Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1190/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2021. Зареєстровано: 08.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/38207/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 822/1190/17
		адміністративне провадження № К/9901/38207/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №822/1190/17 за позовом Кам`янець-Подільського публічного акціонерного товариства «Гіпсовик» до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 (суддя Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (головуючий суддя Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Граб Л.С.),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Кам`янець-Подільське публічне акціонерне товариство «Гіпсовик» (далі також Кам`янець-Подільське ПАТ «Гіпсовик», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі також ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №№0001401303, 0001371303, 0001341303, 0001451303, 0001421303, 0001481303, 0001391303, 0001361303, 0001331303, 0001441303, 0001411303, 0001471303 від 04.04.2017. 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, позовні вимоги задоволено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №822/1190/17.
		Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №822/1190/17 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2021 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 06.04.2021.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Податковий кодекс України не містить норм, які б вказували, що якщо об`єкт містить комплекс промислових і непромислових будівель, то не підлягає оподаткуванню ввесь комплекс. У свою чергу, відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Як вважає відповідач, судами неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до ухвалення помилкових рішень. Податковий орган просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, яке підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що податковий орган на власний розсуд виділив зі складу належного Товариству на праві власності об`єктів нерухомого майна (комплексів) окремі приміщення, для яких встановив відмінний від решти комплексу режим оподаткування. Як наголошує позивач, кожен з належних Кам`янець-Подільському ПАТ "Гіпсовик" 5-ти комплексів будівель є самостійним і неподільним об`єктом нерухомого майна, незалежно від кількості будівель, які входять до складу відповідного комплексу. На думу позивача, вирішальне значення для визначення правового статусу об`єкта нерухомого майна мають дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які, у свою чергу, повинні братись за основу при вирішенні питання оподаткування відповідного об`єкта нерухомості за правилами Податкового кодексу України. У запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач (код ЄДРПОУ 22986119) зареєстроване виконавчим комітетом Кам`янець - Подільської міської.
		У період з 23.01.2017 по 03.03.2017 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2016.
		За результатами проведеної перевірки складено акт №0234/22-01-14-01/22986119 від 13.03.2017, встановлено, зокрема, порушення позивачем:
		підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 5, 7 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №29 від 29.11.1999, пунктів 10, 11, 18, 20 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, пунктів 14, 15 П(С)БО "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 129411грн.;
		пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, пунктів  201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпунктів 2, 3 пункту 15, пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014, в результаті чого встановлено:
		- заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету, всього в сумі 181574грн.,
		- завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24 Декларації), яке залишилося непогашеним станом на 01.07.2015 в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі 27391грн.;
		підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, п. 3.5, 3.9 статті 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015, а саме не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1-й квартал 2015 року та порушено порядок заповнення податкового розрахунку форми 1-ДФ за 2-й квартал 2015 року, 3-й квартал 2015 року, 1-й квартал 2016 року, 2-й квартал 2016 року та 3-й квартал 2016 року;                 
		пункту 49.2 статті 49, підпунктів 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем не подано до податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2016 роки та занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього у розмірі 17159,69грн., в тому числі за 2015 рік на 6783,67грн., за 2016 рік на 10376,02грн.
		На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області 04.04.2017 прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
		№0001401303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 340грн.;
		№0001371303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 340грн.;
		№0001341303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 340грн.;
		№0001451303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 170грн.;
		№0001421303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 170грн.;
		№0001481303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 340грн.;
		№0001391303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3850,20грн., у т.ч. за основним платежем - 3080,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 770,04грн.;
		№0001361303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 4084,88грн., у т.ч. за основним платежем - 3267,90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 816,98грн.;
		№0001331303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 12989,83грн., у т.ч. за основним платежем - 10391,86грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2597,97грн.;
		№0001441303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 140,55грн., у т.ч. за основним платежем - 112,44грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28,11грн.;
		№0001411303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 124,24грн., у т.ч. за основним платежем - 99,39грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24,85грн.;
		№0001471303 про визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 259,93грн., у т.ч. за основним платежем - 207,94грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51,99грн.
		Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із запереченнями на акт перевірки №0234/22-01-14-01/22986119 від 13.03.2017 до ДФС у Хмельницькій області.
