Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3994/14 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2021. Зареєстровано: 06.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2021.
Дата набрання законної сили: 10.06.2021
Результат оскарження 10.06.2021 Центральний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 9/104/14

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  9/104/14
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		 
		02.04.2021                                                                                                   Справа № 908/3994/14
		м.Запоріжжя
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Сушко Л.М., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича на рішення органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у справі № 908/3994/14 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТ  М" (69120, м. Запоріжжя,   вул.Вороніна, буд. 29-а, кв. 53)
		до відповідача Фізичної особи-підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
		про визнання договору недійсним та витребування майна
		 
		при секретарі судового засідання Бичківській О.О. 
		 
		 
		За участю представників:
		від позивача (стягувача): не з`явився;
		від відповідача (боржника, заявника скарги): Железняк О.В., ордер серія АА № 1000001 від 30.03.2021;
		від ВДВС: Коцинян М.О., заступник начальника, посвідчення серія АБ № 018701 від 16.11.2020
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2015 у справі №908/3994/14 у складі колегії суддів: головуючий - Боєва О.С., судді: Азізбекян Т.А., Сушко Л.М. позов задоволено частково; визнано недійсним договір № 1 від 23.01.2007 про передачу майна у строкове безоплатне користування, укладений між ТОВ "МАРТ М" та ПП Снадчуком Геннадієм Анатолійовичем; витребувано у ФОП Снадчука Г.А. на користь ТОВ "МАРТ М" наступне майно: підстанцію КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж - 1 шт., кабель броньований 3х120 АПБП - 300 метрів, трансформатор ТМ 630 У 630 кВт - 1 шт.; стягнуто з ФОП Снадчука Г.А. на користь позивача витрати зі сплати судового збору.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2015 у справі  № 908/3994/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 908/3994/14 скасовано; рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2015 у справі  №908/3994/14 залишено без змін; стягнуто з ФОП Снадчука Г.А. на користь ТОВ "МАРТ М" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		          На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2015 та постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2015 Господарським судом Запорізької області 10.08.2015 видано відповідні накази.
		До Господарського суду Запорізької області 23.03.2021 надійшла скарга Фізичної особи-підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича в порядку ст. 339 ГПК України на рішення органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у справі №908/3994/14. 
		Згідно з протоколом передачі судової справи від 23.03.2021 скаргу передано на розгляд раніше визначеному складу суду: головуючий суддя  Боєва О.С., судді Азізбекян Т.А., Сушко Л.М.  
		Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи перебування судді Азізбекян Т.А. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021 скаргу визначено до розгляду суду у складі колегії: головуючий - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Сушко Л.М.
		Ухвалою суду від 25.03.2021 скаргу у справі № 908/3994/14 прийнято до розгляду зазначеною колегією, судове засідання з її розгляду призначено на 31.03.2021.  Ухвалою суду від 31.03.2021 розгляд скарги відкладено на 02.04.2021.  
		02.04.2021 скаргу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. 
