Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/24535/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 08.04.2021. Зареєстровано: 09.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/756/432/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019000000000151

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		08.04.2021 Справа № 757/24535/19-к
		№ 1-кп/756/432/21
		№ 757/24535/19
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		08 квітня 2021 року                 Оболонський районний суд м. Києва 
		в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: секретарів судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 
		прокурорів  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 
		потерпілого  ОСОБА_11 , 
		захисників обвинуваченого  адвокатів: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_21 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
		ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		у період часу з 15 серпня 2018 року по 14-ту годину 30 хвилин 05 вересня 2018 року ОСОБА_21 , діючи з умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, за попередньою змовою з ОСОБА_22 , що був засуджений вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, керуючись корисливим мотивом, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у нього можливостей продати йому два об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на які ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року та 01 листопада 2016 року накладено арешт. У подальшому, 05 вересня 2018 року о 14-ій годині 30 хвилин, знаходячись у ресторані «У хромого Пола», що за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 4, ОСОБА_21 отримав від ОСОБА_11 30 купюр номіналом 100 дол. США та 1 470 несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді аркушів паперу, візуально схожих на купюри номіналом 100 дол. США, що у разі доведення умислу до кінця, по курсу Національного Банку України станом на 05.09.2018 могло б становити 4 273 500 грн. і було особливо великим розміром.
		При цьому ОСОБА_21 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_22 , що був засуджений вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, свій умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки після передачі йому вищевказаних коштів, був затриманий. 
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 відмовився давати показання та відповідати на запитання. Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_21 надаючи пояснення та висловлюючи свою позицію у судових дебатах, указав, що не був обізнаний про фактичні підстави передачі ОСОБА_11 передплати у розмірі 150 тис. дол. США за продаж належних ОСОБА_23 двох об`єктівнерухомого майна,за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на які ухвалами суду було накладено арешт, а діяв лише як свідок укладення угоди.
		 
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		 
		Версія обвинуваченого ОСОБА_21 у якій він заперечує свою обізнаність про фактичні підстави передачі ОСОБА_11 передплати у розмірі 150 тис. дол. США за продаж належних ОСОБА_23 двох об`єктівнерухомого майна,за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на які ухвалами суду було накладено арешт, суд вважає такою, що суперечить дослідженим доказам.
		 
