Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1309/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2021. Зареєстровано: 08.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021
Результат оскарження 14.06.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		30.03.2021Справа №  910/1309/17Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу 
		за позовом    публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 
		до                   приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" 
		про                стягнення 1 086 166,60 грн.
		 
		При секретарю судового засідання: Бариновій О.І.
		Представники сторін:
		від позивача: Керез К.С. - витяг з наказу №413 к від 18.09.2020, посадова інструкція провідного юрисконсульта відділу правової експертизи Департаменту правового супроводу приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», затверджена 01.02.2019,
		Кулаков В.В. - представник за довіреністю №00077/0/14-20 від 24.12.2020;
		від відповідача: Ігнатенко О.В. - представник за довіреністю б/н від 29.12.2020.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" про стягнення 1 086 166,60 грн.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.02.2017 р.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.03.2017 р., у зв`язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.
		У судовому засіданні 06.03.2017 р. представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.
		Представник позивача виніс дане клопотання на розсуд суду.
		Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 27.01.2017 р.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2017 року клопотання приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/1309/17 до перегляду Київським апеляційним господарським судом справи № 910/30335/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" про стягнення 202 571,40 грн. в апеляційному порядку.
		16.01.2021 року до канцелярії суду приватним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №4" подано клопотання про поновлення провадження у справі, копії рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/20225/15 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 року у справі №910/30335/15.
		15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.
		За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.01.2021 поновлено провадження у справі №910/1309/17. Справу № 910/1309/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/21945/16 призначено на 16.02.2021.
		08.02.2021 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив.
		15.02.2021 до канцелярії суду відповідачем подано доповнення до відзиву.
		В судовому засіданні 16.02.2021 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.03.2021.
		В судовому засіданні 09.03.2021 представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти позову. Також, підтримав заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
		Представник позивача заперечував проти заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
		В судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2021.
		В судовому засіданні 30.03.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю. 
		11.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка" (замовник) та акціонерним товариством Холдингова компанія "Київміськбуд", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (інвестор-генпідрядник) укладено договір на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, за умовами якого інвестор-генпідрядник зобов`язується за власні та або залучені кошти здійснити будівництво торгово-розважального та житлового комплексу з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10 Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: житловий будинок № 1, житловий будинок № 2, житловий будинок № 3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг (далі - об`єкт), відповідно до проектно-кошторисної документації і положень договору та здати об`єкт замовникові у встановлений договором строк.
		Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.4 договору на будівництво інвестор-генпідрядник для здійснення будівництва об`єкту має право залучати інвесторів, співінвесторів та субпідрядників; інвестор-генпідрядник здійснює будівництво об`єкту у встановлений договором строк, самостійно визначає виконавців та укладає з ними договори на проведення будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт, вимірювань потужності експозиційної дози гамма випромінювань, з їх початком та закінчення у строки, що забезпечують введення об`єкту в експлуатацію.
		Згідно з п. 6.1 договору на будівництво інвестор-генпідрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта протягом гарантійного строку, якщо не відбулося порушення умов експлуатації. Гарантійний строк визначається відповідно до чинного законодавства. Гарантійний строк становить на: несучі конструкції - 5 років; огороджувальні конструкції - 3 роки; зовнішнє опорядження - 3 роки; внутрішнє опорядження - 3 роки; зовнішні інженерні мережі - 3 роки; внутрішні інженерні мережі - 3 роки; сантехнічні комунікації - 3 роки; електромережі - 3 роки; благоустрій прилеглої території - 3 роки; інженерне забезпечення - 3 роки.
		27.10.2005 між АТ холдингова компанія «Київміськбуд» (інвестор-генпідрядник) та ВАТ «ДБК-4» (підрядник) укладено контракт № 363 на будівництво торгово-розважального та житлового комплексу по вулиці Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва (далі - контракт № 363), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого сторони домовились здійснити будівництво об`єкта: торгово-розважальний та житловий комплекс з підземним паркінгом за адресою: вул. Срібнокільська, 3 (10-Б мікрорайон Позняки) у Дарницькому районі м. Києва, у тому числі: ж.б. № 1, ж.б. №2, ж.б. №3, торгово-розважальний комплекс, підземний паркінг, відповідно до проектно-кошторисної документації; підрядник виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами України, із прокладанням інженерних мереж і споруд (ТП; РП; ІТП; Насосні; СТВП), освітлення, благоустрою та озеленення території в межах товарної продукції об`єкта.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15, залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг" до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №4" позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг" 1 086    166,60 грн. збитків, 21    723,33 грн. судового збору. 