		Рішенням про результати розгляду заперечення на акт перевірки №0234/22-01-14-01/22986119 від 13.03.2017, ДФС у Хмельницькій області заперечення на акт перевірки позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - правомірними.
		За наслідками прийнятих податковим органом рішень, Товариство звернулось з адміністративним позовом до суду.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу майнового комплексу та використовуються для цілей забезпечення його діяльності необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2    пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що дає підстави для висновку, що придбані позивачем нежилі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств". Крім того, враховуючи те, що зазначені в акті перевірки будівлі (нерухоме майно) є будівлями промисловості та у відповідності до підпункту 266.2.2    пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, суди дійшли висновку висновку, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларацій з даного податку є неправомірним.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		 
		Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		У справі, що розглядається, податковими повідомленнями-рішеннями №№0001391303, 0001361303, 0001331303, 0001441303, 0001411303, 0001471303 від 04.04.2017 визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
		Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		У підпункті 266.2.2 вищевказаної статті наведено перелік об`єктів нерухомості податок на яких не сплачується.
		За змістом підпункту "є" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України не віднесено до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
		Враховуючи зміст наведеної норми, є підстави вважати, що вказаний підпункт не містить виключного переліку будівель, які відносяться до будівель промисловості.
		Крім того, Податковий кодекс України не містить тлумачення терміну "будівлі промисловості", що використовується в підпункті "є" підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України.
		Як встановлено та зафіксовано актом перевірки №0234/22-01-14-01/22986119 від 13.03.2017, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №714682, основним видом діяльності Кам`янець-Подільського ПАТ "Гіпсовик" є виробництво вапна та гіпсових сумішей. Позивач є промисловим підприємством.
		Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності позивача перебувають наступні об`єкти нежитлової нерухомості:
		комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, пров. Індустріальний, буд. 1, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме     майно серії НОМЕР_1 від 27.07.2007;
		комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме     майно серії НОМЕР_2 від 03.03.2007;
		комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме     майно серії НОМЕР_3 від 06.02.2007;
		комплекс по видобуванню та переробці вапняку для цукрової промисловості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме     майно серії НОМЕР_4 від 04.10.2011;
		приміщення дробарно-сортувального комплексу, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський район, с./рада Слобідсько-Рихтівська, "Ваганів" урочище, вул. Польова, 1, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме     майно серії НОМЕР_5 від 14.04.2011.
		Згідно висновків акта перевірки, у 2015 - 2016 роках загальна площа об`єкта нежитлової нерухомості, яка підлягала оподаткуванню становила 10195кв.м.
		Слід враховувати, що відповідно до положень статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
		До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
		Права на земельну ділянку та інші об`єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
		Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
		У свою чергу, висновок відповідача, яким зміст поняття "будівлі промисловості" обмежено лише промисловими та складськими будівлями, тобто лише тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів є неправомірними. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються позивачем для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового, транспортного забезпечення, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення роботи підприємства.
		Будь-яких доказів використання позивачем приміщень, розташованих на території товариства для цілей не пов`язаних з роботою підприємства відповідачем не надано.
		Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу майнового комплексу та використовуються для цілей забезпечення його діяльності необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2    пункту 266.2 статті 266 ПК України, що дає підстави для висновку, що придбані позивачем нежилі приміщення підпадають під визначення "будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств".
		Враховуючи вищенаведене, суди правомірно вважали, що у відповідача не було правових підстав для визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому податкові повідомлення - рішення №№0001391303, 0001361303, 0001331303, 0001441303, 0001411303, 0001471303 від 04.04.2017 підлягають скасуванню.
		Крім того,  податковими повідомленнями-рішеннями №№0001401303, 0001371303, 0001341303, 0001451303, 0001421303, 0001481303 від 04.04.2017 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Суди з`ясували, що згідно акта перевірки в порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України Кам`янець-Подільське ПАТ "Гіпсовик" не подавало податкових декларацій податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 - 2016 роки.    
		Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Враховуючи, що зазначені в акті перевірки будівлі (нерухоме майно) є будівлями промисловості та не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, суди констатували, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларацій з даного податку є неправомірним, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення №№0001401303, 0001371303, 0001341303, 0001451303, 0001421303, 0001481303 від 04.04.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.
		Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №822/1190/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Р.Ф. Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...