Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/5481/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Катування.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/753/1170/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021000000000195

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/5481/21
		провадження № 1-кп/753/1170/21
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"09" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора             ОСОБА_3 ,
		потерпілого                 ОСОБА_4 ,
		захисника                 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62021000000000195 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, неофіційно працюючого водієм таксі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 вчинив пособництво у вчиненні катування, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, здійсненого за попередньою змовою групою осіб, яке виразилось у сприянні вчинення вказаного злочину іншими співучасниками шляхом надання засобів та усуненням перешкод, за наступних обставин.
		У листопаді 2013 року, у зв`язку з прийняттям вищим керівництвом держави рішення про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЕС, у місті Києві та ряді інших міст України розпочались акції протесту громадян. Такі акції після відмови Президента України підписати Угоду про асоціацію на Саміті Східного партнерства, що відбувався 28-29 листопада 2013 року у м. Вільнюсі, а також силового розгону Євромайдану на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, набули особливо масового характеру.
		У зв`язку з цим, Особа1, Особа4, Особа3, Особа5 матеріали досудових розслідувань за підозрою яких виділені в окремі провадження, Особа6, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, та інші, на даний час невстановлені слідством особи, починаючи з 27 листопада 2013 року стали організовувати заходи, що мали форму насильницьких дій, спрямованих на протидію акціям протесту в місті Києві у спосіб незаконного перешкоджання проведенню мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, із застосуванням фізичного насильства.
		Зокрема, з метою реалізації злочинного умислу щодо насильницького перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій Особа1, як керівником злочинної організації, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, доведено до її учасників необхідність викрадення, незаконного позбавлення волі, учасників мирних акцій протесту, їх катування, з метою отримання відомостей щодо структури організації протестного руху, їх лідерів та джерел фінансування. 
		У зв`язку із збільшенням кількості учасників протесту в центральній частині м. Києва, члени злочинної організації, за браком кількості осіб не мали об`єктивної можливості здійснювати спільні заплановані злочинні дії, щодо викрадення протестувальників.
		В свою чергу, Особа1, усвідомлюючи вищезазначені перешкоди, що виникли у зв`язку із браком кількості осіб, що залучені ним до злочинної організації, маючи на меті реалізувати раніше узгоджений злочинний намір та забезпечити масштабність своїх протиправних дій, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, прийняв рішення залучити інших осіб, які мають у своєму підпорядкування достатню кількість підлеглих осіб та за грошову винагороду здатні виконати завдання спрямовані на реалізацію злочинного наміру (плану).
		З цією метою, у першій половині січня 2014 року, встановити більш точну дату та місце не виявилось можливим, Особа1 звернувся до Особа2, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, з яким був раніше знайомий і обізнаний про наявність в останнього відповідних можливостей, з пропозицією залучити за матеріальну винагороду якомога більшу кількість осіб для протидії мирним акціям протесту.
		Також, з аналогічною пропозицією, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, Особа1 звернувся до Особа4, засновника та керівника громадської організації «Оплот» та однойменного бійцівського клубу, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.
		Переслідуючи корисливі мотиви Особа2 та Особа4 на пропозицію Особа1 погодилися.
		Водночас, плануючи з 10 січня 2014 року виїзд на відпочинок за межі України, Особа2 на період своєї відсутності доручив співпрацювати з Особа1, з вказаних питань ОСОБА_7 , стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, та Особа7, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду. Останні впродовж тривалого часу неофіційно працювали разом з Особа2 та фактично належали до кола його найближчого оточення, мали досвід та можливості залучення за матеріальну винагороду необхідних людських ресурсів.
		Для комунікації з переліченими та іншими особами, на час перебування за кордоном, Особа2 8 січня 2014 придбав SIM-картку мобільного зв`язку оператора TravelSIM з номером НОМЕР_1 , який в подальшому використовував для спілкування з Особа1, Особа3, ОСОБА_7 та Особа7.
		Орієнтовно 19 січня 2014 року Особа1, з огляду на домовленості з Особа2 про забезпечення останнім через ОСОБА_7 та Особа7 груп громадян для протидії акціям протесту, доручив Особа3 координувати дії з даного приводу з ОСОБА_7 .
