання-передачі наданих послуг) за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року. Зазначені акти були передані Позивачем та отриманні Відповідачем, про що свідчать відтиски штемпеля КП «ГІОЦ» (Відповідача) із зазначенням дат та вхідних номерів на наступних документах, копії яких наявні в матеріалах справи:
		- Супровідний лист № 3108-01 від 31.08.2020 до Акту № 8-01/20 від 31.08.2020;
		- Супровідний лист № 3009-01 від 30.09.2020 до Акту № 9-01/20 від 30.09.2020;
		- Супровідний лист № 0211-01 від 02.11.2020 до Акту № 10-01/20 від 31.10.2020. Згідно вказаних актів суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку «KyivSmartCity» за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року, а також суми заборгованості Відповідача за вказаний період складають:
		- Акт від 31.07.2020 № 7-01/20 звітній період 01.07.2020-31.07.2020 сума коштів 14 230 326,34 грн частка позивача 142 303,26 грн;
		- Акт від 31.08.2020 № 8-01/20 звітній період 01.08.2020-31.08.2020 сума коштів 14 818 745,38 грн частка позивача 148 187,45 грн;
		- Акт від 30.09.2020 № 9-01/20 звітній період 01.09.2020-30.09.2020 сума коштів 16 533 732,04 грн частка позивача 165 337,32 грн;
		- Акт від 31.10.2020 № 10-01/20 звітній період 01.10.2020-31.10.2020 сума коштів 5 553 232,86 грн частка позивача 155 532,32 грн.
		Загальний розмір частки позивач за період з липня 2020 по жовтень 2020 (включно) становить 611 360,35 грн.
		Надходження Відповідачеві вказаних сум коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку «KyivSmartCity» за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року, підтверджується двосторонніми документами в рамках Договору про спільну діяльність, підписаними начальником департаменту розвитку автоматизованих систем оплат КП «ГІОЦ» (Відповідача) та керівником Позивача, наявні в матеріалах справи:
		- Звіт про реалізацію транспортних продуктів за липень 2020 року згідно Договору № 4607 від 25 лютого 2019 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП;
		- Звіт про реалізацію транспортних продуктів за серпень 2020 року згідно Договору № 4607 від 25 лютого 2019 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП;
		- Звіт про реалізацію транспортних продуктів за вересень 2020 року згідно Договору № 4607 від 25 лютого 2019 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП;
		- Звіт про реалізацію транспортних продуктів за жовтень 2020 року згідно Договору № 4607 від 25 лютого 2019 про спільну діяльність щодо впровадження і використання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП. 
		Позивач наголошує, що виконав свої зобов`язання перед Відповідачем за Договором про спільну діяльність, а саме: оформив, підписав та передав Відповідачеві акти приймання-передачі наданих послуг за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року. Проте, Відповідач, грубо порушуючи Договір про спільну діяльність та норми чинного законодавства, не виконав своїх обов`язків перед Позивачем, встановлених Договором про спільну діяльність, зокрема: не підписав отримані акти приймання-передачі наданих послуг за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року, не здійснив перерахування грошових коштів Позивачу за використання його Мобільного додатку «KyivSmartCity» згідно Договору про спільну діяльність. 
		Оскільки Відповідач не виконав свої обов`язки, встановлені Договором про спільну діяльність щодо сплати Позивачеві його частини доходу від спільної діяльності в розмірі 1 % від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку, які виконувалися ним з дати укладення Договору про спільну діяльність до липня 2020 року, Позивач, керуючись статтями 526, 530, 629 та іншими нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пред`явив Відповідачу Вимогу № 23/10 про виконання грошового зобов`язання за договором від 23.10.2020. Згідно вказаної Вимоги Позивач вимагав від Відповідача сплатити протягом 7 (семи) днів від дня пред`явлення цієї Вимоги суму боргу за використання мобільного додатку «KyivSmartCity» згідно Договору про спільну діяльність в липні, серпні та вересні 2020 року у розмірі 455 828,03 грн. Вказана вище Вимога була одержана Відповідачем 28.10.2020, що підтверджується описом вкладення від 27.10.2020, накладною від 27.10.2020, відміткою про отримання на вказаній Вимозі № 23/10 про виконання грошового зобов`язання за договором від 23.10.2020 (вхідній № 303/3729 від 28.10.2020).
		Також, Позивач з аналогічних підстав пред`явив Відповідачу другу Вимогу № 0112-01 про виконання грошового зобов`язання за договором від 02.12.2020. Згідно вказаної Вимоги Позивач вимагав від Відповідача сплатити протягом 7 (семи) днів від дня пред`явлення цієї Вимоги суму боргу за використання мобільного додатку «KyivSmartCity» згідно Договору про спільну діяльність в жовтні 2020 року у розмірі 155 532,32 грн. Вказана Вимога № 0112-01 про виконання грошового зобов`язання за договором була одержана Відповідачем 08.12.2020, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист з повідомленням про вручення від 04.12.2020, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.12.2020. 