		У судовому засіданні  представник ФОП Снадчука Г.А. підтримав у повному обсязі скаргу з викладених у ній підстав. У скарзі, зокрема, зазначено, що 09.03.2021 ФОП Снадчук Г.А. (боржник) отримав постанову від 05.02.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, яка мотивована відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі. Зз даною постановою боржник не погоджується, вважає її такою, що не відповідає закону, реальним обставинам справи та винесена внаслідок формального підходу до справи. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 у справі № 908/3994/14 скаргу ФОП Снадчука Г.А. на постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Коцинян М.О. від 09.09.19 (ВП № 49599477) про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.15 № 908/3994/14) стягувачу визнано неправомірною (незаконною). Суд, проаналізувавши висновок наданий Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, який покладено держвиконавцем в основу винесеної (оскаржуваної) постанови від 09.09.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу, не прийняв його в якості належного доказу, що підтверджує відсутність у боржника майна визначеного виконавчим документом  з огляду на те, що даний висновок надано на звернення головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Запоріжжя Коцинян М.О. за вих. № 33451 від 17.10.18, а не на виконання постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Коцинян М.О. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні № 49599477. Також колегією суддів прийнято до уваги, що наявні у матеріалах виконавчого провадження документи (докази) не свідчать про те, що експерти були ознайомлені із змістом постанови від 07.03.19 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні № 49599477. Судом зазначено, що матеріали виконавчого провадження № 49599477 свідчать, що експертами Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса розпочато проведення комісійного електротехнічного дослідження, за наслідками якого складено висновок № 28048/9289/5795, до винесення головним державним виконавцем Коцинян М.О. постанови від 07.03.2019 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні № 49599477. Зокрема, про вказане свідчить заявлене судовим експертом клопотання від 05.03.19 про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення електротехнічної експертизи № 28048. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» експертами замість письмового висновку, який має бути оформлений у відповідності з положеннями пунктів 14.-4.17 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (зокрема із зазначенням про те, що експерт (експерти) попереджені (обізнані) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України), надано висновок експертного дослідження, який оформлено відповідно до п. 4.23. розділу IV вказаної Інструкції, зокрема, без запису, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку. В постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.02.2021, яка оскаржується зараз,  державний виконавець зазначив, що вказаний вище висновок містив  недоліки в його оформленні, у зв`язку з чим потребував направлення для доопрацювання. У постанові від 05.02.2021, що оскаржується зараз, державний виконавець посилається на абз. 4 п. 4.13 розділу 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яку затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Однак посилання державного виконавця на не чинну норму на момент винесення постанови є безпідставним, в результаті чого постанова винесена з формальним підходом до справи та поза межами закону. Крім того, посилаючись на дану норму, державний виконавець вважає, що порушення встановленні судом у висновку експертів є «технічними помилками та/або недоліками». Відповідно до висновків, викладених в ухвалі Казанківського районного суду Миколаївської області від 14.08.2019 по справі № 478/777/17, в якій досліджувалась можливість доопрацювання висновку експертів, зазначено, що допущення експертами порушень процесуального характеру, встановленого законом режиму і процедури проведення експертизи, не може вважатись технічною помилкою або таким недоліком, який може бути усунений доопрацюванням лише висновку без приведення у відповідність до вимог закону самої процедури проведення комплексної експертизи. Державний виконавець в оскаржуваній постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначає, що «…05.01.2021 на Вимогу заступника начальника відділу від 19.09.2020 за вих. № 75908... надійшов до Шевченківського ВДВС висновок експертів...». Втім, за нормою, на яку посилається виконавець, передбачено повернення на доопрацювання саме за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівника установи, а не на Вимогу такої особи. Наведене ще раз підтверджує незаконність винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Також, як зазначає ФОП Снадчук Г.А., навіть якщо не брати до уваги вищенаведене та припустити, що висновок експертів є законним, слід вказати наступне. За змістом оскаржуваної постанови державний виконавець зазначає: «...