Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 823/2363/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2021. Зареєстровано: 08.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/33758/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 823/2363/18
		адміністративне провадження № К/9901/33758/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Рибачука А.І., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №  823/2363/18
		за заявою  ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 (головуючий -суддя Білоноженко  М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 (ухвалена в складі колегії: головуючого судді- Парінова  А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.),-
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами
		У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому позивач просив:
		-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області про відмову у перерахунку його пенсії;
		- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області перерахувати та виплатити йому пенсію з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року;
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційого адміністративного суду від 15.11.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		18.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, в якій просив:
		- рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю;
		- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 31.05.2018 про відмову в перерахунку його ( ОСОБА_1 ) пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
		-зобов`язати відповідача здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час участі у військових зборах року, з врахуванням проведених виплат, на підставі частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункуту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 01.10.2017 і до дати здійснення перерахунку.
		Підставою звернення з даною заявою стало встановлення рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №1-р(ІІ)/2019 неконституційності закону, застосованого судом при вирішенні справи №  823/2363/18.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 заяву ОСОБА_1 повернуто заявникові без розгляду разом з усіма доданими до неї матеріалами.
		Постановою від 22.10.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 залишив без змін.
		Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд першої, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали його своєчасне звернення за судовим захистом та при цьому не залежали від його волі. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з заявлених підстав.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся у грудні 2020 року до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, передати справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.  
		В доводах касаційної скарги заявник покликається на те, що судами безпідставно застосовані положення пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України, позаяк ці положення підлягають застосуванню щодо звернення до суду із заявою про перегляд рішення за виключними обставинами особи, яка була учасником справи, тоді як ОСОБА_1 не був учасником справи за скаргою до Конституційного Суду України. Стосовно ж заявників у всіх інших справах має застосовуватись пункт 2 частини 2 статті 363 КАС України, яка встановлює десятирічний строк звернення до суду із заявою про перегляд рішення за виключними обставинами. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Верховний Суд ухвалою від 21.12.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
		Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2021 призначено справу до розгляду в судове засідання в порядку письмового провадження.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини 3 статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно з положенням частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена зокрема ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), після її перегляду в апеляційному порядку.
		Таким чином, підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині 2 статті 328 КАС України та посилання заявника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Перегляд судового рішення за виключними обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
		Пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 5 статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
		В розумінні пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України, тридцятиденний строк для звернення із заявою про перегляд судового рішення слід відліковувати саме від дати оприлюднення.
		Заявник у заяві посилався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019, як на виключну обставину для перегляду судового рішення у цій справі.
		Зазначене рішення Конституційного Суду України опубліковано в Офіційному віснику України 17.01.2020, тобто заява 18.03.2019 подана ОСОБА_1 з пропуском строку, передбаченого пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України.
		В обґрунтування причин пропуску строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник зазначав, що він не пропустив десятирічний строк на звернення до суду із цією заявою, а строк, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України на нього в даному випадку не розповсюджується, позаяк заявник не був учасником справи у Конституційному Суді України. 
		Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
		Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
		Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
		Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
		Враховуючи викладене, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
		Суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що посилання заявника, що положення пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України стосуються виключно осіб, які звертались до Конституційного Суду України із скаргою, є помилковими. 
		Строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України стосуються учасників розгляду адміністративної справи в якій ухвалено рішення про перегляд якого за виключними обставинами подається заява, а не учасників конституційного звернення.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 826/17879/17.
		Щодо посилань позивача  на пункт 2 частини 2 статті 363 КАС України, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів наведеної норми, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
		Тобто, вказаної нормою законодавець встановив граничний термін звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами після набрання законної сили рішенням суду безпосередньо у тій справи про перегляд рішення в якій просить заявник. 
		Частиною 4 статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
		Отже, цей строк на подання заяви про перегляд може бути поновлено судом у разі наведення поважних причин його пропуску.
		Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
		Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
		Водночас, як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, заявником у клопотанні про поновлення строку не було наведено належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з даною заявою, можна визнати поважними.
		У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
		Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020- залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                     Л.В. Тацій
		Судді                                                                                                               Т.Г. Стрелець 
		                                                                                                              А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...