		У зв`язку з цим, Особа3, діючи за погодженням з Особа1, упродовж 20-21 січня 2014 року зі свого мобільного телефону НОМЕР_2 мав чисельні телефонні контакти з ОСОБА_7 , який при цьому користувався номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , щодо необхідності залучення близько 400 осіб для недопущення в`їзду до м. Києва автобусів з учасниками акцій протесту, затримання останніх та примусового вивезення їх у наперед визначені місця, з метою подальшого незаконного позбавлення волі.
		При цьому, 20 січня 2014 року об 11 год. 35 хв. та 21 січня 2014 року о 12 год. 50 хв., ОСОБА_7 та Особа7, на виконання вказівки Особа2, відвідували офіс Особа1, розташований по АДРЕСА_2 . На нараді за участю Особа1, Особа6 та Особа3, яка відбулась 21 січня 2014 року, ОСОБА_7 та Особа7 було продубльовано вищевказані завдання, щодо необхідності перешкоджання протестувальникам. При цьому Особа1 висловив претензії щодо неналежного виконання таких вимог в ніч з 20 на 21 січня 2014 року.
		У свою чергу, ОСОБА_7 у період 20-21 січня 2014 року, з метою погодження своїх дії з Особа2, який в цей час перебував за межами України, мав з ним чисельні телефонні контакти, здійснюючи дзвінки на номер останнього НОМЕР_1 та приймаючи на свої номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4 дзвінки з вказаного номеру. В ході таких контактів ОСОБА_7 , сприймаючи Особа2 як свого керівника та роботодавця, детально повідомляв йому про задачі, що ставились Особа1 та Особа3 стосовно залучення великої кількості осіб для протидії акціям протесту, застосування до протестувальників фізичного насильства, їх затримання та протиправного позбавлення волі. 
		Окрім того, Особа2, використовуючи мобільний номер НОМЕР_1 , у період 20-21 січня 2014 року мав чисельні телефонні контакти з Особа1, який користувався стільниковим телефоном з номером НОМЕР_5 , а також один контакт з Особа3, 21 січня 2014 о 5 год. 12 хв., який користувався номером НОМЕР_2 .
		При цьому Особа2, діючи спільно та погоджено з Особа1, з корисливих мотивів, бажаючи отримати запропоновану останнім матеріальну винагороду, вимагав від ОСОБА_7 повного та неухильного, без будь яких обмежень, виконання тих задач, які перед ним ставили Особа1 та Особа3 обіцяючи за це велике грошове заохочення.
		Поряд з цим, наприкінці листопада 2013 року, у невстановленому слідством місці та невстановлений слідством час, у засновника та керівника громадської організації і однойменного бійцівського клубу «Оплот» Особа4, залученого за грошову винагороду керівником злочинної організації Особа1 до виконання спільного злочинного плану, виник умисел, спрямований на насильницьке перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, шляхом вчинення злочинів проти життя та здоров`я учасників таких акцій, в тому числі тяжких та особливо тяжких, шляхом заподіяння останнім тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, викрадення, катування, залякування та інших протиправних дій.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, координуючи дії з Особа1 та іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, які мали аналогічні цілі, Особа4 у період грудня 2013 року  лютого 2014 року, як особисто так і через своїх знайомих та довірених осіб, залучав до вчинення вказаних кримінальних правопорушень мешканців міста Харкова, передусім осіб із свого оточення, бійців створеного ним бійцівського клубу «Оплот», у тому числі учасників боїв без правил, що проходили під егідою вказаного клубу, іноземних студентів з держав Закавказзя, які навчались у вищих учбових закладах Харкова, та інших громадян, періодично організовуючи виїзди таких осіб з метою вчинення злочинів до міста Києва.
		20 січня 2014 року близько 23 год. 50 хв. Особа4 за погодженням з Особа1 та Особа3, організовано поїздку з Харкова до Києва групи осіб чисельністю до 100 чоловік, точна кількість на даний час не встановлена, які виїхали автобусами марки SCANIA K113, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , марки Volkswagen LT, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 та марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 .