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 показав, що у 2018 році він займався пошуком нерухомості, яка б знаходилася у центрі м. Києва, і яку можна було придбати. Він зв`язався з жінкою ріелтором на ім`я ОСОБА_24 , й остання запропонувала йому два об`єкти за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Зробивши відповідні запити, він з`ясував, що зазначене майно за рішенням суду знаходиться під арештом і його продаж є неможливим. Розуміючи, що таким чином його хочуть ошукати, він звернувся із заявою про вчинення злочину до Служби безпеки України. Згодом, ріелтор припинила з ним спілкування, зазначивши, що угода щодо купівлі-продажу майна не відбудеться. Потім, через деякий час, приблизно у липні-серпні 2018 року, він випадково зустрівся зі своїм наглядно знайомим  ОСОБА_25 . Під час спілкування, останній також, як і ріелтор Юлія, запропонував придбати два об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , й вони домовилися про зустріч, щоб обговорити умови угоди. Про продаж арештованого майна він повідомив Службу безпеки України, тому всі його зустрічі фіксувалися за допомогою відео- та аудіотехніки. В обумовлений час він зустрівся з ОСОБА_25 , а також ОСОБА_22 і ОСОБА_21 . Останні почали запевнювати його у тому, що представляють інтереси дуже впливової людини  ОСОБА_23 , і у них є завдання продати ці об`єкти нерухомості. При цьому, ОСОБА_21 дав йому зрозуміти, що є співробітником Служби безпеки України. У зв`язку з тим, що на два об`єкти нерухомості накладено арешт та є ще певні нюанси з їх продажем, вартість цього нерухомого майна вони назвали у розмірі 2,5 млн. доларів США, що є набагато нижчою за ринкову. Зі слів ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , левова частина коштів від продажу нерухомого майна, повинна була «відійти» прокуратурі та службі безпеки, а решту поділять між собою ОСОБА_22 та ОСОБА_21 . Крім того, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 зазначили, що всі питання зі зняттям арешту вони вирішать, оскільки мають впливові зв`язки у військовій прокуратурі та Службі безпеки України й діють, у тому числі, від імені «Матіоса». При цьому, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 при всіх зустрічах постійно наполягали, щоб він надав їм передплату, розмір якої під час переговорів було знижено до 150 тис дол. США. Як йому пояснювали ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , передплата була необхідна для початку оформлення документів, у тому числі «оплату роботи» у Міністерстві юстиції України, виготовлення підроблених судових рішень з датою не пізніше 2012 року, оскільки їх не потрібно було вносити до електронного реєстру. Окрім того, у більшості він вів розмову з ОСОБА_22 , а ОСОБА_21 , у свою чергу, до цієї розмови вносив корективи, діючи спільно та бажаючи заволодіти його грошима. Під час останньої зустрічі він передав ОСОБА_22 та ОСОБА_21 поліетиленовий пакет з 150 тис дол. США, з яких 3 000 дол. США належали йому, а решта суми була «лялькою». При цьому, коли він поклав пакунок з грошима на стіл поблизу ОСОБА_22 , то ОСОБА_21 , одразу перехилившись через стіл, схопив цей пакунок та намагався розірвати зав`язаний на ньому вузол. Крім того, потерпілий указав, що ОСОБА_22 та ОСОБА_21 жодного разу не пропонували йому у законний спосіб зняти арешт з об`єктів нерухомості.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що з ОСОБА_21 познайомився у 2016 році. Приблизно у жовтні 2017 року до нього звернувся товариш з проханням допомогти ОСОБА_23 , який на той час знаходився у м. Москві Російської Федерації, вирішити кримінальні справи, що розслідувалися стосовно останнього правоохоронними органами України. За виконану роботу ОСОБА_23 пообіцяв віддати йому нерухоме та рухоме майно, що знаходиться в Україні. Через певний проміжок часу він у м. Москві зустрівся з особами чеченської національності, що надавали притулок ОСОБА_23 у Російській Федерації, й останні повідомили, що все майно ОСОБА_23 в України вже належить їм, та попросили його продати за відповідну винагороду. Дану пропозицію він обговорив з ОСОБА_21  та ОСОБА_26 , а також із жінкою на ім`я ОСОБА_27 , яка мала вирішити всі питання в правоохоронних органах. Збираючи всі необхідні документи, ними було з`ясовано, що на два об`єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , рішенням суду було накладено арешт у рамках кримінальної справи, яка розслідувалася стосовно ОСОБА_23 . З метою зняття арешту з нерухомого майна він звернувся до ОСОБА_28 . Ними було вирішено знайти покупця на майно, який би погодився зробити передплату у розмірі 250 тис. дол. США, використовуючи які ОСОБА_29 міг вирішити ці питання через співробітників Міністерства юстиції України та прокуратуру, а саме: виготовити судові рішення датовані не пізніше 2012 роком, оскільки їх не потрібно було вносити до електронного реєстру. Через деякий час він познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_11 , що погоджувався придбати нерухоме майно та здійснити передплату. Приблизно у серпні 2018 року він, ОСОБА_21  та ОСОБА_25 чотири рази зустрічалися з ОСОБА_11 , під час зустрічей обговорювали загальну суму угоди, суму передплати та питання зняття арешту з нерухомого майна. Під час третьої зустрічі, ОСОБА_11 попросив зменшити суму передплати до 150 тис. дол. США. Розуміючи, що цих коштів буде недостатньо для вирішення питань, пов`язаних з арештом майна, він разом з ОСОБА_21 зателефонували ОСОБА_26 , який сказав погоджуватися хоч на таку суму передплати. Зазначену суму в розмірі 150 дол. США вони мали намір поділити між собою, а саме ним ( ОСОБА_22 ), ОСОБА_21 , ОСОБА_30 та жінкою на ім`я ОСОБА_27 , при цьому, основна сума коштів мала відійти саме двом останнім. 