Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/2155/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/80/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 683/2155/17
		Провадження № 22-ц/4820/80/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		06 квітня 2021 року м. Хмельницький
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,
		секретар судового засідання Дубова В.М.
		з участю : позивача, її представника, відповідача  ОСОБА_1 , її представника 
		розглянув у відкритомусудовому засіданні цивільну справу № 683/2155/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року у складі судді Цішковського В.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
		в с т а н о в и в :    
		В серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким стягнути на її користь 24024 грн. матеріальної шкоди, завданої затопленням квартири, 2000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 3540 грн.
		Свої позовні вимоги, ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Протягом 2016-2017 років неодноразово були випадки затоплення її квартири з квартири вище № 3, що належить відповідачу ОСОБА_5 і про це вона постійно повідомляла відповідачці. В ніч з 6 на 7 березня 2017 року сталося затоплення, внаслідок якого було значно пошкоджено оздоблення приміщень її квартири. Згідно висновку про вартість майна - вартість відновлюваного ремонту становить 24024 грн. Також позивач вказувала, що внаслідок пошкодження її майна зазнала душевних страждань, оскільки на той час хворіла  мало місце переломи кісток на двох руках, які були загіпсовані. Через це страждала ще більше, так як не могла усунути наслідки залиття квартири самостійно. Тому мусила вживати додаткові заходи щодо відновлення майна, а також змушена була звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року вказаний позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 24024 грн. майнової шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, а всього 26024 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3540 грн. судових витрат.
		Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року було задоволено заяву ОСОБА_6 та скасовано вказане заочне рішення.
		Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2019 року задоволено клопотання представника позивача  адвоката Кашина В.А., замінено первісного відповідача  ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_3 . Залучено до участі у справі співвідповідачем  ОСОБА_2 .
		Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану затопленням квартири у розмірі 12012 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього 13012 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану затопленням квартири у розмірі 12012 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього 13012 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1270 грн. судових витрат з кожного. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального праваправа. Вказують, що вимоги до них як відповідачів є безпідставними, оскільки позивач не надала суду належним чином оформлену заяву про уточнення позовних вимог, а заява надана 03.05.2019 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, не підписана позивачем  ОСОБА_4 , їх вина у заподіянні шкоди відсутня, будинок знаходиться в аварійному стані, тому від вологи ззовні потерпають і вони самі  відповідачі власники квартири АДРЕСА_2 . Також вважають недопустимим доказом заподіяння шкоди  акт від 07.03.2017, так як цей акт був складений без участі квартиронаймачів кв. АДРЕСА_2 , не вказано прізвище осіб, які його складали, акт не зареєстрований у ЖЕК. Висновок про вартість майна на думку апелянтів теж є недопустимим доказом, оскільки він не зареєстрований в реєстрі будівельно-технічних досліджень, на нього немає рецензійного висновку експерта. Також у висновку невірно вказано коефіцієнт зносу будинку, відповідно штучно збільшено вартість відновлювального ремонту. Показання свідків не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки не доводять саме їх вину у заподіянні шкоди. Вважають, також неправомірною вказівку суду про те, що самі відповідачі зобов`язанні доводити належними доказами свою невинуватість. Крім того ОСОБА_3 проживає в іншому місці, тому її вина у заподіянні шкоди відсутня, відповідно і стягнення з неї коштів є безпідставним.
		Перевіривши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Так судом встановлено, що ОСОБА_4 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище квартири позивача.
		7 березня 2017 року з квартири АДРЕСА_3 сталося залиття водою квартири ОСОБА_4 за № 1, внаслідок чого житлове приміщення позивача зазнало ушкоджень у вигляді замокання стін та стелі кухні і житлової кімнати.
		   Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт по усуненню наслідків залиття квартири позивача відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності складає 24024 грн. 
		   Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, показами свідків.
		   Відповідно до ст.317Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		   Положеннями статті 319ЦК України (ч. ч. 1, 2, 4, 5) передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
		   Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом 
		   Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		   За правилами статті 1166Цивільного кодексу України, що регламентує загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичноїабо юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
		Із положеньп.п.7,18Правил користуванняприміщеннями житловихбудинків ігуртожитків,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від8жовтня 1992року №572(вредакції постановиКабінету МіністрівУкраїни від24січня 2006року №45),слідує,що власникквартири зобов`язанийвикористовувати приміщенняжитлового будинкуза призначенням,забезпечувати збереженняжитлових іпідсобних приміщеньта технічногообладнання. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
		Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з пошкодженням чи знищенням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.