посилаючись на висновок експертів Харківського НД1СЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, 05.02.2021 державним виконавцем складено акт державного виконавця, згідно якого встановлено, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі». Проте скаржник не може погодитися щодо того висновку, що майно, надане ним, не є майном, яке визначено виконавчим документом. Висновки державного виконавця, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, є невірними. Зокрема, як процитовано в постанові, висновок експерта: «...представлена для дослідження комплектна трансформаторна підстанція для міських мереж (КТПГС) не укомплектована (розукомплектована) та не відповідає встановленим нормативним вимогам, тому на підставі цього представлений на дослідження металевий корпус КТП не відповідає комплектній трансформаторній підстанції для міських мереж типу (КТПГС 630/10/04-У1), оскільки не може бути використаний за призначенням у якості трансформаторної підстанції». Даний висновок свідчить насамперед не про те, що майно не є тим, яке підлягає стягненню згідно виконавчого документа, а про те, що це майно дійсно таке, яке підлягає стягненню, але є недоукомплектованим, на що прямо вказує і експерт. Проте, визначаючи майно як недоукомплектоване, не можна робити висновок про те, що це не належне до стягнення майно. При цьому не вказано, в чому саме полягає така недоукомплектованість. Також, у постанові від 05.02.2021 цитуючи висновок експерта, державний виконавець вказує: «Представлений для дослідження трансформатор із закріпленою табличкою з позначенням «Трансформатор № 3301 ТИП ТМ-630/10-у», не відповідає нормативно технічним документам, оскільки не укомплектований (розукомплектований), перебуває в непрацездатному стані та не може використовуватися у якості трансформатора». У даному випадку експерт робить вкрай суперечливий висновок про те, що трансформатор не може бути трансформатором (оскільки перебуває в непрацездатному стані). Висновок експерта свідчить лише про те, що трансформатор є трансформатором, але потребує доукомплектування. Визначаючи майно як недоукомплектоване, не можна робити висновок про те, що це не є належним до стягнення майном. Скаржник (боржник за виконавчим документом) наголосив на тому, що у рішенні суду від 06.02.2015 не зазначалися характеристики трансформатора та КТПГС, а також особливості їх експлуатаційного стану. Одночасно із цим, майно кілька років перебуває на зберіганні, під арештом внаслідок опису у відключеному стані, не експлуатується, оскільки триває процедура виконавчого провадження. Вочевидь у нього можуть виникнути певні недоліки, які водночас не є неусунуваними. Таких же висновків дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 11.02.2020 по цій справі за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 20.11.2019, згідно з якою було розглянуто скаргу на аналогічну постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2019. Щодо кабелю, то оскаржувана постанова не містить висновків про те, якій саме марці кабелю наявний описаний і арештований кабель. З метою обґрунтування обставин, викладених у вище, зокрема підтвердження технічного стану підстанції КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж, кабель броньованого 3x120 АПБП та трансформатора ТМ 630 У 630 кВт скаржником додано до скарги копії Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000Ю та Технічного звіту по профвимірам № 582. ФОП Снадчук Г.А. намагався передати належне майно, визначене рішенням суду, виконуючи свій обов`язок як боржника, проте стягувач, у свою чергу, ухиляється від виконання власних обов`язків щодо прийняття спірного майна, вказуючи суперечливі підстави для обґрунтування власних дій. В свою чергу, оскаржувана постанова є незаконною; протиправною та передчасною, рішенням державного виконавця завдано шкоди інтересам скаржника, адже майно, яке він надавав стягувачу, відповідає тому, що передбачене рішенням суду. Можливість та необхідність його доукомплектування ні експертом, ні державним виконавцем, ні сторонами виконавчого провадження не досліджувалась і не встановлювалась. Відтак, на думку скаржника, державний виконавець не мав права виносити оскаржувану постанову з підстав відсутності передбаченого виконавчим документом майна. На підставі викладеного, скаржник (боржник) просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.02.21, прийняту заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коциняна М.О. при виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.16 № 908/3994/14. З приводу встановленого у ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 341 ГПК України строку оскарження дій виконавця, заявником зазначено, що оскаржувану постанову він отримав 09.03.2021, на підтвердження чого останнім надано завірену копію конверту та роздруківку з офіційного сайту Укрпошти з відстеженням відправлення за треком листа. 
		Заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коциняном М.О подано до суду письмове заперечення, яке підтримане ним в повному обсязі та мотивоване, зокрема, наступним. Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у самостійному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження». Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у самостійному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом. В ході проведення виконавчих дій за для фактичного виконання рішення суду, 04.10.2017 року державним виконавцем складено акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, а саме: було вилучено у боржника наступні предмети: - підстанцію КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж - 1шт.; - кабель броньований 3x120 АПБП - 300 метрів; - трансформатор ТМ 630 У 630 кВт -1шт., але стягувач - ТОВ "МАРТ М" згідно вищевказаного акту вилучення відмовився від передачі йому вказаних предметів, зазначивши про те, що вони не є тим майном, яке  визначено виконавчим документом. 11.10.2018 року від стягувача надійшла заява про призначення експертизи у виконавчому провадженні. 07.03.2019 постановою державного виконавця було призначено проведення експертизи вищевказаних вилучених предметів експертами Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Заел. проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України. До відділу надійшов від Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України висновок за результатами комісійного електротехнічного дослідження № 28048/9289/5795, який складено 31.05.2019. Заступником начальника відділу 09.09.2019 був складений акт державного виконавця, за яким згідно матеріалів виконавчого провадження встановлено, що майно надане боржником для передачі стягувачу не є тим, що визначено виконавчим документом, що підтверджується вказаним експертним висновком від 31.05.2019 та винесена постанова від 09.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувача на підставі п. 6 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Не погодившись з постановою державного виконавця ФОП "Снадчук Г.А." звернувся до суду зі скаргою. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 у справі №908/3994/14 дану скаргу задоволено частково, визнано неправомірною (незаконною) постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 09.09.2019 (ВГ № 49599477) про повернення виконавчого документа стягувачу, яка в подальшому залишена без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020. Основними причинами прийняття такого рішення обома судовими інстанціями було не прийняття в якості належного доказу вищевказаного експертного висновку, який містив недоліки в його оформленні, у зв`язку з чим потребував направлення на доопрацювання. У зв`язку з чим 15.09.2020 державним виконавцем було направлено висновок, складений 31.05.2019 сертифікованими експертами за результатами комісійного електротехнічного дослідження №28048/9289/5795 на доопрацювання. 05.01.2021 на Вимогу заступника начальника відділу від 15.09.2020 за вих.№ 75908 до Шевченківського ВДВС надійшов висновок експертів за результатами проведення судової комісійної електротехнічної експертизи № 28048/9289/5795. 05.02.2021 державним виконавцем, посилаючись на висновок експертів Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса,  складено акт державного виконавця про відсутність у боржника визначеного виконавчим документом майна. У зв`язку із цим була й винесена постанова від 05.02.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу. На підставі викладеного заступник начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Коцинян М.О. просив у задоволенні скарги ФОП Снадчука Г.А. відмовити у повному обсязі.
		Представник стягувача (позивача у справі) в судові засідання з розгляду скарги не з`явився, про причин неявки суду не повідомив. Про розгляд скарги повідомлений належним чином, ухвала суду від 25.03.2021 про прийняття скарги до розгляду та призначення судового засідання з розгляду скарги на 31.03.2021 надсилались позивачу (стягувачу) на юридичну адресу позивача, інформація щодо якої міститься  в матеріалах справи №908/3994/14 та відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69120, м.Запоріжжя,   вул. Вороніна, буд. 29-а, кв. 53. 
		Письмових пояснень по суті скарги від стягувача до суду також не надходило.   
		Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
		Розглянувши скаргу, оцінивши представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		05.02.2021 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - Шевченківський ВДВС) Коциняном М.О. в межах виконавчого провадження ВП № 49599477 з примусового виконання наказу № 908/3994/14 виданого 10.08.2015 Господарським судом Запорізької області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". 
