Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9476/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 30.04.2021
Результат оскарження 08.11.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		04.02.2021Справа №  910/9476/20
		Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М.,при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального провадження матеріали господарської справи
		 
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "З-Енерджі" 27622, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Червоний Яр, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 1
		до Державного підприємства "Гарантований Покупець" 01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
		1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг
		2. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
		про  стягнення 22  377  270,10 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Босонченко О.М. - довіреність б/н  від 22.07.2020 року;
		від відповідача: Левченко Д.Ю. - довіреність № 53-д  від 31.12.2020 року;
		від третьої особи 1: не з`явилися;
		від третьої особи 2: не з`явилися.
		 
		ОБСТАВИНИСПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "З-Енерджі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення 8 269 718,57 грн., а саме 7 914 469,68 грн. основного  боргу, 102 089,84 грн. пені, 232 757,68 грн. штрафу, 20401,37 грн. процентів річних.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 15607/01 від 25.09.2018 року в редакції Додаткової угоди № 257/01 від 30.06.2019 року в частині своєчасної та повної оплати придбаної електричної енергії, виробленої виробником за зеленим тарифом, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф та проценти річних.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9476/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.07.2020 року.
		Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 23.07.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 13/07/20-083-01 від 13.07.2020 року разом з доказами направлення на адресу сторін, в якій позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 12  126  576,95 грн., а саме 11 415  350,41 грн. основного боргу, 120  449,04 грн. пені, 565  798,87 грн. штрафу, 24978,63 грн. процентів річних. Заява судом долучена до матеріалів справи.
		Також до початку судового засідання 23.07.2020 року від відповідача надійшов відзив № 15/2092  від 23.07.2020 року на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, покладені Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641, як на гарантованого покупця, так і на НЕК «Укренерго». При цьому покладення на НЕК «Укренерго» зазначених спеціальних обов`язків породжує обов`язок останнього оплатити відпущену такими продавцями електричну енергію за «зеленим» тарифом шляхом здійснення повної оплати послуги гарантованому покупцю. Тобто, за твердженнями відповідача, на НЕК «Укренерго» покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцям за «зеленим» тарифом в повному обсязі (Розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими продавцями, з урахуванням, сплачених НЕК «Укренерго» грошових коштів для забезпечення гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. 
		Отже, за твердженням відповідача, факт нездійснення НЕК "Укренерго" своєчасних розрахунків з відповідачем, позаяк вказані платежі є джерелом доходу для розрахунків з продавцями електричної енергії за «зеленим» тарифом, виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем, а відтак вина відповідача у виникненні заборгованості за спірним Договором відсутня. 
		Окрім цього відповідач зазначає про неправомірність нарахування штрафних санкцій та процентів річних, як таких, що направлені на збагачення позивача та отримання невиправданих прибутків.
		Відзив судом долучено до матеріалів справи. 
		Позивачем до початку судового засідання 23.07.2020 року через канцелярію суду подані та клопотання № 15/2094 та № 15/2095 від 23.07.2020 року про залучення до участі у справі залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на стороні відповідача. Подані клопотання разом з доказами направлення клопотань на адресу позивача долучені судом до матеріалів справи.  
		У підготовчому судовому засіданні 23.07.2020 року протокольно оголошено перерву на 03.09.2020 року.
		Через відділ діловодства суду до початку судового засідання 03.09.2020 року від позивача 31.08.2020 року надійшла відповідь на відзив № 28/08/20-083-02 від 28.08.2020 року, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують факту наявності заборгованості, прострочення проведення розрахунків та наявності підстав для застосування відповідальності до відповідача за порушення умов спірного Договору. Відповідь на відзив разом з доказами направлення на її копії адресу відповідача судом долучена до матеріалів справи.
		Також до початку судового засідання 03.09.2020 року від позивача надійшли: 01.09.2020 року пояснення № 31/08/20-083-02 та № 31/08/20-083-01 від 31.08.2020 року щодо клопотань про залучення третіх осіб на стороні відповідача; 03.09.2020 року - заява про збільшення розміру позовних вимог № 02/09/20-083-02 від 02.09.2020 року разом з доказами направлення на адресу відповідача, в якій позивач у зв`язку з непроведенням відповідачем розрахунків за придбану за «зеленим» тарифом електричну енергію у березні, квітні, травні, червні, липні 2020 року збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 22   377   270, 10 грн., з яких 20   660   858, 51 грн. основного боргу за придбану відповідачем електричну енергію за «зеленим» тарифом за Договором № 15607/01 від 25.09.2018 року (зі змінами та доповненнями) у березні, квітні, травні, червні, липні 2020 року, 448   024, 69 грн. пені, 1   161   627,00 грн. штрафу, 106   762, 909 грн. процентів річних, а також на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування пені та трьох процентів річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 30.09.2020 року.
		Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання 30.09.2020 року 
		11.09.2020 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2020 року надійшли для долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви № 09/09/20-083-03 від 09.09.2020 року третім сторонами; 14.09.2020 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 15/2643 від 14.09.2020 року разом з доказами направлення на адресу позивача; 22.09.2020 року від третьої особи 1 надійшли пояснення № 1783/15-209 від 17.09.2020 року разом з доказами направлення на адреси сторін у справі; 28.09.2020 року від третьої особи 2 надійшли пояснення щодо позову № 304 від 25.09.2020 року разом з доказами направлення на адреси сторін у справі; 28.09.2020 року від відповідача надійшла заява про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог № 15/2774 від 25.09.2020 року; 28.09.2020 року від відповідача надійшла заява про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог № 15/2825 від 28.09.2020 року.  Подані документи долучено судом до матеріалів справи.
		За результатами розгляду в підготовчому судовому засіданні 30.09.2020 року заяви позивача № 02/09/20-083-02 від 02.09.2020 року про збільшення розміру позовних вимог остання прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору, та судом протокольно оголошено перерву на 29.10.2020 року.
		Проте судове засідання, призначене на 29.10.2020 року, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 року призначено підготовче засідання на 10.12.2020 року.
		Через канцелярію суду від відповідача 28.10.2020 року надійшов відзив № 15/3083 від 26.10.2020 року на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд у разі висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК, ч.ч. 1,2 ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафних санкцій до 1 грн. Відзив разом з доказами направлення на адресу позивача долучено судом до матеріалів справи.
		Також в судовому засіданні 10.12.2020 року уповноваженим представником відповідача подано для долучення до матеріалів справи відповідь на пояснення третіх осіб № 15/3082 від 26.10.2020 року.
		У судовому засіданні 10.12.2020 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/9476/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 04.02.2021 року.
		Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті станом на 04.02.2021 року до суду не надходило.
		В підготовчі судові засідання 23.07.2020 року, 03.09.2020 року, 30.09.2020 року, 10.12.2020 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб 1 та 2 в судові засідання 30.09.2020 року та 10.12.2020 року не з`явились.
		В судове засідання з розгляду справи по суті 04.02.2021 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача, уповноважені представники третіх осіб 1 та 2 в судове засідання не з`явились.
		Відповідно до частин 6, 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення; днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
		Про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 04.02.2021 року треті особи 1 та 2 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105474391155, 0105474391163.
		Про поважні притичини неявки представників третіх осіб 1 та 2 суд не повідомлено.
		В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		З огляду на вищевикладене, оскільки треті особи не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, щодо участі в судовому засіданні по розгляду справи по суті, суд, на підставі ч.1 ст. 202 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами за відсутності представників третіх осіб 1 та 2.
		У судовому засіданні 04.02.2021 року з розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2021 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а також підтримав викладене у відзиві на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 грн.
		Представник позивача проти задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій заперечував.
		Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.02.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
		Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до ст. 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
		Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
		Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.
		Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), укладається на весь строк дії "зеленого" тарифу.
		Відповідно до частини 6 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.
		Процедура укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюється розділом 2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).
		Згідно з частиною 1 статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії"  електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках, або за "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, встановленими (визначеними) відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
		Як встановлено судом за матеріалами справи, між Державним підприємством «Гарантований покупець» (ДПЕ, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «З-Енерджі» (позивач за договором, ВАД) 06 вересня 2019 року укладено Договір № 15607/01/01 (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого позивач зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати вироблену електроенергію, вироблену відповідачем, та здійснювати її оплату відповідально до умов Договору. 
		Додатковою угодою № 257/01 до Договору від 30.06.2019 року сторони дійшли згоди в преамбулі Договору замінити слова «Державне підприємство «Енергоринок» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець) та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.
