Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7986/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2021. Зареєстровано: 12.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 31.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 березня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/7986/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
		за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше реєстраційне бюро" - Кладікова М.П., Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - Горобця Р.В.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше реєстраційне бюро"
		 
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 
		 
		у справі № 910/7986/19
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста"
		до Приватного акціонерного товариство "Балаклавське рудоуправління                    ім. О.М. Горького"
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції 
		Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ "ФК "Веста") звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" (далі - ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького", боржник), оскільки останній неспроможний сплатити борг.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 (суддя Пасько М.В.), зокрема, відкрито провадження у справі № 910/7986/19 про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"; визнано ТОВ "ФК "Веста" кредитором боржника на суму 440 391 933,33 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
		Місцевий суд, з посиланням на статтю 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), зазначив, що вимоги заявника підтверджуються рішеннями судів, наказами, виданими на підставі цих рішень, та постановами відділів Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження, які містяться в матеріалах справи. Водночас, місцевий суд зазначив, що загальна сума підтверджених грошових вимог до боржника складає 440 372 723, 33 грн, що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
		Не погодившись з ухвалою місцевого суду від 11.07.2019, ТОВ "Перше Реєстраційне Бюро" оскаржило її в апеляційному порядку, зазначаючи про порушення своїх прав як кредитора боржника.    
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Грек Б.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Перше Реєстраційне Бюро" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду щодо належного підтвердження грошових вимог заявника, зокрема і судовими рішеннями, а також щодо розміру цих вимог у загальній сумі 440 372 723, 33 грн, що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому, судом враховано пояснення представника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" щодо того, що майно боржника, яким забезпечено вимоги кредитора, знаходиться на окупованій території України на півострові Крим, а тому фізично звернути стягнення на майно є неможливим. Крім того, оскільки вартість предмета забезпечення була меншою, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апелянта про те, що вимоги ініціюючого кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги 
		Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019  та постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/7986/19, ТОВ "Перше Реєстраційне Бюро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалити постанову, якою скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій   та відмовити заявнику у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника. 
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, без належної правової оцінки залишено обставини того, що вимоги ініціюючого кредитора є повністю забезпеченими. При цьому, судом першої інстанції не враховано висновки п.10.17 постанови Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №910/11946/18. Судом апеляційної інстанції не враховано висновки п.19 постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у цій справі №910/7986/19 та позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.
		Позиція інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу розпорядник майна боржника Кучак Ю.Ф. просить суд касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Перше реєстраційне бюро" закрити, оскільки у скаржника відсутній статус кредитора.   
		До Верховного Суду також надійшов відзив ТОВ "Фінансова компанія "Веста" на касаційну скаргу, в якому ініціюючий кредитор просить суд залишити касаційну скаргу ТОВ "Перше реєстраційне бюро" без задоволення, а судові рішення без змін.
		Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
		Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Розглянувши касаційну скаргу, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Об`єктом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2019, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького".
		З встановлених у справі обставин вбачається, що ТОВ "ФК "Веста" звернулось до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" відповідно до частин другої - третьої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
		Як зазначалось вище, суд першої інстанції, з посиланням на статтю 10 Закону банкрутство), зазначив, що грошові вимоги заявника підтверджуються рішеннями судів, наказами, виданими на підставі цих рішень, та постановами відділів Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження, які містяться в матеріалах справи, а сума цих вимог складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
		ТОВ "Перше реєстраційне бюро" оскаржило ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, обґрунтовуючи таке право тим, що останній є конкурсним кредитором, оскільки 09.08.2019 ним було подано заяву до Господарського суду міста Києва з кредиторськими вимогами до боржника.
		За результатом апеляційного перегляду справи, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство була залишена без змін апеляційним господарським судом.
		Водночас, колегія суддів Верховного Суду вважає здійснення судом апеляційної інстанції апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Перше реєстраційне бюро" передчасним, з наступних підстав. 
		Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
		При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
		Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
		Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. 
		Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство- норм ГПК та КУзПБ.
		Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
		Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. 
		У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.
		При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
		Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" (за заявою ТОВ "ФК "Веста"), питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги - ТОВ "Перше реєстраційне бюро" не вирішувалось.
		Щодо правового статусу скаржника як кредитора у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Основним нормативним актом є ГПК України, який визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
