Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/943/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 квітня 2021 року                                                                                      Справа № 906/943/18 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. ,  суддя Савченко Г.І. 
		 
		секретар судового засідання Кушнірук Р.В. 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача (скаржника ):  Задорожний Ю.В. - арбітражний керуючий (ліквідатор)
		від відповідачів: 
		 - ПП "Укрєвробудпроект": не з`явився
		 - ТОВ "Траст Агротех": не з`явився
		 -  ФГ "Агро-Союз": не з`явився
		 - ПП ФГ "Колос": Гурба М.В. - адвокат, представник за ордером серії ВН №162712 
		                                 від 12.03.2021р.
		 - ОСОБА_1 : Гурба М.В. - адвокат, представник за ордером серії ВН №162713 
		                                 від 12.03.2021р.
		від ініціюючого кредитора (ФОП Косенка В.О.): Мазуренко І.О. - адвокат, представник за ордером 
		                                              серії АВ №1012173 від 23.03.2021р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожного Ю.В. 
		на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 18.01.21р. суддею Макаревичем В.А. о 11:22 год. у м.Житомирі, повний текст складено  29.01.21р. 
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод"
		до - Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" 
		   - Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" 
		   -  Фермерського господарства "Агро-Союз"  
		   - Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"
		   - ОСОБА_1 
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" від 04.07.2018р., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", визнання права власності на майно, витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод"
		в межах справи справі № 906/943/18 
		за заявою Фізичної особи - підприємця Косенка Володимира Олександровича 
		до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" 
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех", Фермерського господарства "Агро-Союз", Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" від 04.07.2018р., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", визнання права власності на майно, витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", закрито провадження у справі в частині вимог ТОВ "Ружинський комбікормовий завод про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р., а в решті позовних вимог відмовлено у задоволенні позову.
		Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожний Ю.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також, просить судові витрати покласти на відповідачів.
		Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
		- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
		- вказує, що судом правильно встановлено, що майно боржника - єдиний майновий комплекс заводу, вибув з власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" поза його волею. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку ст.388 ЦК України, суд зазначив, що позивач ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" не вчинив жодних можливих дій, спрямованих на отримання коштів від ПП "Укрєвробудпроект" відповідно до положень ст.20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів та не довів належними доказами неможливості Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" відшкодувати ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" вартість спірного майна та неефективності зазначеного способу захисту. Крім того, послався на правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 20.02.2020р. по справі №922/719/16 та зазначив, що ліквідатор не довів обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів ст.20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") приписів ст.388 ЦК України; не надав доказів, що саме такий спосіб захисту у даному випадку є найбільш ефективним. Обґрунтовує те, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи;
		- вважає, цілком очевидно, що при зверненні з вимогою до ПП "Укрєвробудпроект" про повернення коштів, останнє посилатиметься на наявність векселю, оригінал якого так і не був наданий суду. І навіть, якщо припустити, що позов про стягнення коштів з ПП "Укрєвробудпроект" був би задоволений, невідомо, скільки часу б зайняло виконання такого рішення. Таке виконання скоріш за все привело б до нової процедури банкрутства, на цей раз ПП "Укрєвробудпроект";
		- зазначає, що враховуючи розмір статутного капіталу ПП "Укрєвробудпроект" у сумі 100,00грн., відсутність у цього підприємства будь-якого нерухомого майна, а також з метою досягнення цілі провадження про банкрутство - відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, вважає, що арбітражним керуючим Сиволобовим М.М. та в подальшому апелянтом, арбітражним керуючим Задорожним Юрієм Володимировичем, обрано єдиний ефективний спосіб захисту - подання позовної заяви до теперішніх власників складових частин бувшого єдиного майнового комплексу майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" про визнання права власності та витребування спірного нерухомого майна в порядку ст.ст.388, 1212 ЦК України. Саме такі дії дозволять ефективно захистити інтереси ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та його кредиторів у справі про банкрутство, оскільки відновити платоспроможність в процедурі розпорядження майном не вдалося;
		- звертає увагу, що практика Верховного Суду, на яку посилається суд першої інстанції, з`явилася вже після подання Сиволобовим М.М. позовної заяви до Господарського суду Житомирської області. Так, позов подано в серпні 2019 року, а постанова Верховного Суду по справі №922/719/16 датується 20.02.2020р.. До цього Верховний Суд вже висловлювався про можливість витребування майна в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України, у разі визнання правочину недійсним в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в постанові від 03.10.2018р. по справі №906/1765/15 на яку містяться посилання в позовній заяві. Позиція Верховного Суду в даній постанові не визначає жодних передумов для можливості звернення до кінцевого власника спірного майна з позовом про його витребування в порядку ст.388 ЦК України, а твердить, що вирішальним для задоволення такого позову є факт вибуття майна з власності поза волею такого, що фактично і встановлено Господарським судом Житомирської області в оспорюваному рішенні. Враховуючи те, що відповідно до вимог ГПК України всі докази подаються позивачем разом із позовною заявою, та те, що постанова Верховного Суду, на яку посилається суд першої інстанції, з`явилась після подачі Сиволобовим М.М. позовної заяви, вважає, що в позивача не було обов`язку доводити не можливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника абр визнання його банкрутом". Понад те, така не можливість (неефективність) очевидна з аналізу матеріалів справи;
		- обґрунтовує факт неефективності звернення до ПП "Укрєвробудпроект" з вимогами про реституцію в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