		Оскільки вищевказані вимоги залишились без виконання Товариство звернулось із даним позовом до суду.
		У свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову в своєму відзиві та запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що з положень пункту 5.5. та пункту 5.6. Договору слідує, що кошти які отримані від спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних затрат Сторін та лише після цього 1% від отриманих коштів спрямовується на поточний рахунок Сторони-1. ГІОЦ зауважує, що акти за липень - жовтень 2020 року, складені на виконання положення пункту 5.7. Договору, не відповідають вимогам зазначеного пункту Договору, оскільки не є передбаченими цим пунктом актами приймання-передачі наданих послуг, а спірна сума вказана без врахування положень пункту 5.5. Договору, яким встановлено, що використання коштів, отриманих від діяльності по Договору, в першу чергу використовуються для відшкодування матеріальних затрат Сторін. Зважаючи на вказану обставину, як стверджує відповідач, ГЮЦ не підписало акти за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року до виконання Сторонами положень пункту 4.1. Договору щодо проведення консультацій з питань покриття матеріальних затрат сторін, оскільки Договір припиняв свою дію 31.12.2020 і після його припинення було б неможливо виконати умови п. 5.5 Договору.
		Здійснення переказу на поточний рахунок ТОВ «Діджітал Солюшнс» коштів у розмірі 1% від суми коштів, сплачених пасажирами за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку «KyivSmartCity» у липні, серпні, вересні та жовтні 2020 року, з урахуванням того, що термін дії Договору встановлено до 31.12.2020, КП ГЮЦ було б позбавлене можливості виконати пункту 5.2. функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності щодо розгляду звернень користувачів (пасажирів), пов`язаних з використанням електронного квитка і функціонуванням АСОП, та вживати відповідних заходів для усунення причин таких звернень, у разі якщо пасажири звернуться до КП ГЮЦ з вимогою виконати такі дії: часткове або повне повернення поїздок пасажиру та перенесення коштів або транспортних продуктів між картками. Отже, перерахування коштів Позивачу можливе лише після виконання сторонами умов пунктів 4.1., 5.5. Договору щодо визначення фактичної суми коштів, яка підлягає переказу на рахунок ТОВ «Діджітал Солюшнс» після відшкодування матеріальних затрат сторін.
		При цьому, відповідач зазначає, що оскільки ГІОЦ та ТОВ «Діджітал Солюшнс» не узгодили у відповідності до пункту 4.1. Договору шляхом проведення консультацій суму коштів, яка підлягає переказу на поточний рахунок ТОВ «Діджітал Солюшнс», ГІОЦ жодним чином не порушив права ТОВ «Діджітал Солюшнс». Також відповідач зазначає, що ГІОЦ листами від 16.10.2020 № 02-2188, від 03.11.2020 № 303-3104, від 19.11.2020 № 303-3313 повідомляло Позивача про невідповідність Договору нормам Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема про його нікчемність, у зв`язку з чим, у КП ГІОЦ відсутні правові підстави для його виконання.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Дослідивши надану до матеріалів справи фотокопію договору № 4607 від 25.02.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором про спільну діяльність.
		За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (частина 1 статті 1130 ЦК України).
		За приписами статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		Порядок відшкодування витрат і збитків, пов`язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно (частина 1 статті 1137 ЦК України).
		Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано, що ГІОЦ, використовуючи з лютого 2019 року в рамках Договору про спільну діяльність належний позивачеві, як правовласникові об`єкта інтелектуальної власності, мобільний додаток «KyivSmartCity» та одержуючи від такого використання доходи (99 % від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку), з липня 2020 року фактично просто відмовився сплачувати з одержаних ним доходів правовласникові цієї комп`ютерної програми (позивачеві) належні за договором суми (1 % від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку).
		Зваживши доводи позивача та відповідача, суд дійшов висновку про те, що виконання умов пункту 5.5 розділу 5 Договору про спільну діяльність не перебувають в прямій імперативній залежності від виконання положень пункту 5.6 розділу 5 Договору про спільну діяльність, який без жодних застережень, встановлює розмір коштів, які повинен за договором сплатити відповідач та одержати позивач: 1% від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку. Тобто відшкодування матеріальних затрат сторін за умовами Договору про спільну діяльність не нівелюють порядок розподілу коштів, обумовлений в пункті 5.6 Договору про спільну діяльність, оскільки умовами вказаного пункту передбачений порядок розподілу коштів саме за використання мобільного додатку «KyivSmartCity». Відповідач помилково ототожнює розподіл доходу від результатів спільної діяльності на підставі договору та плату за використання мобільного додатку «KyivSmartCity».