		Так, згідно п.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 257/01 від 30.06.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «З-Енерджі» (далі - виробник за «зеленим» тарифом) виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок).
		Статтями 3 - 7 Договору сторони узгодили умови визначення обсягів купівлі - продажу електричної енергії та порядок її розрахунків, права, зобов`язання та відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення суперечок та інші умови тощо.
		Згідно п. 7.4 Договору якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).
		До цього Договору та його додатків (у разі необхідності) можуть бути внесені зміни в разі внесення змін до затвердженої типової форми договору купівлі - продажу електричної енергії між виробником за «зеленим» тарифом та гарантованим покупцем (п. 7.2 Договору).
		Вказаний Договір та Додаткова угода № 257/014 від 30.06.2019 року до нього підписані представниками гарантованого покупця та виробника за «зеленим» тарифом та скріплені печатками сторін.
		Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
		Згідно із частинами 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
		За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
		Як визначено п. 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
		Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за «зеленим» тарифом (п.2.2 Договору).
		Згідно п.1.3 Порядку виробник за «зеленим» тарифом - суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
		Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.
		У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
		Зазначеним приписам Закону кореспондують умови п.п.2.3 - 2.5 Договору, згідно яких продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
		Так, «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП відповідно до Законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02.11.2012 року № 1421, та яка втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 30 серпня 2019 року №1817 про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок встановлення «зеленого» тарифу).
		Зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 256 від 26.02.2019 року установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «З-Енерджі» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2020 року. 
		При цьому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 902 від 29.04.2020 року затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року, - 2 568 247 721,39 грн. (без ПДВ).
		Постановою НКРЕКП від 27.05.2020 року № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року, - 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ).
		Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 року № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).
		Постановою НКРЕКП від 22.07.2020 року № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року, - 4 246 519 382,97 грн. (без ПДВ).
		Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 року № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2020 року, - 4  634  530  383,78 грн. (без ПДВ).
		У відповідності до п.п.3.1 - 3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця (виробника) за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
		Згідно Глави 10 Порядку правовідносини між позивачем та відповідачем за Договором додатково регулюються вказаними пунктами.
		Зокрема, згідно п. 10.2 Порядку з урахуванням умов глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата виробнику за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць, та направляє виробнику за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
		У разі необхідності оплати виробником за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє виробнику за «зеленим» тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.
		Відповідно до п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, виробник за «зеленим» тарифом повертає протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.
		Якщо протягом указаного строку виробник за «зеленим» тарифом не повертає підписаний примірник акта купівлі-продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає виробнику за «зеленим» тарифом поштою протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.
		Виробник підписує акт купівлі-продажу у двох примірників і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін після отримання актів купівлі-продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає виробнику за «зеленим» тарифом один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, які були направлені на адресу виробника за «зеленим» тарифом.
		У разі наявності у виробника за «зеленим» тарифом зауважень до акта купівлі-продажу (за наявності розбіжностей), наданого гарантованим покупцем, виробник за «зеленим» тарифом повідомляє про це гарантованого покупця.
		За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання виробником за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену виробником за «зеленим» тарифом електричну енергію здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
		Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, на виконання умов Договору у березні 2020 року позивачем вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 787  034,00 кВт*год на загальну суму 3  733  752,26 грн., у квітні 2020 року - 980  157,00 кВт*год на загальну суму 5  003  034,98 грн., у травні 2020 року - 766  644,00 кВт*год на загальну суму 3  913  196,30 грн., у червні 2020 року - 974  611,00 кВт*год на загальну суму 4  974  726,42 грн., у липні 2020 року - 1  034  166,00 кВт*год на загальну суму 5  599  388,39 грн., всього на суму 23  224  098,35 грн., на підтвердження чого між сторонами було складено та підписано без зауважень відповідні акти купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 року, за квітень 2020 року від 30.04.2020 року, за травень 2020 року від 31.05.2020 року, за червень 2020 року від 30.06.2020 року, за липень 2020 року від 31.07.2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Факт продажу продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії та прийняття її відповідачем згідно спірного Договору на вказану суму відповідачем не заперечувався.