		При цьому,Особа4,для координаціїдій учасниківгрупи намісці,а такожособистої організаціїтаких дійі керуванняними,21січня 2014близько 10год.30хв.автомобілем виїхавз Харковата прибувдо Києватого ждня близько18год. 
		Безпосередньо перед виїздом автобусів, 20 січня 2014 в період між 22 год. хв. та 23 год. 40 хв. Особа4, перебуваючи в приміщенні бійцівського клубу «Оплот» за адресою: м. Харків, площа 1-го Травня, 2, визначив старших груп у поїздці з числа своїх знайомих, зокрема, Особа8, Особа9, матеріали досудових розслідувань за підозрою яких виділені в окреме провадження, а також Особа10, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, та провів із ними інструктаж, під час чого повідомив про можливість застосування відносно учасників акцій протесту фізичної сили, затримання останніх та передачі їх працівникам міліції, а також поставив завдання щодо чергування на в`їздах до Києва для виявлення транспортних засобів з ймовірними протестувальниками та «сприяння» співробітникам органів внутрішніх справ у протиправному недопущенні їх до столиці. 
		В подальшому, створюючи умови для вчинення таких дій, Особа4 за участю своєї довіреної особи  співробітника «Оплот-Інфо» ОСОБА_8 , за невстановлених слідством обставин, забезпечив частину учасників поїздки засобами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень - палицями (битами), для приховування зовнішності  балаклавами білого кольору, а також пластиковими хомутами, які планувалось застосовувати до учасників акцій протесту, як кайданки у разі вчинення ними супротиву. 
		21 січня 2014 року близько 9 год. 25 хв., Особа8, Особа9, Особа11, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Особа10 та залучені останнім громадяни Республіки Азербайджан ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відносно яких судом ухвалено обвинувальний вирок, а також Особа12, матеріали досудового розслідування за підозрою якого виділені в окреме провадження, та інші, на даний час невстановлені слідством особи, прибувши до Києва, упродовж дня, відповідно до вказівок Особа4 переміщувались раніше згаданими автобусами територією міста. 
		В подальшому,на виконаннявказівки Особа4щодо чергуванняна в`їздахдо Києвадля виявленнятранспортних засобівз ймовірнимипротестувальниками та«сприяння» співробітникаморганів внутрішніхсправ упротиправному недопущенніїх достолиці,Особа8спільно зОсоба11, ОСОБА_9 та іншими, не встановленими на даний час особами, на автобусі SCANIA K113, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_15 , близько 12 год. 55 хв. прибули в район посту ДПС на в`їзді в Київ по трасі Київ-Вишгород-Десна де перебували там упродовж 6 год., орієнтовно до 19 год. В свою чергу, Особа9 спільно з іншими, не встановленими на даний час особами, на автобусі VOLVO державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_16 не пізніше 14 год. 51 хв. прибули в район посту ДПС «Гостомель» на в`їзді в Київ по трасі Київ-Варшава та перебували там упродовж 6 годин, щонайменше до 20 год. 50 хв. Крім того, Особа10, ОСОБА_13 , Особа12, ОСОБА_14 спільно з іншими, не встановленими на даний час особами, на автобусі Volkswagen LT, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням водія ОСОБА_17 , не пізніше 13 год. 30 хв. прибули в район посту ДПС на в`їзді в Київ по трасі Київ-Одеса та перебували там близько 5 год. 30 хв., щонайменше до 18 год. 55 хв. 
		Надалі Особа4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію у місті Києві масових хуліганських дій, із застосуванням засобів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а також на організацію викрадення та незаконного позбавлення волі активістів Революції Гідності, з метою їх подальших катувань для отримання від них необхідних відомостей та визнань начебто про фінансування акцій протесту, дав вказівку старшим груп щодо переміщення автобусів в район станції метро «Петрівка». При цьому основна роль відводилась групам, очолюваним Особа8 та Особа10, що зумовлювалось персональним складом таких груп, до числа яких входили учасники боїв без правил бійцівського клубу «Оплот», а також особи, які тренувались у цьому клубі.