		- також додає, що на момент подання позовної заяви (серпень 2019р.) договір №2930 від 04.07.2018р. був дійсним. Остаточне рішення про його недійсність ухвалено Верховним Судом лише 04.02.2020р.. Тобто, до 04.02.2020р. Сиволобов М.М. не міг звернутися до суду з позовом про реституцію в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим,  18.02.2020р. Верховним Судом було ухвалено остаточне рішення про забезпечення позову Сиволобова М.М. шляхом накладення арешту на всі складові частини єдиного майнового комплексу. Таким чином, якби Сиволобов М.М. вирішив звернутись до ПП "Укрєвробудпроект" про реституцію в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" він був би змушений залишити вказаний позов без розгляду, а відтак арешти, які були накладені в його рамках як забезпечення були б зняті. Зняття таких арештів неминуче призвело б до подальшого відчуження складових частин колишнього єдиного майнового комплексу та ускладнення в майбутньому його повернення боржнику. Саме з підстав того, що попередні дії відповідачів свідчать про можливість повторного відчуження складових частин спірного майна, що призвело б до ускладнення виконання рішення про повернення майна боржнику і було накладено арешти на такі частини. Таким чином, вважає, що судом безпідставно не взято до уваги вищеперераховані факти при прийнятті рішення;
		- щодо тверджень про відсутність предмету спору в частині визнання недійсним договору №2930 від 04.07.2018р. вказує, що Господарський суд Житомирської області закрив провадження в частині визнання недійсним договору №2930 від 04.07.2018р. у зв`язку з відсутністю предмету спору, вказавши, що такий визнано недійсним ухвалою від 07.10.2019р. по справі №906/943/18, яка набрала законної сили. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Але, відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Проте, станом на день подання позову договір від 04.07.2018р. №2930 був дійсним, а рішення про його недійсність було прийняте лише через 2 місяці після подання Сиволобовим М.М. позовної заяви;
		- зазначає, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.10.2019р. договір від 04.07.2018р. №2930 визнано недійсним лише з однієї підстави передбаченої Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме - боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (п.3 ч.1 ст.20 Закону). Разом з тим, в позовній заяві поданій Сиволобовим М.М. міститься посилання також на інші підстави визначені ст.20 Закону України "Про віднослення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які збереглися і у ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства;
		- щодо тверджень суду про неможливість одночасного застосування статтей 388 та 1212 ЦК України при визнанні права власності, скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні Господарський суд Житомирської області вказує, що у випадках, коли у позовах поєднані або помилково заявлені вимоги про віндикацію та кондикцію, суд самостійно визначає, яку вимогу по суті пред`являє позивач, і виходячи із цього, застосовує норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Не погоджується з такими висновками суду, адже Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у своєму огляді практики розгляду господарських спорів про власність за період з 01.01.2018р. по 01.11.2018р., з якого очевидно взято вказаний вище висновок, вказує на неможливість одночасного застосування віндикації та реституції. В нашому ж випадку вимоги про реституцію не заявлено.
		- обґрунтовує, що якщо правовим інститутом, який регулює певний вид договорів, передбачено особливості переходу права власності на об`єкт відчуження за наслідком повної сплати вартості такого майна і судами встановлено фактичні обставини не проведення розрахунку або встановлені інші підстави недійсності вчиненого правочину, то набувач такого майна не є законним власником, а особою, до якої таке майно перейшло без законних підстав, а подальший перепродаж спірного майна третій особі означає виникнення права законного власника на витребування майна від третьої особи в порядку глави 83 ЦК України, зокрема, виникнення зобов`язань з повернення майна законному власнику відповідно до статей 1212, 388 ЦК України;
		- стверджує, що вказаним доводи позивача судом першої інстанції проігноровано та взагалі не надано їм жодної правової оцінки;
		- щодо тверджень суду про те, що вимога про визнання права власності є неефективною, вказує, що суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначає, що в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.387 ЦК України, є неефективними. Апелянт вважає, що в даній ситуації правильним способом захисту порушеного права боржника саме заявлення вимоги про визнання права власності боржника на складові частини ЄМК, на які він фактично поділений, та витребовування цих чотирьох об`єктів нерухомості від кінцевих формальних власників - ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 ;
		- щодо тверджень суду про неврахування заяви ОСОБА_3 , вказує, що Господарський суд Житомирської області в оспорюваному рішенні зазначає, що ОСОБА_3 не визначався в рамках справи третьою особою, а тому вважається свідком, а відтак його заява має відповідати вимогам ст.88 ГПК щодо нотаріального посвідчення підпису на заяві;
		- не погоджується з такими твердженнями суду, адже ОСОБА_3 є кредитором у справі №906/943/18, а відтак в силу ч.5 ст.41 ГПК - учасником у справі. Його статус не може прирівнюватися до статусу свідка, адже кредитор - це самостійний учасник справи, який може в рамках такої давати свої письмові пояснення. Більше того, при відкритті провадження суд зобов`язував позивача, арбітражного керуючого Сиволобова М.М., надіслати копії позовної заяви з додатками всім кредиторам, а отже визначив їх як учасників справи. Тому, вважає, що судом першої інстанції в оспорюваному рішенні безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 від 12.03.2020р.;
		- вважає, що висновки суду про недоведення ефективності звернення з вимогами про витребування майна в кінцевих власників, в порядку ст.388 ЦК України, не відповідають обставинам справи. Так само, вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовано ст.388 ЦК України, яка дозволяє витребовувати майно у добросовісного набувача, якщо майно вибуло із власності особи поза її волею, безпідставно не застосовано ст.1212 ЦК України та ст.392 ЦК України. Також допущено порушення норм процесуального права в частині не взяття до уваги заяви ОСОБА_3 від 12.03.2020р. через нібито її невідповідність ст.88 ГПК України.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожного Ю.В. на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 та призначено справу №906/943/18 до розгляду на 23.03.2021 р. об 15:00год..
		19.03.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос", ОСОБА_1 - адвоката Гурби М.В. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
		19.03.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду та на електронну адресу суду від представника Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"  та ОСОБА_1  - адвоката Гурби М.В. надійшли заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/943/18, забезпечення проведення якої просить у Господарському суді Вінницької області.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021р. задоволено заяви представника Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"  та ОСОБА_1 - адвоката Гурби М.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/943/18 та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Вінницької області (адреса: 21018, м.Вінниця, вул.Пирогова, 29).