		В постанові викладені, зокрема, наступні обставини: «У ході проведення виконавчих дій для фактичного виконання рішення суду 04.10.2017 державним виконавцем складено акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, а саме було вилучено у боржника наступні предмети: 1) підстанцію КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж - 1шт.; 2) кабель броньований 3х120 АПБП - 300 метрів; 3) трансформатор ТМ 630 У 630 кВт -1шт., але стягувач ТОВ «МАРТ М» згідно вищевказаного акту вилучення відмовився від передачі йому вказаних у ньому предметів, зазначивши про те, що вказані предмети не ті, що визначені виконавчим документом… 11.10.2018 від стягувача надійшла заява про призначення експертизи у виконавчому провадженні та доручення її проведення Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, для  надання відповіді на такі запитання: - чи наданий для дослідження об`єкт № 1, що був описаний та арештований у присутності призначених спеціалістів (Акт вилучення від 04.10.17, 15 год. 00 хв., м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3А) та має маркування на прикріпленій табличці "Подстанция трансформаторная комплектная ТИП КТПГС630/10/04/-У1 с кабельным вводом, проходная для городских сетей" 1 шт., з відсутнім у комплектації до нього силовим трансформатором та документацією, є Підстанцією КТПГС з кабельним вводом прохідною для міських мереж - 1шт., (судовий наказ від 10.08.15, справа 908/3994/14 Підстанція КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж - 1 шт.)?; - чи наданий для дослідження об`єкт №2, що був описаний та арештований у присутності призначених спеціалістів (Акт вилучення від 04.10.17, 15 год. 00 хв., м.Запоріжжя, вул. Стартова, З-А) та має маркування на прикріпленому паперовому ярлику "КАБЕЛЬ БРОНИРОВАНЫЙ АПБП 3/120 300М " 1шт., з паперово-масляною ізоляцією та відсутньою до нього документацією, є кабель броньований АПБП 3x120 - 300 метрів, (судовий наказ від 10.08.15, справа 908/3994/14 Кабель броньований 3x120 АПБП - 300 метрів)?; - чи наданий для дослідження об`єкт №3, що був описаний та арештований у присутності призначених спеціалістів (Акт вилучення від 04.10.17, 15 год. 00 хв., м. Запоріжжя, вул. Стартова, ЗА) та має маркування на прикріпленій табличці "Трансформатор тип ТМ-630/10-У" 1 шт., з відсутньою до нього документацією, є Трансформатор ТМ630 У 630 кВт, (судовий наказ від 10.08.15, справа 908/3994/14 Трансформатор ТМ 630 У 630 кВТ - 1шт.)? … 07.03.2019 постановою державного виконавця було призначено проведення експертизи вищезазначених вилучених предметів для надання експертного висновку експертами Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, з вищевказаних поставлених питань… До відділу від науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшов висновок за результатами комісійного електротехнічного дослідження № 28048/9289/5795, складений 31.05.2019… 09.09.2019 заступником начальника відділу був складений акт державного виконавця, за яким згідно за матеріалів виконавчого провадження встановлено, що майно надане боржником для передачі стягувачу не є тим, що визначено виконавчим документом, що підтверджується експертним висновком науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України від 31.05.2019… 09.09.19 заступником начальника відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ч.1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Не погодившись з постановою державного виконавця ФОП Снадчук Г.А. звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 у справі № 908/3994/14 скаргу фізичної особи - підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича від 28.10.2019 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.2015 № 908/3994/14) стягувану задоволено частково. Визнано неправомірною (незаконною) постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 09.09.2019 (ВП № 49599477) про повернення виконавчого документа стягувану та в подальшому залишено без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року справа № 908/3994/14. Основними причинами прийняття такого рішення обома судовими інстанціями були  наступні обгрунтування: судом не прийнято в якості належного доказу, висновок, наданий Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Неправильність оформлення висновку Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, відсутність підтвердження ознайомлення експертами з постановою про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 07.03.2019 ВП№ 49599477 тощо… У зв`язку з чим 15.09.2020 державним виконавцем було направлено висновок, який було складено 31.05.2019 сертифікованими експертами за результатами комісійного електротехнічного дослідження №28048/9289/5795 на доопрацювання. 05.01.2021 на Вимогу заступника начальника відділу від 15.09.2020 за вих. №75908 у відповідності до п. 4.13. "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, надійшов висновок експертів за результатами проведення судової комісійної електротехнічної експертизи № 28048/9289/5795… З урахуванням викладеного, посилаючись на висновок експертів Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, 05.02.2021 державним виконавцем складено акт державного виконавця, згідно з якого встановлено, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі».
		Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. 
		Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
		За приписами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно визначене виконавчим документом.
		Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 ч. 1 цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа виконавець виносить постанову (ч.2 та ч. 4 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").
		Матеріали господарської справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 року у справі № 908/3994/14 було частково задоволено скаргу Фізичної особи-підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича. Визнано неправомірною (незаконною) постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Коцинян М.О. від 09.09.2019 (ВП № 49599477) про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.16 № 908/3994/14) стягувачу; в  іншій частині скаргу відхилено.
		          Ухвала господарського суду мотивована тим, що висновок за результатами комісійного електротехнічного дослідження № 28048/9289/5795, складений судовими експертами Харківського НДІСЕ 31.05.19 не є належним та допустимим доказом, оскільки наданий з порушенням процедури призначення та проведення експертизи. 
		Так, в ухвалі судом зазначено, що вказаний висновок надано на звернення (лист) головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Коцинян М.О. за вих. № 33451 від 17.10.18, який надійшов до Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса, а не на виконання постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Коцинян М.О. від 07.03.2019 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №49599477. Наявні в  матеріалах виконавчого провадження документи (докази) не свідчать про те, що експерти Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса були ознайомлені із змістом постанови від 07.03.2019 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні № 49599477. Натомість, матеріали виконавчого провадження № 49599477 свідчать, що експертами Харківського НДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса розпочато проведення комісійного електротехнічного дослідження, за наслідками якого складено висновок № 28048/9289/5795, до винесення головним державним виконавцем Коцинян М.О. постанови від 07.03.19 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні №49599477. Зокрема, про вказане свідчить заявлене судовим експертом клопотання від 05.03.19 про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення електротехнічної експертизи № 28048. Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", експертами замість письмового висновку, який має бути оформлений у відповідності з положеннями пунктів 14.-4.17 розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (зокрема із зазначенням про те, що експерт (експерти) попереджені (обізнані) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за ст. 385 Кримінального кодексу України), надано висновок експертного дослідження, який оформлено відповідно до п. 4.23. розділу IV вказаної Інструкції, зокрема, без запису, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
		З огляду на зазначене судом відхилено в якості належного та допустимого доказу наявний у матеріалах виконавчого провадження висновок за результатами комісійного електротехнічного дослідження № 28048/9289/5795, складений судовими експертами Харківського НДІСЕ 31.05.2019.
		Враховуючи, що факт відсутності (невідповідності) у боржника майна визначеного виконавчим документом, зокрема, яке було вилучено актом державного виконавця від 04.10.17, не підтверджується висновком за результатами комісійного електротехнічного дослідження № 28048/9289/5795 від 31.05.19, господарський суд під час розгляду скарги, за результатами якої було поставлено ухвалу від 20.11.2019, дійшов висновку про те, що державним виконавцем, за відсутності правових підстав, складено акт державного виконавця від 09.09.2019 та винесено постанову від 09.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 49599477).
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020, який погодився з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду, апеляційну скаргу ТОВ "МАРТ М" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 з розгляду скарги на дії державного виконавця у справі № 908/3994/14 - без змін. 
		Як свідчать матеріали справи № 908/3994/14 у рішенні Господарського суду Запорізької області від 06.02.15 у справі № 908/3994/14 та у наказі Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3994/14 зазначено лише перелік майна (підстанція КТПГС з кабельним вводом прохідна для міських мереж - 1 шт.,  кабель броньований 3х120 АПБП - 300 метрів, трансформатор ТМ 630 У 630 кВт - 1 шт.) без зазначення технічних характеристик такого майна, його технічного стану, місця знаходження, заводських та інвентаризаційних номерів, тобто індивідуальних ознак спірного майна. 