		Знаючи про те, що напередодні, а саме в ніч з 20 на 21 січня 2014 року, у Києві відбувались масові зіткнення протестувальників з особами, які із застосуванням насильства намагались протиправно протидіяти акціям протесту (так званими «тітушками»), Особа4 розробив план злочинних дій, згідно якого учасники бійцівського клубу «Оплот» мали спровокувати конфлікти з окремими протестувальниками у місці, віддаленому від району проведення акцій протесту, з тим, щоб останні покликали на допомогу активістів «Автомайдану», і, таким чином, використовуючи значну перевагу у чисельності осіб, організованих Особа4, над активістами «Автомайдану», можна було б вчинити відносно них хуліганські дії із застосуванням засобів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а також по можливості викрадення, незаконне позбавлення волі в у заздалегідь обумовленому місці, з метою подальшого отримання необхідної інформації.
		З цією метою Особа4 була обрана станція метро «Петрівка», яка є однією з найбільших у Києві за пасажиропотоком у робочі дні, в часи «пік», що збільшувало можливості виявити учасників акцій протесту, шляхом визначення їх за візуальними ознаками - використанням атрибутики «Євромайдану» на одязі та інших речах.
		Крім того, координуючи та погоджуючи свої дії з невстановленими особами, Особа4 визначив в якості місця, куди можна було б вивезти та надалі утримувати викрадених активістів Революції Гідності, незаконно позбавляючи волі і застосовуючи катування, лісосмугу неподалік від станції метро «Бориспільська», в районі вул. Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві.
		З метою створення сприятливих умов для вчинення вказаних злочинів, 21 січня 2014 невстановленими слідством особами у вказаному місці розгорнуто намети.
		При цьому, ОСОБА_7 , виконуючи аналогічні вказівки щодо організації людей для чергування на в`їздах до міста Києва для виявлення транспортних засобів з ймовірними протестувальниками та «сприяння» співробітникам органів внутрішніх справ у протиправному недопущенні їх до столиці, приблизно о 19 год. 26 хв. прибув у вказану лісосмугу.
		Діючи згідно відведеної йому Особа1, Особа3, Особа6 та Особа2 ролі, за попередньою змовою з ними, ОСОБА_7 мав сприяти вчиненню незаконного позбавлення волі, наперед невизначеного числа протестувальників, шляхом надання засобів та усунення перешкод, залучивши за матеріальну винагороду до скоєння злочину у ролі пособників своїх знайомих, які мали охороняти намети.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно та погоджено з Особа1, Особа3, Особа6, Особа2 та іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, залучив до охорони наметів за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США ОСОБА_18 , обвинувальний вирок відносно якого ухвалено судом. Останній у свою чергу, разом з ОСОБА_19 залучив осіб у невстановленій кількості, які мали охороняти палатки, і, таким чином, сприяти незаконному позбавленню волі активістів Революції Гідності, шляхом надання іншим співучасникам злочину (передусім виконавцям і організаторам) засобів та усунення перешкод - а саме у спосіб недопущення вільного переміщення осіб, незаконно позбавлених волі та їх втечі, а також проникнення на територію розміщення палаток сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочинів або припинити їх вчинення.
		В свою чергу ОСОБА_18 , який користувався абонентським номером НОМЕР_9 , за грошову винагороду в розмірі 800 грн., залучено ОСОБА_20 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок, та ОСОБА_6 , який користувався абонентським номером НОМЕР_10 . Останні, на виконання вказівок ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , повинні були залучити до запланованих заходів інших осіб. 
		ОСОБА_20 разом з іншими особами, у тому числі невстановленими слідством, 21 січня 2014 не пізніше 21 год. 09 хв. прибув у раніше згадану лісосмугу неподалік від станції метро «Бориспільська» в районі вул. Колекторної, 24/26 та перетину Харківського і Бориспільського шосе у м. Києві, та, виконуючи відведену йому роль, з корисливих мотивів, діючи погоджено з ОСОБА_18 , постійно перебував у зазначеному наметовому таборі щонайменше з 21 год. 09 хв. 21.01.2014 до 4 год. 49 хв. 22.01.2014. Водночас він, за викладених дальше обставин, залучив до скоєння незаконного позбавлення волі людини у ролі пособників осіб з числа своїх знайомих, у тому числі ОСОБА_21 , відносно якого судом ухвалено обвинувальний вирок.