		У вище зазначеному рішенні Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 встановлені наступні обставини: В обґрунтування суми збитків заявлених до стягнення позивач посилається на висновок експерта №43/37/14 від 18.12.2014, який був проведений судовою будівельно-технічною експертизою під час розгляду справи №910/5154/14.
		Рішенням у справі від 16.03.2015 №910/5154/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг" до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка" та публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №4", про стягнення 141 686,40 грн. позов задоволено повністю. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015, а відтак набрало законної сили.
		Судовим експертом під час проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/5154/14 було визначено те, що технічною причиною затікання рідини від атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції №10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві є покладення килиму гідроізоляційного бентонітового мату не тією стороною на поверхню покриття, що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірне виконання примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату (не враховані особисті властивості глини при зволоженні збільшувати свій об`єм).
		Як зазначено позивачем, відповідно до висновку експерта від 18.12.2014 №43/37-14 по справі №910/5154/14 судовим експертом було визначено те, що виконані будівельні роботи з влаштування покрівлі секції №10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві не відповідають вимогам ДБН. Технічною причиною затікання рідини від атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції №10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві є те, що килим гідроізоляційного бентонітового мату покладено не тією стороною на поверхню покриття, що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірно виконано примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату (не враховані особисті властивості глини при зволоженні збільшувати свій об`єм).
		Зазначений висновок експерта і ліг в основу прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 117.06.2016р., за яким стягнуто з Компанії грошові кошти у розмірі 1 086 166, 60 грн.
		Дане рішення Господарського районного суду міста Києва у справі №910/18279/15 від 17.06.2016р. було виконано Компанією повністю.
		Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що оскільки за неякісно виконані відповідачем роботи по влаштуванню покриття секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві з позивача було стягнуто грошові кошти, а саме збитки в сумі 1    086    166,60 грн, у позивача, відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти з відповідача.
		У відповіді до відзиву (поданій 08.02.2021 до суду) позивач просить суд при прийняття рішення врахувати, що правовою підставою для звернення компанії до суду є ч.1 ст. 228 ГК України, а не стаття 1191 ЦК України.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Внаслідок укладення сторонами контракту № 363, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, у них виникли взаємні цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою вказаний контракт № 363 є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Частиною четвертою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
		Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
		Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. 
		До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
		Наведена норма регулює позадоговірні правовідносини, які виникають у зв`язку із завданням шкоди, в той час як спірні правовідносини у цій справі виникли з контракту №363, отже не є деліктними (позадоговірними).
		Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17 та від 26.11.2019 у справі № 922/359/19.
		З огляду на вищенаведене, суд відхиляє як безпідставні доводи позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини сторін у цій справі виникли з контракту № 363, за яким підрядник (відповідач) зобов`язався виконати роботи з будівництва об`єкта з інженерним забезпеченням згідно із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта.
		Суд звертає увагу, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
		При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
		Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Відповідно до частин 1 - 3 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. 
		За умовами п. 1.2 контракту № 363 підрядник (відповідач) виконує роботи по будівництву об`єкта з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об`єкта, розробленою у відповідності з чинними державними нормами та стандартами України.
		Згідно з п. 3.1.1 контракту № 363 відповідач зобов`язався побудувати об`єкт у встановлені п. 1.3 цього контракту терміни.
		Відповідно до статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.
		Відповідно до п. 3.1.14 контракту № 363 підрядник гарантує інвестору-підряднику досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту введення його в експлуатацію, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації житлового будинку. Гарантійний термін не розповсюджується на обладнання, матеріали та вироби, на які постачальниками продукції видані інші гарантійні терміни.
