Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/839/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2021.
Дата набрання законної сили: 16.03.2021
Номер судового провадження: 51-135км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016180230000321

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		16 березня 2021року 
		м.Київ
		справа № 556/839/17
		провадження № 51-135км20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,засудженоїОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), захисникаОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),прокурораОСОБА_7 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Рівненського апеляційного суду від 10 жовтня 2019року щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Воронки Володимирецького району Рівненської обл. та жительки АДРЕСА_1 , 
		засудженої за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Обставини справи
		 
		1.Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувалась у тому, що 14серпня 2014 року вона з метою отримання соціальної допомоги виготовила офіційний документ  декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (далі  Декларація), в який внесла неправдиві відомості, а саме не вказала, що її чоловік з 15листопада 2013року володіє мінітрактором марки «Changfa CF-344», та подала цю Декларацію до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації. Через подання неправдивої Декларації вона шляхом обману заволоділа коштами, виплаченими у вигляді державної соціальної допомоги, на суму 31459,78грн. У такий же спосіб 2 лютого та 3серпня 2015 року вона повторно не вказала вДекларації інформації про мінітрактор та шляхом обману заволоділа бюджетними коштами на суми 35 409,96 грн та 49780,87 грн відповідно.
		2.Володимирецький районний суд Рівненської області вироком від 31 серпня 2018року виправдав ОСОБА_5 за відсутністю в її діях складу злочину.
		3.Рівненський апеляційний суд вироком від 10 жовтня 2019року скасував виправдувальний вирок та засудив ОСОБА_5 до покаранняу виді: 
		за частиною 1статті 190 КК штрафу в розмірі 40неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн);
		за частиною 2статті 190 КК штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн);
		за частиною 1статті 358 КК штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн);
		за частиною 3статті 358 КК позбавлення волі на строк один рік;
		за частиною 4статті 358 КК штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн).
		4.На підставі частини 1статті 70 КК суд призначив їй остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і, застосувавши пункт «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 року»,звільнив від призначеного покарання та стягнув на користь держави майнову шкоду врозмірі 116 650,61 грн.
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		5.У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 і 2 частини статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), просить скасувати вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження закрити за відсутністю вдіянні засудженої складу кримінального правопорушення.
		6.Як стверджує сторона захисту, апеляційний суд надав неправильну правову оцінку обставинам справи, вказавши, що засуджена під час заповнення Декларацій діяла зпрямим умислом, адже жодним доказом не доведено, що вона знала про володіння її чоловіком у 20142015 роках мінітрактором, коли заповнювала Декларації. 
		7.За твердженням захисника, апеляційний суд вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, вказавши у вироку таке: « ОСОБА_5 достовірно знала, що трактор перебуває в користуванні і володінні сім`ї», в той час як засудженій було висунуто обвинувачення у тому, що вона «знаючи, що міні-трактор зареєстрований за її чоловіком, не внесла його до декларації». 
		8.Також сторона захисту не вважає декларацію про майновий стан офіційним документом у значенні статті 358КК.
		9.До того ж захист не погоджується із сумою задоволеного цивільного позову, оскільки засуджена частково відшкодувала завдану шкоду, чого суд апеляційної інстанції не врахував. 
		10.До початку судового розгляду захисник надала додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких вказала, що засуджена та її чоловік є особами зінвалідністю івиховують п`ятьох неповнолітніх дітей. За таких обставин призначення соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї є можливим навіть у випадку наявності двох транспортних засобів. Адвокат звертає увагу, що постановою об`єднаної палати Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 159/3357/18 (провадження №51-2570кмо19) за схожих обставин було закрито кримінальне провадження щодо особи узв`язку з відсутністю в її діях складу злочину. 
		Позиції учасників касаційного розгляду 
		 
		11.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило. 
		12. У судовому засіданні засуджена та захисник просили задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
		13. Прокурор ОСОБА_7 вважала, що у задоволенні касаційної скарги сторони захисту належить відмовити, а оскаржений вирок  залишити без зміни. 
		Оцінка Суду
		 
		14.Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженої та її захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені ускарзі доводи, Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу сторони захисту належить задовольнити. 
		Щодо обвинувачення за статтею 190 КК
		 
