Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/320/678/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення коду товару за УКТЗЕД.
Надіслано судом: 08.04.2021. Зареєстровано: 09.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 07.04.2021
Номер судового провадження: A/855/4515/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № П/320/678/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  07 квітня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача                    Глущенко Я.Б., 
		суддів                                                            Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
		секретаря                                                  Ткаченка В.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» до Київської митниці Держмитслужби про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «УСПОТ ЛТД») звернулось у суд з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби (далі - відповідач, Київська митниця) про скасування рішення про визначення кода товара та зобов`язання прийняти нове рішення стосовно визначення такого кода. 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про визначення кода товара № KT-UA125000-0119-2019 від 10 вересня 2019 року.
		Додатковим рішення суду від 13 січня 2021 року стягнуто на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 19830,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. 
		Не погоджуючись із додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить постанови Верховного Суду, ухвалені за результатами розгляду питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що зі змісту акта неможливо встановити які саме попередньо були опрацьовані матеріали та надані консультації, які саме необхідно залучити додаткові матеріали. Відтак неможливо оцінити обсяг  витраченого на дані послуги часу, а отже і їх вартість. Також відсутні докази направлення адвокатом запитів, пов`язаних із цією справою. При цьому, в акті здачі-прийняття робіт зазначена загальна кількість часу і на підготовку відзива на апеляційну скаргу і клопотання, відтак неможливо встановити окремо кількість витраченого часу на підготовку відзива. Також в акті відсутня деталізація обсягу наданих послуг та їх вартість. 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, в скарзі містяться посилання на документи, які не мають відношення до справи. На стадії розгляду заяви судом першої інстанції відповідач не довів неспівмірності заявлених до стягнення витрат, а тому посилання на таку в апеляційній скарзі не спростовує правильність висновків місцевого суду. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ставки адвокатів/помічників об`єднання не відповідають звичайному рівню оплати на українському ринку кваліфікованих юридичних послуг. 
		Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін, з таких підстав.
		Відповідно до пункта 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України,    суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Згідно з частиною 3 цієї правової норми для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України)
		Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
		Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 39660,00 грн. надано копії наступних документів: 
		- договора про надання правової допомоги №12-1/27-2018 від 07 червня 2018 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «КМ Партнери», предметом якого є надання правової допомоги Клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Зокрема, у пункті 5.3 Договора містяться індивідуальні погодинні ставки адвокатів - учасників АО «КМ Партнери» та їх помічників (адвокат - від 3820 грн. до 5970 грн., помічник адвоката від 600 грн. до 3300 грн.), а також умови надання правової допомоги позивачу;
		- додаткової угоди №4 від 02 грудня 2019 року до договора про надання правової (правничої) допомоги, в якій погоджено індивідуальні погодинні ставки в 2019 році адвокатів-учасників Об`єднання та їх помічників, зокрема, адвоката Шинкаренка І.В. - погодинна ставка становить 6560,00 грн.
		- акта надання послуг від 17 лютого 2020 року про наданої правничої допомоги в рамках судової справи № П/320/678/20.
		Відповідно до зазначеного акта позивачу надані наступні послуги з ведення справи в суді першої інстанції:
		-          підготовка позовної заяви - адвокат І. Шинкаренко 1,3 год. (ставка учасника грн./год. 6560,00 грн., усього 8528,00 грн.), яка включала в себе підготовку додатків до позову для суду та відповідача, відправлення позовної заяви з додатками до суду - помічник адвоката кільк. витраченого часу 6,1 год. (ставка учасника грн./год. 2200 грн., усього 13420,00 грн.);
		-          підготовка відповіді на відзив, учать у судовому засіданні, підготовка пояснень від 03 квітня 2020 року - адвокат І. Шинкаренко; кількість витраченого часу 2,7 год. (ставка учасника грн./год. 6560 грн., усього 17712,00 грн.).
		Вартість виконаних робіт, яка підлягає сплаті становить 39660,00 грн.
		На підтвердження оплати наданих АО «КМ Партнери» послуг позивачем також надано: рахунки - фактури від 17 лютого 2020 року № 13 та від 16 червня 2020 року № 51, які було виставлено позивачу для оплати на підставі даних актів про надання послуг; платіжні доручення від 28 лютого 2020 року та від 17 червня 2020 року; банківські виписки за цими ж датами.
		За результатами вивчення зазначених документів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що витрати на правничу допомогу підтверджуються належними та допустимими, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, доказами. Крім того, заявлений позивачем розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом та його помічником послуг, а також значенням справи для сторони.
		Суд звертає увагу на те, що наведені вище положення процесуального законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. 
		Водночас суб`єкт владних повноважень жодних заперечень чи клопотання про зменшення витрат під час розгляду заяви позивача не подав.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
		За таких обставин, з огляду на недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, а також врахування місцевим судом факта задоволення позову в частині, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи у розмірі 19830,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №826/8890/18 та від 07 листопада 2019 року у справі №826/14299/17.
		Доводи відповідача у скарзі, що витрати неспівмірні, є суб`єктивною оцінкою відповідача та спростовується матеріалами справи, з яких убачається, що представник позивача надав фактичні (реальні) правові послуги.
		Колегія суддів зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №520/2915/19.
		Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи  статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України  визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
		Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
		Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної    скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя                                                            Я.Б. Глущенко
		 
		Судді                                                                                 О.Є. Пилипенко
		 
		                                                                                          Л.Т. Черпіцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...