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.04.2021р. об 14:00год.. Також, задоволено клопотання представника Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"  та ОСОБА_1 - адвоката Гурби М.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/943/18 та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Вінницької області (адреса: 21018, м.Вінниця, вул.Пирогова, 29).
		05.04.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожного Ю.В. надійшли письмові  пояснення від 02.04.2021р. по справі.
		Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 06.04.2021р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.
		Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності таких учасників справи.
		Скаржник в судовому засіданні 06.04.2021р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. 
		Представник ініціюючого кредитора (ФОП Косенка В.О.) в судовому засіданні  06.04.2021р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить суд рішення Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. 
		Представник ПП ФГ "Колос" та ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.04.2021р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 залишити без змін, а апеляційну  скаргу - без задоволення.
		У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.
		Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх учасників у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод".
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.01.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вулиця Богуна, будинок 2; ідентифікаційний код 32265078); визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" на суму 2  844 218,63грн. основного боргу (четверта черга), 17620,00грн. судового збору (перша черга); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" на строк 115 календарних днів по 26.05.2019р.; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.
		19.08.2019р. до Господарського суду Житомирської області надійшла заява розпорядника майна, на якого згідно ухвали господарського суду від 16.07.2019р. тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Сиволобова М.М., до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект"; ТОВ "Траст Агротех"; ФГ "Агро-Союз"; Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"; ОСОБА_1 про:
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018, № 2930 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект";
		- визнання права власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" на наступні об`єкти нерухомого майна:
		1) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804190218252, адреса АДРЕСА_1;
		2) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1738819718252, адреса АДРЕСА_6;
		3) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1760451380000, адреса АДРЕСА_7;
		4) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804144718252, адреса АДРЕСА_8;
		- витребування у Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: КПП 1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й;  ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна  1804190218252;
		- витребування у Фермерського господарства "Агро-Союз" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: склад, 1, Д та склад 1 , Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252;
		- витребування у Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: зерносклад, 1, В; ДСП-32,2, Г; свинарник, 1,Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна  1760451380000;
		- витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: цех рідких дріжжей, гараж 1,К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.09.2019р. відкрито провадження щодо розгляду заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех"; Фермерського господарства "Агро-Союз"; Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"; ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, витребування майна та визнання права власності на майно у межах справи №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.09.2019р. суддею      Макаревичем В.А. прийнято до свого провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех"; Фермерського господарства "Агро-Союз"; Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"; ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р., №2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", витребування майна та визнання права власності на майно та призначено її для розгляду в судове засідання; прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судове засідання клопотання ФГ "Агро-Союз" про продовження  строку для надання витребуваного судом договору про поділ майна №13 від 08.01.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бродським В.В. та призначено підготовче засідання суду.
		Судові засідання у справі неодноразово відкладались.
		Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №906/943/18 до судового розгляду по суті.
		Господарським судом Житомирської області за власною ініціативою за допомогою автоматизованої комп`ютерної системи Господарського суду Житомирської області здійснено електронний запит та отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформацію з  Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (код ЄДРПОУ: 36557616, 02091, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд. 144В) та ухвалено долучити їх до матеріалів справи.
		Ліквідатор ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Задорожний Ю.В. у поясненнях вих.№02-01/59 від 20.08.2020р. на заяву розпорядника майна, на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Сиволобова М.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, визнання права власності на майно зазначив, що як ліквідатор та належний представник ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (на даний час) повністю підтримує вищезазначену заяву, вважає обґрунтованими доводи, викладені у цій заяві; вважає, що спосіб захисту прав ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" тимчасово виконуючим обов`язки керівника банкрута Сиволобовим М.М. обрано вірно. Просить суд задовольнити у повному обсязі заяву від 16.08.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, витребування даного майна на користь боржника, визнання права власності на майно, поданої в межах справи №906/943/18. 
		У судовому засіданні 26.10.2020р. та 18.01.2021р. ліквідатор Задорожний Ю.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві. Вважає, що договір купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, укладений між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект" має бути визнаний недійсним з інших підстав, зокрема, майно перебувало під іпотекою, яка була тимчасово знята за підробними документами та вибуло поза волею боржника. У судовому засіданні 18.01.2021р. ліквідатор Задорожний Ю.В на запитання суду повідомив, що йому невідомо про звернення розпорядника майна  Сиволобова М.М., на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" з вимогами відшкодувати вартість спірного майна. Зазначив, що він не звертався до ПП "Укрєвробудпроект" з вимогою про відшкодування вартості спірного майна після визнання правочину недійсним. 
		Представник ініціюючого кредитора у судовому засіданні 26.10.2020р. та 18.01.2021р. підтримав доводи ліквідатора Задорожного Ю.В.; вважає, що договір купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 може бути визнаний недійсним з інших підстав. Також, вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту. Звернув увагу, що безоплатне відчуження майна єдиного майнового комплексу, який належав боржнику ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", призвело до банкрутства боржника.
		30.09.2019р. до Господарського суду Житомирської області від Фермерського господарства "Агро-Союз" надійшов письмовий відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у  ньому.
		Також, 26.02.2020р. до Господарського суду Житомирської області від Фермерського господарства "Агро-Союз" надійшли письмові пояснення - заперечення, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у них. Зазначає про неможливість задоволення позову в частині визнання судом недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", оскільки Господарським судом Житомирської області вже розглядалась заява фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним того ж самого договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між тими ж сторонами договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" за участю тих самих учасників провадження у справі.
		Вказує, що ФГ "Агро-Союз" повністю оплатило кошти, придбавши спірне майно та є добросовісним набувачем майна. А тому позбавлення його майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном. 