		Крім того, на виконання вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та ОСОБА_6 , які діяли спільно та погоджено з ним та невстановленими на даний час особами, сприяючи наступному вчиненню злочину шляхом надання засобів та знарядь, а також усунення можливих перешкод, 21 січня 2014 в період щонайменше з 20 год. 21 хв. до 20 год. 37 хв. перебуваючи у офісі, розташованому по АДРЕСА_2 , належному Особа1, отримали від невстановлених осіб предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме палиці у кількості близько 30 одиниць, які надалі не пізніше 21 год. 15 хв. відвезли до вказаного вище наметового табору, та передали особам, що там перебували.
		В подальшому, ОСОБА_7 не пізніше 21 год. 27 хв. залишив територію наметового табору, виїхавши у напрямку КПП по трасі Київ-Житомир. Так само в район вказаного КПП після 21 год. 30 хв. за вказівкою ОСОБА_7 виїхали ОСОБА_18 та ОСОБА_6 .
		В своючергу,діючи згіднорозробленого Особа4,як організатором,злочинного плану,Особа8,постійно погоджуючита координуючисвої діїпо мобільномутелефону зОсоба10та ОСОБА_8 ,дав вказівкуводію автобусумарки SCANIAK113,державний реєстраційнийномер НОМЕР_6  ОСОБА_15 вирушити врайон станціїметро «Петрівка»та вул.Вербової,17у м.Києві,куди Особа8спільно зОсоба11, ОСОБА_9 та іншими не встановленими на даний час особами прибули не пізніше 19 год. 18 хв. 
		У свою чергу, Особа10, погоджуючи та координуючи свої дії по мобільному телефону з Особа4, а також з ОСОБА_8 та Особа8, дав команду водію автобусу марки Volkswagen LT, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_17 вирушити в район станції метро «Петрівка» та вул. Веробової, 17 у м. Києві, куди Особа10, ОСОБА_13 , Особа12 та ОСОБА_14 , спільно з іншими не встановленими на даний час особами, що знаходились у вказаному автобусі, прибули близько 21 год.
		Туди ж не пізніше 21 год. 28 хв. прибув автобус марки VOLVO, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_16 , в якому знаходились учасники організованої Особа4 поїздки, під керівництвом Особа9.
		Того ж дня, близько 22 год., очолювані Особа8 невстановлені слідством особи з білими балаклавами на обличчях, які мали при собі предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме палиці (бити) та інші невстановлені слідством предмети, перебуваючи в районі станції метро «Петрівка» та вул. Вербової, 17 у м. Києві, діючи у складі групи з Особа9, Особа10, ОСОБА_13 та Особа12, спільно, за попередньою змовою з ними, на виконання вказівок Особа4 та згідно розроблено ним плану, побачивши в районі вестибюлю станції метро «Петрівка» по Оболонському проспекту ОСОБА_4 , та помилково сприйнявши його за учасника протестних акцій, здійснили напад на потерпілого, застосували до нього фізичну сили у виді нанесення йому ударів у різні частини тіла, у тому числі предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень і заподіявши, таким чином фізичні страждання. В подальшому, проти його волі, перемістили у салон автобусу SCANIA K113, державний номерний знак НОМЕР_6 , в якому, в тому числі, знаходився Особа11, чим вчинили викрадення останнього.
		Після викрадення ОСОБА_4 , Особа10, ОСОБА_13 , Особа12, виконуючи відповідні інструкції Особа4, які Особа8 та Особа10 отримували по телефону, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на подальше незаконне позбавлення волі потерпілого, у спосіб його насильницького утримання в салоні автобусу та переміщення в район наметового табору біля станції метро «Бориспільська», діючи погоджено з Особа8 та Особа9, виконуючи відведену їм роль, залишились у вказаному автобусі - SCANIA K113, перебуваючи упродовж переїзду поряд з ОСОБА_4 та тримаючи його на сидіннях у задній частині салону.