		15.Відповідно до частини 1 статті 190 КК шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.Для встановлення складу шахрайства необхідно не лише підтвердження того, що повідомлені особою відомості є недостовірними, й того, що повідомлення саме цих даних обумовлювало передачу їй майна. 
		16.Уконтексті отримання соціальної допомоги для встановлення шахрайства стороні обвинувачення недостатньо довести, що під час звернення за соціальною допомогою особа повідомила відповідному органу недостовірні відомості. Необхідно довести, що їх недостовірність стала безпосередньою причиною призначення особі такої допомоги. Іншими словами, слід довести, що у разі повідомлення достовірних відомостей, соціальна допомога не була би призначена і виплачена.
		17.Якщо особа повідомила недостовірні відомості щодо фактів і обставин, які не можуть позначитися на праві особи на соціальну допомогу або на розмірі цієї допомоги, таке неправдиве повідомлення не може розглядатися як спосіб заволодіння майном шляхом шахрайства.
		18.Порядок отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі  Порядок), визначає, що виплата соціальної допомоги припиняється, лише якщо навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру.
		19.Таким чином, законодавство визнає, що самі по собі неправдиві відомості  без встановлення причинового зв`язку між ними і призначенням соціальної допомоги  не тільки не можуть стати достатньою підставою для обвинувачення особи ушахрайстві, але й не дають підстав для припинення виплати такої допомоги.
		20.Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що засуджена визнана винуватою у шахрайстві у зв`язку з тим, що всупереч Порядку та Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» вона не зазначила уДекларації, що її чоловік володіє мінітрактором марки «Changfa CF-344».
		21.Факт наявності мінітрактора у володінні сім`ї та відсутності в Декларації повідомлення про цей транспортний засіб ніким не оспорюється. Тому потребує з`ясування те, чи могла його наявність у володінні сім`ї засудженої позначитися на її праві отримати відповідну соціальну допомогу. 
		22. Пункт 10 Порядку передбачає: 
		«соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є … більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об`єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу)».
		23.Таким чином, наявність у сім`ї засудженої мінітрактора могла свідчити про шахрайський обман із боку засудженої лише у разі, якщо доведено, що уволодінні сім`ї перебував більш ніж один транспортний засіб, який є об`єктом оподаткування, однак про наявність такого транспортного засобу умисно не було повідомлено відповідний орган.
		24.Суд зазначає, що засуджена тричі подавала Декларації, в яких не був зазначений мінітрактор: 14 серпня 2014 року, 2 лютого та 3 серпня 2015 року.
		Щодо Декларації від 14 серпня 2014 року
		 
		25.Сторона обвинувачення доводила, що засуджена не задекларувала трактор як другий транспортний засіб у значенні пункту 10 Порядку. 
		26.Однак матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що крім незадекларованого мінітрактора у володінні сім`ї засудженої станом на 14 серпня 2014 року був будь-якій інший транспортний засіб.
		27.Як свідчать матеріали справи, другий транспортний засіб  автомобіль «Wolksvagen Golf»  сім`я засудженої придбала лише в грудні 2014року, а тому на час подання Декларації від 14 серпня 2014 року у володінні її сім`ї не перебувало більше одного транспортного засобу. 
		28.За таких обставин, хоча трактор «Changfa CF-344» не був зазначений у поданій Декларації, але відсутність цієї інформації не могла позначитися на праві засудженої отримати відповідну соціальну допомогу, а отже, відсутність відомостей у Декларації не може вважатися обманом у значенні статті190 КК.
		Щодо Декларацій від 2 лютого та 3 серпня 2015 року
		 
		29. У Деклараціях від 2 лютого та 3 серпня 2015 року засуджена вказала придбаний угрудні 2014 року автомобіль «Wolksvagen Golf», однак не вказала мінітрактора. Таким чином, у цих Деклараціях дійсно не було зазначено другого транспортного засобу узначенні пункту 10 Порядку.
		30.Однак Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10 Порядку соціальна допомога не призначається, лише якщо обидва транспортні засоби є об`єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу). З огляду на це, для висновку про наявність обману в значенні статті 190 КК необхідно було не лише встановити наявність двох транспортних засобів, але й перевірити, чи підлягали вони оподаткуванню в цей період.
		31.Водночас Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII з Податкового кодексу України виключено розділ VII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» та Кодекс доповнено статтею 267 «Транспортний податок». Відповідно до цього положення мінітрактор, що перебував у володінні сім`ї засудженої, не є об`єктом оподаткування. Отже, його наявність у користуванні сім`ї не впливала на призначення допомоги, а тому відсутність відомостей про нього у Декларації також не може вважатися обманом у значенні статті 190 КК. 
		Щодо обвинувачення за статтею 358 КК
		 
		32.Щодо засудження за статтею 358 КК, Суд погоджується з позицією сторони захисту в тому, що за цим положенням предметом підробки може бути лише офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадяниномпідприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи. 
		33. Відповідно до примітки до статей 357, 358, 366 КК офіційним може бути лише документ, що видається чи посвідчується повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів.
		34.Цей Суд неодноразово зазначав, що невідповідність документа хоча б одному знаведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним[1].
		35.Декларація, про яку йдеться у цій справі, є документом, який особа складає інадає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи. Таким чином, Декларація не містить ознак документа, передбаченого статтею 358 КК. 
		36.Цей Суд вже визнавав за подібних обставин правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги, не є офіційними, оскільки не відповідають вимогам, встановленим у примітці до статті 358 КК[2].
		37.Суд не має підстав відступати від цього висновку, зважаючи на обставини цієї справи, атому вважає, що у діях засудженої відсутній склад злочину, передбаченого частинами 1, 3 та 4 статті 358 КК.
		Підсумок
		 
		38.Виходячи з наведеного вище, вирок апеляційного суду необхідно скасувати, апровадження щодо ОСОБА_5  закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК через відсутність у її діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 2 статті 190, частиною 1 статті 358, частиною 3 статті358, частиною 4 статті 358 КК.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити. 
		Вирок Рівненського апеляційного суду від 10 жовтня 2019року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальне провадження закрити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		[1] Постанови від 01 березня 2018 року у справі № 461/7315/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/72641802; від 13вересня 2018 року у справі № 607/10931/14-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/76673275
		 
		[2] Постанова від 10 грудня 2020 року у справі №283/1268/17 (провадження № 51-99км20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595795

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...