		21.04.2020р. до Господарського суду Житомирської області від директора ТОВ "Траст Агротех" до суду надійшли письмові пояснення - заперечення у справі, у яких він просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у них. Вважає, що згідно договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18 за майно було сплачено векселем, а тому воно було відчужене власником з його волі, але не вибуло безоплатно поза волею власника. Звертає увагу, що ТОВ "Траст Агротех", придбавши спірне майно, є добросовісним набувачем майна. А тому позбавлення його спірного майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном. Додав докази сплати ТОВ "Траст Агротех" Приватному підприємству "Укрєвробудпроект" за придбаний єдиний майновий комплекс згідно договору.
		21.04.2020р. до Господарського суду Житомирської області від представника          ОСОБА_1 та Приватного підприємства Фермерське господарство "Колос" надійшли письмові відзиви на позовну заяву, у яких  він просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у них. Звертає увагу на необхідність залишити без розгляду відповідно до норм ГПК України позов в частині визнання судом недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект", оскільки Господарським судом Житомирської області вже розглядалась заява Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним того ж самого договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу       Назаренко К.В., укладеного між тими ж сторонами договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" за участю тих самих учасників провадження у справі. Вказує, що     ОСОБА_1 та Приватне підприємство Фермерське господарство "Колос" повністю оплатило кошти, придбавши спірне майно та є добросовісними набувачами майна. А тому позбавлення їх майна суперечить чинному законодавству та практиці Європейського Суду з прав людини стосовно його права на "мирне володіння" майном та становить непропорційне втручання у його право на "мирне володіння" майном.
		Представник  ПП ФГ "Колос" та ОСОБА_1 адвокат Гурба М. В. у судовому засіданні 26.10.2020р. та 18.01.2021р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзивах. Зазначив, що відповідачі є добросовісними набувачами; відповідною ухвалою суду спірний договір вже було визнано судом недійсним, а тому відсутні підстави повторно визнавати даний договір недійсним. Вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту в частині визнання за позивачем права власності на майно, оскільки вірним способом захисту у даному випадку вважає витребування майна з чужого незаконного володіння. Також, звернув увагу на те, що позивач невірно кваліфікував свої позовні вимоги відповідно до ст.1212 ЦК України, оскільки відповідачі - ОСОБА_1 та Приватне підприємства Фермерське господарство "Колос" є добросовісними набувачами, які набули майно за відповідними договорами (але не без достатньої правової підстави) та відповідно зазначена норма не може бути застосована для повернення майна та вилучення його у відповідачів - добросовісних набувачів майна ОСОБА_1 та Приватного підприємства Фермерське господарство "Колос". Представник відповідачів Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
		Також, 16.03.2020р. до Господарського суду Житомирської області надійшло письмове пояснення б/н колишнього директора ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" ОСОБА_3 від 12.03.2020, який зазначив, що був директором боржника до 08.05.2018р. та відповідно був обізнаний, що, зокрема, ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" перебувало під арештом, накладеним органом ДВС та під іпотечним обтяженням та що усно ним у липні 2018 року було повідомлено про незаконність зняття арешту та виведення з іпотечного обтяження ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" засновників та керівників  Фермерського господарства "Агро-Союз", Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 та що відповідно вони могли бути обізнаними про зазначені обставини, а тому не можуть вважатися добросовісними набувачами даного майна.
		Водночас, керівник Фермерського господарства "Агро-Союз" письмово заперечив про таке повідомлення ОСОБА_3 та свою обізнаність про зазначені обставини.
		Дослідивши матеріали справи, Господарським судом Житомирської області встановлено, що за формою та змістом відповідно до вимог ГПК України зазначене письмове пояснення є показанням свідка, а ОСОБА_3 не визначався судом третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача.
		Господарським судом Житомирської області не прийнято до уваги зазначене письмове пояснення як доказ у справі, оскільки письмові показання свідка ОСОБА_3 не відповідали вимогам ст.88 ГПК України в частині засвідчення підпису заявника нотаріусом, 
		Крім того, Господарським судом Житомирської області не прийнято до уваги як доказ у справі надіслані до суду директором ТОВ "Траст Агротех" фотокопії листа ПАТ "ЧБРР" від 30.04.2014р. №К-877; листа ПАТ "ЧБРР" від 30.04.2014р. №К-873; довідки ПАТ "ЧБРР" від 30.04.2014р. №К-867 про нібито погашення ОСОБА_4 , як поручителем заборгованості за кредитом ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" перед ПАТ "ЧБРР" та прохання про зняття іпотечного обтяження з майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", засвідчених директором ТОВ "Траст Агротех", оскільки до суду не було надано їх оригіналів. 
		Також, матеріалами справи, зокрема, заявою банку  ПАТ "ЧБРР" №9620-л від 16.09.2020р. з додатками на виконання ухвали суду спростовується наявність вищезазначених документів ПАТ "ЧБРР".
		Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" закрито провадження у справі в частині вимог ТОВ "Ружинський комбікормовий завод про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р., а в решті позовних вимог відмовлено у задоволенні позову.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
		Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
		Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
		За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
		У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
		Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
		Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Згідно ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		21.10.2019р. набрав чинності  Кодекс України з процедур банкрутства.
		Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  втратив чинність.
		У відповідності до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Згідно ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Наведена норма кореспондується з положеннями п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до  Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
		Матеріали справи свідчать, що у заяві  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод", просить, зокрема, визнати недійсним договір  купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладений  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В..
		Як вбачається з матеріалів справи з розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18 28.03.2019р. до Господарського суду Житомирської області від Фізичної особи-підприємця Косенка В.О. надійшла заява від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 11.04.2019р. відкрито провадження у справі з розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18.
		Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 27.06.2019р., зокрема, залучено до розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18 в якості третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (боржника) - Приватне підприємство "Укрєвробудпроект" (код 36557616, 02091, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.144 В); залучено до розгляду заяви  Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (боржника): Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (код 42447483, 01010, м.Київ, вул.Аніщенка, буд.3, оф.209), Фермерське господарство "Агро-Союз" (код 36928650, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул.Леніна, буд.19-А), Приватне підприємство Фермерське господарство "Колос" (код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул.Троїцька, буд.62), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
		Зокрема, предметом та підставою позову позивачем було зазначено, а саме: предмет позовних вимог - визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект". Позов було заявлено з підстав, передбачених ч.1 ст.20 Закону про банкрутство: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;  обґрунтовуючи заяву покликався на те, що єдиний майновий комплекс, який належав боржнику, перебував під іпотечним обтяженням, що підтверджується інформаційною довідкою №132048045 від 25.07.2018р..
		Водночас, не змінився склад учасників провадження у справі з розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" у межах справи про банкрутство №906/943/18 та в частині розгляду заяви ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект"; ТОВ "Траст Агротех"; ФГ "Агро-Союз"; Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"; ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ПП "Укрєвробудпроект".
		Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019р. було задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. та визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою 13642, АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. у даній справі апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агро-Союз" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.10.2019р. залишено без змін.
		Постановою Верховного Cуду від 04.02.2020р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019р. та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 07.10.2019р. у справі №906/943/18 залишено без змін.
		З огляду на викладене вбачається, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019р., яка набрала законної сили, вже було визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між тими ж сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		За приписами п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Отже, вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018 №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" були розглянуті в межах справи №906/943/18, а тому провадження у справі в частині визнання недійсним договору  купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" №908/1642/16 підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2018р. №2930 єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_1, укладеного  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
		З рішення місцевого господарського суду від 18.02.2021р. у даній справі вбачається, що 19.08.2019р. до господарського суду надійшла заява розпорядника майна, на якого згідно ухвали господарського суду від 16.07.2019р. тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" Сиволобова М.М., до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект"; ТОВ "Траст Агротех"; ФГ "Агро-Союз"; Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос"; ОСОБА_1 зокрема про: - визнання права власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" на наступні об`єкти нерухомого майна:
		1) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804190218252, адреса АДРЕСА_1;
		2) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1738819718252, адреса АДРЕСА_6;
		3) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1760451380000, адреса АДРЕСА_7;
		4) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804144718252, адреса АДРЕСА_8/
		Крім того, позивачем заявлено вимогу про витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" у відповідачів відповідно до ст.ст.387, 388, 1212 ЦК України, зокрема: - витребування у Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: КПП 1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й;  ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804190218252;
		- витребування у Фермерського господарства "Агро-Союз" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: склад, 1, Д та склад 1, Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252;
		- витребування у Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: зерносклад, 1, В; ДСП-32,2, Г; свинарник, 1,Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна  1760451380000;
		- витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" нерухомого майна, що складається із: цех рідких дріжжей, гараж 1,К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		Господарським судом Житомирської області у задоволенні зазначених вимог було відмовлено з тих підстав, що звернувшись з вимогою про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, у даному випадку позивачем невірно обрано спосіб захисту, наслідком чого є відмова у позові судом. Також зазначено про те, що спірне майно відповідачами  ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерським господарством "Колос",   ОСОБА_1 було набуто без достатніх правових підстав.
		Відтак, судом встановлено, що позивачем фактично заявлено вимогу відповідно до ст.387, 388 ЦК України про витребування спірного майна від відповідачів ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерського господарства "Колос",   ОСОБА_1 .
		Крім того, відсутні докази у справі та підстави вважати, що набувачі за зазначеними договорами ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерське господарство "Колос",   ОСОБА_1 знали та повинні були знати, що набувають майно в особи (на яку було зареєстровано право власності на майно), яка не має право його відчужувати.
		У такому випадку станом на дату прийняття ухвали про визнання правочину недійсним - 07.10.2019р., ПП  "Укрєвробудпроект" не міг повернути боржнику спірне нерухоме майно, які він набув на підставі недійсного правочину. Однак, відповідно до положень ст.20 Закону про банкрутство (аналогічні положення ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства), мав відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину.
		Однак, позивачем до матеріалів справи не надано докази звернення розпорядника майна  Сиволобова М.М., на якого тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" та ліквідатора Задорожного Ю.В. (після його призначення ліквідатором у справі) до Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) з вимогами про відшкодування вартості спірного майна після визнання правочину недійсним у позасудовому або судовому порядку. Відповідно відсутні і докази відмови Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" відшкодувати (або оплатити) вартість спірного майна.
		Також зазначено, що жодних документів про неможливість Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" вартість спірного майна представниками ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" до суду не надано.
		Однак, позивач ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" не вчинив жодних можливих дій, спрямованих на отримання коштів від ПП "Укрєвробудпроект" відповідно до положень статті 20 Закону про банкрутство для досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів та не довів належними доказами неможливості Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (м. Київ) відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" вартість спірного майна  та неефективності зазначеного способу захисту.
		Відтак, ліквідатор не довів обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство; обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) приписів статті 388 ЦК України; не надав доказів, що саме такий спосіб захисту у даному випадку є найбільш ефективним.
		Відповідно до статей 15, 16 ЦК України та ст.20 ГК України, кожна особа/суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного/господарського законодавства.
		У рішенні від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції, ратифікованої Верховною Радою України Законом від 17.07.1997р. №475/97-ВР.
		У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 зазначено, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
		Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003р. №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
		За змістом абзацу 2 ч.2 ст.16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що передбачений законом або договором, а ст.20 ГК України передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом встановлення правовідносин.
		Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18) та від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
		Обраний заявником спосіб захисту має гарантувати практичну та ефективну можливість захисту порушеного права.
		Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є одним з основних учасників справи про банкрутство.
		Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов`язаний:
		розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
		вести реєстр вимог кредиторів;
		повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
		вживати заходів для захисту майна боржника;
		аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
		виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
		надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
		виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом, тощо.