		Надані суду матеріали виконавчого провадження ВП № 49599477 свідчать, що 03.03.2020 заступником начальника Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Коциняном М.О. винесено постанову про скасування процесуального документу у ВП № 49599477 - постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.09.2019 щодо наказу №908/3994/14 виданого 10.08.2015 Господарським судом Запорізької області. Постановою від 06.03.2020 на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» було відновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №908/3994/14 виданого 10.08.2015 Господарським судом Запорізької області про витребування у ФОП Снадчука Г.А. майна на користь ТОВ «МАРТ М».    
		Заступник начальника  Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Коцинян М.О. направив до Харківського НДІСЕ ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України лист від 05.06.2020 вих. № 52577 згідно з яким, посилаючись на встановлені в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 20.11.2019 у справі № 908/3994/14 недоліки щодо оформлення висновку за результатами електротехнічного дослідження за №28048/9289/5795, складеного 31.05.2019, повернув вказаний висновок для усунення усіх недоліків, визначених рішенням суду.     
		У відповіді від 15.07.2020 № 1346/05-21/20/21 на вказаний лист, Харківським НДІСЕ ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України з посиланням на вимоги п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом МУЮ № 53/5 від 08.10.1998 (зі змінами та доповненнями), було зазначено про необхідність наявності процесуального документа про призначення додаткової або повторної експертизи.   
		Заступником начальника  Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Коциняном М.О.  направлено на адресу Харківського НДІСЕ ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України Вимогу державного виконавця від 15.09.2020 № 75908, в якій в порядку абз.4 п. 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, з метою усунення недоліків зазначити у вступній частині висновку сертифікованих експертів за результатами комісійного електротехнічного дослідження №28048/9289/5795 відомості, зокрема, щодо реквізитів документа про призначення експертизи (яким є постанова державного виконавця від 07.03.2019), попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність.
		          Із супровідним листом від 30.12.2020 № 2030/05-21/2-0-12 Харківським НДІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України на Вимогу про усунення недоліків від 15.09.2020 за вих. № 75908 у відповідності до п. 4.13. "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, надіслано до Шевченківського ВДВС місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Дніпро) висновок експертів за результатами проведення судової комісійної електротехнічної експертизи № 28048/9289/5795 від 24.11.2020.
		           05.02.2021 заступником начальника  Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління МУЮ (м. Дніпро) складено Акт державного виконавця ВП № 49599477, в якому з посиланням на висновок експертів Харківського НДІСЕ ім. Засл.просф. М.С.Бокаріуса, складеного 24.11.2020, який надійшов до відділу 05.01.2021, на виконання вимоги державного виконавця про усунення недоліків, встановлено, що у боржника відсутнє майно, визначене виконавчим документом, яке він повинен передати в натурі. 
		05.02.2021 заступником начальника Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коциняном М.О. винесено оскаржувану постанову про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу № 908/3994/14 виданого 10.08.2015 Господарським судом Запорізької області, на підставі п. 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». 
		У вказаній постанові, з посиланням на висновок експертів Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, що надійшов на вимогу заступника начальника відділу від 15.09.2020 № 75908, зазначено, що «…представлена для дослідження комплектна трансформаторна підстанція для міських мереж (КТПГС) не укомплектована (розукомплектована) та не відповідає встановленим нормативним вимогам, тому на підставі цього представлений на дослідження металевий корпус КТО не відповідає комплектній трансформаторній підстанції для міських мереж типу (КТПГС 630/10/14/-У1), оскільки не може бути використаний за призначенням у якості трансформаторної підстанції.
		Представлений для дослідження трансформатор із закріпленою табличкою: позначенням "Трансформатор № 3301 ТИП ТМ-630/10-У", не відповідає нормативне технічним документам оскільки не укомплектований (розукомплектований), перебуває в непрацездатному стані та не може використовуватися у якості трансформатора.
		А також представлений на дослідження кабель не відповідає технічним характеристикам кабелю марки АПБП 3*120.
		З урахуванням викладеного, посилаючись на висновок експертів Харківського НДІСЕ ім. Засл.просф. М.С.Бокаріуса, 05.02.2021, державним виконавцем складено акт державного виконавця, згідно якого встановлено, що у боржника відсутнє визначене документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі».
