Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/2187/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.
Дата набрання законної сили: 31.03.2021
Номер судового провадження: 51-2381км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019070000000244

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		31 березня 2021 року
		м. Київ
		справа № 297/2187/19
		провадження № 51-2381 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		засудженого ОСОБА_6 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019070000000244, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Берегово Закарпатської області, раніше не судимого, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 
		2 роки. 
		Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 , тобто з 01.09.2019 року. 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено у виді тримання під вартою. 
		Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди задоволено частково. 
		Стягнуто на користь ОСОБА_7 : з ПАТ «Страхова група «ТАС» матеріальну шкоду у розмірі 98300,31 грн, з ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 131902,4 грн. 
		Стягнуто на користь ОСОБА_9 : з ПАТ «Страхова група «ТАС» 42569,27 грн, з ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 499877,66 грн. 
		Стягнуто пропорційно з ПАТ «Страхова група «ТАС» та 
		ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_7 по 10000 грн кожній у рахунок витрат на правову допомогу. 
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року вирок місцевого суду змінено, в частині стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» витрат на правову допомогу скасовано. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_9 по 10000 грн кожній в рахунок витрат на правову допомогу. У решті вирок залишено без змін.
		За обставин встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що 31 серпня 2019 року, близько 18 год 40 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «Peugeot 307», реєстраційний номер Республіки Угорщина « НОМЕР_1 », здійснюючи рух головною дорогою по вул. Бако Габора на перехресті з вулицями Тіноді та Фабрична у м. Берегово Закарпатської області, у порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3«б», 12.3, 12.4, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, рухався зі швидкістю 60,5 км/год, що перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті.Не забезпечивши безпеку дорожнього руху та при під`їзді перехрестя нерівнозначних доріг нерегульованого перехрестя, з моменту виявлення перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, під час виконання маневру повороту ліворуч та об`їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу і допустив зіткнення з транспортним засобом, а саме автомобілем «OPEL Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який у той час був зупинений у порушення вимог п. 15.9 ґ) Правил дорожнього руху України безпосередньо на перехрещенні проїзних частин вулиць Тіноді - Фабрична, чим створював перешкоду для руху іншим транспортним засобам, поруч з яким, біля задньої лівої частини знаходилася його водій ОСОБА_7 та її пасажир 
		ОСОБА_9 . У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в частині задоволення цивільного позову та стягнення зі страхової компанії на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відповідно матеріальної шкоди у сумі 98300, 31 грн та витрат на лікування у розмірі 42569, 27 грн. В обґрунтування своїх доводів вказує, що судові рішення суперечить нормам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так як до страхової компанії у визначений законом строк щодо настання страхового випадку ніхто не звертався, заяв, виписок з історій хвороб та інших медичних документів на підтвердження придбання ліків про виплату страхового відшкодування потерпілі не надавали, а тому висновок суду щодо задоволення позовних вимог в цій частині є необгрунтованим. Крім того, звертає увагу на те, що розрахунок страхового відшкодування здійснено з порушенням вимог вказаного закону, оскільки не було встановлено ринкової вартості транспортного засобу після ДТП. 
		В запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілої ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_10 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив залишити її без задоволення. 
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
		Засуджений ОСОБА_6 просив судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу страхової компанії  без задоволення. 
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України та призначене покарання, у касаційній скарзі не заперечуються.
		Доводи касаційної скарги щодо безпідставного стягнення із страхової компанії коштів на відшкодування шкоди потерпілим, оскільки останні в передбаченому законом порядку до страхової компанії не зверталися та необхідні документи для визначення розміру шкоди не надавали, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке. 
		Так, відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
		Згідно з положеннями ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого. 
		Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		В свою чергу, страхування  це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України). 
		Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла ОСОБА_7 та представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_8 заявили цивільні позови до ПАТ «Страхова Група «ТАС» як до страхової компанії, з якою у обвинуваченого ОСОБА_6 було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Під час судового розгляду суд задовольнив ці позови та стягнув з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відповідно матеріальну шкоду у сумі 98300, 31 грн та витрати на лікування у розмірі 42569, 27 грн. 
		Тобто, між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_6 виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між обвинуваченим та страховою компанією ПАТ «Страхова група «ТАС» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. 
		Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону) заяву про страхове відшкодування. 
		Суд звертає увагу, що визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
		Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини. 
		Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
		Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.
		Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
		Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компаніїпро відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом36.1. статті36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
		З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст.128 КПК України.
		Водночас, у межах кримінального провадження за ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.
		Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
		Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019року (справа №465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.
		Таким чином, висновок суду про необхідність стягнення з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь потерпілих  ОСОБА_7 та ОСОБА_9 шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, оскільки саме за потерпілими залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав (із заявою до страхової компанії чи з позовом до суду), відповідає вимогам закону. 