05 вересня 2018 року під час чергової зустрічі з ОСОБА_11 , останній передав чорний пакунок з коштами у сумі 150 тис. дол. США, при цьому ОСОБА_21 поклав його поряд з собою та намагався відкрити. У цей час їх затримали працівники правоохоронного органу. Крім того, свідок указав, що ОСОБА_21 був довіреною особою ОСОБА_31 і всі свої дії він ( ОСОБА_22 ) мав узгоджувати з ними, а отримані від ОСОБА_11 кошти у сумі 150 тис. дол. США, у будь-якому випадку, останньому повертати ніхто не планував.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що з ОСОБА_21 він познайомився приблизно у 2018 році і спілкувався з ним лише з приводу продажу нерухомого майна. Так, під час однієї із зустрічей його знайомий ОСОБА_32 попросив знайти покупців на об`єкти нерухомості, що розташовані в АДРЕСА_2 . Він, як посередник, разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які були представниками продавця, декілька разів зустрічався з ОСОБА_11 , як потенційним покупцем. При цьому, як ОСОБА_22 , так і ОСОБА_21 запевняли, що при укладенні договору купівлі-продажу майна, питання накладеного арешту на ці об`єкти нерухомості буде вирішено з військовою прокуратурою за допомогою суми передплати, яка була зменшена з 300 тис. дол. США до 150 тис. дол. США. У домовлений день ОСОБА_11 приніс суму передплати, у свою чергу ОСОБА_22 написав розписку про отримання цих коштів. Після того, як ОСОБА_11 поклав пакет з грошима на стіл та пішов, ОСОБА_21 почав відкривати пакет з грошима. Він ( ОСОБА_25 ) запитав щодо оплати своїх посередницьких послуг, однак жодної відповіді не отримав. У цей час він, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 були затримані. 
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показала, що познайомилася з ОСОБА_22 на дні народження свого знайомого. Через деякий час ОСОБА_22 попросив її знайти клієнта для продажу двох об`єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на які було накладено арешт. При цьому, останній переконував її у тому, що є власником цього майна, та надав документи. Однак, з`ясувавши, що передані ОСОБА_22 документи є підробленими, і він не є власником майна, яке хоче продати, вона перестала з ним спілкуватися.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що з ОСОБА_21 знайомий з дитинства, а з ОСОБА_22 його познайомив ОСОБА_34 , оскільки той бажав продати два об`єкти нерухомості у м. Києві, запевнивши, що у нього є доручення на їх продаж. У свою чергу, він попросив ОСОБА_25 знайти покупця. Через деякий час ОСОБА_25 повідомив, що знайшов покупця на майно, тому вони домовилися зустрітися, щоб обговорити умови майбутньої угоди. Під час зустрічі, на якій був присутній він, ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_11 , було з`ясовано, що пропоновані на продаж об`єкти нерухомості арештовані, тому він відмовився брати будь-яку участь в укладенні договору щодо зазначеного майна. Також, він намагався відмовити від такої участі й ОСОБА_25 та ОСОБА_21 . На його думку, ОСОБА_21 був присутній при обговореннях даної угоди як гарант того, що все буде відбуватися чесно й ОСОБА_11 не введе в оману ОСОБА_22 .
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34  показав, що з ОСОБА_21 познайомився приблизно у 2018 році. Також, він знайомий з ОСОБА_22 й останній займався продажем будинків за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .Крім того, ОСОБА_22 неодноразово просивйого знайтипокупців наце майно,перевірити покупцяна спроможністьздійснення такоїпокупки,а такожправильність оформленнядокументів угоди.Особисто вінмав отримативинагороду лишепісля завершенняпродажу цьогонерухомого майна.Крім того,свідок зазначив,що ОСОБА_35 є йогодавньою знайомою,остання надаваларізного родуконсультації щодо«функціонування органівдержавної влади»,«правильного проходженнядокументів» таінш.,оскільки працювалау секретаріатіПрезидента України. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що приблизно восени 2017 року познайомився з ОСОБА_22 . Останній, через деякий час, звернувся до нього з проханням надати консультацію лише з привиду технічної документації на об`єкти нерухомості,за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .З жодноюпропозицією щодопродажу цьогомайна ОСОБА_22 до ньогоне звертався.Обвинувачений ОСОБА_21 йому незнайомий. 
		 