		При цьому, Особа8, Особа10, ОСОБА_13 , Особа12, а також інші, на даний час не встановлені учасники викрадення ОСОБА_4 , діючи спільно та погоджено, за попередньою змовою групою осіб, 21.01.2014 в період приблизно з 22 год. до 23 год. 50 хв., тобто в процесі протиправного утримання потерпілого в автобусі, періодично наносили йому удари в різні частини тіла чим заподіювали останньому фізичні страждання. При цьому, постійно ставили питання потерпілому щодо його участі в Революції Гідності.
		При цьому, ОСОБА_7 21.01.2014 о 22 год. 14 хв., рухаючись в районі Рибальського острову в м. Києві у напрямку КПП по трасі Київ-Житомир, отримавши на свій мобільний телефон з номером НОМЕР_3 від невстановленої особи, яка користувалась мобільним телефоном з номером НОМЕР_11 , відомості про викрадення ОСОБА_4 , постійно координуючи свої дії з Особа3, який при цьому користувався мобільним номером НОМЕР_2 , і, у свою чергу, також контактував з вищевказаною особою  власником номеру НОМЕР_11 , а надалі з Особа1, який використовував мобільний номер НОМЕР_5 та Особа4, який використовував мобільний номер НОМЕР_12 , - реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння вчиненню викрадення, а в подальшому незаконного позбавлення волі наперед невизначеного числа протестувальників шляхом надання засобів та усунення перешкод, змінив свій маршрут руху та висунувся в район виїзду з Києва по трасі Київ-Вишгород, куди прибув приблизно о 22 год. 27 хв. та орієнтовно до 22 год. 39 хв.  22 год. 42 хв. Де очікував прибуття автобусів з учасниками викрадення ОСОБА_4 , у тому числі Особа8, Особа10, ОСОБА_13 , Особа12. 
		Після приїзду останніх 21 січня 2014 у період часу з 22 год. 39 хв. до 22 год. 42 хв., в місце, де перебував ОСОБА_7 , а саме в район виїзду з Києва по трасі Київ-Вишгород, в межах дії ретрансляційних веж, розташованих по вул. Богатирській, 30 та АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, скоординував подальші дії з невстановленими особами з числа учасників викрадення ОСОБА_4 , та надалі, не пізніше 22 год. 45 хв. виїхав у напрямку КПП, розташованого по трасі Київ-Житомир. У свою чергу, учасники викрадення ОСОБА_4 , у тому числі Особа8, Особа10, ОСОБА_13 , Особа12 та інші, на даний час невстановлені особи, продовжуючи протиправно утримувати потерпілого у салоні автобусу SCANIA K113 державний номерний знак НОМЕР_6 близько 22 год. 44 хв. вирушили в напрямку міста Вишгород. 
		В подальшому, в період з 22 год. 44 хв. до 23 год. 50 хв., потерпілого ОСОБА_4 , в процесі його незаконного позбавлення волі, переміщено зазначеним автобусом за орієнтовним маршрутом: вул. Богатирська  м. Вишгород Київської області  вул. Дніпроводська  вул. Богатирська  вул. Озерна  вул. Лугова  вул.Шахтарська  вул. Вікентія Хвойки - вул. Межигірська  Набережно-Печерська дорога  вул. Колекторна, 24/26. При цьому Особа8 та Особа10, постійно узгоджуючи свої дії із Особа4, як організатором злочину, продовжували контактувати з останнім з мобільних телефонів, використовуючи для цього свої мобільні номери НОМЕР_13 і НОМЕР_14 та зв`язуючись із Особа4, який користувався номером НОМЕР_12 . 