		Водночас, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виниклиу зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
		Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.
		Статтею 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		Наведена норма узгоджується із статтею 12 ЦПК України якою передбачено, щокожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Із матеріалів провадження вбачається, що під час судового розгляду представникПАТ «Страхова Група «ТАС» не реалізував надане йому законом право на подання до суду доказів та доведення своєї позиції, адже не надав суду доказів, які б підтверджували ті обставини, на які посилається страхова компанія. При розгляді справи місцевий суд виходив із тих доказів, що були в його розпорядженні.
		Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до ст. 30Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою відшкодування шкоди потерпіла ОСОБА_7 та представник потерпілої ОСОБА_9  ОСОБА_8  звернулися з цивільними позовами в межах кримінального провадження, за результатами розгляду яких, судом стягнуто з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відповідно матеріальну шкоду у сумі 98300,31 грн та витрати на лікування у розмірі 42569,27 грн.
		Як встановлено судом першої інстанції, згідно з висновком експерта № 13/120 від 20 вересня 2019 року, ринкова вартість автомобіля «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 31 серпня 2019 року може становити 129 902,4 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного автомобіля становить 129 902,4 грн, що дорівнює його ринковій вартості (а. п. 31-35).
		При цьому відповідальність ОСОБА_6 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ним та ПАТ «Страхова Група «ТАС». Згідно з полісом № АО/5026782 від 22 серпня 2019 року про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду заподіяну майну на суму 100000 грн (а. п. 36).
		Згідно з висновком експерта № 13/120 від 20 вересня 2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 318 022,85 грн. 
		Таким чином, суд дійшов належного висновку, що відповідно до ст. 30Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»транспортний засіб вважається фізично знищеним, так як його ремонт є економічно необґрунтованим, а тому з ОСОБА_6 підлягає стягненню різниця між вартістю знищеного транспортного засобу та страховим відшкодуванням. 
		Згідно з висновком експерта № 13/120 від 20 вересня 2019 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Опель Вектра» становить 
		129 902,4 грн, ліміт відповідальності страхової компанії  100000 грн, франшиза  2000 грн, тому зі страхової компанії судом обгрунтовано стягнуто відшкодування в сумі 98 300,81 грн.
		Згідно усталеної судової практики щодо розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
		При цьому, як убачається з резолютивної частини вироку, вирішуючи питання щодо речових доказів, судом обґрунтовано вирішено передати автомобіль «OPEL Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганніна майданчику тимчасового утримання ТЗ при Берегівському ВП ГУНП в Закарпатській області, після виконання судових рішень у частині відшкодування збитків заподіяних злочином, засудженому ОСОБА_6 . 
		Таким чином, задовольняючи позов і стягуючи з відповідача різницю між сумою, зазначеною у висновку експерта № 13/120 від 20 вересня 2019 року, і сумою, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_6 та ПАТ «Страхова Група «ТАС», суд першої інстанції належним чином встановив всі обставини, що мали значення для правильного визначення розміру завданої позивачу ОСОБА_7 майнової шкоди, з урахуванням наданих доказів. 
		Водночас, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції щодо стягнення з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь потерпілої ОСОБА_9 витрат на лікування у розмірі 42 569,27 грн є необґрунтованим, оскільки не узгоджується з наявними матеріалами кримінального провадження. В ході дослідження останніх колегією суддів встановлено, що отримання ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень дійсно підтверджуються висновком експерта № 94 від 27 вересня 2019 року, однак поміж рахунку-замовлення від 23 вересня 2019 року та чеків, інших медичних документів щодо підтвердження призначення та проходження лікування потерпілою, матеріали кримінального провадження не містять, а доводи АТ «Страхова Група «ТАС» в цій частині в ході судового розгляду місцевим та апеляційним судаминалежним чином не перевірено (а. п. 51-66). 
		Переглянувши вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку, в порушення вимог ст. 419 КПК України, апеляційний суд відповідних доводів цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» належим чином не перевірив та без зазначення відповідних мотивів прийнятого рішення необґрунтовано погодився з визначеним розміром відшкодування потерпілій ОСОБА_9 витрат на лікування.
		З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягають зміні, в частині вирішення цивільного позову представника потерпілої  ОСОБА_9  ОСОБА_8 до ПАТ «Страхова Група «ТАС» щодо понесених витрат на лікування скасуванню, з призначенням нового розгляду провадження в цій частині у суді першої інстанції впорядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задовольнити частково. 
		Вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року щодо ОСОБА_6 змінити, в частині вирішення цивільного позову представника потерпілої  ОСОБА_9  ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» щодо понесених витрат на лікування скасувати іпризначити новий розгляд провадження в цій частині у суді першої інстанції впорядку цивільного судочинства.
		В решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1     ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...