		У правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. 
		Право власності є абсолютним правом, яке здійснюється власником на свій розсуд незалежно від волі інших осіб. Одночасно на власника покладаються певні зобов`язання, зокрема витрати, пов`язані з майном, тягар його утримання та охорони. Також власник несе ризик випадкового знищення та пошкодження майна, він не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та інтересам громадян, інтересам суспільства.
		Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		На підтвердження своїх вимог позивачем було надано суду Акт комісії ЖЕКу про затоплення квартири, звіт про розмір відновлювального ремонту. Також в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_7 - мати позивачки та ОСОБА_8 сусідка позивачки, які підтвердили факт протікання води зі стелі в кімнаті та в кухні позивачки 7 березня 2017 року. При цьому, позивачка їх повідомила, що приходила сусідка з верхньої квартири та пообіцяла допомогти в проведенні ремонту.
		Свідок ОСОБА_9 , допитана в суді апеляційної інстанції показала, що працює майстром ЖЕК на дільниці, на якій розташований житловий будинок сторін. 7 березня 2017 року за заявою позивачки про затоплення квартири вона прийшла в квартиру і побачила як зі стелі та по стінам тече вода, вода капала навіть з люстри. Позивачка їй повідомила, що її сусіди з верхньої квартири, пообіцяли мирно вирішити питання про відшкодування шкоди. Вона піднімалась в квартиру АДРЕСА_2 , але двері ніхто не відчинив. 9 березня 2017 року комісією ЖЕК було складено акт про затоплення квартири, який був датований 7 березня 2017 року.
		Свідок ОСОБА_10 , працівник ЖЕК, що складала акт пояснила, що під час обстеження квартири АДРЕСА_1 виявили затоплення даної квартири з квартири поверхом вище у вигляді пошкодження стелі кухні та кімнати в квартирі. 9 березня 2017 року в квартирі АДРЕСА_2 , двері ніхто не відчинив.
		Таким чином, оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося через витік води у квартирі АДРЕСА_2 поверхом вище, та внаслідок цих подій позивачу завдано майнової та моральної шкоди.
		Доводи апеляційної скарги, що вина відповідачів у заподіянні шкоди відсутня, оскільки будинок знаходиться в аварійному стані, від вологи ззовні потерпають всі проживаючі в будинку, протікання води сталося через тріщини в зовнішній стінах слід відхилити.
		Жодних належних та допустимих доказів (актів обстеження, висновків спеціаліста, експерта тощо) в підтвердження вказаних доводів відповідачі суду не надали.
		Щодо тверджень апелянтів про недопустимість як належного доказу акту від 07.03.2017 з підстав його невідповідності нормативним документам, то вказаний акт в сукупності з показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , фото квартири та іншими письмовими доказами в справі може бути взятий як один з письмових доказів так як викладені в ньому обставини підтверджуються вищенаведеними доказами.
		Також не приймає суд до уваги і доводи апелянта про недопустимість як письмового доказу - висновку про вартість майна, оскільки він не зареєстрований в реєстрі будівельно-технічних досліджень, на нього немає рецензійного висновку експерта.
		Оцінювач має відповідну ліцензію щодо оцінки нерухомого майна, склав відповідний висновок в межах своєї компетенції.
		В свою чергу відповідачі не заявляли суду клопотань про призначення по справі судової експертизи, жодним чином не спростували даний висновок, будь-якого інший висновок експерта чи спеціаліста суду не надали, як і не надали рецензію на вказаний висновок відповідно до принципу змагальності цивільного процесу. 
		Безпідставними є посилання апелянтів на ту обставину, що ОСОБА_3 проживає в іншому місці, тому її вина у заподіянні шкоди відсутня, відповідно і стягнення з неї коштів є безпідставним. 
		Як встановлено судом, ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_3 , тому в силу вимог ст.ст. 319, 322 ЦК України є належним відповідачем по справі і відповідає за заподіяння шкоди позивачу залиттям її квартири.
		Рішення суду ґрунтується на повно й всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
		Керуючись ст. ст.374,375,382,384,389,390 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:    
		   Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		    Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 09 квітня 2021 року.
		 
		    Судді                     А.М.Костенко
		Р.С. Гринчук
		Л.М. Грох

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...