		Порядок здійснення судочинства щодо деяких визначених ГПК категорій справ врегульовано Законом про банкрутство (до 21.10.2019) та КУзПБ (з 21.10.2019).
		Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Такі ж положення містить частина перша статті 2 КУзПБ.
		Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 
		З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
		Колегія суддів звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" було відкрито згідно норм Закону про банкрутство, однак на день розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції (04.11.2020) цей Закон втратив чинність.
		Поряд з цим слід зауважити, що із втратою Законом про банкрутство чинності відповідні зміни до ГПК України внесені не були.
		Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм ГПК України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, який втратив чинність, з урахуванням      частини 3 статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997      № 4-зп      (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п`ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню      саме норми КУзПБ (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
		У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. 
		Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ,      однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі                             № 911/5186/14. 
		Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 КУзПБ. Подібне визначення складу учасників у справі про банкрутство містилося у статті 1 Закону про банкрутство.
		Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
		Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
		Як зазначалось, ТОВ "Перше реєстраційне бюро" мотивувало право на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду тим, що скаржник є конкурсним кредитором, оскільки 09.08.2019 ним було подано до суду заяву з кредиторськими вимогами до боржника.
		Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ (до 21.10.2019 визначався приписами статті 23 Закону про банкрутство).
		Статтею 23 Закону про банкрутство було встановлено порядок пред`явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. 
		Нормами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. 
		Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
		Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
		У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, та зазначає наступне.
		Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
		Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
		За приписами частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
		Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
		Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19). 
		Ураховуючи термінологічне визначення значення "кредитор", наведене у абзаці 10 частини першої статті 1 КУзПБ, порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який визначений приписами статті 45 КУзПБ, Палата суддів вважає, що      кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
		З наведеного суд зауважує, що здійснюючи перегляд ухвали місцевого суду від 11.07.2019, апеляційний суд повинен був встановити процесуальну дієздатність ТОВ "Перше реєстраційне бюро" у справі про банкрутство, зокрема щодо можливості оскарження судового рішення у справі, шляхом дослідження його правового статусу як кредитора чи особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
		Як вбачається з матеріалів справи, у описових частинах ухвал Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 та 21.07.2020 зазначено, що 09.08.2019 від ТОВ "Перше реєстраційне бюро" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму  7 442, 00 грн. Однак, з матеріалів справи встановлено, що станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у цій справі заяву ТОВ "Перше реєстраційне бюро" з кредиторськими вимогами до боржника розглянуто не було, ухвала про визнання скаржника кредитором у справі не постановлялась При цьому, як було зазначено вище, питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги - ТОВ "Перше реєстраційне бюро" ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" не вирішувалось.
		З наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що розглянувши справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ "Перше реєстраційне бюро", поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, а також визначена законодавством про банкрутство процедура набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив вказані обставини щодо права скаржника на подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі, тому здійснення апеляційного перегляду справи, а відтак і висновок про залишення без змін ухвали суду першої інстанції є передчасними.
		Ураховуючи висновки Верховного Суду про передчасність здійснення апеляційного перегляду справи, колегія суддів не здійснює за доводами касаційної скарги  перевірку оскаржуваних судових рішень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права за розглядом заяви ініціюючого кредитора по суті та встановлення підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
		При цьому, з огляду на здійснення апеляційного перегляду справи саме за апеляційною скаргою ТОВ "Перше реєстраційне бюро", колегія суддів вважає помилковими аргументи (клопотання) розпорядника майна боржника, що викладені у його відзиві на касаційну скаргу, щодо необхідності закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Перше реєстраційне бюро" через відсутність у останнього статусу кредитора у справі про банкрутство ПрАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького".
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Згідно частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Перше реєстраційне бюро" та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/7986/19 з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		Під час нового розгляду справи, апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, дослідити правовий статус заявника апеляційної скарги задля вирішення питання щодо можливості апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Судові витрати
		У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ували суду першої інстанції, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не завершено.
		 
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше реєстраційне бюро" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 910/7986/19  скасувати.
		 
		3. Справу № 910/7986/19 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий          суддя                                                                                К.М. Огороднік 
		Судді                                                                                                    О.О. Банасько                                                                                                               Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...