		Відповідно до ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема:
		приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
		виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
		проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
		аналізує фінансовий стан банкрута;
		виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
		формує ліквідаційну масу;
		заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
		подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
		вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
		продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
		веде реєстр вимог кредиторів;
		здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом, тощо
		Після введення процедури ліквідації до арбітражного керуючого (ліквідатора) переходить правомочність власника та керівника боржника.
		З огляду на викладене, ліквідатор у справі про банкрутство має статус особи, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження під час ліквідаційної процедури, зокрема ті, що спрямовані на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право є спірне, або не визнається іншою особою.
		Також, Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
		Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.
		Такий правовий висновок Великою Палатою Верховного Суду, з посиланням на висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016р. у справі №6-2407цс15 - пункт 58 постанови від 28.11.2018р. у справі №504/2864/13-ц (провадження №14-452цс18).
		Під час розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
		Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
		При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.387 ЦК України, є неефективними.
		Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.01.2020р. у справі №50/311-б (пункт 92) та відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 02.07.2019р. у справі №48/340.
		Можливість витребування майна з чужого незаконного володіння законодавець ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
		Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна (стаття 400 ЦК України).
		Тобто, ст.400 ЦК України дає підставу для висновку про те, що закон допускає необмежену віндикацію майна у недобросовісного набувача.
		Згідно зі ст.388 ЦК України, недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач, у якого він отримав майно, не має права його відчужувати.
		За змістом ч.1 ст.388 ЦК України, добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має право його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.
		Витребування майна від добросовісного набувача (особи, яка не знала і не повинна була знати про те, що особа, у якої річ придбана, не має права її відчужувати) є можливим у всіх випадках, коли майно придбане безоплатно в особи, яка не мала права відчужувати річ.
		Якщо добросовісний набувач придбав річ за плату, власник має право витребувати таку річ тільки у випадках, коли вона вибула з володіння поза його (або особи, якій річ була передана власником) волею, зокрема загублена власником або іншою особою, якій річ була передана власником, або була викрадена у власника чи такої особи.
		Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
		Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
		Статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть статися за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.
		До того ж слід вказати на те, що волею є детерміноване i мотивоване бажання особи досягти поставленої мети. Сама по собі воля не тягне юридичних наслідків для відповідної особи. Волевиявлення - прояв волі особою зовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами.
		Верховний Суд у постанові від 22.12.2018р. у справі № 910/4715/16 висловив позицію про те, що ст.388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі унеможливлює застосування вимог наведеної норми щодо витребування майна від добросовісного набувача.
		Отже, можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.
		Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, станом на момент розгляду справи, зокрема:
		- Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (01010, м.Київ, вул.Аніщенка (Левандовського) буд.3 , оф.209, код 42447483) належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: КПП 1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й;  ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою:   АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804190218252;
		- Фермерському господарству "Агро-Союз" (13642, Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Леніна (перейменовано - Троїцька), буд.19 А, код 36928650) належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: склад,1,Д та склад 1,Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252;
		- Приватному підприємству Фермерське господарство "Колос" (13642 Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, буд.62, код 20418109) належить частина ЄМК - нерухоме майно, що складається з: зерносклад, 1,В; ДСП-32,2, Г; Свинарник, 1,Е, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер  об`єкту нерухомого майна  1760451380000;
		- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належить частина ЄМК -  нерухоме майно, що складається з: Цех рідких дріжжей, гараж 1,К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		Вважаючи себе власником спірного майна, яке було відчужено, на його думку, без достатніх правових підстав, боржник звернувся із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех" (01010, м.Київ, вул.Аніщенка (Левандовського) буд.3, оф.209 , код 42447483),  Фермерського господарства "Агро-Союз" (13642, Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Леніна (перейменовано - Троїцька), буд.19 А, код 36928650), Приватного підприємства Фермерське господарство "Колос" (13642 Житомирська область, Ружинський район, село Білилівка, вулиця Троїцька, буд.62, код 20418109), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" було власником єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який складався з наступних частин:
		- КПП, 1,А;
		- Вагова, 1, Б;
		- Зерносклад, 1, В;
		- ДСП-32 (І), 2, Г;
		- Склад, 1, Д;
		- Свинарник, 1, Е;
		- Склад, 1, Ж;
		- ДСП-32 (ІІ), 1,І;
		- Пилорама, 1, Й;
		- Цех рідких дріжжей, гараж, 1, К;
		- нежитлова будівля, головного корпусу, склад сировини 2, Л;
		- нежитлова будівля, зерносклад піднавіс, 2, ї.
		Також, 04.07.2018р. вказаний вище єдиний майновий комплекс (ЄМК) було відчужено на користь Приватного підприємства "Укрєвробудпроект", про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
		Як було вже зазначено вище, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від  07.10.2019р., задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Косенка Володимира Олександровича від 25.03.2019р. та визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 04.07.2018р. №2930, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" та Приватним підприємством "Укрєвробудпроект".
		Зазначений договір від 04.07.2018р. №2930 визнано недійсним відповідно до ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, як такий, що укладений у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, не був спрямований на реальне настання правових наслідків - отримання коштів для виконання існуючих зобов`язань перед кредиторами та свідчить про намір ухилення від розрахунків із контрагентами; при цьому боржник взяв на себе зобов`язання, що призвели до його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед кредиторами; у боржника були відсутні правові підстави для укладення зазаченого договору.
		Спірне майно у подальшому було декілька разів перепродано та поділено за договорами купівлі-продажу та поділу, що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
		Зокрема, 12.09.2018р. ЄМК було відчужено Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех"  код 42447483 (договір купівлі-продажу від 12.09.2018р. №1076 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Парієвою О.С.).
		За вищезазначене майно ТОВ "Траст Агротех" було перераховано Приватному підприємству "Укрєвробудпроект" згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019р.  -  суму 1 330 000,00грн..
		Згідно договору про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019р. та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех"  та  ФГ "Агро-Союз", було здійснено поділ ЄМК та передано у власність ФГ "Агро-Союз" окремі об`єкти нерухомості: 
		- склад 1,Д  загальною площею  1197,60кв.м.;
		- склад 1,Ж загальною площею 1195,20кв.м.. 
