Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/224/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 08.04.2021. Зареєстровано: 09.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 08.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 127/224/21 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вишар І.Ю. 
		Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 
		08 квітня 2021 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Шидловського В.Б. 
		суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., 
		представника позивача: Корнійчука С.А.,
		представника відповідача: Савчук Т.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Безверхнього Ярослава Валерійовича про скасування постанови серії ІВ № 00006795 від 25.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, 
		В С Т А Н О В И В :
		у січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до головного спеціаліста-інспектора з паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Безверхнього Ярослава Валерійовича про скасування постанови серії ІВ № 00006795 від 25.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
		15 лютого 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
		Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
		У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
		Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.08.2020 року відповідачем винесено постанову серії ІВ № 00006795, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
		Із змісту постанови встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника за яким зареєстровано транспортний засіб «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , який 19.08.2020 о 10 год. 14 хв. був припаркований у м.Вінниці по вул.Соборна, 92 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 Зупинка заборонена. Фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT K80V2.
		Не погоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржила її до суду.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Статтею 14 Закону України Про дорожній рух визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
		Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Так, п. 8.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
		Фактичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності слугувало те, що автомобіль був зупинений у місці де зупинку заборонено, а саме в зоні дії дорожнього знаку 3.34 (зупинку заборонено), який застосований із горизонтальною розміткою 1.4, що нанесена біля краю проїзної частини по вул.Хлібна у м.Вінниці.
		Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено".
		Так, в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» (п. 3.34 п. 3 розділу 33Правил дорожнього руху) забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
		Дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
		Зона дії знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
		Розмітка є одним із найважливіших засобів регулювання дорожнього руху і значною мірою впливає на безпеку руху. Висока ефективність розмітки пояснюється насамперед тим, що вона постійно перебуває в полі зору водія, допомагає йому правильно вибирати положення транспортного засобу на проїзній частині багато смугових доріг, сприяє кращому орієнтуванню в напрямку дороги, обмежує в необхідних місцях маневрування транспортних засобів, сприяючи тим самим підвищенню безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до 8.5.1.ПДРУкраїни горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
		Згідно п. п. 8.5 - 1ПДРУкраїни дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
		За змістом п.п.1.4. п. 1 розділу 34Правил дорожнього рухурозмітка 1.4 має жовтий колір та позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаком 3.34 і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру.
		Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №686/13619/17 (адміністративне провадження N К/9901/20617/18), тротуар, як і проїзна частина, є складовими елементами дороги загалом. Тобто дорога - це не лише проїзна частина, по якій рухається автомобільний транспорт, але й пішохідна зона, в тому числі й тротуар. Тому дія заборонного знаку поширюється на всю дорогу (той бік дороги, де встановлено знак), елементом якої є тротуар, саме зовнішній край якого обмежує дорогу по ширині.
		Отже, дії особи, які полягали у тому, що вона залишила автомобіль на тротуарі в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 122 КУпАП.
		Згідно із ч.1 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
		Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
		Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
		За рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 січня 2020 року №155 посадові особи відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради наділені повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування, які й уповноважені здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122 КУпАП (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), частинами першою, другою і восьмою статті 152-1 КУпАП накладати стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.
		Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку міської ради з поміж інших завдань та обов`язків є: здійснення фотозйомки (відеозапису) обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів; залишення порушнику (на транспортному засобі) повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису); складання постанови про адміністративні правопорушення за ч.ч.1, 3 і 6 ст.122 КУпАП, ч.ч.1, 2 та 8 ст.152-1 КУпАП в межах компетенції та порядку передбаченого діючим законодавством по відношенню до осіб, які порушують правила паркування, зупинки та стоянки транспортних засобів на території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади та ін.
		Відповідно до ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
		Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
		Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Так, відповідачем до матеріалів справи долучено фотоматеріали та відеозапис фіксування правопорушення, які здійснені за допомогою технічного засобу Logic Instrument К80 V2, який пройшов стандартизацію відповідно до Закону, що підтверджується сертифікатом експертизи, атестатом відповідності, додатком до сертифікату.
		Надані відповідачем докази колегія суддів вважає належними та допустимими доказами в силу ст.251 КУпАП, та які були обгрунтовано враховані при винесенні оскаржуваної постанови інспектором з маркування.
		Стосовно посилання апелянта на те, що відповідачем не доведено, що 19.08.2020 року об 10:14 год позивач перебував за кермом транспортного засобу «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому не доведена його вина у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ч.1ст.122 КУпАП, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідальна особа, зазначена у ч.1ст.14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
		- ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
		- особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
		У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:
		- абзацу 2 частини 1 цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;
		- абзацу 3 частини 1 цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
		Тобто, за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
		При цьому, одночасно слід зауважити про те, що така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в 2-х випадках:
		- якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
		- якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
		В той же час, позивач не надає суду жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності, як власника вказаного автомобіля, які прямо передбачені вищенаведеними положеннямист.279-3 КУпАП, і не посилається на факт вчинення дій, які, згідно з цією статтею, необхідно було вчинити для звільнення його від відповідальності.
		Таким чином, визначені законом підстави для звільнення від відповідальності особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, за вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, відсутні.
		Колегія суддів також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, який у складі Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		Відповідно до ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач, будучи власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, чи передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавлена та вжити належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого ТЗ правил дорожнього рухута неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім.
		Не вчинення позивачем обов`язкових дій, передбаченихст.279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
		У даному випадку, відповідальна особа  ОСОБА_1 , встановлена інспектором з паркування за даними Єдиного Державного реєстру транспортних засобів, інформація з якого підтверджує, що транспортний засіб марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1  позивачем у даній справі.
		Таким чином, встановлена інформація була достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил зупинки.
		 
		Щодо правомірності встановлення дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" по вул.Хлібна у м.Вінниця, колегія суддів зазначає наступне.
		У відповідності до листа Вінницької спеціалізованої монтажно-експлуатаційної дільниці з організації дорожнього руху, дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" по вул.Хлібна біля "НКВ ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія № 2 ВМР" встановлений у 2016 році на виконання вимоги УПД ГУНП у Вінницькій області. Передумовою надання зазначеної вимоги були чисельні звернення батьків учнів зазначеної ЗОШ, щодо необхідності забезпечення безпеки дорожнього руху на тротуарі біля навчального закладу, зокрема унеможливлення паркування транспортних засобів шляхом встановлення пішохідного огородження.
		Розгляд зазначеного питання за ініціативою керівництва УДАІ УМВС України у Вінницькій області відбувся на засіданні координаційної ради з питань безпеки дорожнього руху 24.12.2015 року, протокол № 90. Враховуючи, що термін зберігання вимог - 3 роки, а УПД ГУНП у Вінницькій області ліквідована, як підрозділ поліції, надати в якості підтверджуючого документу вказану вимогу - не представилося можливим.
		Встановлення вказаного знаку зафіксовано у "Дислокації установки і зміни дорожніх знаків по вулицях м.Вінниці (з 03.02.2016 по 15.03.2016) за порядковим номером 53, що є додатком до Акту № 2-Зн приймання виконаних робіт за березень 2016 року.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що такі твердження апелянта свідчать про обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності у вчинення адміністративного правопорушення за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні письмові докази, які не спростовані позивачем.
		Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
		Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2021 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Шидловський В.Б.    Судді    Боровицький О. А.   Матохнюк Д.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...