		Крім того, у вказаний період також відбувались телефонні контакти різної тривалості між ОСОБА_7 та Особа3, Особа3 та Особа4 і Особа1
		Після викрадення ОСОБА_4 , під час його транспортування іншими співучасниками злочину в наметовий табір біля станції метро «Бориспільська», ОСОБА_20 , залучений за раніше викладених обставин до вчинення злочину ОСОБА_18 , за вказівкою ОСОБА_7 , який, в свою чергу, діяв спільно та погоджено з Особа2, Особа1, Особа6 та Особа3, перебуваючи у вказаному таборі, бажаючи отримати запропоновану йому ОСОБА_18 та ОСОБА_19 грошову винагороду у розмірі 800 грн., діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи свій злочинний умисел та виконуючи відведену йому, зокрема, ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_7 роль пособника незаконного позбавлення волі людини, сприяючи вчиненню злочину шляхом надання засобів, періодично контактуючи з даного приводу та координуючи свої дії з ОСОБА_18 по мобільному телефону, який при цьому користувався номером НОМЕР_9 , залучив до подальшого вчинення злочину у ролі пособників осіб з числа своїх знайомих, зокрема, ОСОБА_21 . З цією метою, 21 січня 2014 року о 22 год. 34 хв. ОСОБА_20 зі свого мобільного телефону НОМЕР_15 подзвонив ОСОБА_21 на його номер НОМЕР_16 , та запропонував прибути в район станції метро «Бориспільська», на що останній погодився, прибувши у вказане місце 22 січня 2014 року орієнтовно в період між 00 год. 24 хв. та 00 год. 39 хв. 
		У свою чергу, ОСОБА_6 , залучений за раніше викладених обставин до вчинення злочину ОСОБА_18 , який діяв за вказівкою ОСОБА_7 , котрий, в свою чергу, діяв спільно та погоджено з Особа2, Особа1, Особа6 та Особа3, з тією ж метою та наведених мотивів, періодично спочатку контактуючи з даного приводу та координуючи свої дії з ОСОБА_18 по мобільному телефону, який при цьому користувався номером НОМЕР_9 , зі свого номеру НОМЕР_10 , а в подальшому перебуваючи поряд з ОСОБА_18 , залучив за його вказівкою до подальшого вчинення злочину у ролі пособників не встановлених на даний час слідством осіб з числа своїх знайомих, які прибули в район станції метро «Бориспільська» не пізніше 23 го. 50 хв. 21.01.2014.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 23 год. 50 хв., Особа8, Особа10, ОСОБА_13 , Особа12 та особи, які на даний час слідством не встановлені, продовжуючи свої злочинні дії, пов`язані із викраденням ОСОБА_4 та незаконним позбавленням його волі, діючи погоджено з Особа9, на виконання вказівок Особа4 перевезли потерпілого до зазначеного наметового табору, розташованого в лісосмузі в районі АДРЕСА_4 , неподалік від станції метро «Бориспільська». У даному місці, потерпілого, проти його волі, було передано групі осіб, у числі яких знаходився ОСОБА_20 , що перебував у наметовому таборі з 21 год. 09 хв., Особа4 - з 23 год. 05 хв. та Особа9, що прибув туди не пізніше 23 год. 07 хв., а також інші особи, у тому числі невстановлені слідством.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння вчиненню незаконного позбавлення волі людини шляхом надання засобів та усунення перешкод, діючи спільно та погоджено з іншими учасниками злочину, у тому числі невстановленими слідством та будучи достеменно обізнаним про насильницьке переміщення потерпілого ОСОБА_4 до наметового табору, ОСОБА_7 , координуючи через Особа3 свої дії з Особа4 та Особа1, повернувся у вказане місце разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_6 22 січня 2014 близько 00 год. 05 хв.