		За вказане майно ФГ "Агро-Союз" було перераховано ТОВ "Траст Агротех" згідно платіжного доручення №1 від 08.01.2019р. - 50 000,00грн.; згідно платіжного доручення №4 від 09.01.2019р. - 1 350 000,00грн.; згідно платіжного доручення №79 від 18.02.2019р.  - 200 000,00грн.;  згідно платіжного доручення №198 від 20.02.2019р.  -  300000,00грн.;  згідно платіжного доручення №83 від 22.02.2019р. -  200 000,00грн;  згідно платіжного доручення №207 від 15.03.2019р. - 100000,00грн.; згідно платіжного доручення №108 від 15.03.2019р. - 200 000,00грн.;  згідно платіжного доручення №210 від 22.03.2019р. - 349 000,00грн.;  згідно платіжного доручення №13 від 22.03.2019р.  - 51 000,00грн..
		У відповідності до договору про поділ нерухомого майна від 07.02.2019р. та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех" та ПП ФГ "Колос", було здійснено поділ частини ЄМК  та передано у власність ФГ "Колос" об`єкти нерухомості:
		- Зерносклад, 1, В;
		- ДСП-32 (І), 2, Г;
		- Свинарник, 1, Е.
		За вказане вище майно ПП ФГ "Колос" згідно платіжного доручення №770 від 08.02.2019р. перерахувало ТОВ "Траст Агротех" 450 000,00грн. та відповідно до платіжного доручення №793 від 12.03.2019р. перерахувало 250 000,00грн..
		Згідно договору  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019р. та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу  від 05.04.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех" та ОСОБА_1 , здійснено поділ частини ЄМК та передано у власність ОСОБА_1 Цех рідких дріжжей літера 1,К.
		За вказане вище майно ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.1321540295.2  перерахував ТОВ "Траст Агротех" 50 000,00грн..
		З огляду на викладене, судом встановлено, що спірне майно відповідачами у справі було набуто на підставі наступних договорів: договір купівлі-продажу від 12.09.2018р. №1076 єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 11597418252 між Приватним підприємством "Укрєвробудпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Агротех", договір про поділ єдиного майнового комплексу в натурі та припинення спільної часткової власності від 08.01.2019р. та договору про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 08.01.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех" та  ФГ "Агро-Союз"; договір про поділ нерухомого майна від 07.02.2019р. та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу від 07.02.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех" та ПП ФГ "Колос"; договір  про поділ нерухомого майна від 05.04.2019р. та договір про купівлю - продаж частини єдиного майнового комплексу  від 05.04.2019р., укладеного між ТОВ "Траст Агротех" та ОСОБА_1 ..
		Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду та встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що в разі коли відчуження майна відбулося іншою особою після правочину, вчиненого боржником у підозрілий період з такою іншою особою ("кредитор" у розумінні ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") і визнаного недійсним з підстав, визначених ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в даному випадку розпорядник майна, а також ліквідатор боржника не позбавлений права заявити вимоги про витребування майна в останніх набувачів відповідно до ст.388 ЦК України, а звернення розпорядника майна, ліквідатора боржника із відповідною заявою в порядку ст.388 ЦК України є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням розпорядника майна, ліквідатора боржника та не суперечить меті Закону про банкрутство в тому числі КУзПБ.
		Вказана правова позиція узгоджується з позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2020р. у справі №922/719/16.
		Як вже зазначалось вище та встановлено судом, що після укладання спірного договору купівлі-продажу ЄМК від 04.07.2018р., єдиний майновий комплекс ще був декілька разів відчужений, в тому числі шляхом поділу на 4 самостійні об`єкти нерухомого майна, яким присвоєні нові адреси та нові номери об`єктів нерухомого майна. 
		Оскільки стосовно права власності боржника існують сумніви та претензії зі сторони третіх осіб - теперішніх власників складових частин колишнього єдиного майнового комплексу, в даному випадку відповідно до ст.392 ЦК України права боржника підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
		Отже, належний боржнику ЄМК, як єдиний об`єкт нерухомого майна вже не існує, через його поділ на чотири самостійних об`єкти нерухомості, які знаходяться у власності різних осіб, зокрема інформація про власників частин належного боржнику ЄМК наведена вище. Витребування саме ЄМК, як єдиного об`єкту нерухомого майна, який незаконно вибув з власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" поза його волею, за таких умов не вбачається за можливе.
		Натомість, в даній ситуації, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вірним способом захисту порушеного права боржника є саме заявлення вимоги про визнання права власності боржника на складові частини ЄМК, на які він фактично поділений, та витребовування цих чотирьох об`єктів нерухомості від кінцевих формальних власників - ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 ..
		Водночас колегія суддів вважає, що в даному випадку про факти неефективності звернення до ПП "Укрєвробудпроект" з вимогами про реституцію в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що зазначено судом першої інстанції, свідчить зокрема те, що ПП "Укрєвробудпроект" придбало спірне майно фактично безоплатно, що встановлено і самим судом в оскарженому рішенні. Крім того, відчуження на користь ПП "Укрєвробудпроект", згідно договору від 04.07.2018р. №2930, відбулось за балансовою вартістю майна, без проведення ринкової оцінки його вартості. Зокрема, через не тривалий проміжок часу (близько 2 місяців) відбулося нове відчуження спірного майна від ПП "Укрєвробудпроект" до ТОВ "Траст Агротех" за ціною договору всього лиш на 4 тисячі гривень більшою ніж первинне відчуження. Також, ТОВ "Траст Агротех" було зареєстроване 06.09.2018р., тобто за 6 днів до того, як набуло у власність єдиний майновий комплекс, який належав боржнику. В подальшому, перепродаж і поділ єдиного майнового комплексу відбувся в строк 9 місяців. За цей час комплекс двічі перепродано та поділено на чотири складові частини. Також, фінансовий аналіз господарської діяльності боржника, проведений і Сиволобовим М.М. як розпорядником майна, і Задорожним Ю.В. як ліквідатором, встановив, що саме безоплатне відчуження єдиного майнового комплексу, як єдиного реального активу боржника призвело до його неплатоспроможності.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає та матеріалами справи підтверджується, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод"  - єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" поза його волею, а набувачі такого майна за відповідними договорами, а саме: ТОВ "Траст Агротех", ФГ "Агро-Союз", ПП Фермерське господарство "Колос", ОСОБА_1 є не добросовісними набувачами даного майна.