		При цьому обґрунтованих заперечень щодо факту отримання, обсягів проданої продавцем за «зеленим» тарифом та купленої відповідачем електроенергії та її вартості, а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору в частині, зазначеній у вказаних актах купівлі - продажу електроенергії з боку відповідача як покупця не надано.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "З-Енерджі" як продавцем (виробником) за «зеленим» тарифом виконано прийняті на себе зобов`язання з продажу електричної енергії, виробленої об`єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електроенергії, необхідного для власних потреб, відповідачу у відповідності до умов Договору в обсягах та на суми, зазначені в актах купівлі - продажу електричної енергії, а відповідачем, у свою чергу, придбано у позивача як виробника за «зеленим» тарифом  вироблену електричну енергію у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.
		Згідно частини 7 статті 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
		За змістом ч.ч.4-5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
		Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
		Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (п.10.4 Порядку).
		Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати електричної енергії, виробленої виробником за «зеленим» тарифом, за Договором в матеріалах справи відсутні.
		Таким чином, гарантований покупець зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.
		В свою чергу за умовами п. 4.1 Договору продавець (виробник) за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
		У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця (виробника) за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
		Згідно приписів п.2 ч.3 ст. 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
		Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).
		Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Враховуючи вищевикладене, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.10.4 Порядку, п.3.3 Договору та ст.530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача по розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача в березні - липні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію за «зеленим» тарифом мало бути виконано на протязі двох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг, тобто, в строк до 04.05.2020 року, 29.05.2020 року, 26.06.2020 року, 24.07.2020 року та 21.08.2020 року відповідно.
		Проте, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, в порушення зазначених умов Договору відповідачем оплата проданої відповідачем як продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії за березень - липень 2020 року в повному обсязі проведена не була.
		Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Наразі, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання щодо оплати ТОВ "З-Енерджі" придбаної електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, здійснивши перерахування на рахунок позивача грошових коштів в загальній сумі 2  563  239,84 грн. (за березень 2020 року - 1  742  784,09 грн., за квітень 2020 року - 245  303,73 грн., за травень 2020 року - 190  357,52 грн., за червень 2020 року - 185  777,57 грн., за липень 2020 року - 199  016,93 грн.), на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії відповідних платіжних доручень, в результаті чого у Державного підприємства «Гарантований покупець» утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у розмірі 2  066  858,51 грн.
		Заперечень щодо факту та розміру здійсненої оплати від відповідача до суду не надходило.
		Окрім цього, на протязі виконання умов Договору між сторонами було підписано Акти звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «З-Енерджі», а саме: станом на 31.03.2020 року, згідно якого погоджено заборгованість в сумі 4 078 973,65 грн. Копія вказаного акту звірки наявна в матеріалах справи.
		В свою чергу з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою № 196/05/20-083-01 від 19.03.2020 року про сплату суми боргу та штрафних санкцій за Договором, факт надсилання якої підтверджується копіями фіскального чеку від 19.05.2020 року та відповідного опису вкладення від 19.05.2020 року.
		Проте, відповіді на вказану вимогу від відповідача позивачем отримано не було.
		Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, свої зобов`язання щодо сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «З-Енерджі» як продавцю електричної енергії за «зеленим» тарифом грошових коштів в сумі 20  660  858,51 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у Державного підприємства «Гарантований покупець» утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.
		За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
		У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. 
		Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 15607/01 від 25.09.2018 року та Додаткової угоди № 257/01 від 30.06.2019 року до нього та/або їх окремих положень суду не надано.
		Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
		При цьому посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом, покладені Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641, як на гарантованого покупця, так і на Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", а отже оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, судом до уваги не приймаються, оскільки за умовами укладеного між сторонами спірного Договору саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом і здійснювати її оплату відповідно до умов такого Договору та законодавства України, в тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641.
		Окрім цього саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої від позивача у березні - липні 2020 року. 
		Крім того суд зауважує, що факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", в будь якому випадку не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, позаяк зазначені обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання та, окрім того, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".
		Наразі ані умовами Договору, ані положеннями Порядку обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом не ставиться в залежність від виконання ПАТ «НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем.
		Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати вартості електричної енергії на зальну суму 20 660 858,51 грн. відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаній сумі підлягає задоволенню.
		Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
		З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
		Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно частини 1 статті 546 та статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1статті 548 Цивільного кодексу України).
		У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №  905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.
		Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
		Пунктом 4.6 глави 4 Порядку зазначено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. 
		Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.
		З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
		При цьому як визначено сторонами в п. 4.6 Договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня у розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. 