		Судом також врахований той факт, що протягом дії Договору про спільну діяльність у період з лютого 2019 року до липня 2020 року сторонами здійснювались фінансові взаєморозрахунки, ГІОЦ фактичної сплачував позивачеві 1 % (від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку). Вказані обставини підтверджуються наступними документами: Акт № 1/04 від 30.04.2019, Акт № 1/05 від 31.05.2019, Акт № 1/06 від 30.06.2019, Акт № 1/07 від 31.07.2019, Акт № 11/08 від 31.08.2019, Акт № 1/09 від 30.09.2019, Акт № 1710 від 31.10.2019, Акт № 1/11 від 30.11.2019, Акт № 1/12 від 31.12.2019, Акт № 1-01/20 від 24.02.2020, Акт № 2-01/20 від 03.03.2020, Акт № 3-01/20 від 31.03.2020.
		Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Так умовами укладеного Договору про спільну діяльність не визначено строків здійснення розрахунків згідно пункту 5.6 Договору. Натомість визначений строк складання та скерування відповідних Актів (щомісяця до 8-го числа місяця наступного за звітним). 
		Як встановлено судом, ГІОЦ ухиляється від підписання актів за липень-жовтень 2020 року, у той час як факт використання мобільного додатку «KyivSmartCity» протягом вказаного періоду не спростовує. 
		Беручи до уваги факт направлення актів відповідачу позивачем, факт скерування вимог про сплату грошових коштів на підставі пункту 5.6 Договору, керуючись приписами частини 2 статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що строк сплати грошових коштів в розмірі 1 % від суми коштів, сплачених платниками за придбання електронних квитків, поповнення транспортного ресурсу з використанням мобільного додатку за період липень-жовтень 2020 року є такий що настав.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Суд критично оцінює оводи ГІОЦ щодо невідповідності спірного Договору про спільну діяльність Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на таке.
		Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регламентується Законом України «Про публічні закупівлі». Згідно цього Закону публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послугу порядку, встановленому цим Законом. Предметом договору, що був укладений між позивачем та відповідачем, є спільна діяльність щодо впровадження, адаптації, використання та надання мобільного додатку «KyivSmartCity» як програмного модулю АСОП з метою надання користувачам АСОП інформаційних послуг, закріплення та розширення своєї частки на ринку послуг та отримання від надання цих послуг прибутку. Оскільки Договір про спільну діяльність не є договором про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, дія Закону України «Про публічні закупівлі» на цей правочин не поширюється.
		Суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства про стягнення 611 360,35 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Разом з тим, відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. 
		За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. 
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Між Позивачем та адвокатом Купайгородським Е.О. укладено Договір № 01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020. Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 цього Договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, визначену цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити вказану правову допомогу. Згідно із пунктом 1.2 розділу 1 вказаного тут Договору правова допомога полягає у представництві інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, а також у складенні заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Відповідно до укладеної між Позивачем та адвокатом Купайгородським Е.О. Додаткової угоди № 1 від 21.12.2020 до Договору № 01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020 (розгляд справи у господарському суді першої інстанції), Позивач понесе витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 24 000,00 грн, які складаються із наступних витрат:
		1. Правовий аналіз наданих Клієнтом первісних документів по справі - Тривалість: 3 год. Гонорар (грн/1 год.): 2 000,00 грн. Сума: 6 000,00 грн;
		2. Підготування та подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва - Тривалість: 5 год. Гонорар (грн/1 год.): 2 000,00 грн. Сума: 10 000,00 грн;
		3.Підготовка та участь в судових засіданнях по справі в Господарському суді - Тривалість: 4 год. Гонорар (грн./1 год.): 8 000,00 грн. Сума: 8 000,00 грн.
		Дослідивши представлені суду документи, враховуючи здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок відповідача у розмірі 16  000,00 грн.
		З огляду на вказане, витрати зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" до Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про стягнення збитків у розмірі 611 360,35 грн - задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12а; ідентифікаційний код 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, оф. 907-3; ідентифікаційний код 42254523) 611 360,35 грн (шістсот одинадцять тисяч триста шістдесят гривень 35 копійок) грошових коштів згідно договору, 9  170,41 грн (дев`ять тисяч сто сімдесят гривень 41 копійку) судового збору та 16  000,00 (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
		3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
		Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 27.03.2021.
		 
		 
		СУДДЯ                                                                                                    В. В. ДЖАРТИ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...