		Крім того, Господарський суд Житомирської області в оскарженому рішенні зазначає, що ОСОБА_3 не визначався в рамках справи третьою особою, а тому вважається свідком, а відтак його заява має відповідати вимогам ст.88 ГПК України щодо нотаріального посвідчення підпису на заяві. 
		Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 є кредитором у справі №906/943/18, а відтак в силу ч.5 ст.41 ГПК - учасником у справі. Його статус не може прирівнюватися до статусу свідка, адже кредитор - це самостійний учасник справи, який може в рамках такої давати свої письмові пояснення. 
		Більше того, при відкритті провадження суд зобов`язував позивача, арбітражного керуючого Сиволобова М.М., надіслати копії позовної заяви з додатками всім кредиторам, а отже визначив їх як учасників справи. 
		З огляду на викладене, слід дійти висновку, що судом першої інстанції в оскарженому рішенні безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 від 12.03.2020р., згідно яких ОСОБА_3 був директором боржника до 08.05.2018р. та відповідно був обізнаний, що, зокрема, ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" перебувало під арештом, накладеним органом ДВС та під іпотечним обтяженням та що усно ним у липні 2018 року було повідомлено про незаконність зняття арешту та виведення з іпотечного обтяження ЄМК ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" засновників та керівників  Фермерського господарства "Агро-Союз", Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_1 та що відповідно вони могли бути обізнаними про зазначені обставини, а тому не можуть вважатися добросовісними набувачами даного майна.
		За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її  часткового задоволення.
		Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
		Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до ч.2 ст.277 ГПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожного Ю.В. слід задовольнити частково, в свою чергу, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 слід скасувати в частині відмови в позові про визнання права власності на майно та витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", прийнявши в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити частково. В решті рішення залишити без змін.
		Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
		                      
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" Задорожного Ю.В.  задовольнити частково.
		2. Рішення Господарського суду  Житомирської області від 18.01.2021р. у справі №906/943/18 скасувати в частині відмови в позові про визнання права власності на майно та витребування майна ТОВ "Ружинський комбікормовий завод". Прийняти в цій частині нове судове рішення. 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати право власності ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) на наступні об`єкти нерухомого майна:
		1) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804190218252, адреса АДРЕСА_1 ;
		2) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1738819718252, адреса АДРЕСА_6 ;
		3) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1760451380000, адреса АДРЕСА_7 ;
		4) об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1804144718252, адреса АДРЕСА_8 .
		Витребувати у Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" (ідентифікаційний код 42447483, 01010, м.Київ, вул.Аніщенка, буд.3, оф.209) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) нерухоме майно, що складається із: КПП 1,А; Вагова 1,Б; Пилорама 1,Й; ДСП-32,1 І; Склад сировини 2,Л; Зерносклад під навіс, 2,Ї; що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804190218252.
		Витребувати у Фермерського господарства "Агро-Союз" (ідентифікаційний код 36928650, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул. Леніна, буд.19-А) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) нерухоме майно, що складається із: склад, 1, Д та склад 1 , Ж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1738819718252.
		Витребувати у Приватного підприємства Фермерського господарства "Колос" (ідентифікаційний код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул.Троїцька, буд.62) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) нерухоме майно, що складається із: зерносклад, 1, В; ДСП-32,2, Г; свинарник, 1,Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1760451380000.
		Витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) нерухоме майно, що складається із: цех рідких дріжжей, гараж 1,К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1804144718252.
		В решті рішення залишити без змін.
		Стягнути з Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (ідентифікаційний код 36557616, 02091, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.144 В) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 768грн. 40коп. витрат по сплаті судового  збору за подання заяви.
		Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" (ідентифікаційний код 42447483, 01010, м.Київ, вул.Аніщенка, буд.3, оф.209) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 768грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви.
		Стягнути з Приватного підприємства Фермерського господарства "Агро-Союз" (ідентифікаційний код 36928650, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул. Леніна, буд.19-А) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 768грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви.
		Стягнути з Фермерського господарства "Колос" (ідентифікаційний код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул.Троїцька, буд.62) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 768грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви.
		Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 768грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви.
		3. Стягнути з Приватного підприємства "Укрєвробудпроект" (ідентифікаційний код 36557616, 02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, буд.144 В) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 1152грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "Траст Агротех" (ідентифікаційний код 42447483, 01010, м.Київ, вул.Аніщенка, буд.3, оф.209) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 1152грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Стягнути з Приватного підприємства Фермерського господарства "Агро-Союз" (ідентифікаційний код 36928650, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул. Леніна, буд.19-А) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 1152грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Стягнути з Фермерського господарства "Колос" (ідентифікаційний код 20418109, 13642, Житомирська область, Ружинський район, с.Білилівка, вул.Троїцька, буд.62) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 1152грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) на користь ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32265078, 22200, Вінницька область, Погребищенський район, м.Погребище, вул.Богуна, буд.2) 1152грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Житомирської області.
		5. Матеріали справи №906/943/18 повернути до Господарського суду Житомирської області.
		6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складений "09" квітня 2021 р.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Павлюк І.Ю. 
		 
		Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  
		 
		Суддя                                                                                              Савченко Г.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...