		Відповідно до заяви особи, анкетні дані якої змінено на ОСОБА_11 , від 31 липня 2018 року, ОСОБА_11 повідомив, що займаючись пошуком об`єкта нерухомості, який можна придбати, познайомився з ріелтором на ім`я ОСОБА_24 , яка запропонувала йому два об`єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Однак, на зазначене майно рішенням суду було накладено арешт у рамках кримінальної справи і його продаж є неможливим. У зв`язку з цим, на думку ОСОБА_11 , ріелтор Юлія та інші особи намагаються заволодіти коштами під приводом продажу цього нерухомого майна (а.с. 69-73 т. 6).
		 
		З протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи стосовно громадянина ОСОБА_22 від 16 серпня 2018 року убачається, що в ньому зафіксовано розмову ОСОБА_11 з особами на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та  ОСОБА_32 , яка відбулася 15 серпня 2018 року з 13:11:05 по 13:51:23 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 4. Під час цієї розмови ОСОБА_21 та ОСОБА_22 повідомили ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію щодо можливості продажу належних ОСОБА_23 двох об`єктів нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , і на які ухвалами суду накладено арешт. При цьому, ОСОБА_21 назвав суму угоди в розмірі 2.6 мл. дол. США. та суму передплати у розмірі 150 тис. дол. США за кожний об`єкт нерухомості, яка має бути передана ОСОБА_11 для зняття арешту з майна та початку процедури оформлення права власності. Окрім того, ОСОБА_21 вказував і на те, що продажем цього нерухомого майна вони займаються, оскільки «їм дали команду зверху» (а.с. 109-120 т. 7).
		У судовому засіданні було досліджено носій, на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії, та встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		 
		Відповідно до протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи стосовно громадянина ОСОБА_22 від 23 серпня 2018 року, зафіксовано розмову ОСОБА_11 з особами на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , яка відбулася 23 серпня 2018 року з 11:57:50 по 13:07:10 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,що заадресою:м.Київ,вулиця МихайлаОмеляновича-Павленка,4. Під часцієї зустрічісаме ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_11 про те,що зазначеніоб`єкти нерухомостіможуть бутипродані виключноразом,оскільки арешт,що бувнакладений ухваламисуду,можна знятилише одночасно,й цепитання вони«вирішують звійськовою прокуратурою,а самез «Матіосом».Окрім того, ОСОБА_21 ,як іпід часпопередньої зустрічі,знову запевнив ОСОБА_11 ,що продажемцього майнафактично займаються«верхівки».Також,сума передплати,що повиненпередати ОСОБА_11 для знаттяарешту,була зменшенадо 250тис.дол.США задва об`єкта (а.с. 121-142 т. 7).
		Дослідженням носія, на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії, у судовому засіданні було підтверджено правильність відображення цієї інформації у відповідному протоколі.
		У періодчасу з12-оїгодини по14-тугодину 45хвилин 30серпня 2018року таз 11-оїгодини 00хвилин по15-тугодину 03вересня 2018року булопроведено візуальнеспостереження за ОСОБА_22 та зафіксованойого спілкуванняз ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_11 ,про щоскладено відповідніпротоколи від06вересня 2018року (а.с.148-149,150-151т.7). 
		 
		Згідно з протоколом про результати аудіо-відеоконтролю особи стосовно громадянина ОСОБА_22 від 05 вересня 2018 року, зафіксовано розмову ОСОБА_11 з особами на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , які відбулися 30 серпня 2018 року з 13:14:56 по 14::17:17 та з 15:18:53 по 15:56:33 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,що заадресою: АДРЕСА_4 ,під часякої ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_11 ,що продажоб`єктів нерухомостібуде відбуватисяна підставісудових рішень,датованих непізніше 2012роком,що нібитомає гарантуватизаконність цієїоперації.У своючергу ОСОБА_21 також переконував ОСОБА_11 у тому,що питаннязняття арештумайна «вирішується»на підставірішень судів.Зазначав ОСОБА_21 і проте,що «уМіністерство юстиціїУкраїни необхіднозаносити іна рішеннясуду полтіннік».Тому навирішення всіхпитань необхіднасума передплатиу розмірі150тис.дол.США (а.с. 168-174 т. 7).
		Під час дослідження носія, на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії, було встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		 
		Відповідно до протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи стосовно громадянина ОСОБА_22 від 06 вересня 2018 року, зафіксовано розмову ОСОБА_11 з особами на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , яка відбулася 03 вересня 2018 року з 13:18:05 по 13:54:18 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 4. Під час цієї зустрічі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 неодноразово наполягали на тому, щоб ОСОБА_11 якомога швидше погодився на умови угоди й передав їм «для вирішення питань» 150 тис. дол. США. При цьому, у ході спілкування ОСОБА_21 , отримавши від ОСОБА_11 пропозицію щодо передачі лише 10 тис. дол. США, в емоційній формі повідомив, що за «десять» він це питання з Міністерством юстиції України не узгодить (а.с. 152-157 т. 7).
		У судовому засіданні було досліджено носій, на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії, та встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		 
		Згідно з протоколом прийому-передачі, огляду та упакування грошових коштів із фототаблицею, 05 вересня 2018 року у період часу з 10-ої години 10 хвилин до 10-ої години 55 хвилин ОСОБА_36 було передано для подальшого проведення слідчих дій (вручення ОСОБА_22 та чоловіку на ім`я ОСОБА_37 ) кошти у сумі 3 000 дол. США у кількості 30 банкнот, номіналом по 100 дол. США, та несправжні (імітаційні) засоби у сумі 147 000 доларів США у кількості 1470 банкнот, номіналом по 100 дол. США (а.с 75-85 т. 6).
		 
		Відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів із фототаблицею, 05 вересня 2018 року у період часу з 11-ої години 10 хвилин по 11-ту годину 40 хвилин ОСОБА_38 було вручено кошти у сумі 3 000 дол. США у кількості 30 банкнот, номіналом по 100 дол. США, та несправжні (імітаційні) засоби у сумі 147 000 доларів США у кількості 1470 банкнот, номіналом по 100 дол. США, для подальшої передачі їх ОСОБА_22 та чоловіку на ім`я ОСОБА_37 з метою викриття протиправної діяльності останніх (а.с. 86-91 т. 6).
		 
