Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/5150/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2021.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Номер судового провадження: 61-15974ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		01 квітня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 464/5150/16-ц
		провадження № 61-15974св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М.,           Синельникова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - львівське комунальне підприємство «Житловик-С»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу львівського комунального підприємства «Житловик-С» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2019 року у складі судді Тімченко О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у складі колегії суддів:               Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до львівського комунального підприємства «Житловик-С» (далі - ЛКП «Житловик-С»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .
		У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків у квартирі просіла підлога, міжкімнатні перегородки, потріскалися стіни та наявні інші пошкодження, які потребуються невідкладного ремонту.
		Враховуючи те, що він як споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, просив суд: зобов`язати відповідача провести ремонт труби зворотної подачі системи опалення будинку АДРЕСА_1 , яка знаходиться під підлогою в межах приміщень квартири № НОМЕР_2 ; стягнути з відповідача 149 992 грн 84 коп. відшкодування майнової шкоди та 20 000 грн відшкодування моральної шкоди, покликаючись на неналежний догляд відповідачем за станом внутрішньобудинкових мереж.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду                            від 22 вересня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		Зобов`язано ЛКП «Житловик-С» провести ремонт труби зворотної подачі системи опалення будинку АДРЕСА_1 , яка знаходиться під підлогою в межах приміщень квартири № 1 .
		Стягнуто з ЛКП «Житловик-С» на користь ОСОБА_1 130 852 грн майнової шкоди та 10 000 грн моральної шкоди.
		У решті позову відмовлено.
		Вирішено питання щодо судових витрат.
		 
		Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що саме ЛКП «Житловик-С» як балансоутримувач багатоквартирного будинку          АДРЕСА_1 повинно провести ремонт труби зворотної подачі системи опалення та нести відповідальність за спричинену майнову шкоду власнику квартири № НОМЕР_2 внаслідок прориву труб центрального опалення.
		Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, суди, врахуваши характер та обсяг моральних страждань, їх тривалість, дійшли висновку про необхідність стягнення        10 000 грн з відповідача.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У жовтні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ЛКП «Житловик-С».
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Аргументи учасників справи
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ЛКП «Житловик-С», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		В якості підстави касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційна скарга мотивована тим, що ЛКП «Житловик-С»в межах своїх повноважень виконує приписи частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тобто здійснює контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень. Заявник вказує, що матеріали справи не містять акта, яким зафіксовано сліди залиття, не визначено дату залиття, не встановлено причину залиття, тобто немає документа, який доводить факт спричинення позивачу майнової шкоди та її розміру. Висновки будівельно-технічних експертиз не підтверджують факту прориву труб центрального опалення.
		 
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		 
		У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ЛКП «Житловик-С» від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 09 жовтня 1995 року.
		 
		Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про передачу будинків, які перебувають на балансі ЛКП «Новий Львів»,                       від 22 січня 2013 року № 37 житлові будинки № 1 , 3, 6, 6а по вул. Героїв Крут передано на баланс ЛКП «Житловик-С».
		 
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» від 08 червня 2007 року № 365 визначено виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій комунальні підприємства (ЛКП, ТзОВ).
		Висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 серпня 2017 року за № 4702 встановлено, що причиною просідання підлоги та наявність усадкових дефомарційних тріщин у перегородках квартири АДРЕСА_1 може бути прорив труб центрального опалення, що прокладені під підлогою квартири (а. с.79-84, т. 1).
		 
		Висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 лютого 2019 року за № 6389 установлено пошкодження конструктивних елементів приміщень квартири   АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок прориву труб центрального опалення, що прокладені під підлогою даної квартири; вартість ремонтно-будівельних робіт з усунення вказаних пошкоджень становить          130 852 грн (а. с.132-162, т. 1).
		 
		Зі звіту про технічне обстеження, виконаного Львівським філіалом «НДІ Проектреконструкція» на замовлення ЛКП «Житловик-С», вбачається, що при визначенні технічного стану будівельних конструкцій в АДРЕСА_1 установлено, що в межах приміщень квартири № НОМЕР_2 виявлені просадочні деформації перегородок та підлог, обумовлені тим, що відбувалося вимивання грунтів під підлогами та під бетонкою під перегородками водою із пошкоджених труб зворотної подачі системи опалення
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		 
		Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		 
		Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
		 
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови                     від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
		 
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		 
		З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
		 
		Судами встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про передачу будинків, які перебувають на балансі ЛКП «Новий Львів» від 22 січня 2013 року № 37 житлові будинки № 1, 3, 6, 6а по вул. Героїв Крут передано на баланс ЛКП «Житловик-С».
		Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
		Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
		Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		 
		Згідно пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
		 
		Частиною другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов`язаний, серед іншого: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		 
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		 
		Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.
		 
		Висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 серпня 2017 року за № 4702 встановлено, що причиною просідання підлоги та наявність усадкових дефомарційних тріщин у перегородках квартири АДРЕСА_1 може бути прорив труб центрального опалення, що прокладені під підлогою квартири (а. с.79-84, т. 1).
		 
		Також висновком судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 лютого 2019 року за № 6389 установлено пошкодження конструктивних елементів приміщень квартири АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок прориву труб центрального опалення, що прокладені під підлогою даної квартири; вартість ремонтно-будівельних робіт з усунення вказаних пошкоджень становить 130 852 грн (а. с.132-162, т. 1).
		 
		Крім цього, зі звіту про технічне обстеження, виконаного Львівським філіалом «НДІ Проектреконструкція» на замовлення ЛКП «Житловик-С», вбачається, що при визначенні технічного стану будівельних конструкцій в квартирі АДРЕСА_1 установлено, що в межах приміщень квартири № НОМЕР_2 виявлені просадочні деформації перегородок та підлог, обумовлені тим, що відбувалося вимивання грунтів під підлогами та під бетонкою під перегородками водою із пошкоджених труб зворотної подачі системи опалення (а.с.5-22, т. 1).
		 
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що саме ЛКП «Житловик-С» як балансоутримувач багатоквартирного будинку            АДРЕСА_1 повинен провести ремонт труби зворотної подачі системи опалення та нести відповідальність за спричинення майнової шкоди власнику квартири № НОМЕР_2 внаслідок прориву труб центрального опалення.
		 
		Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, суди, врахуваши характер та обсяг моральних страждань, їх тривалість, дійшли висновку про необхідність стягнення        10 000 грн з відповідача, що відповідає вимогам закону.
		 
		Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано доказів залиття його квартири та заподіяння майнової шкоди, не можуть бути прийняті судом, оскільки спростовуються вищевказаними експертизами та звітом про технічне обстеження, виконаним Львівським філіалом «НДІ Проектреконструкція» на замовлення ЛКП «Житловик-С». Крім того, під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів відсутності своєї вини у спричинені позивачу майнової шкоди.
		 
		Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу львівського комунального підприємства «Житловик-С» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		 
		                                                                                                             О. М. Осіян
		 
		                                                                                                             Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...