Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1659/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 09.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/31605/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 822/1659/16
		касаційне провадження № К/9901/31605/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області 
		на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня                2016 року (головуючий суддя - Салюк П.І.)
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ватаманюк Р.В.; судді - Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю.)
		у справі № 822/1659/16
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій»
		до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента», 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «АП ІМПОРТ»
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Обрій» (далі - ТОВ «Агрофірма-Обрій»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Красилівська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року № 0000151500.
		 
		Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 29 вересня                2016 року адміністративний позов задовольнив. 
		 
		Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		 
		Красилівська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.   
		 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що номенклатура товару «соняшник (насіння) ТЕКНІ/НК БРІО КР» у податкових накладних від 29 січня 2016 року № 97 та від 27 січня 2016 року № 73, виписаних на адресу позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «АП ІМПОРТ», останнім зазначена неправомірно, оскільки даний сорт насіння соняшника в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016 році, не зареєстрований, що, на переконання контролюючого органу, нівелює юридичну сили названих податкових документів для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. 
		 
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Красилівської ОДПІ.
		 
		12 червня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на тому, що «соняшник (насіння) ТЕКНІ/НК БРІО КР», відображений у податкових накладних від 29 січня 2016 року № 97 та від 27 січня 2016 року № 73, є посівним матеріалом українського походження, у зв`язку з чим код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначати не потрібно. 
		 
		Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрофірма-Обрій» з питань достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 1050273,00 грн у декларації з податку на додану вартість за січень              2016 року, за результатами якої складено акт від 19 квітня 2016 року                                       № 65/12/35779344. 
		 
		Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198,              пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які у подальшому прийняли участь у формуванні бюджетного відшкодування, на підставі податкових накладних від 29 січня 2016 року № 97 та від 27 січня 2016 року № 73, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «АП ІМПОРТ» за наслідками реалізації на умовах комісії попередньо придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНГЕНТА» насіння соняшника, в яких неправильно вказано номенклатуру товару та не зазначено його код згідно з УКТ ЗЕД.
		 
		Обґрунтовуючи свою позицію, Красилівська ОДПІ зазначала, що контрагентом платника при виписуванні розглядуваних податкових накладних зазначено номенклатуру товару «соняшник (насіння) ТЕКНІ/НК БРІО КР», який відсутній у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016 році, що не дало змоги за результатами перевірки ідентифікувати зміст проведених операцій, зокрема, встановити, яке саме насіння соняшника придбало                                   ТОВ «Агрофірма-Обрій».
		 
		На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року № 0000151500, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1050273,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 262568,25 грн.
		 
		Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
		 
		За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
		 
		Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. 
		 
		Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. 
		 
		Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ «Агрофірма-Обрій» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: специфікації; акта приймання-передачі товару; податкових накладних; платіжних документів; товарно-транспортних накладних; акта зняття товарів з відповідального зберігання; документів, що свідчать про оприбуткування насіння та його використання платником у власній господарській діяльності, а саме для посіву. 
		 
		Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення                                  ТОВ «Агрофірма-Обрій» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
		 
		Щодо твердження відповідача про наявність у спірних податкових накладних розбіжностей щодо найменування посівного матеріалу та незазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, то відповідно до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України у податковій накладній зазначається, зокрема, такий обов`язковий реквізит, як код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій за наслідками дослідження сертифікатів на насіння, виданих Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр Раївський», зокрема, сертифіката ГН 0011530, сертифіката ГН 0011603, сертифіката ГН 0011528, сертифіката ГН 0011602, товарна позиція «соняшник (насіння) ТЕКНІ/НК БРІО КР», зазначена в графі 3 податкових накладних від 29 січня                      2016 року № 97 та від 27 січня 2016 року № 73, вирощена на території України.
		 
		Наявність сертифікатів, оформлених Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, згідно з Тимчасовим порядком проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 року № 299 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), свідчить про створення культури на території України та, як наслідок, графа 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД у розглядуваних податкових документах не підлягає заповненню.
		 
		Крім того, судовими інстанціями з`ясовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНГЕНТА» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «АП ІМПОРТ» лист від 28 квітня 2016 року № 391/16 щодо підтвердження взаємовідносин та тотожності найменування номенклатури. Зокрема, щодо реєстрації сорту рослин в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016 році, повідомлено, що насіння соняшника НК Бріо (NK Brio) включено в такий реєстр у 2004 році відповідно до заявки 01017037. Заявником, власником і підтримувачем патенту є СінгентаСідз С.А.С. (Франція). Найменування «насіння соняшника НК Бріо Круїзер» та «насіння соняшника ТЕКНІ/НК БРІО КР» є тотожними, а тому останнє не підлягає окремому включенню в Державний реєстрів сортів рослин. 
		 
		За таких обставин висновок судових інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, який у подальшому прийняв участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, на підставі податкових накладних від               29 січня 2016 року № 97 та від 27 січня 2016 року № 73 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Красилівської ОДПІ без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		 
		Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня                2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                             І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                   І. Я. Олендер
		 
		                                                                                               Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...