		Окрім цього з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до Порядку оплати (п.4.6 Договору).
		За умовами пункту 4.7 Договору сплата пені та/або штрафу не звільняє гарантованого покупця від зобов`язань по оплаті вартості купленої у виробника за «зеленим» тарифом електричної енергії. 
		Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати продавцю за «зеленим» тарифом у строк, визначений умовами Договору та Порядку, позивачем нараховано за загальний період прострочення з 05.06.2020 по 02.09.2020 року та пред`явлено до стягнення на підставі пункту п.4.6 Договору пеню в сумі 448  024,69 грн. та 1  161  627,00 грн. штрафу, а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 106  762,90 грн. процентів річних, які останній просив стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.
		З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
		В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.
		За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договору та приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення, становить 447  595,89 грн. пені, а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому за висновками суду обґрунтованим є нарахування пені саме у вказаній сумі. 
		За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявленого до стягнення штрафу та процентів річних встановлено, що розмір штрафу, розрахованого у відповідності до умов п. 4.6 Договору, та процентів річних згідно ст. 625 ЦК України, становить 1  161 627,00 грн. та 106  762,90 грн. відповідно, відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства, умовам Договору, Порядку та є арифметично вірними, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 1  161 627,00 грн. штрафу та 106  762,90 грн. процентів річних визнаються судом обґрунтованими.
		Щодо заявленого відповідачем у відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн. на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, в обґрунтування якого відповідач посилався, зокрема, на вину Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та невиконанням останнім спеціальних обов`язків, покладених Законом України «Про ринок електричної енергії», Порядком та Постановами КНРЕКП, а також зобов`язань за договорами, укладеними з відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача відсутні необхідні суми грошових коштів, суд зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
		З огляду на приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України приймаючи рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.
		Суд звертає увагу, що ні у вище зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
		Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
		Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов`язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.
		При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18).
		Судом встановлено, що відповідач є господарюючим суб`єктом і несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. 
		Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, мали передбачити пов`язані із цим ризики, в тому числі можливість несвоєчасного виконання зобов`язань та наступне понесення витрат.
		Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 910/9765/18.
		При цьому суд зазначає з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013, що наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
		Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
		Суд наголошує, що згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
		В свою чергу судом прийнято до уваги значний розмір нарахованої позивачем неустойки, вжиття гарантованим покупцем всіх залежних від нього заходів по виконанню зобов`язань згідно Договору та часткове фактичне виконання таких зобов`язань, в тому числі після відкриття провадження у справі, шляхом перерахування грошових коштів тощо. 
		Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 223 797,95 грн. пені, 580 813,50 грн. штрафу, позаяк саме таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
		Також у прохальній частині заяви про збільшення розміру позовних вимог № 02/09/20-083-02 від 02.09.2020 року позивач просить суд зазначити в рішення на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України про нарахування пені та трьох процентів річних до моменту виконання рішення суду відповідачем.
		Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. 
		Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
		Суд вважає за доцільне зауважити, що застосування вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу є правом, а не обов`язком суду, та на час ухвалення рішення у даній справі відсутні приписи законодавства України, які регулюють порядок такого нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення суду, та з урахуванням яких суд міг би визначити відповідні нарахування для подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення. 
		Таким чином з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків або пені, а може застосувати лише передбачені законодавством приписи, а також приймаючи до уваги зменшення судом на 50% розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій (пені та штрафу), клопотання позивача щодо застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України до позовних вимог у цій справі є таким, що задоволенню не підлягає.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
		Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
		При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
		Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
		У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241  Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "З-Енерджі" (27622, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Червоний Яр, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 1; код ЄДРПОУ 42006481) 20 660 858,51 грн. (двадцять мільйонів шістсот шістдесят тисяч вісімсот п`ятдесят вісім грн. 51 коп.) основного боргу, 223 797,95 грн. (двісті двадцять три тисячі сімсот дев`яносто сім грн. 95 коп.) пені, 580 813,50 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч вісімсот тринадцять грн. 50 коп.) штрафу, 106 762,90 грн. (сто шість тисяч сімсот шістдесят дві грн. 90 коп.) процентів річних та 335 652,66 грн. (триста тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві грн. 66 коп.) витрат по сплаті судового збору.
		3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.          
		4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2021 року. 
		 
		 
		         Суддя                                                                                          А.М.Селівон

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...