		З вищенаведених обставин слідує, що висновки державного виконавця щодо відсутності у боржника майна, яке він повинен  передати стягувачу в натурі, ґрунтуються на висновку експертів Харківського НДІСЕ ім. Засл.просф. М.С.Бокаріуса від 24.11.2020, який надійшов до відділу 05.01.2021, на виконання вимоги державного виконавця про усунення недоліків
		Разом із тим, допущення порушень процесуального характеру, тобто встановленої законом процедури проведення експертизи, не може вважатись технічною помилкою або таким недоліком, який може бути усунений шляхом зазначення у раніше наданому  експертному висновку додаткових відомостей, як то було вказано у Вимозі державного виконавця від 15.09.2020 №75908, а саме: зазначення у вступній частині висновку сертифікованих експертів за результатами комісійного електротехнічного дослідження №28048/9289/5795, з метою усунення недоліків, відомостей зокрема, щодо реквізитів документа про призначення експертизи (яким є постанова державного виконавця від 07.03.2019) та про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність.
		Отже неможливе внесення до письмового висновку експертного дослідження відповідних відомостей без приведення у відповідність до вимог закону самої процедури проведення комплексної експертизи.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що вказаний висновок повторно надано на звернення (лист) головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя Коцинян М.О. за вих. № 33451 від 17.10.18, тобто недоліки в цій частині не усунуті.  
		Крім того, у висновку за результатами судової комісійної електротехнічної експертизи (дослідження № 28048/9289/5795 від 24.11.2020) зазначено, що  комплектна трансформаторна підстанція для міських мереж (КТПГС) не укомплектована (розукомплектована) та не відповідає встановленим нормативним вимогам, а тому представлений на дослідження металевий корпус КТП не відповідає комплектній трансформаторній підстанції для міських мереж типу (КТПГС 630/10/04-У1). Представлений для дослідження трансформатор із закріпленою табличкою з позначенням «Трансформатор № 3301 ТИП ТМ-630/10-у» не відповідає нормативно-технічним документам. Зазначено про неможливість його використання за призначенням.
		 Отже висновок за результатами комісійного електротехнічного дослідження №28048/9289/5795 фактично надано щодо технічного стану майна (підстанції КТПГС,  кабелю броньованого, трансформатору ТМ 630 У 630 кВт), а саме - про неукомплектованість, невідповідність технічним нормам та неможливістю його використання за призначенням.
		За таких обставин, суд погоджується із доводами Фізичної особи - підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича, зазначеними у скарзі на дії державного виконавця, що вказаний висновок експертів  не може свідчити про те, що майно не є тим, яке підлягає стягненню гідно виконавчого документа, оскільки висновок надано щодо недоукомплектованості майна, що, в свою чергу, не може свідчити про його невідповідність виконавчому документу, який не містить жодних  технічних характеристик та особливостей експлуатаційного стану майна. 
		До аналогічних висновків дійшов також Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 11.02.2020 по цій справі за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 20.11.2019, в результаті дослідження висновку експертів № 28048/9289/5795 від 31.05.2019.
		На підставі викладеного, скарга ФОП Снадчука Г.А. про визнання неправомірною та скасування постанови від 05.02.2021 про повернення виконавчого документу (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.15 № 908/3994/14) стягувачу підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Скаргу Фізичної особи-підприємця Снадчука Геннадія Анатолійовича про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.15 № 908/3994/14) стягувачу - задовольнити. 
		Визнати неправомірною (незаконною) постанову заступника начальника Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коциняна М.О. від 05.02.2021 (ВП № 49599477) про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області від 10.08.15 № 908/3994/14) стягувачу.
		 
		Повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2021. 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       О.С. Боєва
		 
		           
		           Суддя                                                                                                     М.В. Мірошниченко  
		 
		 
		           Суддя                                                                                                        Л.М. Сушко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...