		Відповідно до протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи стосовно громадянина ОСОБА_22 від 06 вересня 2018 року, зафіксовано розмову ОСОБА_11 з особами на ім`я ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , яка відбулася 05 вересня 2018 року з 13:45:17 по 14:36:54 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 4. Під час цієї зустрічі ОСОБА_11 передав ОСОБА_22 та ОСОБА_21 пакет з грошима, а ОСОБА_22 , у свою чергу, написав розписку про отримані кошти, яку було підписано ОСОБА_21 та ОСОБА_25 . Окрім того, в ході цієї розмови ОСОБА_21 запевнив ОСОБА_11 у тому, що ОСОБА_23 з приводу цієї угоди жодних претензій мати не буде (а.с. 175-182 т. 7).
		У судовому засіданні було досліджено носій, на якому збережено матеріали негласної слідчої (розшукової) дії, та встановлено правильність відображення у протоколі зафіксованої інформації.
		При цьому, переглядом у судовому засіданні дисків із записом аудіо-, відеоконтролю особи, судом було встановлено, що ОСОБА_21 разом з ОСОБА_22 неодноразово зустрічався з ОСОБА_11 . 
		Співставлення змісту зазначених розмов ОСОБА_21 під час зустрічей, зокрема, неодноразове запевнення ОСОБА_11 у можливості вирішення питання з приводу зняття арешту з належних ОСОБА_23 двох об`єктів нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , з подальшим оформленням права власності, явне, постійне наполягання на передачі ОСОБА_11 передплати, що мала нібито йти на «витрати, пов`язані з необхідними рішеннями суду, Міністерства юстиції України, військової прокуратури», і яка була зменшена з 300 тис. дол. США до 150 тис. дол. США, переконує суд у тому, що ОСОБА_21 не лише приймав активну участь в обговоренні, а й надавав поради щодо незаконної реалізації майна.
		 
		Окрім того, висновком експерта (портретна експертиза) від 05.11.2018 №9/529 підтверджено, що на наданих на експертизу відеофайлах: «2018_08_30_ 13_14_ch.mp4», «2018_08_30_13_59_ch.mp4», «2018_09_05_13_45_ ch1.mp4», «2018_09_05_14_33_ch.mp4», «2018_09_03_13_18_ch1.mp4», «2018_08_23_11_57_ ch1.mp4», особа чоловічої статті, вдягнута у синю футболку, є ОСОБА_21 . 
		На наданих на експертизу відеофайлах: «RECO007.MOV», «RECO008.MOV», «RECO009.MOV», «2018_08_15_13_11_ch.mp4», особа чоловічої статті, вдягнута у синю футболку, ймовірно є ОСОБА_21 (а.с. 218-230 т. 7).
		 
		Висновком експерта (фоноскопічна експертиза аудіозвукозапису) від 26.12.2018 № 9/542 також підтверджено, що ним, ОСОБА_21 промовлені слова та фрази у файлах аудіо записів та відеозаписів розмов, що містяться на оптичних дисках, які в протоколах від 15.08.2018, 23.08.2018., 30.08.2018, 03.09.2018, 05.09.2018 позначений, як «В - ОСОБА_21 » (а.с. 237-278 т. 7). 
		 
		Також під час обшуку ОСОБА_21 , затриманого у порядку ст. 208 КПК України, окрім інших речей, саме у нього було вилучено: поліетиленовий пакет з написом «Boss» з п`ятнадцятьма пачками грошових коштів, у тому числі імітаційних, перемотаних полімерною та паперовою стрічками; мобільний телефон «Meizu» (а.с. 103-111 т. 8).
		 
		З протоколу огляду від 06 вересня 2018 року вбачається, що було оглянуто вміст мобільного телефону «Meizu», який було вилучено під час затримання ОСОБА_21 та встановлено, що останній здійснював листування за допомогою СМС, а також зв`язувався за допомогою мессенджерів WhathApp і Viber з абонентами «Жека Бут», «Алексей», «Димон», «Вова Струк», «Галина ОСОБА_39 », « ОСОБА_40 » й вів розмови щодо продажу належного ОСОБА_23 нерухомого майна, у тому числі, й на АДРЕСА_2 (а.с. 238-262 т. 6).
		Зазначений мобільний телефон «Meizu» постановою від 02 листопада 2018 року визнано речовим доказом (а.с. 263-264 т. 6).
		Про те, що 15, 23, 30 серпня 2018 року, а також 03, 05 вересня 2018 року ОСОБА_21 зустрічався з ОСОБА_11 та ОСОБА_22 , свідчить і протокол огляду інформації, що збережена на оптичному диску із інформацією абонента мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , якими користувався ОСОБА_21 (а.с. 19-25 т. 8). 
		 
		Окрім того, відповідно до протоколу огляду інформації, що збережена на оптичному диску із інформацією абонентів мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», номер НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_22 , та номер НОМЕР_4 , якими користувався ОСОБА_21 , у дні зустрічей із ОСОБА_11 знаходилися у зоні дії однієї базової станції, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 (а.с. 36-45 т. 8). 
		 