		Надалі ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел та виконуючи відведену йому ОСОБА_7 та ОСОБА_18 роль, діючи спільно та погоджено з Особа1, Особа4, Особа3, Особа2, Особа9, Особа8, Особа10, ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та невстановленими слідством особами, за попередньою змовою з ними, з корисливих мотивів, з моменту свого повернення до вказаного наметового табору, а саме з 00 год. 05 хв. і до 01 год. 19 хв. 22.01.2014 року, сприяв катуванню ОСОБА_4 , а саме шляхом надання іншим співучасникам злочину, зокрема Особа4, засобів та усунення перешкод - у спосіб недопущення вільного переміщення ОСОБА_4 , у безпосередній близькості до якого ОСОБА_6 під час вчинення злочину у відповідний період перебував спільно з іншими, у тому числі невстановленими слідством особами у групі з ними, умисно перешкоджаючи, таким чином, вільному вибору поведінки потерпілим, волевиявленню останнього щодо залишення місця незаконного позбавлення волі та катувань, зокрема, втечі, крім того проникненню на територію розміщення намету, у якому утримували та катували потерпілого, сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення, а також залучивши інших невстановлених слідством осіб, які сприяли катуванню ОСОБА_4 у спосіб недопущення його вільного переміщення, перешкоджання вибору поведінки потерпілим, його волевиявленню щодо залишення місця незаконного позбавлення волі та катувань, а також проникненню на територію розміщення намету, у якій утримували і катували потерпілого, сторонніх, які могли б зашкодити вчиненню злочину або припинити його вчинення.
		Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив пособництво у вчиненні катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі - отримати від нього відомості та визнання, здійснене за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів та усуненням перешкод, та його дії кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що між прокурором  начальникомтретього відділупроцесуального керівництваДепартаменту організації,процесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняу кримінальнихпровадженнях прозлочини,вчинені узв`язку ізмасовими протестамиу 2013-2014роках,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3  та обвинуваченим ОСОБА_6 ,в присутностізахисника - адвоката ОСОБА_5 ,було укладеноугоду провизнання винуватості,відповідно доякої сторони:визначили істотнідля кримінальногопровадження обставини,констатовано фактбеззастережного визнанняобвинуваченим своєївинуватості увчиненні злочину,передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення  ОСОБА_6 від відбуванняпокарання з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України, а також обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (п. 2 ч.3. ст. 76 КПК України).
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з положеннями ст. 469 КПК України  угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Інкримінований обвинуваченому злочин відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, при цьому внаслідок злочинних дій саме ОСОБА_6 шкода завдана потерпілому ОСОБА_4 .
		Потерпілий ОСОБА_4 з даною угодою між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості ознайомлений та надав письмову згоду на її укладення.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє положення п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, вид покарання, який буде застосований в разі затвердження угоди.
		Крім того, як обвинувачений, так і прокурор щодо укладання угоди, а потерпілийщодо надання згоди на укладення угоди, суду повідомили, що їх позиція є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що в свою чергу підтвердив захисник обвинуваченого.
		Прокурор, потерпілий, захисник та обвинувачений в судовому засіданні вважали наявними всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим.
		Також, на виконання погодженого обов`язку обвинуваченим відшкодовано спричинену моральну шкоду потерпілому, крім того ОСОБА_6 в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого.
		Таким чином,перевіривши угодупро визнаннявинуватості міжпрокурором таобвинуваченим ОСОБА_6 ,судом встановлено,що умовиугоди несуперечать вимогамКримінального процесуальногокодексу Українита Кримінальногокодексу України;інтересам суспільства;не порушуютьправа,свободи чиінтереси сторін;наявні фактичніпідстави длявизнання винуватості.Покарання сторонамиугоди визначеноу відповідностідо положеньст.ст.50,65,66,68,69 КК України, з урахуванням фактичних обставин справи, характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, обставин, що пом`якшують покарання та у своїй сукупності істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, а саме щире каяття ОСОБА_6 , його стан здоров`я, також дані, що характеризують його особу, зокрема, наявність у нього на утриманні матері та бабусі похилого віку, той факт, що він є раніше не судимий.
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжний захід та арешт майна - підлягають скасуванню.
		Керуючись ст. 475 КПК України, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		Визнати  ОСОБА_6  винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
		Покласти на ОСОБА_6 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов`язання  скасувати.
		Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2020 року, якою накладено арешт на майно ОСОБА_6 - скасувати, арешт, накладений на належне на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно, а саме: квартиру загальною площею 45,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1199423080000; легковий автомобіль TOYOTA CAMRY, номер та серія знака НОМЕР_17 , 2010 року випуску, VIN та номер кузова НОМЕР_18 , номер двигуна НОМЕР_19 , зареєстрований 12.02.2020 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_20 ), із забороною відчуження та розпорядження  зняти.
		Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...