Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/31169/20 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2021. Зареєстровано: 08.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: A/855/5032/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/31169/20                                                                      Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  06 квітня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Судді-доповідача                              Файдюка В.В.
		суддів:                                                  Земляної Г.В.
		                                                            Мєзєнцева Є.І.
		При секретарі:                              Марчук О.О.
		          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування наказів,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якому просив:
		- визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2020 року № 1053, в частині затвердження окремого положення Стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, а саме, - Додаткових вимог до правил прийому Розділу II: «Прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за результатами Єдиного фахового вступного випробування»;
		- визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2020 року № 1274, в частині затвердження абзацу дев`ятого частини першої розділу II (Прийом на навчання для здобуття вищої освіти) Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, яким визначено, що «Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 «Право» або 293 «Міжнародне право», напрямів 6.030401 «Правознавство», 6.030202 «Міжнародне право».
		27 січня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просив суд:
		- зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2020 року № 1053, в частині затвердження окремого положення Стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, а саме, - Додаткових вимог до правил прийому Розділу II: «Прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за результатами Єдиного фахового вступного випробування»;
		- зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2020 року № 1274, в частині затвердження абзацу дев`ятого частини першої розділу II (Прийом на навчання для здобуття вищої освіти) Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, яким визначено, що «Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 «Право» або 293 «Міжнародне право», напрямів 6.030401 «Правознавство», 6.030202 «Міжнародне право».
		Заява обґрунтована тим, що існують очевидні ознаки протиправності оскаржуваних наказів. При цьому, позивач наголошував, що невжиття заходів забезпечення позову не дозволить забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року в задоволенні даного клопотання - відмовлено.
		При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду заявленого клопотання не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.
		Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
		Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам заяви про забезпечення позову. Зокрема, зазначено, що позивач планував в 2021 році вступити на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» на базі другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Менеджмент зовнішньо-економічної діяльності підприємства». Однак, внаслідок затвердження незаконних наказів Міністерством освіти і науки України (щодо заборони вступати на другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутого за іншою спеціальністю), позивач не має змоги реалізувати своє законне конституційне право на освіту, як і необмежене коло громадян України. Поновлення цього права буде неможливим після закінчення вступної кампанії до закладів вищої освіти на 2021-2022 начальний рік, навіть якщо судом у даній справі буде прийнято рішення на користь позивача.
		Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
		Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до ч. 10 статті 44 Закону України «Про вищу освіту» особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.
		Частиною 1 статті 4 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 9 статті 3 Закону України «Про освіту» право на освіту не може бути обмежене законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).
		Тобто, лише Закон, а не підзаконний нормативно-правовий акт, може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії). 
		Таким чином, зважаючи на те, що затвердженням оспорюваних нормативно-правових актів (які на сьогоднішній день набрали чинності) відповідачем порушено права позивача на здобуття вищої освіти, закріплені в ч. 10 статті 44 Закону України «Про вищу освіту», статті 3 Закону України «Про освіту» та Конституції України; набір на навчання до закладів вищої освіти у 2021 році на другий (магістерський) рівень освіти за спеціальністю 081 «Право» буде здійснюватися згідно оспорюваних положень підзаконних нормативно-правових актів, а відповідного механізму поновлення прав абітурієнтів законодавством не передбачено (перегляд результату конкурсного відбору або вступ на навчання після початку навчального року); внаслідок порушення права позивача на освіту автоматично порушуються і його права на працю, оскільки він не зможе реалізувати свої наміри працювати за відповідною спеціальністю, як мінімум, протягом одного року (якщо у 2021 році не вступить на навчання), є очевидним, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення окремих положень оспорюваних нормативно-правових актів унеможливить поновлення прав, свобод та інтересів позивача на вступ та навчання у 2021 році до закладів вищої освіти для здобуття освіти за другим (магістерським) рівнем за спеціальністю 081 «Право».
		Отже, в разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		З урахуванням наведеного необґрунтованим вбачається висновок суду першої інстанції про те, що з клопотання позивача не вбачається, яка існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. 
		Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що таке вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.
		Відтак, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що доводи заявника є такими, що підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову детально обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення даного адміністративного позову.
		Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм права, що призвело до невірного по суті вирішення питання.
		Відповідно до статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись ст. ст. 312, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року - скасувати та ухвалити нову.
		Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
		Зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2020 року № 1053, в частині затвердження окремого положення Стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, а саме, - Додаткових вимог до правил прийому Розділу II: «Прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю 081 «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за результатами Єдиного фахового вступного випробування»;
		- зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2020 року № 1274, в частині затвердження абзацу дев`ятого частини першої розділу II (Прийом на навчання для здобуття вищої освіти) Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році, яким визначено, що «Для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право» приймаються особи, які здобули ступінь бакалавра з спеціальностей 081 «Право» або 293 «Міжнародне право», напрямів 6.030401 «Правознавство», 6.030202 «Міжнародне право». 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
		Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2021 року.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      В.В. Файдюк
		                     
		                     Судді:                                                                       Г.В. Земляна
		                                                                                                    
		                                                                                                    Є.І. Мєзєнцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...