		Відповідно до протоколу затримання від 05 вересня 2018 року, ОСОБА_22 указав, що «Договір-розписка» про отримання від ОСОБА_11 коштів у сумі 150 тис. дол. США, належить йому (а.с. 46-51 т. 8).
		 
		Згідно з протоколом обшуку, 12 вересня 2018 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_26 у квартирі АДРЕСА_7 , де віднайдено, зокрема: системний блок персонального комп`ютера чорного кольору із вмонтованим переносним накопичувачем на жорсткому магнітному диску марки «Samsung»; мобільний телефон «Prestgio PAP4040 DUO» з пошкодженим екраном із флешкарткою «Micro SD 2 GB» (а.с. 144-152 т. 6).
		 
		Як убачається з протоколу огляду речей, 17 вересня 2018 року було оглянуто, у тому числі, вміст: системного блоку персонального комп`ютера із вмонтованим переносним накопичувачем на жорсткому магнітному диску марки «Samsung», де встановлено з`єднання (переписку) абонента « ОСОБА_26 » з абонентом « ОСОБА_41 », « ОСОБА_42 » та « ОСОБА_43 » - під час якої останні обмінюються інформацією щодо належного родині ОСОБА_44 нерухомого майна, зокрема, і по вул. Франка, та на яке накладено арешти рішеннями суду; мобільного телефону «Prestgio PAP4040 DUO», де виявлено п`ять графічних файлів (а.с. 153-165 т. 6). 
		 
		З протоколу огляду від 01-02 листопада 2018 року вбачається, що було оглянуто вміст мобільного телефону «Samsung SM-G570F/DS», який було вилучено під час затримання ОСОБА_22 , та встановлено, що останній здійснював дзвінки і листування за допомогою мессенджера WhathApp з абонентами ОСОБА_29 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , де обговорювалися, у тому числі, два об`єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Крім того, за допомогою мессенджера Viber ОСОБА_22 спілкувався з абонентами « ОСОБА_47 » ( ОСОБА_25 ), «Алексей Сер ОСОБА_48 » ( ОСОБА_26 ) та « ОСОБА_41 » щодо належного ОСОБА_23 нерухомого майна на АДРЕСА_2 (а.с. 179- 235 т. 6).
		Зазначений мобільний телефон «Samsung SM-G570F/DS» постановою від 02 листопада 2018 року визнано речовим доказом (а.с. 236-237 т. 6).
		 
		Відповідно до протоколу огляду від 21 жовтня 2018 року, у п`ятнадцяти пачках, зовні схожих на купюри, наявні аркуші паперу, візуально схожі на купюри номіналом 100 дол. США. На вказаних аркушах паперу у кількості 1470 штук зазначено: «SOUVENIR» (а.с. 277 т. 6).
		 
		Згідно з протоколом огляду, 14 січня 2019 року було оглянуто купюри номіналом 100 дол. США у кількості тридцяти штук (а.с. 280-281 т. 6).
		 
		Висновком експерта (судово-технічна експертиза документів) від 14.12.2018 №8-4/1841 підтверджено, що зазначені вище банкноти номіналом 100 доларів США у кількості тридцяти штук за способом друку та спеціальними елементами захисту відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника (а.с. 287-292 т. 7).
		Вказані аркуші паперу у кількості 1 470 штук із написом «SOUVENIR» та кошти, а саме купюри номіналом 100 дол. США у кількості тридцяти штук постановою від 21 жовтня 2018 року та 14 січня 2019 року визнано речовим доказом (а.с. 278-279, 282-284 т. 6).
		 
		Як убачається з «Договор-расписка», ОСОБА_22 у присутності двох свідків  ОСОБА_21 та ОСОБА_25 отримав від ОСОБА_11 кошти у сумі 150 тис. дол. США для переоформлення у власність двох об`єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с. 286-287 т. 6).
		Зазначений документ, а саме «Договор-расписка»було оглянуто05вересня 2018року (а.с.288-289)та визнанопостановою від05вересня 2018року речовимдоказом (а.с. 290-291 т. 6).
		 
		06 вересня 2018 року було проведено огляд документів, де серед інших, досліджено ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року та ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року, якими у кримінальному провадженні №12013000000000507 від 27.08.13 за підозрою ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 290 КК України, накладено арешт, у тому числі на два об`єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с. 1-36 т. 7).
		 
		Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , містять обтяження у вигляді арешту, накладеного ухвалами Печерського районного суду міста Києва (а.с. 227-233 т. 8). 
		 
		Накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості, на думку суду, вказує на те, що ОСОБА_21 не мав жодних повноважень щодо укладення договорів купівлі-продажу належних ОСОБА_23 двох об`єктів нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та не міг вчинити жодних дій щодо зняття арешту з цих будинків.
		 