		Згідно з п.5.1 контракту № 363 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань згідно цього контракту винна сторонами відшкодовує потерпілій стороні збитки у повному обсязі.
		В процесі розгляду справи № 910/5154/14, з метою з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Черніну Якову Олександровичу.
		Згідно з Висновком експерта № 80/37-14 від 18.12.2014 у справі № 910/5154/14 розроблена проектна документація (стадія Р) на влаштування покрівлі секції 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3 у м. Києві не відповідає вимогам пунктів 1.2, 1.3, 2.2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 1. Проектування" щодо забезпечення надійного відведення води з покрівлі та її довговічності; виконані будівельні роботи з влаштування покрівлі секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві не відповідають вимогам пунктів 1.2, 1.3, 1.3, 2.1, 2.3 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 2. Влаштування" в частині вибору технології виконання покрівельних робіт щодо забезпечення набуття фізико-механічних властивостей застосованих бентонітових матів, передбачених проектною документацією як гідроізоляційного шару (мати покладені на поверхню керамзитобетонного шару навпаки - нетканий матеріал знизу (білий), тканий (чорний) - зверху), відсутність документального рішення на виконання примикання бентонітових матів до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів з врахуванням їх особистих властивостей, що привело до невірного виконання цих робіт та пунктів 1.1, 8.1, 8.2, 8.3 ДБН А.3.1-5-96 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" (діяв на час проведення будівельних робіт) щодо організації належного контролю при виконанні будівельних робіт для забезпечення потрібної якості і надійності влаштування гідроізоляційного шару; технічною причиною затікання рідини від атмосферних опадів через покрівлю до приміщень секції № 10 будівлі по вул. Срібнокільській 3-Г у м. Києві є те, що килим гідроізоляційного бентонітового мату покладено не тією стороною на поверхню покриття, що сприяє вимиванню глини з конструкції цього мату та втрати його гідроізоляційних властивостей; технічно невірно виконано примикання до стін вентиляційних шахт, ліфтових машинних відділень, парапетів гідроізоляційного бентонітового мату (не враховані особисті властивості глини при зволоженні збільшувати свій об`єм).
		За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
		Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
		Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18, від 13.08.2019 у справі №910/11164/16.
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 визначено, що встановлені у справі №910/5154/14 обставини та факти є преюдиційними для справи №910/18279/15, оскільки як майно ТОВ «Інфіко-Холдінг» у цій преюдиційній справі, так і майно ТОВ «Інтертехніка» було побудовано відповідачем на замовлення ТОВ «Інтертехніка» на підставі укладеного відповідного договору генерального підряду за одним проектом будівництва, при цьому як було зазначено раніше предметом позову у справі №910/5451/14 було стягнення 141 686,60 грн. фактично понесених позивачем збитків за відновлювальний ремонт, що був проведений позивачем лише на частині покрівлі та охоплював 325 кв.м, в той час як загальна площа покрівлі складає 2 576,4 кв.м., а тому, матеріальна-правова вимога позивача у справі №910/18279/15 полягає у стягненні з відповідача грошових коштів на проведення капітального ремонту всієї площі покрівлі з урахуванням суми коштів, що були предметом позову у справі №910/5154/14 та стягнуті з відповідача у встановленому законом порядку. Отже, предметом розгляду справ №91018279/15 та №910/5154/14 був один обєкт будівництва, в тому числі його частина (секція №10) тільки в різних площах.
		Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. 
		Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. 
		Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Також, в рішенні Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 зазначено наступне: «Отже, відповідач виступав генеральним підрядником з будівництва Об`єкту та самостійно обрав Комбінат як підрядника, а тому несе повну відповідальність перед замовником за недоліки у виконаних будівельних роботах.
		В свою чергу, ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" не позбавлено права звернутися із відповідною позовної заявою за захистом своїх прав та інтересів у зв`язку з неналежним виконанням третьою особою-1 умов Контракту».
		ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» брало участь у розгляді справи №910/18279/15, виконання рішення якого стало підставою для звернення ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" до суду в порядку регресу до ПАТ «Домобудівний комбінат №4».
