Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/1029/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 06.04.2021. Зареєстровано: 06.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2021.
Дата набрання законної сили: 07.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/154/228/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140020000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/1029/21
		1-кп/154/228/21
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		06 квітня 2021 року м.Володимир-Волинський
		 
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		з участю прокурора: ОСОБА_3 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження №62021140020000011 від 26 березня 2021 року про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Усть-Шоноша Вельського району Архангельської області Російська Федерація, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-
		в с т а н о в и в:
		01.06.2016 ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом до Збройних Сил України.
		01.06.2016 між ОСОБА_4 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на строк три роки.
		Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.06.2016 № 117 молодшого сержанта ОСОБА_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01.06.2016 № 66-к на посаду кулеметника механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , з 01.06.2016 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано таким, що з 01.06.2016 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Згідно з вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.
		Відповідно до Указів Президента України від 01.03.2014 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», від 02.03.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» та від 14.01.2015 «Про часткову мобілізацію» в державі оголошено часткову мобілізацію та Збройні Сили України приведені у повну бойову готовність, у зв`язку із чим згідно положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» діє особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,    4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частици або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). 
		Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Однак, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), о 08.00 год. 20.02.2019 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
		У період часу з 20.02.2019 до 15.11.2019 молодший сержант ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та' не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд за місцем свого проживання.
		15.11.2019 молодший сержант ОСОБА_4 прибув до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та продовжив проходити військову службу.
		Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що він дійсно проходив військову службу за контрактом, однак після його повернення з зони проведення ООС за збігом складних сімейних та особистих обставин, він залишив місце постійної дислокації військової частини, та не отримавши дозволу відповідного начальника, у вказаний в обвинувальному акті період часу перебував за місцем проживання, після чого він повернувся до військової частини та продовжив військову службу. В даний час звільнений з військової служби. Кається у вчиненому, просить суворо не карати. 
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вчинивши самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Злочин, вчинений обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують його покарання, не встановлено.
		Обвинувачений є несудимим, позитивно характеризується за місцем проживання, він брав активну участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції та операції об`єднаних сил, як за мобілізацією, а згодом за контрактом, злочин вчинив вперше, має сім`ю, на утриманні непрацездатну матір та неповнолітню дитину. За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, за яким він притягується до відповідальності із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення нових злочинів.
		Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
		На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Головуючий:/-/ підпис.
		Суддя Володимир-Волинського
		міського суду Волинської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...