		Окрім того, згідно з відповіді Печерського районного суду міста Києва, лише одного разу, а саме 19.07.2017 року адвокатом ОСОБА_49 в інтересах ОСОБА_50 було подано клопотання про скасування арешту на об`єкти нерухомості, яке ухвалою суду від 22.11.2017 залишено без задоволення (а.с. 235 т. 8).
		 
		Що стосується питання про винуватість обвинуваченого у вчинені цього кримінального правопорушення, то суд ураховує наступне.
		 
		Так, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. 
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		 
		Так, аналізуючи надані стороною обвинувачення у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вони беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_21 інкримінованого йому злочину.
		При цьому, зважаючи на суть перемовин, що відбувалися між ОСОБА_11 з одного боку та ОСОБА_21 й ОСОБА_22  з іншого, постійне запевнення «продавцями» у своїх можливостях вирішення питання, пов`язаного з арештом об`єктів нерухомості, із використанням своїх зв`язків із «високопосадовцями» правоохоронних органів та Міністерства юстиції України, наполегливе запевнення у необхідності передачі передплати, що була зменшена із 300 до 150 тис. дол. США, що нібито була необхідною умовою початку процедури реалізації майна, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_21 не лише був обізнаний щодо дійсних обставин так званої угоди, а й сам приймав активну участь у заволодінні коштами ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_21 , на думку суду, був повністю усвідомлений щодо відведеної йому спільниками ролі й притримувався заздалегідь розробленого плану, розуміючи (не міг не розуміти), що незаконно заволодіває чужим майном.
		 
		Що стосується написаної ОСОБА_22 у присутності ОСОБА_21 та ОСОБА_25 розписки про отримання від ОСОБА_11 коштів у сумі 150 тис. дол. США для переоформлення у власність двох об`єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , то, на думку суду, ця «договір-розписка» лише створювала видимість законності передачі грошей. 
		При цьому, зважаючи на зміст розмов, які відбувалися протягом усього часу спілкування «продавців» з ОСОБА_11 , суд вважає, що в цій розписці ОСОБА_22 міг описати будь-які взяті на себе зобов`язання, лише б ОСОБА_11 передав йому та ОСОБА_21 кошти у сумі 150 тис. дол. США. 
		 
		Окрім того, досліджені у судовому засіданні докази переконують суд у тому, що ОСОБА_22 , а потім ОСОБА_51 намагалися продати належні ОСОБА_23 два об`єкти нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , незважаючи на те, що це майно було арештоване. При цьому, з метою скасування арешту у позапроцесуальний спосіб, ОСОБА_21 переконував ОСОБА_11 надати передплату, що мала на меті й «вирішити» це питання, тобто підбурював останнього до дачі неправомірної вигоди. 
		Однак у подальшому, у зв`язку з тим, що сума передплати була зменшена до 150 тис. дол. США і не могла покрити незаконні витрати, пов`язані із переоформленням права власності, та розуміючи, що у законному порядку це неможливо зробити, ОСОБА_21 спільно з ОСОБА_22 , вирішили привласнити кошти. 
		 
		Разом з тим, зважаючи на положення ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд позбавлений можливості самостійно ініціювати питання щодо виходу за межі висунутого обвинувачення, оскільки це погіршує становище особи.
		 
		Також, органами досудового розслідування ОСОБА_21 обвинувачується у тому, що вчинив цей злочин за попередньою змовою з ОСОБА_22 та іншими невстановленими особами.
		Натомість, у судовому засіданні прокурором не надано жодних доказів, які б ствердно давали підстави вважати, що до цього злочину, окрім ОСОБА_22 , причетні інші невстановлені особи. 
		У зв`язку з цим, з обвинувачення ОСОБА_21 суд вважає за необхідне виключити посилання на вчинення злочину за попередньою змовою з іншими невстановленими особами. 
		 
		Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_21 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попереднього змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_21 , відповідно до ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та зважає на докази, що характеризують особу обвинуваченого.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_21 , згідно зі ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. 
		 
		Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_21 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, докази, що його характеризують.
		Зокрема, обвинувачений ОСОБА_21 характеризується формально задовільно, офіційно не працевлаштований та не займається суспільно-корисною працею, не судимий. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		 
		На підставі викладеного, а також ураховуючи межі санкції інкримінованої статті, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі, оскільки інший, більш м`який вид покарання, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, однак може бути досягнуто при призначенні строку, що є мінімальною межею ч. 4 ст. 190 КК України. 
		 
		При цьому, при визначенні строку покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, суд ураховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України. 
		 