		При цьому, судом враховано, що ПАТ «Домобудівний комбінат №4» мав всі процесуальні права та можливості надати докази щодо реконструкції саме в справі №910/18279/15, коли досліджувались всі обставини справи, а не тоді, коли рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2016, яке набрало законної сили, вже встановлені фактичні обставини справи.
		Докази, в тому числі і експертні висновки, можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, а не підставою для встановлення фактів та обставин у даній справі.
		Надані ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» докази та документи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в даній справі обставини і факти вже встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 у справі № 910/18279/15 і є такими, що не можуть бути спростовані, оскільки вказане рішення набрало законної сили, не скасовано і є чинним.
		Що стосується проведення/не проведення на об`єкті будівництва реконструкції, то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів її проведення.
		Окрім того, факт проведення реконструкції жодним чином не доводив би відсутність вини з боку ПрАТ "ДБК-4".
		Тобто, в рішенні Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 встановлено наявність недоліків у виконанні будівельних робіт, які фактично виконувались на об`єкті відповідачем.
		Крім того, судом враховано, що відповідачем не доведено факт відсутності його вини.
		З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №757 від 05.10.2016 року на суму 1    107    889,93 грн.(1    086    166,60 грн. збитки та 21    723,33 - судовий збір) вбачається, що позивачем виконано рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 в повному обсязі.
		Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
		Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення 1    086    166,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.
		Так, в заяві зазначено, що враховуючи, що відносини виникли з договору будівельного підряду і стосуються відшкодування шкоди, ПрАТ «ДБК-4» вважає, що в даному спорі слід застосовувати правила позовної давності до заявлених позовних вимог.
		Частиною 1 статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
		У ч.3 статті 322 ГК України зазначено, що позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій.
		Як зазначено відповідачем, покрівля не є капітальною конструкцією, виконує лише функцію захисту від опадів і снігу, тобто є замінним елементом будинку чи споруди без зміни його архітектурного вигляду.
		А тому на думку відповідача, оскільки закінчений будівництвом об`єкт був прийнятий в експлуатацію 17.10.2010р. (не кажучи навіть про час , коли виконані ПрАТ «ДБК-4» роботи були прийняті ПАТ «ХК «Київміськбуд» без зауважень), а провадження у справі №910/18279/15 порушено 17.07.2015р., тобто через рік і сім місяців, то це значить, що ТОВ «Інфіко-Холдінг» і ПАТ «ХК «Київміськбуд» кожен окремо пропустили строки для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
		З даного приводу суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
		Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Та, правовою підставою для звернення позивача до суду є с.1 ст. 228 ГК України.
		Ця стаття встановлює право учасника господарських відносин, який вже відшкодував збитки, стягнути такі відшкодовані збитки з третіх осіб, що фактично їх спричинили, у порядку регресу, тобто право звернутися до третіх осіб з вимогою про відшкодування понесених ним збитків у порядку регресу.
		Право на стягнення відшкодованих збитків в порядку регресу виникає з того моменту, коли учасник господарських відносин відшкодував збитки потерпілій стороні замість третьої особи.
		Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання. (пункт 6).
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2016 у справі №910/18279/15 виконано 20.12.2016р., а тому перебіг позовної давності за регресним зобов`язанням почався з 21.12.2016 року.
		Оскільки позивач з даним позовом до суду звернувся 26.01.2017 року, тому публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" не був пропущений строк позовної давності при зверненні до суду з вказаним позовом до публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4". 
		Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
		Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
		Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006  №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.4 ст. 75, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" (04074, м. Київ, вулиця Лугова, будинок 13, ідентифікаційний код 05503160) на користь публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вулиця Михайла Омельяновича-Павленка, будинок 4/6, ідентифікаційний код 23527052) заборгованість у розмірі 1    086 166 (один мільйон вісімдесят шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 16 292 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 50 (тридцять) коп.
		3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                                                                          Дата підписання рішення: 08.04.2021 року.
		 
		Суддя                                                                                                                                    С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...