Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/14019/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2021. Зареєстровано: 07.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2021.
Дата набрання законної сили: 05.04.2021
Номер судового провадження: А/857/88/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/14019/20 пров. № А/857/88/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Коваля Р.Й.,
		суддів Гуляка В.В.,
		Ільчишин Н.В.,
		 
		розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Плахтій Н.Б.) в адміністративній справі № 140/14019/20 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив: 
		- визнати протиправною відмову Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі  Рівненське ОУЛМГ) у наданні достовірної, точної та повної інформації по питаннях, викладених у запиті № 1 від 09.09.2020;
		- зобов`язати Рівненське ОУЛМГ повторно розглянути запит № 1 від 09.09.2020 в порядку, визначеному чинним законодавством України. 
		Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з метою належного громадського контролю за діяльністю постійних користувачів лісових ресурсів України звернувся 09.09.2020 до відповідача зі запитом № 1 на доступ до інформації. Проте, відповідач листом від 14.09.2020 відмовив йому в наданні запитуваної інформації та надав рекомендації самостійно звернутись до лісогосподарських підприємств у відповідних районах. Позивач категорично не погоджується із мотивами відмови відповідача у наданні запитуваної інформації та зазначає, що в цьому випадку відповідач, якщо він не володіє запитуваною інформацією, зобов`язаний був направити отриманий запит належним розпорядникам інформації (керівникам усіх державних підприємств лісових господарств Рівненської області) з одночасним повідомленням про це запитувача.
		 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позов задоволено.
		 
		Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Рівненське ОУЛМГ, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; з неправильним застосування норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що запитувана позивачем інформація у Рівненському ОУЛМГ відповідно до наданих повноважень відсутня та відсутній обов`язок нею володіти, а висновки про те, що його запит мав бути надісланий за належністю лісогосподарським підприємствам, що координуються Рівненським ОУЛМГ, є необґрунтованими, оскільки лісогосподарські підприємства не є розпорядниками інформації відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та здійснюють свою діяльність на комерційній основі.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 09.09.2020 звернувся до Рівненського ОУЛМГ із запитом №1 про надання (доступу) інформації (а.с. 6), у якому просив: 
		1) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, на яких товарних біржах та електронних площадках (із зазначенням повної назви, коду ЄДРПОУ та адреси) було здійснено реалізацію державними підприємствами лісових господарств Рівненської області круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна), класу якостей D, C, B довжиною від 1 м і більше помісячно за період часу з 01 лютого 2020 року по 09 вересня 2020 року включно, та в яких об`ємах з деталізацію: - дати, часу та місця таких торгів, - даних бірж, на яких відбувалися торги, - номерів лотів, - об`ємів проданих лісоматеріалів за лотами, - кількості учасників щодо кожного лоту таких торгів, - стартових та кінцевих цін кожного лоту на таких електронних торгах. 
		2) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, на яких товарних біржах та електронних площадках (із зазначенням повної назви, коду ЄДРПОУ та адреси) планується протягом наступного року здійснювати реалізацію державними підприємствами лісового господарства Рівненської області круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна), класу якостей D, C, B довжиною від 1 м і більше та в яких об`ємах. 
		3) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, яка середня ціна, за результатами аукціонних та інших торгів державними підприємствами лісового господарства Рівненської області, сформована на 1м3 круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна) в розрізі кожного класу якостей D, C, B окремо помісячно за останній рік з дати подання даного запиту. 
		4) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, який об`єм круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна) в розрізі кожного класу якостей D, C, B був реалізований державними підприємствами лісового господарства Рівненської області помісячно за останній рік. 
		5) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, яка середня ціна на 1м3 круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна) державними підприємствами лісового господарства Рівненської області в розрізі кожного класу якостей D, C, B сформована на кожній, окремо взятій біржі, в розрізі всіх торгів: додаткових торгів, квартальних торгів та інших торгів, щодо кожних торгів окремо, за період одного року з моменту подання даного запиту.
		6) Надати достовірну, точну та повну інформацію про те, які конкретно об`єми круглих лісоматеріалів хвойних порід (зокрема: породи сосна) державними підприємствами лісового господарства Рівненської області (в розрізі кожного класу якостей: D, C, B) були продані на кожній, окремо взятій, біржі (щодо кожних окремо взятих торгів), а в сукупності  всіх торгів (додаткових торгів, квартальних торгів та інших торгів), які проводилися за останній рік з моменту подання даного запиту.
		За результатом розгляду зазначеного запиту відповідач надав відповідь листом від 14.09.2020 № юр-1034 яким повідомив позивача про те, що лісогосподарські підприємства згідно їх установчих документів мають статус окремих юридичних особі та відповідальність за стан діяльності підприємства несе керівник. Обласне управління лісового та мисливського господарства згідно наданих повноважень не володіє інформацією, зазначеною у запиті, та рекомендує звернутись до лісогосподарських підприємств у відповідних районах (а.с. 7).
		 
		Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідач, будучи обізнаним, що запитуваною позивачем інформацією володіють державні підприємства лісомисливського господарства Рівненської області, протиправно, всупереч вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011, не скерував запит належним розпорядникам (в даному випадку, лісогосподарським підприємствам) з одночасним повідомленням про це позивача.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
		 
		Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі  Закон № 2939-VI) цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Згідно з статтею 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону Закон № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Статтею 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Згідно з статтею 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Статтею 22 Закону № 2939-VI передбачено право розпорядника інформації відмовити в задоволенні запиту, якщо:
		- розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону).
		Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
		 
		Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, яка стосується реалізації деревини державними підприємствами лісового господарства Рівненської області. 
		У відповіді на вказаний запит Рівненське ОУЛМГ вказало, що не володіє запитуваною інформацією, і рекомендувало ОСОБА_1 звернутись безпосередньо до лісогосподарських підприємств.
		 
		При цьому згідно з пунктом 4.7 Положення про Рівненське ОУЛМГ, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 407, управління координує діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства України (а.с. 28 - 41).
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, будучи обізнаним, що запитуваною позивачем інформацією володіють державні підприємства лісомисливського господарства Рівненської області, протиправно, всупереч вимог частини третьої статті 22 Закону №2939-VI, не скерував запит належним розпорядникам (в цьому випадку, лісогосподарським підприємствам) з одночасним повідомленням про це позивача.
		 
		Щодо доводів скаржника про те, що лісогосподарські підприємства не є розпорядниками інформації, колегія суддів зазначає таке.
		 
		Пунктом 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		Статтею 1 Лісового кодексу України серед іншого визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Згідно з частиною першою статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Відповідно до статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства. Постійні лісокористувачі зобов`язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.
		 
		З наведеного видно, що державні лісогосподарські підприємства як постійні лісокористувачі наділені виключними повноваженнями на господарювання в лісах, які знаходяться на землях державної власності, заготівлю деревини та подальшу її реалізацію, а тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI є розпорядниками інформації.
		 
		Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають.
		 
		Під час розгляду даної справи Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		 
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		 
		За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
		 
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року в адміністративній справі № 140/14019/20  без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк   Н. В. Ільчишин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...