		Разом зтим,з урахуваннямобставин справи,а саме,що кримінальнимправопорушенням небуло спричиненошкоди,та особивинного,який маєряд захворювань,знаходиться підвартою з05вересня 2018року,суд вважаєза можливезастосувати до ОСОБА_21 положення ст.75КК України,звільнивши останньоговід відбуванняпокарання звипробуванням звизначенням максимальноїтривалості іспитовогостроку зпокладенням нанього обов`язків,передбачених пунктами1,2ч.1та п.2ч.3ст.76КК України,оскільки,на переконаннясуду,виправлення обвинуваченого ОСОБА_21 та попередженнявчинення нимнових злочинівможливе безізоляції відсуспільства. 
		Зважаючи на положення ст. 77 КК України, суд не призначає ОСОБА_21 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		 
		Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, суд ураховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік та стан здоров`я, обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, тому приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування до ОСОБА_21 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зможе запобігти ризику переховування від суду.
		 
		Цивільний позов у справі не заявлено. 
		 
		Відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_21 на користь держави витрати понесені в ході досудового слідства за проведення експертиз, що випливають з пред`явленого обвинувачення, а саме: № 8-1/2313 від 17.10.2018, № 9/529 від 05.11.2018, № 9/542 від 26.12.2018, № 8-4/1841 від 14.12.2018 на загальну суму 32 747 гривень.
		 
		Речові докази підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_21  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_21 попереднє ув`язнення у строк покарання день за день з 05 вересня 2018 року по 08 квітня 2021 року. 
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_21  від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки. 
		 
		Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_21  періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		ОСОБА_21 звільнити з під-варти із залу суду.
		 
		До набраннявироком законноїсили запобіжнийзахід ОСОБА_21 з триманняпід вартоюзмінити наособисте зобов`язання. Покласти на  ОСОБА_21  обов`язок прибувати до суду за першою ж вимогою.
		 
		Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва № 757/44033/18-к від 06 вересня 2018 року (а.с. 273-276 т. 6),  скасувати. 
		Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року на автомобіль марки «Lexus» модель «LX570», державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 (а.с. 244-248 т. 8),  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 вересня 2018 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 259-263 т. 8),  скасувати.
		 
		Стягнути з ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 32 747 (тридцять дві тисячі сімсот сорок сім) гривень (ГУК у м. Києві/Оболонський район 24060300, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA 368999980314050544000026006, банк отримувача: Казначейство України, найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).
		 
		Речові докази, а саме: 
		-фотокопію листа компанії «West Development group» №69/18 від 25.07.2018 (ТОВ Вест девелопмент Груп 79005 місто Львів, вулиця Скельна, 2) на 2 аркушах, «Договір-розписка» про отримання від ОСОБА_11 коштів у сумі 150 тис.,  залишити при матеріалах кримінального провадження; 
		-планшетний комп`ютер «Apple iPad», модель А1489, s/n: F9FOMF6GFCM5, мобільний телефон «Samsung SM-G570F/DS» ІМЕІ: НОМЕР_8 , що зберігаються в кімнаті речових доказів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України,  повернути ОСОБА_22 ; 
		-системний блок персонального комп`ютера із вмонтованим переносним накопичувачем на жорсткому магнітному диску марки «Samsung», модель HD501LJ500GB, з серійним номером SOMUJDWB08920, мобільний телефон «Prestgio PAP4040 DUO», ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 з пошкодженим екраном із флешкарткою «Micro SD 2 GB», що зберігаються в кімнаті речових доказів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України,  повернути ОСОБА_26 ;
		-мобільний телефон марки Vertu ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-картою з номером НОМЕР_12 ; мобільний телефон марки Nokia ІМЕІ НОМЕР_13 з сім-картою з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Nokia ІМЕІ НОМЕР_14 з сім-картою з номером НОМЕР_15 ; мобільний телефон марки Meizu ІМЕІ 1: НОМЕР_16 , ІМЕІ 2: НОМЕР_17 з сім-картою з номером НОМЕР_1 ; сумку-барсетку коричневого кольору в які знаходяться грошові кошти в сумі 500 гривень однією купюрою, грошові кошти в сумі 2 долари США однією купюрою; 3 старовинні монети часів російської імперії та сучасні дріб`язкові монети; туалетна вода, дисконтні картки; сумку чорного кольору із написом «Zilli» в якій знаходяться медичні препарати (таблетки); 2 ключі-брелки з логотипом «Lexus»; 1 ричільний ключ; аркуші паперу з записами зробленими від руки, брошури, ксерокопії документів; цепочку з металу жовтого кольору з хрестиком з металу жовтого кольору з білими та чорними камінцями; каблучку з металу сірого кольору з чорними вставками; годинник сірого кольору марки «Krieser» з ремінцем чорного кольору; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_21 серії НОМЕР_18 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_21 серії НОМЕР_19 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_21 серії НОМЕР_20 та international driving document на ім`я ОСОБА_52 , серії НОМЕР_21 ,  повернути ОСОБА_21 
		-купюри номіналом 100 дол. США у кількості тридцяти штук, що зберігаються в кімнаті речових доказів,  повернути потерпілому ОСОБА_11 .
		 
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з часу отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1              ОСОБА_2              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...